Гаряча тема · “Вивчення власної історії — одне із завоювань незалежності”. · с. 8сторінка оригіналу ↗
ЧИ ВЧИМОСЯ ТАК, ЯК ТРЕБА?
Слово Просвіти, №23 за 2009 рік
У числі 20 “Слова Просвіти” було опубліковано відкритий лист Ми# коли Лазаровича до міністра освіти і науки України Івана Вакарчука “Вигнання історії України з ВНЗ країни”. Щоб підтримати його в інших засобах масової інформації, зокрема, на телебаченні, в УНІАН відбу# лася прес#конференція істориків і науковців#гуманітаристів “Проти вилучення з системи вищої освіти курсу історії України”. Таке вилу# чення планує Міністерство освіти і науки України на чолі з І. Вакарчу# ком уже з вересня 2009 року.
Олена ШУЛЬГА Фото Ксенії ГЛАДИШЕВОЇ
У прес!конференції взяли участь Юрій Терещенко, доктор історичних наук, профе! сор, завідувач кафедри історії України та за! рубіжних країн Київського національного лін! гвістичного університету; Ярослав Калакура, професор кафедри архівознавства та спеці! альних галузей історичної науки Київського національного університету ім. Тараса Шев! ченка; Лариса Масенко, доктор філологічних наук, завідувач кафедри української мови Національного університету “Києво!Моги! лянська академія”; Юрій Мицик, доктор істо! ричних наук, професор кафедри історії Наці! онального університету “Києво!Могилян! ська академія”. Науковці стурбовані тим, що Міністерс! тво освіти і науки України має намір із нас! тупного навчального року курс історії Украї! ни у вищих навчальних закладах замінити курсом історії української культури. Профе! сор Юрій Терещенко, відкриваючи прес!кон! ференцію, навів слова Олександра Довжен! ка: “Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна”. Те, що у радянських школах не читали курсу історії України, призвело до спотворення націо! нальної свідомості й історичної пам’яті. За словами Юрія Терещенка, “радянська влада дбала про ідеологічне забезпечення власно! го існування, у ВНЗ викладали курс історії КПРС. Це давало їй змогу утверджувати се! бе, формуючи молоде покоління. Ця заанґа! жованість залишається досі. Коли почався громадянських рух за суверенітет, було за! початковано короткий курс історії України. Після проголошення незалежності у вищих навчальних закладах утворилися кафедри, складено програми для вищої школи. Курс здобув належне місце серед інших гумані! тарних дисциплін. Українська держава не пішла шляхом ра! дянської влади за усвідомленням ролі освіти у формуванні молодих поколінь. У нас досі викривлене уявлення про історичні процеси. Курс історії України на самому початку зус! трів вороже ставлення консервативних кіл. Розгорнутий спочатку, курс скорочувався до! ти, доки деякі навчальні заклади почали зов! сім усувати його з навчальних програм. У гу! манітарних ВНЗ курс становить 34 аудиторні години. За такий короткий час неможливо досягти ні доброго знання історії, ні зрушень у громадянській свідомості студентів. МОН, міністр зайняли позицію антидер! жавників, які намагаються ліквідувати курс історії України. Свідчення того — інформація про розширене підсумкове засідання колегії Міністерства “Мета реформ у вищій школі —
якість і доступність освіти” від 2 квітня 2009 року. Вона містить положення, в якому вка! зано на доцільність заміни “вузько спрямо! ваного” обов’язкового курсу “Історія Украї! ни”, який нібито безпосередньо дублює шкільний, на курс “Історія української культу! ри”, де під словом “культура” запропоновано “розуміти не лише мистецьку чи літературну творчість, а весь спосіб життя української спільноти, включно з культурою політичною, релігійною, військовою, науковою”. Міністр не радився з фахівцями, хоч ви! словлював таку думку. Ця ситуація викликала стурбованість на! уковців, створилася ініціативна група, яка написала відкритий лист до Президента Ук! раїни, Прем’єр!міністра України, голови Верховної Ради з тим, щоб копію надіслати міністрові освіти і науки України. Ми вважає! мо, що намір викреслити історію України з курсу ВНЗ може призвести до драматичних наслідків. У нашому інформаційному просто! рі триває тотальний наступ на українську на! ціональну духовність. Викладання історії дає змогу студентству мати адекватний погляд на історичні факти, знайти правду в загаль! ному потоці дезінформації. На наше здиву! вання, у незалежній державі нехтують духов! ністю, а це головний чинник виховання патрі! отизму в молодого покоління”. Професор Ярослав Калакура підтримав колегу: “Наш лист має на меті запобігти по! милці, якої припускається МОН, пропонуючи замінити курс історії України курсом історії культури. Спроби вилучити історію з нав! чальних програм почалися з дня її запровад! ження. Аргументів було два: по!перше, істо! рію України вивчають у школах, по!друге, її викладають колишні викладачі історії КПРС. Час минає, виросло нове покоління виклада! чів, тож другий аргумент зник. Нині головний — середня школа. Із власного досвіду знаю, що у студентів спочатку складається вра! ження, ніби матеріал їм знайомий. На третій лекції вони розуміють, що вища школа не ли! ше констатує факти історії, а вчить їх оціню! вати й аналізувати Історія, казав Геродот, учителька життя. Вона вчить думати, осмислювати події, уни! кати помилок. Важливо, щоб інтелектуальна еліта країни знала історію. На наше переконання, міністра ввели в оману. Коли запроваджували курс історії Ук! раїни у ВНЗ, Вакарчук як ректор Львівського університету імені Івана Франка активно під! тримав цю ідею. За документом про засідан! ня колегії МОН стоїть широка програма ос! лаблення України, наступу на національне. Її розробили за межами країни, але певні кола активно підтримують усередині держави. Російські історики прагнуть написати спільну історію й критикують українських за антинау! ковість, мовляв, необґрунтоване виокрем!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
