Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Культурні події · “Камю у нас не переміг би”. · с. 14сторінка оригіналу ↗

БОГДАН СТУПКА ЗАПРОШУЄ

Слово Просвіти, №23 за 2009 рік

Сергій КЛИМКО До складу журі увійшли поль! ський режисер Кшиштоф Зануссі, російський режисер Олександр Прошкін, грузинський актор Леван Учанейшвілі, “улюбленець жінок” Івар Калниньш, Іван Форгач, кіно! критик з Угорщини, білоруська ак! торка Тетяна Бовкалова та українка Руслана Писанка. Фестиваль одра! зу заявив про амбітну мету: підтри! мати ігрове кіно, формувати його високий соціально!культурний ста! тус, сприяти творчій молоді у сфері кінематографії, зміцнити культурні зв’язки між країнами!учасницями, популяризувати досягнення націо! нального кінематографа. Серед заходів, окрім перегля! дів, були майстер!класи учасників, “круглі столи” з питань кіновироб! ництва та гала!концерт кінозірок “Богдан Ступка запрошує…”, в яко! му взяли участь Леонід Ярмольник, Микита Джигурда, Лариса Кадоч! никова та інші зірки екрана. У конкурсній програмі — 14 картин з 10 країн світу, серед них дві українські. Поза конкурсом до Києва привезли стрічки Антона Корбайна, Стівена Содерберга, Та! кеші Кітано, Євгена Мітти тощо. Головною подією став приїзд Пітера Грінуея — британського ре! жисера, художника, письменника, володаря призів Каннського та Ве! неційського кінофестивалів, авто! ра фільмів “Книги Просперо”, “Ніч! на варта”. На відкритті пан Грінуей представив стрічку “Рембрандт. Я звинувачую!”, присвячену “Нічній варті”, картині голландця. За теорі! єю Грінуея, у картині багато прихо! ваних змістів. Крім того, пан Гріну! ей виступив із лекцією “Нові мож! ливості”, яку спільно з фестивалем організувувала Наталія Жеваго, дружина українського мільярдера Костянтина Жеваго. Пітер Грінуей розповів про своє захоплення цифровими медіа. Мультиекранну художню проекцію під музику композиторів!мінімаліс! тів Брайана Іно, Філіпа Гласа, Деві! да Ленга, можливо, кияни побачать восени. Головна теза режисера — “Кіно померло, хай живе екран”. Грінуей закликав не обмежувати творчість “прямокутною рамкою”, а винаходити нові способи есте! тичного діалогу. Найнесподіванішою зустріччю став майстер!клас Олега Кулика в ПінчукАртЦентрі: художник!ку! ратор, перфомансист, відомий як “людина!пес”. Голий митець, імі! туючи поведінку чотирилапого друга, об’їздив Америку і Європу. В Україну він привіз фільм!істо! рію “Олег Кулик: Виклик і прово! кація”. В галереї Кулик прочитав лекцію “Досвід просторової лі! тургії”, в якій поділився баченням відносин простору й мистецтва та продемонстрував кадри з но! вої роботи — театральної поста! новки “Вечірня Діви Марії” за од! нойменною месою Монтеверді, прем’єра якої відбулася в па! ризькому театрі “Шатлє” під час святкування ювілею “Дягелев! ських сезонів”. Учасниця фестивалю, арген! тинська режисерка Вів’єн Імар, що представила роботу “Три бажан! ня”, під час прес!конференції роз! повіла про своє українське поход! ження. “Мої дідусь і бабуся родом з Одеси, справжнє їхнє прізвище — Хмара”. Режисерка поділилася враженнями від прогулянок Киє! вом: “Я побачила нарешті в Україні те, що знала за фотографіями”. З чотирнадцяти конкурсних картин журі вирішило відзначити десять. Головний приз отримав фільм Горана Марковича “Турне”. За словами членів журі, це було од! ностайне рішення. Приз за найкращу режисерську роботу отримала Паула Хернандес з Аргентини, що представила на Пітер Грінуей фестивалі стрічку “Злива”. Це її шоста робота. Британець Лол Кролі отримав нагороду за найкращу оператор! ську роботу у фільмі Дуейна Гопкін! са “Кращі Речі”. За відгуками дея! ких глядачів, це був найсумніший фільм. Відзнаку за найкращу музику до фільму здобули німці Кристоф Блейзер та Штефен Калес (“Фін! ське танго”). Найкращим виконав! цем чоловічої ролі визнали Антоніо Бірабенту за участь у картині “Три бажання” (Аргентина). Приз за найкращу жіночу роль поділили Світлана Крючкова та Світлана Свирко (фільм “Місяць у зеніті”, Росія). Актора Любомираса Лаусіа! вічуса (“Вогельфрай”) визнано найкращим виконавцем чоловічої ролі другого плану, а Дануту Стен! ку з Польщі — жіночої (“Ще раз”). Із двох представлених вітчизняних стрічок визнання отримала одна — “Контракт” Віри Яковенко нагород! жено дипломом “За гарний актор! ський ансамбль”. Нагороди отримали й організа! тори фестивалю: Богдан Ступка став почесним громадянином Киє! ва, а голова журі Кшиштоф Зануссі одержав орден Ярослава Мудрого V ступеня. На жаль, не обійшлося і без не! доречностей. Окремою історією став прийом режисера — під час церемонії ведучі назвали його па! ном Грінвелем. Час анонсованої лекції суттєво розтягся, бо техніки не могли підключити комп’ютер ре! жисера до кінопроектора, а потім і до гучномовців, через що Пітер Грінуей публічно зауважив: якщо хтось збирається робити кінофес! тиваль, то має подбати про належ! ну технічну підготовку. Британець також був змушений нагадувати прес!службі фестивалю про пра! вила поведінки із представниками ЗМІ. Чомусь організатори не забули “о вєлічії руского оружія”: на цере! монії відкриття лунала російська пісня “Ваша свєтлость”, а на зак! ритті — пісня із фільму “Кадєти”, який прославляє героїку імперії кінця ХІХ століття. Хотілося б також зазначити провінційний рівень проведення церемоній із виконав! цями на кшталт караоке та висту! пом Жоріка Делієва з Борисом Барським. Фестиваль відбувся у театрі імені І. Франка, кінотеатрі “Жов! тень”, Будинку кіно, ПінчукАртЦен! трі та галереї “Лавра” в межах фес! тивалю “I Love Kiev”, присвяченого Дню міста, що об’єднав кіно, фо! тографію, музику та живопис. Ціка! во, що під час церемоній лунала музика з кінофільму “Ідеальне міс! це”, що не брав участі у фестивалі, написана американським авангар! дистом Майком Патоном. На завершальній прес!конфе! ренції генеральний продюсер Фе! дір Крат заявив, що Київський міжнародний кінофестиваль обо! в’язково відбудеться і наступного року, вже формується склад його учасників і картин. Члени журі висловили побажання взяти на себе відповідальну роль суддів ще не один раз. За словами орга! нізаторів, на наступний Київський міжнародний кінофестиваль гро! ші будуть, — цього року захід обійшовся в чотири мільйони гри! вень, що їх вдалося зібрати попри фінансову кризу. Київський міжнародний кінофестиваль відкрив його пре# зидент, народний артист України, художній керівник Націо# нального академічного драматичного театру імені І. Фран# ка Богдан Ступка. Дехто може згадати попередника Київ# ського фестивалю кінофестиваль “Золотий Бриг”, який ви# ріс із бердянської “Бригантини”, де Богдан Сільвестрович так само президент. Організатором першого Київського міжнародного кінофестивалю став продюсерський центр “Арт#про”, який також підтримував “Бриг”. На церемонії відкриття Ступка парадоксально охрестив фестиваль “Зрі# лістю” на противагу “Молодості”, що має вже солідну істо# рію, і висловив сподівання, що він невдовзі стане фестива# лем категорії “А”.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин