Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Незабутні · “Своєю невтомною діяльністю зробив вагомий особистий внесок у національне відродження Прикарпаття і України”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

Пам’яті просвітянина Петра Арсенича

Слово Просвіти, №23 за 2023 рік

Наталія СИНИЦЯ, відповідальний секретар Івано-Франківського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” У січні цього року минуло шість років, як відійшов в засвіти Петро Арсенич (24.01.1934–20.03.2017) – культурно-просвітянський діяч, знаний історик, краєзнавець, етнограф, педагог, Почесний громадянин міста Івано-Франківська. На наші звернення в Івано-Франківську в переддень дня перепоховання Т. Шевченка в Україні відбулися дві події, присвячені пошануванню його пам’яті, – відкриття анотаційної дошки на будинку, де він проживав, і спомин-реквієм в приміщенні Народного дому “Просвіта”. Організаторами акцій були Івано-Франківське обласне та міське об’єднання ВУТ “Просвіта” та міська влада на чолі з її головою Русланом Марцінківим. Приїхала родина, знайомі зі Львова, Коломиї, Києва. Зібралась численна громада шанувальників пам’яті П. Арсенича у переповненому залі Музею шани Тараса Шевченка щоб поділитись своїми споминами – згадати Петра Арсенича добрим словом і відзначити його вагомий внесок у боротьбу та розбудову незалежності України. Зняття з анотаційної дошки білої тканини було доручено рідній сестрі п.Петра Юлії Малкович, голові міста Руслану Марцінківу та голові обласного об’єднання товариства “Просвіта” Степану Волковецькому. Освятив анотаційну дошку на фасаді будинку отець, заступник голови міської “Просвіти” Орест Путько. Ведучий заходу – керівник секретаріату Івано-Франківської міської ради Станіслав Козлов, розказавши біографію П. Арсенича, запросив до виступу голову міста Руслана Марцінківа. “Символічно, що у День пам’яті жертв політичних репресій згадуємо пана Петра Арсенича, адже він теж був переслідуваний за свою позицію, за те, що любив Україну. Пан Петро був надзвичайно ерудованою та унікальною людиною. Він міг дуже багато цікавого розповісти про місто, наш край чи Україну. Нехай ці дошки будуть доброю пам’яттю про людей, які творили і творять Івано-Франківськ. Вдячний нашому об’єднанню ВУТ “Просвіта” та всім громадським організаціям, які ініціювали цей захід та так гарно зійшлися біля цього будинку, щоб пам’ять була живою”, – сказав Р. Марцінків. Депутат Верховної Ради України Оксана Савчук повідомила про співпрацю з П. Арсеничем для розбудови Української держави. Розказала про рішучий та наполегливий характер П. Арсенича та проте, що багато важливих справ в Івано-Франківську було зроблено саме завдяки йому. Голова обласної “Просвіти” С. Волковецький наголосив, що досліджуючи славні сторінки історії нашого краю і міста Івано-Франківська, Петро Арсенич зробив дуже багато, то ж пам’ять за ним залишиться назавжди. Подякував міському голові Р. Марцінківу за підтримку та встановлення цієї дошки – чим і буде продовження пам’яті його та його справи в жителях Івано-Франківська. На вечорі-спомині, присвяченому пам’яті П. Арсенича в Музеї шани Тараса Шевченка НД “Просвіта” голова міської “Просвіти” М. Гуцол, яка була ведучою заходу, розповіла багато цікавого про славного івано-франківця Петра Арсенича як просвітянина. П. Арсенич, закінчивши історичний факультет Київського держуніверситету ім. Т. Шевченка, працював в різні роки в Івано-Франківському педінституті, пізніше в обласному краєзнавчому музею, Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника та в Івано-Франківському теологічно-катехитичному духовному інституту. Наприкінці 1980-х років П. Арсенич став одним із засновників обласного та міського Товариств української мови імені Т. Шевченка „Просвіта” і Товариства краєзнавців ім. І. Франка. Як депутат обласної та міської рад першого демократичного скликання, він працював у комісіях з питань культури і національного відродження. Брав участь в установчих зборах „Меморіалу” в Києві, Народного руху України. Був одним з організаторів та учасником Міжнародної наукової конференції „Українці в Канаді”, Першого світового конгресу гуцулів і Міжнародної наукової конференції в рамках роботи цього конгресу. Отож, своєю невтомною діяльністю П. Арсенич зробив вагомий особистий внесок у національне відродження Прикарпаття і України. Збирав рідкісні книги, часописи кінця ХІХ – початку ХХ ст., документи, поштові листівки, фотографії та інші матеріали з минувшини Прикарпаття, про відомих, малознаних і призабутих діячів нашого краю. Робив виставки з надзвичайно цікавих підбірок світлин, листівок, різноманітних документів до історії міст і сіл Івано-Франківської області та про відомі особистості Західної України і діаспори, фольклорно-етнографічних матеріалів з Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, які відображають національний колорит. П. Арсенич виступав проти нищення пам’яток історії та культури, брав участь у національному відродженні краю і проти русифікації. Керуючи науково-редакційним відділом при обласному управлінні культури, дбав і сприяв виданню книг “Про Гуцулів і Гуцульщину”, “Діяльність “Просвіти” на Прикарпатті”, “Славні галицькі родини”, “Відомі люди м. Івано- Франківська”, “Культурно-громадська діяльність греко-католицьких священиків Прикарпаття за 100 років (1846- 1946)”. Як дослідник П. Арсенич опублікував десятки книг і майже тисячу статей про маловідомі сторінки історії та культури нашого краю, про січове стрілецтво, ЗУНР в енциклопедіях, журналах “Архіви України”, “Дзвін”, “Народна творчість та етнографія”, “Український історичний журнал”, збірниках тощо. Голова обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка С. Волковецький у своєму виступі повідомив, що саме П. Арсенич запропонував йому очолити “Просвіту” у 2003 р., а з 24.12.2005 р. до 05.12.2009 р. Петро Арсенич був обраний і працював головою Івано-Франківського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка. П. Арсенич відомий тим, що саме він вивчав архівні матеріали, досліджував та публікував про зв’язки між репресованими сім’ями та політв’язнями Валентина та Раїси Мороз, Василя Стрільціва, Оксани Попович, Богдана Ребрика, Ореста Дичковського, Люби Лемик, Опанаса та Дарії Заливахи, Петра і Мирослави Антонович, Ольги Дучимінської, Михайла Зорія, різними гілками родини Степана Бандери. Він любив життя, мав різнобічні, захоплення – багатогранні. Це і пізнання історії рідного краю, і просвітницька діяльність, спрямована на збереження нашої національної свідомості, і колекціонування давніх листівок, світлин, зразків самобутнього народного мистецтва. Він зініціював і став одним із організаторів створення Музею народної шани Тарасові Шевченку в обласному Народному домі “Просвіта”. В основі експозиції му-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин