Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
16 Театр · “Це прекрасна виразна музика, в цій мелодії живе любов”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

Найліричніша опера Лисенка

Слово Просвіти, №23 за 2023 рік

Оперна студія Національної музичної академії України (НМАУ) нещодавно звернулася до класики: народна артистка України Ірина Даць поставила оперу Миколи Лисенка “Ноктюрн”. Едуард ОВЧАРЕНКО Фото Миколи ГАМКАЛА Це остання опера Миколи Віталійовича, створена у 1912 році і вперше виконана вже після смерті композитора Київським муніципальним театром. Лібрето на писала племінниця композитора Людмила Михайлівна Старицька Черняхівська, дочка давнього друга Лисенка – Михайла Старицького. Микола Лисенко від ступив у цій опері від патріотичної тематики й фольклору і обрав сучасний сюжет, у якому народна пісня та пісня епохи романтизму контрастують як репрезентанти минулого і сучасного. Опера увійшла до репертуару українських театрів. Так, у 1927 році її поставили в Одесі, а в 1930 х роках транслювали по радіо у Львові. Однак нині цей твір маловідомий українським слухачам. – Це не перше моє звернення до української музичної спадщини, – розповіла Ірина Даць. – Разом зі своїм чоловіком Миколою Гамкалом ставила в Національній філармонії України оперу Левка Колодуба “Поет” до 190 річчя від дня народження Тараса Шевченка. “Ноктюрн” обрала до постановки з кількох причин. Це опера, доступна для виконання співакам, які лише починають свій творчий шлях. А Оперна студія НМАУ – це своєрідна майстерня, де молоді виконавці удосконалюють свої творчі навики і стають оперними співаками. Тому до репертуару беремо опери, які можуть виконувати більшість студентів. Саме тому в 2017 році я поставила в Оперній студії оперу Верді “Ріголетто”. Цього ж разу я хотіла поставити саме українську оперу. Але ми не могли взяти, приміром, “Тараса Бульбу”, адже це занадто велика постановка, ми її просто не витягнули б. До того ж, там складна партитура, яку не всі студенти могли б освоїти. Сьогодні багато хто говорить про Миколу Лисенка, але, на жаль, ніхто не ставить. Це прикро. А я підготувала великий концерт до ювілею композитора, постійно працюю з творчістю Миколи Лисенка, товаришую з праправнуком композитора – диригентом. Ще обрала цю постановку, аби люди побачили на сцені щось позитивне, для підняття духу. Репетиції почалися у вересні, хотіли зробити прем’єру до кінця року. Адже у 2022 році був ювілей Миколи Лисенка. Але не встигли. Проводити репетиції було не легко. Важко було зібрати студентів: хтось виїхав із Києва, а хтось – з України. До того ж, спочатку не мали навіть мінімально го фінансування. Згодом керівництво Академії, зокрема наш ректор Максим Тимошенко, зрозуміло важливість проєкту і виділили фінанси на постановку. В опері грають студенти. Лише Служниця – солістка оперної студії Марина Морозова. Для неї це новий досвід – цього разу Марина грала драматичну роль, а не співала. Катерина Ясенчук виконувала партію Панни. Паралельно з навчанням вона працює в Національній опереті України. На мій погляд, молода артистка гарно представила цей образ. Артем Курінний, який співав партію Офіцера, раніше навчався в Харківській консерваторії, а з початком повномасштабного вторгнення перевівся до Києва. Для хлопця була неабиякою подією вийти на прем’єру на столичній сцені. Аби підтримати сина, на виставу приїхала його мама з Харкова, яка зізналася, що була щасливою бачити сина в цій ролі. Цвіркунів співали студентки Каріна Курбанова та Марія Бусленко, а роль Вакханки виконувала Каріна Погосян. Особливо приємно, що до проєкту долучився наш хормейстер Дмитро Кравченко, який брав участь у бойових діях. Наприкінці вистави він виходить на сцену у військовій формі. Це ніби зв’язок між минулим і сьогоденням. З художницею постановницею Оленою Куцою Чапенко почали працювати над постановкою у вересні. У декораціях прагнули до

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин