Пошта “СП” · “Заради прозрінь Божих див, зустрічей із його посланцями на землі полягає сенс паломництв, звертання до релігійних святинь”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
Нові лавреати почесної відзнаки
Слово Просвіти, №23 за 2025 рік
Імена лавреатів Відзнаки Симона Петлюри “Журналістика і Державність” оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбуці директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Юрій Бондар: Вшановуючи внесок українського журналіста, державного, військового та політичного діяча, організатора українських збройних сил, головного отамана військ Української Народної Республіки, голови Директорії УНР Симона Петлюри у державотворення і журналістику, Конфедерація журналістських організацій України, Меморіальний фонд Симона Петлюри з Чикаго (США) та Міжнародний культурний центр “Сяйво” заснували Відзнаку Симона Петлюри “Журналістика і Державність”. Нею нагороджують журналістів, видавців, доброчинців за вагомий внесок у державотворення і захист України, високу професійну майстерність, сприяння розбудові української журналістики і держави. Лавреатами цієї відзнаки 2025 року стали: Славко Бурда – публіцист, редактор, громадський діяч, президент Українського культурнопросвітного товариства “Кобзар”, організатор українського життя у Хорватії (Загреб, Хорватія). Микола Кочерга – президент Фундації Симона Петлюри (Чикаго, США). Олександр Панченко – журналіст, дослідник, науковець. Автор і упорядник книг споминів і збірок статей про визначних діячів українського національно-визвольного руху, приват-доцент Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН) (Полтава). Сергій Череватий – журналіст, генеральний директор Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ”, полковник ЗСУ. Ярослав Юрчишин – громадський та політичний діяч, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, спікер Форуму Вільних Держав Постросії (Київ). Почесну нагороду засновано в 2021 році, нею були відзначені доктор історичних наук Володимир Сергійчук, журналісти Микола Семена, Ігор Зоц, Олександр Клименко, Роман Сущенко, Василь Чепурний та інші відомі журналісти і громадські діячі.
явленська, міста Жовтневого, Корабельного району. Ці назви мала наша місцевість протягом років з початку заснування Вітовки (1399 року) та до сьогодення. Велика повага та подяка всім, хто працював та зберіг надбання музею під час війни росії з Україною, особливо у 2022 році, коли Корабельний район знаходився за 15 кілометрів до лінії фронту і обстрілювався ворогом, та бібліотека теж зазнала пошкоджень у травні 22-го від касетного снаряду, після чого деякі експонати музею були евакуйовані. Як голова Вітовського українського товариства хочу подякувати тим, хто в ці нелегкі часи для України допомагає та примножує цінними експонатами наш музей історії Вітовсько-Богоявленського краю. Це громадські організації та просвітяни міста: “Вітовське українське товариство”, громадська організація “Просвіта” Миколаївщини”, громадська організація “Українська правозахисна організація “Меморіал” імені Василя Стуса”, а також краєзнавцям міста, просвітянам, жителям району Ользі Іванівні Ясько, Олегу Георгійовичу Матіюку, Валерію Павловичу Білоножку, Юрію Вацлавовичу Ковальському, Василю Павловичу Морозовову, Ліані Георгіївні Зосімовій, Ользі Анатоліївні Поповій, Юрію Олександровичу Зайцеву, В’ячеславу Вікторовичу Цибулько, Олені Григорівні Вабищевич, Ользі Вікторівні Радул, Ганні Степанівні Шаховал та іншим.
Лілія ПОЛКОВНИЧЕНКО, завідувачка бібліотеки-філії №18 ЦМБ ім. М. Л. Кропивницького м. Миколаєва, голова ГО “Вітовське українське товариство”
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
