Пам’ятаємо! · “Це жива нитка, що з’єднує минуле, сучасність і майбутнє української культури”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
Відзнака надихає творити
Слово Просвіти, №23 за 2026 рік
Марія ДУДИДРА, відповідальний секретар Чернівецького обласного об’єднання ГО “Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка”, лавреатка Міжнародної премії ім. Ольги Кобилянської
Премія Ольги Кобилянської є важливою складовою культурного життя України. Вона була заснована на Буковині – батьківщині письменниці, де вона прожила значну частину свого життя і створила свої найвідоміші твори. Ідея заснування премії виникла як прагнення увічнити її ім’я з метою вшанування пам’яті видатної української письменниці, яка своєю творчістю утверджувала високі духовні цінності, ідеї жіночої емансипації й національної свідомості та підтримати розвиток української культури. Літературно-мистецька премія ім. Ольги Кобилянської заснована у 2006 році редакцією газети “Буковинське віче” та готельним комплексом “Буковина” (м. Чернівці). Присуджується вона щороку за кращий літературний, художній або публіцистичний твір, наукову розвідку про життєдіяльність сучасної жінки в Україні, становище її в суспільстві, ситуацію щодо гендерної політики в державі. З часом премія набула широкого визнання та стала важливою подією в культурному житті регіону і всієї України. Премія відіграє важливу роль у підтримці творчих особистостей. Вона сприяє розвитку сучасної української літератури та мистецтва, відкриває нові імена та популяризує вже знаних митців. Окрім цього, премія допомагає зберігати культурні традиції та передавати їх наступним поколінням. Вона є символом пошани до духовної спадщини та національної ідентичності українського народу. З нагоди 150-річчя від дня народження видатної української письменниці Ольги Кобилянської (2013 р.) вийшов перший випуск біобібліографічного покажчика “Лауреати літературномистецької премії імені Ольги Кобилянської” (2006–2012 рр.), автор-укладач М. І. Дудидра. Це видання містить “Положення про присвоєння літературно-мистецької премії імені Ольги Кобилянської”, 19 біографічних довідок та бібліографію осіб, відзначених премією. В межах кожного року інформація про лавреатів подається в алфавітному порядку. Біографії супроводжуються портретами, списками літератури про життя та діяльність. Як відмітили співзасновники міжнародної премії ім. О. Кобилянської – голова обласного осередку НСПУ та головна редакторка газети “Буковинське віче” (на той час) Віра Китайгородська і депутат Чернівецької міської ради (на той час) Валерій Чинуш, “покажчик знаковий, адже виходить у світ напередодні історичної події в літературномистецькому житті Буковини – 150-річчя з дня народження славної мисткині, подвижниці у царині духу, естетки і емансипантки, письменниці світової величини Ольги Кобилянської. Її ім’я об’єднало навколо себе митців першої гільдії – письменників, художників, композиторів, науковців, освітян, прикладників, громадських діячів – лавреатів міжнародної премії імені Ольги Кобилянської, які своєю працею, інтелектом, духом, патріотизмом тримають наше мистецтво на рівні європейських зразків. Щиро дякуємо упорядникам цього видання (працівникам обласної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка) та вітаємо лавреатів премії імені Гірської Орлиці, а також громадськість Буковини з таким успішним проєктом”. У 2017 р. покажчик було перевидано і доповнено, де включено інформацію про 34 лавреатів премії за 2006–2016 рр. Він підготовлений до 10-річчя заснування та першого вручення премії імені Ольги Кобилянської (2006). Випуск третій (2017–2022 рр.) був виданий у 2022 році до 15-річчя заснування премії, куди ввійшли 20 лавреатів. З 2006 по 2025 рік всіх нагороджених премією ім. О. Кобилянської 67 лавреатів. Серед лавреатів премії – письменники, художники, науковці та культурні діячі, які своєю працею збагачують українську культуру. Їхні твори відзначаються глибоким змістом, художньою майстерністю та актуальністю. Кожен із них продовжує традиції, закладені Ольгою Кобилянською, і водночас привносить у культуру нові ідеї та бачення. Премія виникла у Чернівцях, однак її лавреатами ставали митці з різних регіонів України: м. Київ – Галина Тарасюк, Лариса Недін, Тетяна Пишнюк, Любов Голота, Дмитро Коваль; Львів – Надія Черкес, Тетяна Зез, Ольга Назар-Ровецька; м. Дніпро – Світлана Макаренко, а іноді – й з-за кордону. В 2011 році премія стає Міжнародною. Нагороджують премією ім. Ольги Кобилянської представників Румунії – Ярославу Колотило, Надію Боєчко, Маріуса Урсачука, Михайла Михайлюка, Трояна Апетрей, Олександру Вікул, Ірину Мойсей, Івана Ребушапку, Івана Ковача; Чехії (Прага) – Марію Скибу; США (Чикаго) – Настасію Марусик; Німеччини (Мюнхен) – Надію Галабурду. Премія стала важливим стимулом для розвитку культури Буковини – підтримує місцевих авторів і митців, є частиною культурної ідентичності міста, яке часто називають “літературною столицею Буковини”. Чернівці – місто, тісно пов’язане з життям і творчістю письменниці. Премія названа на честь представниці модернізму та однієї з найяскравіших постатей культурного життя Буковини кінця ХІХ – початку ХХ століття. Вона заснована з метою вшанування пам’яті видатної української письменниці та підтримки сучасного літературного процесу. Присуджується за вагомий внесок у розвиток української літератури, культури та мистецтва, особливо в дусі традицій і ідей Ольги Кобилянської. Вона стала частиною процесу повернення імен визначних українських діячів у культурний простір. Лавреати часто не лише творці, а й популяризатори української культури – педагоги, дослідники, діячі культури. Серед її лавреатів – відомі письменники: Володимир Вознюк, Галина Тарасюк, Інна Багрійчук (Гончар), Іван Кідещук, Олена Рєпіна та ін.; літературознавці: Володимир Антофійчук, Богдан Мельничук, Ярослава Мельничук, Валентина Чолкан, Іванна Стеф’юк; діячі мистецтва: Леся Теуту, Тамара Покотило, Діана Новак, Ганна Кривобок, які продовжують і розвивають духовні та естетичні традиції української культури. Лавреатами премії ставали як представники старшого покоління, так і молоді автори, що забезпечують тяглість культурної традиції – Діана Новак, Ірина Шканде, Оксана Петращук-Гинга, Оксана Мартинюк, Дмитро Коваль та ін. Хоча ім’я Кобилянської асоціюється з прозою, премію присуджують і за театральне мистецтво: Діана Анепська, Олександра Вікул, Ксенія Король, Марина Тимку; образотворче мистецтво: Людмила Богдан, Ірина Каленик, Іван Балан, Володимир Краснов, Анатолій Фурлет, Манолій Тирон, Ігор Талалай, Анатолій Житарюк; культурно-просвітницьку діяльність: Ярослава- Орися-Любомира Колотило, Тамара Мінченко, Жанна Одинська, Любов Голота, Дарина Туз- Максимець, Тетяна Зез та ін. Премія має особливий статусі є важливою складовою культурного життя Буковини. Вона сприяє підтримці сучасних митців, відкриттю нових імен і популяризації творчості вже відомих діячів культури. Відзначаються твори, що перегукуються з ідеями письменниці: емансипація жінки, духовна свобода, інтелігентність і внутрішня культура. Наприклад, творчість Галини Тарасюк значною мірою зосереджена на темі жіночої долі, внутрішнього світу жінки, її боротьби за гідність, любов і самореалізацію. Її героїні – це сильні, але часто зранені життям жінки, які шукають своє місце у складному суспільстві: “Сестра моєї самотності”, “Жіночі романи” (збірка новел), “Блудниця вавилонська”, “Мій третій і останній шлюб” та ін.; у творчості Володимира Вознюка тема жіночої долі присутня – особливо через образи сільських жінок, матерів, берегинь: “Стежка в росах”, “Криниця під явором”, “На роздоріжжі”; творчість Інни Багрійчук (Гончар) належить до сучасної буковинської літератури, де образ жінки займає важливе місце. Її героїні – це жінки різного віку й життєвого досвіду, які переживають любов, втрати, самотність, пошук себе: “Душі прозорої каплини”, “По цю сторону межі”, “Жовто-блакитна мрія” та ін.; поезія Олени Рєпіної часто звертається до образу жінки – як берегині, матері, коханої, духовно сильної особистості. Її вірші про жінку поєднують ніжність і внутрішню силу, інтимність і соціальні мотиви: “Молитва жінки”, “Я – жінка”, “Материнське серце”, “Жіноча доля”, “Не зраджуй себе”, “Жінка осінь” та ін. Авторка у своїх віршах осмислює долю, внутрішній світ і силу жінки, де вона мислить, вибирає, бореться. Багато художників звертаються також до образу жінки. Так, у творчості Івана Балана особливо вирізняється увага його до жіночого образу. У його картинах жінка – не просто модель, а символ краси, гармонії та духовності, часто пов’язаний з українською традицією, а ще – це узагальнений образ України: ніжної, сильної, терплячої й красивої водночас. Відомі картини з жіночими образами: “Україночка”, “Молода гуцулка”, “Портрет дівчини”, “Дівчина з квітами”, “Материнство”, “Мати й дитина”, “Селянка” та ін. Заслуговують уваги роботи та численні графічні композиції художниці Людмили Богдан, які висвітлюють жіночі образи: “Вільна як птах”, “Материнство”, “Очікування”, “Ніжність”, “Мрія”, “Жіночий портрет” та багато інших. У творчості Володимира Краснова жіночий образ також займає помітне місце. Більшість робіт його експонується у вигляді портретів і тематичних композицій: “Жінка в червоному”, “Незнайомка”, “Портрет жінки”, “Дівчина”, “Мрія”, “Ніжність”, “Очікування”… У роботах заслуженого художника України Манолія Тирона жіночі образи втілено у картинах “Портрет жінки”, “Незнайомка”, “Материнство”, “Мати й дитина”, а також у символічних композиціях “Муза”, “Берегиня”. У творчості чернівецького художника і скульптура Анатолія Житарюка значне місце займають жіночі образи. Митець звертається до жанру портрета та створює узагальнені пластичні образи жінки: серія робіт “Жінка на тлі природи” та інші картини
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
