Сторінка · с. 12сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №24 за 1996 рік
Слово Просвіти, №24 за 1996 рік
зливі
СС 1 В
ее
умите лєВвЯ УКР АЗдІСЬКОЇ ОВИ
лих
них порча
нцвн Йня И нн
/ПВАН ЮЩУК Ра
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННІ
| | | (методичні поради) | Найбільша кількість помилок у диктантах і творах учнів та абітурієнтів припадає на пунктуацію. Якщо написання слів запам'ятовується, то розстановку ро зділових знаків запам'ятати не можна. Треба доско- |нало знати пунктуаційні правила й уміти ними користу |ватися. Для цього самі правила повин бути чіткі й лаконічні (у шкільних підручниках, на жаль, вони не аа а той, хто пише, повинен чітко бачити будову речення, відчувати його інтонацію та володіти методикою пунктуаци | І. Найпершою умовою правильної розстановки (розділових знаків є вміння робити аналіз речення за мого членами
Член речення - цеповнозначне слово або словосполучення, яке становить найкоротшу осмислену відповідь на питання в реченні. Гак, у реченні Десна колись була | повноводною рікою усього три члени речення хто / |що ( - Десна колиє--колись; щоавтор стверджує |про неї? - -не була, бо вийде, ніби тепер й нема; не була рікою, бо вона й тепер є рікою, а буда повноводсо рікою із смисловим наголосом на друтому слові.
Аналіз речення слід починати з иого головних членів | - підмета й присудка. | | Допадмета потрібно ставити два питання х т о щої і пробувати його замінити займенником він,вона,
Б ьо и
воно вони в називному відмінку. Наприклад, ори речення з народної пісні: Зіроньки ясні небо покрили, вийди, дівчино, серденько миле. Слово |небо в ньому відповідає на питання кого? що 7 |(покрили небо). | Отже, це не підмет. На питання х то ? що 7 відповідають три слова: зіроньки, дівчино і серденько. ЛУ займенником вони можна замінити тільки перше Їслово -- зіроньки (|вони покрили). Отже, це підмет. | Слова дівчино 1 серденько в реченні займенником вона |чи воно не замінюються | не можна сказати «вийди удома. чи «вийди воно»). Значить, це не підмет.
Підмет може бути виражений, крім того, займенниками я, ти, ми, ви, атакож хто, що, який, що приєднують | підрядне речення до головного: Я честь віддам титану |Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка) Іноді підмет виражається неозначеною фор- Везвенслозо: Жити--доброробити (|Н.тв.); словосполу-
енням: Душ з п'ять хлопців мостилося коло столу з (С. Васильченко).
| Присудком завжди виступає дієслово в дійСНОМУ,
(умовному чи наказовому способі. У вище наведеному | прикладі з народної пісні є два такі дієслова: покрили (в ійсному способі) 1 вийди (|в наказовому). Це присудки. Якщо присудок виражений іменником, прикметником, |дієпригметником, числівником чи займенником, то |дієслово-зв'язка при такому присудкові теж стоїть у |дійсному, умовному або наказовому способі: Він вваужався здібним працівником (М Руденко). У безособора реченнях присудок виражається словами треба, грібно, слід, варто, можна, неможливо, жаль, легко, важко 1 под. найчастіше в поєднанні з неозначеною | формою дієслова; До чистої мети треба йти чистою |дорогою |Леся Українка). Іноді присудок може бути виражений тільки неозначеною формою дієслова: Законів боротьби нікому не зламати |П Тичина). Завжди є присудком слова нема, немає, не було, не буде: Де нема святої волі, небуде там добра ніколи |Т Шевченко). Гадмет 1 присудок |Чи сам підмет, чи сам присурок) становлять синтаксичний (|(підметово-присудковий) рентр речення.
Коли знайдено головні члени речення, тоді спочатку від підмета, а потім від присудка ставимо питання до інших, другорядних членів. Наприклад, у реченні
не знає свого минулого, той не вартий свого
УНАЦІОНАЛЬНІЙРАДІ ЗПИТАНЬТЕЛЕБАЧЕННЯ
ІРАДІОМОВЛЕННЯ
Національна рада з питань телебачення 1 радіомовлення заверигує роботу з розподілу частот і ліцензування радіостанцій, що працюють на ультракоротких хвилях Утворена радою конкурсна комісія подала свої остаточні рекомендаци 24 квітня. КОМІСІЯ ро зробила спеціальну ремймтинтову таблицю, Вб якім ОЦІНПОЄТЬСЯ робота радіостанци з багатьох параметрів Найбільше балів, а, отже, | шансів праціовати в ефірі мають ті радіоорганізаци, які ведуть моплення держав
п. нвннннитнано нання з-еоо ж о ПРО Р Ж о іі
ЕНН: 000 0|0|040жжинннннннннни 90909094 ння 0909040 яяююннянних 09090940 нннинниаяцох 9409094 аннннююананх
майбутнього |М Рильський) -- підмет хтоїі той, присуд-кине знас іневартий Три підметах тут залежних слів нема Від присудків ставимо так питання. не знає |чого"?7| минулого (чийого 8) свого; не вартий (чого?) майбутнього |чийого?) свого,
2 ІНОДІ доброю шдказкото для постановки ро зділ вих знаків може бути інтонація, При цьому спостерігаються такі закКкономІрності
Де є одинична кома, завжди робиться пауза, але там, де є пауза, не завжди ставиться кома. Наприклад, у реченні: Дітям здавалось, що вже вечір 1 що зараз прийде мама (С Васильченко) -- паузи робляться після слів здавалось (недовга) і вечір (довша), але кома ставиться лише після здавалось. Щоб на місці пауз не наставити зайвих ком, треба пам'ятати зокрема таке: у реченні між словами, поєднаними підрядним зв'язком, коми не ставляться |виділяються лише з обох боків відокремлені члени речення). Саме тому, наприклад, у реченні: Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широко розіп'яв (М.Рильський) - - не потрібно ставити ком, хоч і є в ньому паузи. Частина, виділена парними комами, промовляється, як правило, трохи іншим тоном або трохишвидше, ніж усе речення: Гепла ніч, напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією |О.Гончар). Але паузи на місці ком робляться не завжди, особливо при звертанні та деяких вставних словах: Ги мене, кохана, проведеш до поля, я піду -- 1, може, більше не прийду (М.Рильський)
На місці крапки з комою завжди чується подовжена пауза: Нанебіні хмарочки, ні плямочки, високета синє, воно дедалі починає жовтіти; не то що від СОНЦЯ - - И ВІД його починає пашіти та гріти |ГІанас Мирний).
На місці тире робиться невелика вичікувальна пауза, ії далі тон, як правило, підвищується; підвищеним тоном вимовляється 1 частина, виділена з обох боків тире: Людськатворчість - - ценайбільша мука, найбільша радістьна планеті нашій, найкращіи -- присягаюся -- з планет! (М.Рильський).
Перед двокрапкою тон, як правило, підвищується, нап місці робиться невелика вичікувальна пауза, 1 після неї слова промовляються звичайним тоном: Просив тебе, повчав тебе давно: не смій губити часу дорогого (О Пидсуха), Слова, взяті в дужки, вимовлятоться пониженим тоном: На мене хтось-то набрехав (бодай би той добра не знаві!), що я хабарики лупила... (Л.Г лібов).
3. Щоб правильно розставити розділові знаки в реченні й не пропустити жодного, треба насамперед з'ясувати, просте чи складне воно. Потім уже розглядати кожне просте речення (частини складного речення! у такій послідовності: 1) як виражені підмет і присудок і чи нема в реченні звертання; 2) чи є непоширена прикладка; 3) чи є однорідні члени речення и узагальнююче слово при них; 4) чи є відокремлені члени речення (уточнення, відокремлені означення, прикладки, обставини, додатки); 5) чиє внесення (звертання, вставні слова і речення, вставлені слова 1 речення, слова-речення. вигуки).
4. У простому реченні є лише один синтаксичний ( пдметово-присудковий) центр: Чисте морозне погТРЯ немов наливає наснагою все тло |О Донченко!
У складному реченні є два або більше синтаксичних центрів. Наприклад, У реченні: Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов'я, що в пісні аж тремтить тпільцем своїм маленьким ігарячим (М.Рильський) - є три центри: я не знав, тяжко жить, що (соловей) тремтить. Це речення, отже, складне.
Між частинами складного речення, що мають
свої синтаксичні центри, звичайно ставляться коми (див. вище наведений приклад)
сичний центр оуває виражений ДОПОоОВНІСТИ
чер ччу п, "А і 1 і | СИНІС І|ВБІН ДОМИСЛЮЄТЬСЯ 3 контекст у | А Ї реч нні: Я
РЧ часом с гитак "У, При цьому треба мати на увазі, що ч СО | і є асо З ІМ Ж є і її; - р і 4 не виражається |Іаприклад У складному р' іенонї | "МТ овченкі Кругом поле, як те море широке, сини (Т.Шевч )| -- при другому підметі море пропущено присудок
- з й . і | і ет лить квітку не можу зірвати, 00 ІМ, ЯК ЛЮДИНІ, ХОДІ
ІВ С ос юра) - - у підрядному реченні як ЛЮДИНІ взагалі нема синтаксичного центру -- пропущено »є мить 1ЯК болить людиті). Але комами ці частини одна від ОДНОЇ БіДДІЛЯЮТЬСЯ
Миж двома частинами складного речення комане | ставиться, якщо ці частини мають спільне слово або спільне головне чи підрядне речення І з єсднані одиничним сполучником чи або, та, 1 І: чиаботаї коми ков гає»): Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М Коцюбинським! Добре було 6, коли б саме тепер хтось аглянувдонає | в гості чи хоча б мама почала співати (М.Стельмах! |
Не ставиться кома між двома частинами складно- | сурядного речення, з'єднаними одиничним с получником чи, або, та, 1, якщо це речення питальне, спону | кальне або окличне: Хай наше слово невмираєт наша правдахай живе! (М.Рильський)
Якщо в складному реченні збігаються підряд два сполучники, то кома між ними ставиться тільки ТОДІ, коли частину, яка починається друтим сполучником,
можна опустити без шкоди для будови речення. в | іншому випадку кома не ставиться. Наприклад, у | реченні: Соломія міркувала, що, коли брати у ліву | руку, плавні мусять ШВИДКО С кіІНЧИТИСЯ |
(М.Коцюбинський) -- між що 1 коли кома ставиться-бо можна без шкоди для будови речення випустити частину коли брати у ліву руку. Але в реченні Соломія міркувала, що коли брати у ліву руку. то плавні мусять швидко сСкіІнчитися цього зробити не можна: заважає частка то |
Іноді, якщо друта частина вимовляється з різким піднесенням тону (|виражає висновок, наслідок), між | частинами складносурядного 1 складнопідрядного ре- | чення ставлять тире: Свій меч історія підносить -- ! долу падає ярмо (М.Рильський). Хто волю хоче вбить -- загине |Д Павличкої.
Між ускладненими або далекими за змістом частинами може ставитися і крапка з комою |це великою мірою залежить від автора): І барвінком, 1 рутою, 1 рястом квітчає весна землю, мовдівчину в зеленому
Складніша справа з постановкою ро зділових знаків між частинами складного безс получникового речення. Тут треба пам'ятати таке |
Між відносно рівноправними частинами складного безсполучникового речення ставимо кому аоро якщо ці частини мають уже свої ро зділові знаки чи далекі за змістом, -- крапку з комою мМисяць на нео! зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе ІН тв.) Вода олищить на сонці, скачуть хвилі по кам нях та Навівають тиху задуму (| Нечуй-Левицький). Між залежними частинами складного резсполучниковог речення ставимо двокрапку аоо тире
Двокрапку ставимо між двома частинами
а|якщо між НИМИ можна поставити сполучних-бо Не килам іскри в СОЛОМУ. І Сама ЗзГОРБИТІ | Село спалить ІН. тв. );
о) якщо друта частина розкриває або доповнює зміст першої Всім же ясно, навітьдіІтям емля велика
(О Довженко). Поглянь: бузок в цвіту (І.К иленко)
В пнших випадках між двома залежними ч істина ми ставимо тире
у товаристві лад - - усяк тому радіє | «ІГ.лібові гнися |Н.тв.). Подивилась ясно -- заспівали скрипки
(П.Тичина)
р МИ | Й, со о Й
ЗАКІНЧЕННЯ У НАСТУПНОМУ ЧИСЛІ
в з
ною мовою, диктори яких добре нею володіють, а загальний культурний рівень передач високий
Ще раніше Національна рада направляла попередження про анулювання ліцензій на право мовлення радіоорганізаціям, які порушують мовини режим 1 Закон про мови. Про це поінформований ! Генеральним прокурор України
Тепер же, коли минув час 1 порушники мовного режиму в ефірі не отямились ! продовжують радіопересилання недержавною мово», Нашональна рада буде застосовувати проти них жоретк санкци тимчасове припинення або анулювання лміденаи
3 дмобязного дозволу 1 за сприямия заступника голови Національної ради М.Слободяна ї голови ком" курсної комісії В Іванова в роботі конкурсної коми м
зміг узяти участь, виступити представник «Проспіти» м
аж панни отит нти стннибнюннниолиямюнх ПО р зажили т т
одночасно Громадської ради захисту інформаційного простору України, автор цих рядків. Комісія погодилася з тим, що настав час діяти рішучіше в обороні національних шктересів держави в сфері теле 1 рамомовлення Згадана Громадська рада
підготовку своїх документів для реєстраци в Мінюєті
аверит У
україни Як запропошмували члени конкурсної робочої
комісії, псля набуття законного юридичного статус)
| Громад ькоОТО радою сах ис ГУ ис рмацннх го простору
М крашти Нашональна рада зможе включити и пред гам
ника до складу конкуремої рооочої компі1єй КІаступним етапом роороти ГІаш она льно ради з го
ганів телерачення | рамомовлення стануть вивчення!
оцінка передач гелевишинмних організацім
ВОЛОДИМИР КУЗЬМЕНКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
