Сторінка · с. 5сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №24 за 1996 рік
Слово Просвіти, №24 за 1996 рік
1-4 шана
-
ГО «є, з Та а ай
б чн ОО нкі
НЯ ИЯСЯ
- (дово ПРОСВІТИ
не -
Р Р і
и отжтать
оформування земельних відносин ОХОПЛІОС ПпСі галузі окономіКИ та сфери суспільства. Воно визначає роль 1 масце земельної реформи в загальній системі соціально-економічних перетворень.
Найбільш гостра потреба реформування земельних відносимй виникла в аграрній сфері виробництва
Послаблення економічного інтересу З боку сільськоГОСПпОдДарських товаровиробників, відсутнасть належного господарського механізму використання земель створили кризову ситуацію в сільському господарстві, призвели до відчуження селянина від землі.
Земельна реформа стала однією з головних ланок формування 1 розвитку аграрної політики на сучасному етапі, яка передбачає докорінну перебудову земельних відносин, спрямовану на роздержавлення земель, зміну землевласників і форм господарювання. Поряд з державною законодавчо запроваджено колективну 1 приватну форми власності на землю, які мають рівні права. Здійснюється приватизація земель, визначаються землі, що залишаються у державній власності.
Метою земельної реформи є створен-
ня умов для рівноправного розвитку різних форм власності і господарювання
на землі, формування багатоукладної економіки, раціонального використання і охорони земель.
Земельнареформа здійснюється шляхом поетапної 1 послідовної реалізації комплексу правових, організаційних, економічних 1 технічних заходів.
Проводиться роздержавлення 1 приватизація земель сільськогосподарських підприємств 1 передача їх у колективну та приватну власність громадян. Крім земель запасу, створюється резервний фонд для соціальної сфери села, загальнодержавних і місцевих потреб.
У березні 1996 року минуло п'ять років від дня оголошення всіх земель України об'єктом земельної реформи. Є всі підстави підбити деякі підсумки Аналіз проведеної роботи показав, що напрям реформи вибрано вірний.
Завершується передача земель віддержави у колективну власність. На початок 1996 року роздержавлено землі 9405 колективних та інших недержавних сільськогосподарських підприємств, що складає 959, від загальної КІЛЬКОСТІ суб'єктів колективної власности. У колективну власність передано 21, 1 мільйона гектарів або 60 відсотків всіх сільськогосподарських угідь, що знаходяться у товаровиробників
Громадянами України приватизовано 42 відсотки земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства. Сформовано 6,2 млн. га земель запасу, на частині яких організовано 35 тис. селянських |фермерських) господарств.
Торік проведено грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення нарівні підприємств, адміністратиних районів, областей, Автономної Республіки Крим і України в цілому. Опрацьовано методику 1 розпочато роботи з паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам 1 організаціям. Станом на І березня цього року 72 відсотки сільськогосподарських гідприємств, які одержали земм у колективну власність, прийняли рішення загальних зборів колективу про паювання земель 1 затвердили склад КОМІСІЙ, ЯКІ проводитимуть відповідну роботу. У 1000 колективних підприємствах України сільськогосподарські угіддя уже розпайовані. Кожному члену колективу і пенсіонеру з їх числа видається сертифікат на право приватної! власності на земельну частку |пай), без виділення в натурі (на масцевості). |
Забезпечується право вільного виходу з колективних сільськогосподарських підприємств їх членів та безкоштовного одержання у приватну власність земель" них паїв у натурі (на місцевості), що посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю
бласникам земельних паїв і земельних ділянок надається право передавати їх у спадщину, дарувати. обмінювати, здавати воренду! продавати громадянам
РАН о чний
Украши без зміни цільового призначений" пя цих земель. Першочергове право на придбання земельних паїв 1 земельних ділянок надається членам даного сільськогосподарського підприємства та самому підприємству.
Створюється єдина державна землевпорядна служба з відповідним науково-технічним забезпеченням, центром державного земельного кадастру, мошторингу та охорони земель.
Забезпечується державний контроль і відПОВІДаЛльНИСТЬ ВЛаСНИКІВ 1 Землекористувачів за використанням та охороною земель. |
Запроваджується реєстраційна система права юридичних 1 фізичних осіб на земельні ділянки 1 паї та їх руху.
Проводиться залучення вартісної грошової) оцінки земель в кругообіг аграрного капіталу. Створюється інфраструктура ринку землі -земельні банки, посередницькі та інформаційні фірми. З метою розвитку науководослідних робіт з питань земельних відносин формується позабюджетний інноваційний фонд за рахунок відрахувань від плати за землю. |
Удосконалюється система відтворення природно-ресурсного потенціалу на
рн 2-3
п Р
основі запровадження економічних важелів стимулювання землеохоронної діяльности власників )1 користувачів земельних ділянок та переходу до некапіталомістких способів захисту земель, зокрема шляхом вилучення з обробітку малопродуктивних 1 еродованих земель, залуження 1 заліснення земель, що не використовуються в сільськоГгоОСпоОдДарському виробництві.
У зв'язку з реформуванням земельних відносин необхідно зупинитись на дуже важливому, на наш погляд, питанні. Идеться про поняття: «земля-товар» І «ринок землі».
Можна скільки завгодно сперечатися зцього приводу, алеми повинні зрозуміти одне - не може відбуватись розвиток агропромислового комплексу шляхом ринкової економіки без створення ринку у всіх його сферах.
"Практично ніхто вже не заперечує проти ринку засобів виробництва, ринку робочої сили, ринку цінних паперів, ринку фінансів, ринку інформаці, ринку нових технологій тощо. Спірним залишається питання існування у наший державі ринку землі.
Однак, уже саме визнання приватної власності на землю - це крок до формування ринку землі, оскільки власність дає право володіти, користуватись і розпоряджатися нею.
Тут же варто застерегти від побоювань, які часто можна чути відносно швидких змін власників земельних ділянок у результаті їх купівлі-продажу. Не можна поняття «ринок землі» зводити лише до п кутивлі-продажу. Навіть у країнах з розвинутими ринковими відносинами ринок сільськогосподарських земель має дуже обмежений обсяг - від ОДНОГО ДО ДВОХ ВІДСОТКІВ Від їх загальної площі на рік.
Виходячи з конкретних економічних умов, що склалися в нашій державі, чинного земельного законодавства, особливостей формування свідомості суспільства, під ринком землі першочергово ми розуміємо визначення вартості землі ії визнання її капіталом на рівні з іншими засобами виробництва 1 обіговими коштами.
З переходом до ринкової економіки
ЗАВ
функціонувати середовищі
виробництва мають в єдиному ринковому Відсутність у ньому будьякого з факторів призводить до порушення законів ринкової оекономіІКИ, а згодом і до й розбалансування.
До недавнього часу (до І липня 1995 року) земля у нашій державі не мала вартісної оцінки, а тому її не можна було включати безпосередньо в економічні розрахунки. Особливо від цього потерпало сільське господарство, оскільки земля, як головний засіб виробництва, не включалась у собівартість продукци, а значить не була і ціноутворюючим фактором, що, в кінцевому підсумку, порушувало міжгалузевий паритет цін у народному господарстві.
Що ж стосується перспективи розвитку ринку землі, то ми його бачимо поступовим, у міру росту кількості власників землі 1 створення
інфраструктури ринку (земельний банк, інформаційні та посередницькі служби тощо).
Спираючись на чинне земельне законодавство, громадяни України можуть вільно здійснювати земельні операції лише із земельними ділянками, які вони одержали уприватну власність для веден-
всі фактори
ня особистого підсобного господарства, присадибними ділянками, для ведення садівництва, дачного і гаражного будівництва (згідно з Декретом Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок»). На відчуження ІНШИХ земель сільськогосподарського призначення у нашпий державі законодавчо запроваджено шестирічний мораторій від часу набуття права власності на землю.
На перших етапах розвитку ринку землі цілком виправданим, на наш погляд, є запровадження внутрішньогосподарського обороту земельних паїв шляхом здачі їх в оренду будь-якому члену колективу або самому підприємству, створення нових господарських формувань на базі приватної власності на земельні 1 майнові паї, передачі у спадщину, нарешті, продажу права на земельний пай члену підприємства або гадприємству.
Тепер, коли ринок землі лише формується, підвищується роль держави у регулюванні цим процесом. За державою залишається право обмежень на оборот земельних ділянок у ринковій сфері
Немає сумніву в тому, що визнання ринку землі у першу чергу повинно спрацювати у напрямі удосконалення форм господарювання, методології 1 методики ціноутворення та економічного механізму регулювання розвитку народногосподарського комплексу країни.
Для забезпечення необхідних темпів та перспективи розвитку земельної реформи невідкладним, на наш погляд, є правове врегулювання ряду питань, зокрема:
І) привести у відповідність з Указом Президента України від 10 листопада 1994 року М 666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері СсіЛлЬСЬКОГОСПОДарського виробництва» назву сертифіката, який має видаватись при паюванніи земель кожному члену колективного сільськогосподарського підприємтсва з тим, щоб він посвідчував право приватної власності на земельну частку |пай),
2) при здійсненні паювання земель ввести, як обов'язкове, врахування площ земельних ділянок, наданих у приватну
власність для ведення особистого підсобного господарства громадянам, які мають право на земельну частку (пай);
3) узаконити оренду земельних часток (паїв);
4) розробити механізм реформування земельних відносин державних сільськогосподарських підприємств.
Складовою частиною державної програми земельної реформи, що відзначається в багатьох урядових документах, є інформаційне, методичне та правове забезпечення всіх етапів реформування.
Однак, маючи в арсеналі десятки законодавчих та нормативних актів з питань земельної реформи, громадяни України перебувають в своєрідному інформаційному вакуумі. Вигоду від цього, звісно, пожинає певний прошарок чиновників-бюрократів, які діють за принципом - чим менш освічені люди, тим краще.
Певні напрацювання на терені економічно-правової освітньої діяльності має науково-просвітницький центр «Реформи 1 право» Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Торік ним було випущено унікальний тематичний збірник доку-
ментів «Приватизація в АПК: законодавчі танормативні акти», який прислужився багатьом державним сільськогосподарським підприємтсвам при їх реформуванні у колективні сільськогосподарські підприємства та акціонерні товариства. |
Значно вагоміший внесок зроблено Центром «Реформи 1 право» на шляху просвітницької роботи в цьому році. В співдружності із спеціалістами Державного комітету України з земельних ресурсів, вченими наукових установ Української академії аграр-
"них наук, при фінансовій підтримці
Міжнародного фонду Євразія
реалізовується широкомасштабний
проект з питань земельного реформування.
Видано фундаментальний «Практичний посібник з питань земельної реформи», в якому вперше зібрано
земельні Закони і Постанови Верховної Ради України, Декрети 1 Постанови Кабінету Міністрів, Укази Президента України, нормативні документи Держкомзему. Окремими розділами представлено аналітичні та дискуатині статті науковців та експертів Всесвітнього Банку. Безсумнівно, що це видання стане настільною книгою як спеціалістаземлевпорядника, так 1 працівників органів місцевого самоврядування, викладачів та студентів аграрних вузів і технікумів, юристів, агрономів колективних сільськогосподарських гидприємств та фермерів.
«Посібник» буде безкоштовно вручатися на обласних семінарахпрактикумах відповідальним працівникам обласних, МІСЬКИХ, районних держадмпіністрацій 1 Рад, спеціалістам системи Держкомзему та Мінсільгосппроду України. Передбачається, що освітній рівень із всебічних питань земельної реформи нацих семінарах підвищать близько 3000 слухачів.
Нашу ініціативу підтримано Президентом України Леонідом Кучмою, віце-прем'єр-міністром з питань агропромислового комплексу |і Президентом Української академії аграрних наук Михайлом Зубцем, структурними підрозділами Державного Комітету України з земельних ресурсів та Мінтстерства сільського господарства ії продовольства України.
Сподіваємося, що це лише початок великої освітньої роботи. Далі, при нашій методологічній підтримці, необхідно провести аналогічна семінари в сільських районах та містах обласного підпорядкування. Адже земельна реформа - справа всенародна.
Науково-просвітницький центр «Реформи 1 право» ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка, великий лекторський колектив та кваліфіковані спеціалісти-землевпорядники започатковують систематичну публікацію для широкого загалу тематичних сторінок з актуальних
питань земельної реформи, підготовку спеціальних радіоі телепередач.
МИКОЛА ФЕДОРОВ АНДРІЙ СВОЯЧЕНКО
п парна с т о и
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
