Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №24 за 1996 рік

Слово Просвіти, №24 за 1996 рік

Її Жкй р, 1 ш Щ ша Р а пил а а о рн ЕРИ - Слово ПРОСВІТИ РР ї ПРЕ уні ща В НЕ зи ПРА ся - з сни РОМАНШПОРЛЮК «Я ПЕРЕКОНАНИЙ, УСПІШНА ЕКОНОМІЧНА РЕФОРМА НЕМОЖЛИВА БЕЗ РЕФОРМИ ДУХОВНОЇ, КУЛЬТУРНОЇ, ПРОСВІТНИЦЬКОЇ» На просвітянській ниві трудяться сьогодні не лише в Україні сущі - люди, небайдужі до дом рідного народу, його мови, історії, культури.Правдиве слово про Українську державу несуть світові й українці, розпорошені поза нашою ойкуменою. Й американський материк -- не виняток. Саме там, при Гарвардському університеті, діє успішно така поважна установа, як Інститут українознавчих студій. А працюють у ньому люди - в найкращому розумінні цього слова -- одержимі, Як ось, наприклад, керівник цієї широко знаної у світі наукової установи пан Роман Шпорлюк, який відвідав Київ на зламі березня-квітня. Попри насиченість своєї програми перебування в Україні, пан професор зміг викроїти дещицю часу, аби завітати до осідку «Просвіти», розташованого у Музейному завулку чи Всеукраїнського товариства «Просвіта» п.Павлом Мовчаном, сло 8. Тут високий гість мав розмову з Головою т редактором часопису «Слово Просвіти» п.Любов'ю Голотою, які ознайомили його з програмою, основними напрямками діяльности Товариства І иого друкованого органу в нових реаліях. Принагідно пан Роман Шпорлюк люб'язно погодив Германа. В.Г. -- Шановний пане Шпорлюк, гадаю, очолювана Вами наукова установа не потребує жодної реклами. алже є досить відомою у світі. И усе ж, напевне, нашому читачеві буде цікаво довідатися, чим відрізняються університетські системи Сполучених Штатів Америки й України. Над якими проблемами трудяться нині співробітники Інституту українознавчих студій при Гарвардському університеті Р.Ш. -- Оскільки порушена тема досить обширна, я можу дати тільки дуже загальний образ. Перш за все, хочу пояснити, що в о американській університетській системі основною формою діяльности працівників є департачленти, тобто факультети чи кафедри. И у Гарвардському університеті, на факультеті чи департаменті СЛОВ ЯНСЬКОЇ філології, існує кафедра української філології, рівно ж української літератури. На факультеті історії діє кафедра історії України. Ось посада, яку я обіймаю Слід зазначити, що кафедра -- в американському розумінні - це не те ж саме, що в українському; тут розуміється назва посади професора. Кафедра не має співробітників, асистентів, лаборантів, себто є своєрідною викладацькопедагогічною ланкою Люди, які обіймають посади в університеті, є одночасно членами різних наукових формацій. Отже, тих три професори -- філолог, літературознавець, історик -- одночасно є членами ради Інституту українознавчих студій. Ми його називаємо Українським науковим інститутом -- з огляду на те, аби пам ятати, що у 20-30 роках цього століття установи з такою назвою діяли у Варшазі й Берліні Цим підкреслюємо ТЯГЛІСТЬ, ж спадкоємність своєї праці Є Чим займаються окремі професори, вони зможуть найкраще розповісти самі. Для прикладу, професор Грабович -- дуже відома постать в Україні -- Є автором вельми важливої праці про Тараса Шевченка. Професора Флавера знають у вас менше, він свою кафедру обійняв лише кілька років тому, 1 займається ранньосередньовічним-раннім новим періодом розвитку мови 1 літератури . Я ж вивчаю історію найновішого періоду, ХХ століття в основному. В.Г. -- Українські вчені туп, в Україні, - зіткнулися останнім часом 3 проблем лікації результатів СВОЇХ ра Р РШ. -- ..Наш інститут має своє видавництво. Ми випускаємо монографії, пов'язані: з українською тематикою, англійською МОВОЮ... | В.Г. - зад українськоюг РрІШ.-- Ми є американською науковою установою, тому українською мовою книжок не випускаємо Хіба що виникає потреба публікації документів, першоджерел, -- ТОД! лише відтворюємо у мовою Орипналу. | Тим не менше, ми стараємося ввес ти українську тематику Й рроблематиху до наукового обігу Наші публізацикне призначені для масового читача, адресовані науковцям, аспірантам, тує дентам.. Прагнемо, аби люди, Які! зай а. ються літературою, по рІРНАаННй історією ЧИ мовознавством, брали д ваги українську проблематику й ємо Україну, Цікаво знати, не в ерекції Наша мета -- трактувати Украшу плекс! міжнародних | В міжнаціональних стосунків прикладу. засновник директором інституту сходознавства. Доктор Віктор Остапчук теж працює тут, в Інституті орієнтамістики -- сходознавства. Він фахівець від українсько-турецьких стосунків. Намагаємось, аби те, що робимо, було цікавим 1 мало значення чи то для османістів, чи для балканістів, для спеціалістів від єврейської історії. Хочемо показати світові, найперш науковому, що Україна, як країна, має широкі міжнаціональні, міжрегіональні, міжрелігійні контакти, де, наприклад, співіснують і православ'я, 1 католицизм, і протестантизм... Отже, йдеться про те, щоб український матеріал став предметом уваги різного роду дослідників, був доступним для фахівців, усіх, хто цікавиться тією чи іншою проблемою... В.Г. -- Наскількия поінформований, Вашого нинішнього в Р.Ш. -- Мене запросили бути членом Наглядової ради Фонду «Відродження». Тож я брав участь у засіданнях Ради, на яких розглядалися конкретні пропозици, заяви, справи, що стосуються Фонду. Оскільки я історик, людина, яка цікавиться сучасною історією, викладає її, принагідно збираю газети, журнали, розмовляю з людьми, знайомлюся з ситуацією. Щоби вести мову про сучасне України, мені, як викладачеві, необхідно знати все, що тут діється. І хоча буваю в Україні досить часто, але маю, на жаль, дуже коротенькі стажі. Горік, наприклад, я був гостем Києво-Могилянської академії, де читав лекції, був на відкритті нового академічного сезону. Сподіваюся колись приїхати на довше, щоби зібрати матеріали, які цікавлять мене як науковця В.Г.-- Прошу високого гостя дати бодай побіжну оцінку діяльности Фонду «Відродження», Що б Ви хотіли особливо віДЗНаЧчИТтИи в Мого праці впродовж останнього періодуї Р ЦІ. -- Це мій друтий візитв Україну, що стосується співпраці з Фондом «Відродження». Отже, я вважаю, що Фонд провадить надзвичайно цінну роботу Однією з тем, яку розглядала наша Рада, є звіт директора програми трансформації освіти в Україні. Особливу увагу було приділено процесові видання підручників Хочу відзначити, що під егідою Фонду видаються надзвичайно цікаві, оригінальні, прогресивні підручники з різних галузей -- соціології, права, мови 1 літератури... Це Є значним досягненням. Фонд «Відродження» -- у чистому розумінні Фонд Сороса -- має велику заслуту перед Україною В.Г. - Пане професоре, Ви є фахівцем з історії України ХХ століття. Вона цікава 1... трагічно-повчальна, й у короткій розмові о годі зупинитися на ключових 11 моментах, розставити відповідні акценти. Тож вернімося до сьогодення. Ваш приїзд якраз співпав у часі зі спробами реакційних сил Московії та їх маріонеток на теренах КОЛИШНІХ совєтських республік. а нині незалежних держав, реанімувати одну з наикривавіших імперій вістори людства -- СССР, Маю на увазі й денонсацію російською Думою Біловезької утоди «трьох» про розпуск Союзу, й останні події в Білорусі -- реверанси тамтещнього Президента Дукашенка у бік Москви, які ведуть до втрати незалежности сусідньої нам держави. Аналогічний сценарій пробують розіграти в Україні комуно-соціалісти Та шовіністи усіх мастей, які знову намагаються припнути Україну до імперського воза Росії. Ці ж сили блокують прийняття Берхов- ся відповісти на запитання нашого кореспондента Володимира РШ. -- На це питання відповісти нелегко. Але почну від одного: Білорусь іще мне пропала. Зовсім не є несподіванкою, що-в Мінську відбулася велика демонстрація проти ліквідації державности. Я переконаний, що там зростатиме національний рух, особливо серед молоді. Бо пам'ятаймо, я це кажу усім 1 нагадую собі, що в житті мОЛОДОГО покоління п'ять років -- це ціла епоха. Коли людина має 57 років, чи 62, -- це істотного значення не має, ні в психічному, ні в інтелектуальному рівні. Але між людиною 22-річною 1 17-річною різниця велика. Маємо тепер молоде покоління білорусів, яке уже 5 років живе в країні, що називається Білорусь, ідля них це є нормально, це статус-кво. Та й старші, думаю, теж це розуміють. Тож повернутися до 1991 року, заплющивши очі, ніби нічого не сталося, нереалістично. Не виключаю, будуть в Білорусі дисиденти, і будуть протести. Ія маю надію, що не повернеться ГУЛАГ. Я впевнений , що з Білоруссю ще не покінчено.., В.Г, - Україна, напевне, є більш міцним горішком, об який уже не раз ламали собі зуби імперські акули. Р.ШІ. -- Стосовно України, вона є, безперечно, в кращій ситуації. Президент Кучма -- це не Лукашенко. Україна має патріотичний уряд, який хоче будувати державу. Т|я думаю, що громадянське суспільство, в тому числі патріотичні організаці зразка вашої, уже діЙШЛИ того розуміння, що народ український, в широкому розумінні, не є атомізований, вже існують якісь структури, пов'язання І це дуже важливо, бо демократії 1 самостійности не може бути без громадянського суспільства. Україна в ЦіЙ царині має вже певні досягнення Повернімося, однак, до ще одного аспекту, який мене дуже пригноблює існують великі економічні страждання людей. І коли думаємо про «Просвіту», треба пам'ятати про просвіту економічну Необхідно допомагати людям стати економічно вільними. У Радянському Союзі усіх виховували в тому дусі, що держава дасть усе -- дитячі садки, квартири, електрику... Людям потрібно звикати до того, що це не є держава. «Просвіта» має домогти людям, аби вони могли керувати власним життям -- у співпраці з іншими, не егоїстично. Повторюю: лише у співдії з іншими громадянами! В.Г. -- Чи не є парадоксальним, як Ви гадаєте, що з трибуни найвищого законодавчого органу держави -- Верховної Ради незалежної України -- зчаста лунають антидержавні гасла, а окремі депутати послуговуються у виступах іноземною -- російською мовою? Р.Ш. -- Це може бути витлумачено як нетактовність, я є громадянином іншої держави, Іі хоча того ніхто не забороняє, я волів би не займати політичних становищ. Я думаю, процесові політичної просвіти мають підлягати всі, незалежно від того, ким вони є: депутатами Верховної Ради, професорами чи лавреатами... Утому сенсі, я маю надію, що | Верховна Рада спосібна просвітитися В.Г. -- Що ж, будемо сподіватися, хоча стосовно деяких депутатів ці надії видаються марними. І Конституцію колись, урешті-решт. матимемо, гідну держави, за яку змагало не одне покоління українців, | достаток прийде у кожну домівку. Цього чекаємо ми тут, в Україні, цього чекають | українці. розсіяні по пн нн наван о дн ПРРРУ РЕ Р УЕ зн ШИНИ Р Б і що м Рі ---' ближніх | дальніх зарубіжжях. Та ось одне зі спостережень, не вельми втішних. підупав інтерес нашої діаспори до того, що відбувається в Україні. Я пригадую 1990-9! роки. тоді українська діаспорна хвиля буквально накочувалася на Материк... РШ. -- Я розумію, Тоді це було якесь піднесення, ейфорія АЛЕ, зрозумійте, люди не можуть постійно жити в стані ейфори, якщо вони психічно здорові. Пам'ятаймо, що у них є свої клопоти, робота, турботи про дітей 1 власне життя. Для тих, хто приїздив тоді в Україну, це були, в доброму значенні, свого роду патріотичні канікули По-друте, появився, певною мірою, елемент деякого розчарування. Багато українців з діаспори, крім тих, які займалися Україною професійно, мали вимріяний п образ. Вони думали, що з падінням комунізму в Україні все буде чудово. Розумієте, в еміграції люди починають забувати, як на рідній землі було важко жити, 1 починають ідеалізувати, ніби там не було злодіїв, не брали хабарів, усі жили щасливо, а родини були ідеальні... Р.Ш. -- Так, це є мрія, бо приїжджаючи в Україну, вони бачать: тут і хабаря беруть, ії є люди нечесні, 1 такі, що обіцяють і нічого не виконують. Тож ті, хто уявляв, ніби в Україні живуть якісь святі, розчарувалися. До речі, усі ми знаємо, що люди є недосконалі і в інших країнах, політики бувають непорядні й у найбільш цивілізованих країнах. ІСУС ПЕ Отже маємо перехід до Р.ШІ. -- Звичайно, але я хочу підкреслити ще два важливих моменти. З одного боку, є люди середнього 1 старшого покоління, які служать Україні професійно. Не лише тим, що ходять на демонстрації чи дають гроші на якусь добру справу. Вони їдуть сюди, відрікаючись зчаста від великих заробітків там 1 працюють за частину зарплатні тут -- як викладачі, вчителі, консультанти. Вони, напевне, багатьом ВІДОМІ. По-друге, я як педагог, спостеріг: молоді люди українського походження, вже часом у третьому поколінні, ЯКІ дуже часто тепер не українізовані, вивчають українсь а проблеми 1 теми в американських університетах, таких, як Гарвардський. Бо вони мають намір працювати в Україні -- чи то у відділенні Міжнародного банку, чи в інших установах. В.Г. -- Тобто, не лише на словах підтримують свою Прабатьківщину-- ай конкретними справамиї РІ. -- Я сьогодні розмовляв Із молодою жінкою, американкою єврейського походження, яка працюватиме консультантом з реконструкції шахт Донбасу. А саме над проблемами працевлаштування жінок. Шахти замикають, звільнені шахтарі матимуть іншу роботу, -- адеж подітися жінкам, які працювали під землею | Як бачимо, для цієї молодої жінки, без спеціального інтелекту, якій усього 33 роки, є цікаво морально, інтелектуально, професійно допомагати Україні. Отже, замість ідеалістів, які беруть участь у демонстраціях перед оперним театром у Львові, маємо серйозних людей, які хочуть працювати конкретно І це, безумовно, дуже позитивне явище. ВГ. - Спасибі їм і Вам за цю конкретну допомогу. І насамкінець, прошу висловити бодай кілька зауважень-побажань для нашої «Просвіти» тут, на Материку, що зветься Україна. для часопису «Слово Просвіти», Р. ШІ. -- Я не маю права давати вам оцінку, ви не є моїми студентами. Але зазначу, мені дуже подобається ваша концепція. А саме, що ви хочете мати якісне видання, яке не викидається в суботу чи понеділок, і в ньому хочете затримати цікаві думки, ідеї, Мені подобається ваше бажання працювати через членську структуру, тобто, ви творитимете й надалі осередки, групи людей-однодумців, у кращому розумінні, й усе це сукупно впливатиме на формування громадянського суспільства в державі.Я переконаний, не може бути успішної економічної реформи без реч фрорми духовної, культурної, просвітницької. ШПовторюю: економічна реформа без просвіти, в тому числі економічної, неможлива. Люди, які мають ВІЛЬНІ ПОГЛЯДИ, знають історію, розумніоться пр просаїті, краще працю ЮТЬ В ОКОНОМІЦІ ПИ нні . -ф и кт - ФО --ч «Рая р рч-б и гам морі губи Гуру -о її о -е Мк; ЧО З » й ЕМ М "юн і р "М - - и ну З, чуть) - 1 и. ори ТР ж, ч "гою? і'чн і - Ж

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин