Сторінка · с. 8сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №24 за 1996 рік
Слово Просвіти, №24 за 1996 рік
і
ОБРЯДИ
7 Г (мово ПРОСВІТИ
(Світлі дні Христового Воскресіння - намурочистіше 1 найвеличніше із християнських свят, і ЧИ не найочікуваніше в Україні.
А ще у святі цьому чи не найяскравішими барвами проявляється душа наша слов'янська, що зуміла гармонійно поєднати природну стихію вірувань наших пращурів зі строгою урочистістю християнства.
Прийшло це свято - після довгої і надокучливої зими - й до стольного Києва. І нелише пишними великодніми пасками, різнобарв'ям писанок і крашанок, але й чаром дійства «Великодніх дзвонів». Саме таку назву прибрало собі фольклорне свято, що відбувалося в передвечір'ї Світлого Вівторка, 16 квітня, у конференц-залі Київського міського Будинку вчителя.
Усе було на цьому святі, послутовуючись висловом Святослава Гординського, «і переливи барв, 1 динамічність ліній», що їх явили гаївки, риндзівки, молодіжні ігри, коломийки та обрядові дійства з Галичини, наддніпрянські веснянки.
Репрезентували своє високе мистецтво народна самодіяльна хорова капела «Світанок» Народного дому «Просвіта» селища Дашава Стрийського району Львівської області |художній керівник 1 диригент п.Степан Целюх) та дипломант Міжнародного фестивалю дитячого фольклору «У Галицькім колі» фольклорно-драматичний гурт «Сузір'я» Дашавської середньої школи |художній керівник і постановник п.Василь Грицик).
Оскільки ж, як відомо, кожен край має й свій звичай, тож із віночком
наддніпрянських веснянок виступив ди-
тячий гурт «Мандрик» з- Києва (керівник
п.Віктор Туровський).
Призвідці свята, або ж, як заведено говорити, його ініціатори -Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім.Тараса Шевченка, Український державний центр культурних ініціатив; сприяли його проведенню Київський міський будинок вчителя та Стрийська райдержадміністрація.
Перш ніж явити високе, мистецтво великодньої програми глядачам - а їх був майже повен зал, - композиційно опрацювали п, скомпонували, підготували й «перепустили» через власні серця високодостойні пані Ольга Рутковська - художній керівник програми, Еліма-Зоряна Бортнічук - чарівна й неповторна ведуча, Ольга Добродій - режисер та Вікторія Валькова - помічник режисера.
«Мунають Великодні дзвони. На зміну їм лине урочисте «Христос воскрес! Смертію смерть поправ..» у виконанні капели «Світанок». І як у різнокольоровому калейдоскопі переливаються різнобарвні скельця, так і святкові строї виступаючих виграють барвами веселки. У різнобарв'я дійства вплітаються віночки пісень - веснянок в обробці славетних композиторів О.Нижанківського, ЗЛиська, С.Людкевича... («Ой, нумо, нумо, зеленого шума», «А гаївки красно водять»..,) |
Представляє присутнім гостей І учасників дійства пані Бортнічук, повіІНШУВвавши попередньо всіх 31 святами, «аби енерги сонячної - на весь рік 1 На
ЦІЛИЙ ВІК ВИСТачиИл»
До слова запрошується фольклорист і етнограф Микола Ткач, який нагадує, що за давнім звичаєм громада обирає собі ватажка: хлопці "найсильнішого серед них, діВЧатТа - найвправнішу викона
вицю пісень, Оскільки ж нинішній захід просвітницький, то за провідника його обрали видатного українського етногра
фа, фольклориста | громадського діяча Володимира Гнатюка Саме 125-річчюю від дня його народження приурочено святковий вечір
Святочна громада пригадала основи ріхи життя й діяльности вченого-єтної
Бе Р ЕНЕР
рафа, який зібрав і упорядкував численні розсипи народних обрядових пісень, Кколомийок, гаївок, опрацював 1 описав легенди - обрядові дійства, звичаї... - усього зробленого й не перелічити. Та, як не прикро, імя цього славетного вченого і досі залишається маловідомим широкому загалові. Серед зібраних етнографом самоцвітів об'ємний том склали б гаївки, риндзівки, великодні коломийки
їз сивої давнини прийшли до нас ці обрядові ігри -- гаївки, уяких поєдналися спів і танок, Хоровод і дотепний діалог Риндзівки - то вже особливий різновид пісенної творчості народу, своєрідні великодні колядки, що співалися попід вікнами, а їх виконавців обдаровували крашанками..
Гості Києва, гадаю, справилися із цим завданням блискуче. І гурт «Сузір'я», який продовжив виступ, демонструючи цикл великодніх забав, день за днем, виправдав свою назву. Ціле сузір я гаївок, риндзівок упереміш із танцями, вІНШУваннями, іграми, парубоцькими забавами заворожило зал, який теж став співучасником ДІЙСТВА. 2
Молитвою до Сонця, | Чо о, яке дарує тепло 1 світло | » всьому сущому, розпочинається перший день Великодня. Це високе світило освічУуЄ й освячує того, хто складає йому молитву, перед усім миром християнським, дарує надію на продовження роду.
Солярні знаки - як ритуал магічного дійства - зроджуються на великодніх писанках, що веселять зір 1 душу. Писанкування, ігри з писанками органічно вплітаються у віночок великоднього дійства. Обдаровують його учасники й присутніх - писанками, окрайцями великоднього хліба - паски...
А хіба може полишити когось байдужим своєрідний заклик: «Гаївочки починаймо в добрий час, нема таких гагвочок як у нас» І ось линуть-переливаються вони, як роса на сонці.., «Посаджу я грушечку», «Ой чия то гускаї», «Вербовая дощечка» - перелік цей можна продовжувати й продовжувати...
Обрядові дійства «Обливаний понеділок», «Виряджання свята» супроводжуються жартами, фліртом-залицянням парубків до дівчат |«Найбільше покарав пан Біг хлопа, що зліпив для нього жінку..») та кокетуванням-відповідДДЮ дівчат хлопцям |«Та де ви тут хлопців виділи», «Хлопці, а нащо вам музики, коли маєте довгі язикиї»), обливанням водою |«Лийся вода, пропадай біда»), парубоцькими забавами (|«Оберіг», «Хвіст», «Коромисло»...)|, риндзюванням та обдаровуванням виконавців писанками (риндзівки «Рано-раненько куройки піли», «Гречная панна»...), боЙйКкІівсьКИМмМИ коломийками
Та ось міняються національні строї - 1з галицьких 1: бойківВвськиХх -Нна наддніпрянські. | ось вже вабить зір 1 гішить слух дитячий гурт «Мандрик» («Вийдемо, вийдемо зранку, на веснян-
ку», «Женчичок-Оренчичок ..), а час непомітно, через вигуки «Біс!» 1 оплески, хилитьдо завершення дійства Спільне виконання «Кривого танцю» у кінці стає ніби мостом єднання між СХІДНОЮ І західного галузками українства Лунають слова подяки виконавцям, оцитоють їхніо майстерність люди знати Добрим словом згадутоть спонсорів, єс еб го меценатів заходу Ддашавське аводоуправління будматеріалів, Пі ститут підвищення кваліфікації праців
ників культури 1 мистецтва, Акціонерне
ПРИВОРОТНЕ ЗІЛЛЯ «ВЕЛИКОДНІХ ДЗВОНІВ»: І ДІЙСТВА ЧАР «1 ПЕРЕЛИВИ БАРВ, І ДИНАМІЧНІСТЬ ЛІНІЙ»
товариство «Обереги»... Бібліотечку просвітянських видань
вручає художнім колективам Голова ВУТ «Просвіта» Павло Мовчан, скріплюючи своє захоплення виступом виконавців словами:
«Дорогі скарбівничі нашого духу! Ви являєте нам зразок того, як треба плекати слово наше, наші звичаї. Якесь незрозуміле для мене слово «фольклор». Я вважаю, що це є великий стиль нашого національного життя. За півтора години ми побачили великий історичним зрізнашої культури, 1 пересвідчилися, як природно наклалася вона на християнство, доповнила иого надзвичайно важливим елементом. Коли б відрядження ваше тривало хоча б тиж-
ач; ча
чи ру" (а з
день у цьому запальному пластичному танці ми усі б забули скигління на свою долю. Ми не резерванти якісь. Це не мистецтво, а органічна суть нашого життя. Дай Боже, аби не переводилося ніколи те багатство, яким наділений наш народ...»
.- Закінчилося величне дійство «Вели- КОДНіІХ дзвонів». І публіка, здається, знехотя покидає зал, напоєний ароматом свята. У душах кожного ще палає чар магічного дійства, співучасником якого довелося стати. Щоб поділились враженнями від побаченого з тими, хто не був на святі, запрошую до слова його гостей
Валентина Олегівна Лазаренко, вчитель школи М 24| міста Києва: «Я прийшла сюди разом із онукою, і не шкодую, що прийшла. Вечір був веселий, щирий, цікавий. Які талановиті діти - ії в Дашаві, й у Києві! А як вони чудово розважали присутніх піснями-веснянками, хороводами та народними забавами!»
«А я неначе вдома побувала», - не приховує свого захоплення побаченим теперішня киянка Анна Петрівна Кульчицька, родом із Чортківщини на Тернопіллі,
Добрими словами поціновує самодіяльних артистів 1 науковець з Полтавщини Лідія Андріївна Дорошенко, Усе сподобалося їй - і майстерність виконавців, г атмосфера свята, і народні строї
- Звідкіля це вишукане убранство, хто його створиві запитую художнього керівника гурту «Сузір'я» Василя Грицика.
- Це строї наших праотців, їм по 80-90 років. Немає жодного костюма, виготов: леного в наш час, хіба що декілька соро:
чок. Але й Ті нашиті зі старовинних зразків...
Безсумнівно, чудові були зразки, | чудові міОДиИ, ЯКІ їх створювали, І їхні нащадки, що лонесли той чар до нас, І дітям у спадок передадуть його Бо всі разом плекали 1 плекають п серцях спвоіх, як приворотно ЗІЛЛЯ, таїнство іВичаїн Іі обрядів пращурів, яке лікує од безпам'ятства 1 бездуховности, | вшрмо наверне воно ЛО СВОГО, українського, ТИХ, хто на манівці чужинства збився. | поскресне україна, як сьогодні Христос Воскрес! Воістину воскрес! Радіймо цьому МОДИ
Юрко НАДЗБРУЧАНЕЦЬ
п пан
орі ІНІЦІАТИВИ «ПРОСВПИ, -
реж пені
вІТНФеві ДНІ для України М К 1986 року тепер навіки осрач Від | чорнобильським нуклідним
| | щем. Нікого в Україні не обо нуло це апокаліптичне Ту
ня, яким небеса -- через Одкрове ен. Іоанна Богослова - - застерігали люд ння од бездуховности, безбожжя | мо ної рузни. Таславен Бог - - черезв аль. бування й утрати моральні | фізичний ось настав для всіх нас час -- зб каміння. ирати
ОЧИСТИТИ ДЖЕРЕЛА ПРИРОДНІ І ДУХОВНІ
4 катня. У резиденції Святійш Патріарха Київського 1 всієї си України, 3і Спільної ініціативи Мо Святости Філарета, а також Всеукраїнського товариства є Просвіта» та асоціації «Зелений світ» відбувся круглий стіл на тему «Духовність, ЛЮдина, екологія»
Лейтмотивом усього заход стали слова-нагадування Глави УГІ про те, що жити бездуховно далі неможливо, треба людині зупинитися У своїй гріховности, покаятися |і навернутися до Бога. Усе ж бо знаходиться в руках Божих. Без духовного підгрунтя екологія теж приречена. Иого Святість Філарет навів печальну статистику; храми нині відвідують від сили 20 відсотків
их в Україні, решта ж не чує Слова
ожого. Чи не від цього саме ва біди наші нинішні?
На схилах Дніпра, і це прозвучало у виступі Святійшого Патріарха, повинен вирости у небо храм-пам'ятник жертвам чорнобильської катастрофи, вірніше навіть, архітектурний комплексіз панорамою, дебудуть відзначені
"п
поховані у зоні населені пункти. і Ии- У
нагадуватиме нам, до чого може пр звести боговідступництво
Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» Павло Мовчан зазначив, що Чорнобиль ознаменував собою завершення радянського періоду історії, підвів під ним певну риску. Все те, що сталося, невипадкове. Тож три метафоричні площини повинен нині здолати народ, аби відродитися: відбудувати храми, пошанувати своїх предків та їхні могили, повернутися до джерел - у прямому й переносному значенні. Чиста, освячена вода, відомо, відроджує, оживляє все
Церква, патріотичні організації - «Просвіта» 1 «Зелений світ» - - закликають усіх громадян України взяти найактивнішу участь у відродженні, очищенні природних джерел. На будівництво церков потрібні кошти, час, анавідновлення джерел великих зусиль 1 затратне потрібно Лише -- добраволя, бажання. Від джерел природних -- д0 джерел духраних, через очищення, досягнемо божественного прозріння. Без чистих джерел не буде свободи У
Вітчизні і
Шляхетний цей почин благословив Святійший Патріарх Філарет. Підтримати його, не зволікаючи, Повинні всі в Україні сущі
Про доцільність створення еколого-духовного братства чи товариства! про екологію, духовність 1 мораль ВІВ мову головний редактор газети «Зелений світ» Михайло Прилуцький.
Руйнування храмів порушиле біоенергетичний зв'язок народу 3 розумним космосом, який управляє зем: ним життям, -- зазначила у своєму слов! славетна письменниця, історик Раїса Іванченко. Гадаю, ні в кого не виникне заперечень стосовно 1ї пропозиці! відновити храм святого Миколая ВЕ Аскольдовій могим -- як символ повер" нення до першоджерел нашої держет ности. Церква мусить, повинна о свою державотворчу ролю, а задля цьо треба змагати за християнську ЄдНІСТ»:
Пан Максим Стріха, ведучи мову про екологію людської душа, справедлії во обурився, що церкву нині дупа податками, ніби це якась комерції структура. Тож конче необхідно ом йняти закон про неприбутког? діяльність, який би не дозволяв тремо вати церкву як один Із податко» об'єктів, різно ж захистив од подати, вого пресу патріотичні організації: дроають про духовність ; -
Професора Харису Скорик тре вожить, що в Україні активізую - сили, які прагнуть створити з украй образ ярого антисеміта, аби вілвер' ГУ від нашої держави фінансо ко а Тож на часі скликання всес вітньо! і ль ференції щодо з'ясування мажнаціонаг" них стосунків 1 загальнолюдських вартостей
. пуля Кідна підтримки й пропо»
зМмдомогОо науковця Дмитра |. но щодо проведення в Украї ЗАГ а ристиянмської акци-молебрня задум жаві яки Всевишньому за дароватну А ку незаложність, що слід БУЛО, 19 А елі
пом промовця, організувати щлрез) жі!
и проголошення
з
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
