Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · http://slovoprosvity.org.ua · с. 1сторінка оригіналу ↗

ЯК НИЩАТЬ ПЕРЛИНУ АРХІТЕКТУРИ

Слово Просвіти, №24 за 2008 рік

ГАРЯЧА ТЕМА Святослав МІЗЕРНЮК Фото автора Всесвітню славу Андріївській церкві принесли довершеність архітектурних форм, пропорції споруди, твори живопису та багатий декор інтер’єру, дивовижна гармонія з навколишнім ландшафтом. Наддніпрянська круча — місце особли% ве. Колись неподалік було капище Перуна. Потім перша на Русі церква Василя. Андрі% ївська церква за проектом Франческо Бартоломео Растреллі постала 1754 року, коли завершили оздоблення споруди. На будівництві працювали десятки й сотні ук% раїнських майстрів і вмільців. У сміливому задумі зодчий Растреллі поєднав національні традиції народу та досягнення українських майстрів з баро% ко, яке зародилося в Італії в XVI столітті. Нині Андріївська церква — це візитівка Києва та одна з чотирьох пам’яток Украї% ни, що увійшли до каталогу “1000 чудес світу”, виданого в Німеччині. Через надзвичайну цінність пам’ятки 2008%го Україна звернулася з пропозиці% єю внести Андріївську церкву до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Але чи врятує це Андріївську церкву від знищення, як й інші визначні архітек% турні пам’ятки старовини, — через неймо% вірну, патологічну жадобу нинішніх скоро% багатьків, які намагаються всю старовин% ну, історичну частину столиці перетворити на суцільний будівельний майданчик? На дніпровських схилах біля Андріїв% ської нині “виростає” каскад новобудов. І хоч ця територія — охоронна зона самої церкви та заповідника “Старовинний Ки% їв”, де категорично заборонено нове мас% штабне будівництво, а дозволено тільки роботи зі збереження історичних споруд, неподалік працює потужний кран: іде над% будова горішніх поверхів у будинку на ву% лиці Десятинній. Чи можна знищити пам’ятку, не торка% ючись її? Виявляється, так! Досить зміни% ти середовище навколо, і визначна архі% тектурна споруда загубиться поміж сві% чок%хмарочосів, а то й зовсім завалиться — через безперервні струси ґрунту від ударів потужної будівельної техніки. Закономірно, що комісія фахівців%гео% логів з інституту Академії наук України зробила висновок: одна з причин значних зсувів ґрунту на Андріївському пагорбі та тріщин у самій церкві — сусіднє будівниц% тво. Небайдужа столична громадськісь 4 червня зібралася у Національній спілці письменників України, щоб привернути увагу урядових структур, міської влади, усієї спільноти до ситуації, яка потребує нагального вирішення долі цієї перлини зодчества щодо її захисту та збереження для нащадків. Але, як з’ясувалося, все зав’язано в тугий вузол проблем. Андріївська церква передовсім збудо% вана як культова споруда, і це не лише іс% торична пам’ятка архітектури. Тому й не дивно, що духовенство і віряни хочуть і мають право здійснювати в ній свої бого% служіння. Ще з радянських часів існує музей “Андріївська церква”, який має і “свої” ін% тереси: проводить тут екскурсії, лекції, культурно%масові заходи. Не втратила чинності й постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 року №1005 “Про використання культових споруд — визначних пам’яток архітектури, які не під% лягають передачі у постійне користування релігійним організаціям”. Ця постанова надає дозвіл Українській Автокефальній Православній Церкві проводити в Андріїв% ській богослужіння — у дні великих релігій% них свят, ювілейних і пам’ятних дат, а також на час визначних та церковних подій. Та й не вперше українська влада обі% цяє повернути всі культові споруди, відіб% рані за радянського режиму в церков, їх% нім власникам — релігійним громадам. У Секретаріаті Президента нещодавно обговорювали питання про можливість передачі Андріївської церкви у постійне користування Українській Автокефалії. Працівники музею виступають категорич% но проти, мотивуючи це тим, що Україн% ська Автокефальна Православна Церква і так проводить в Андріївській щоденні бо% гослужіння. — Українське товариство охорони пам’яток історії та культури внесло (рі% шенням своєї колегії) історичну частину Києва до “Червоної книги культурної спад% щини”, — каже перший заступник голови Микола Пархоменко. — Це саме той пере% лік пам’яток, який ми майже втратили, бо переконані, що історичний центр Києва, який дістався нам із XVIII—XIX століть, зруйновано. І відтворити його неможливо — ні зараз, ні в майбутньому: оббудовано Національну оперу, Софію Київську; май% же готові проекти забудови навколо Киє% во%Печерського заповідника. Отже, історичне обличчя Києва не просто спотворено — його втрачено! Планують і частково вже почали забу% довувати набережну Дніпра. А те, що Андріївську церкву переда% дуть релігійній громаді, ніщо порівняно з тим, що навкруг святині скоробагатьки прагнуть усе забудувати. І церква як архі% тектурна домінанта щезне серед новобу% дов, переконаний Микола Пархоменко. Лише громадськість та її активна пат% ріотична позиція за підтримки держави може здолати жадобу наживи і корумпо% ваність чиновництва, яке якраз і зо% бов’язане оберігати архітектурні перлини України, а не розмінювати сумління на дозвіл такого будівництва. Чи знає хтось, які геологічні наслідки принесе ущільнена забудова Андріїв% ського узвозу, коли надпотужна буді% вельна техніка шматуватиме Дніпрові кручі, що пережили навалу татаро%мон% голів? Чи вціліють національні святині від загребущих і ненаситних варварів XXI cтоліття? УКРАЇНСЬКИЙ ОМАР ХАЙЯМ Добровільні пожертви “На Кобзареву Церкву”: МБФ “Українська Родина” Р/р №26045200145101 в Подільській філії АКБ “Київ”, МФО 320401 ЗКПО 21709106 УСЬОГО НА РАХУНКУ ТАРАСОВОЇ ЦЕРКВИ — 888 879 грн. 00 коп.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин