Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Ми, українці, — єдина нація, і ми у себе вдома”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

ДОСЛІДЖУЮЧИ ПРОСВІТЯНСЬКУ ІСТОРІЮ

Слово Просвіти, №24 за 2008 рік

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ У деяких працях висвітлено іс% торію “Просвіти” у південних об% ластях України. Е. Петровський свою працю “Одеська “Просвіта” в 1918—1920 роках” ґрунтує на матеріалах архі% ву УСБУ в Одеській області. “Просвіта” в Одесі виникла од% нією з перших у Наддніпрянській Україні — 27 грудня 1905 року. Та в листопаді 1909 року за наказом одеського генерал%губернатора її закрили. На Різдвяні свята, 8 січня 1918 року, відбулося друге народження одеського осередку “Просвіти”. Відкривали українські школи. Пат% ріотично налаштована молодь в Одесі створила гайдамацьку “Січ” і згодом 1%й Гайдамацький курінь. З весни 1917 року виходила просві% тянська газета “Українське слово”. Під егідою “Просвіти” функціонува% ли книгарні, читальні, гуртки, дитя% чі притулки. Просвітяни брали ак% тивну участь у створенні й захисті Української держави. Перший го% лова Одеської “Просвіти” Іван Лу% ценко став членом Центральної Олексій РЕВЕНКО, вчитель%пенсіонер, с. Горохолина Івано%Франківської обл. Село Острів під Тернополем — батьківщина драматичного актора, диригента, композитора, драматур% га Богдана Михайловича Антківа, де 14 січня 1915 року він з’явився на світ. Змалку був допитливим і здіб% ним до музики, бо ріс в атмосфері мистецького життя. Тоді в Галичині в кожному селі діяли читальні това% риства “Просвіта”, що були важли% вими осередками культурно%прос% вітницького виховання жителів краю. Закінчивши в рідному селі школу, бе% ре участь у різних мистецьких гур% тках читальні сільської “Просвіти”. Початок 30%х років минулого століття характерний піднесенням діяльності товариств “Просвіта” на західноукраїнських землях, що пе% ребували під чужинецьким пану% ванням. Починаючи з 1936 року “Просвіта” стає міцною матеріаль% но й фінансово. При кожній читаль% ні “Просвіти” була бібліотека, а та% кож діяли різні гуртки, зокрема му% зики і співу. Закінчивши в 1935—36 роках шестимісячні заочні диригентські курси у Львові, Богдан Антків керує хором у рідному селі, який співає в церкві й різних фестинах та кон% цертах, а також драматичним гур% тком, мандоліновим та духовим оркестром. У хорі співав навіть па% рох села о. Глуховецький. Виконав% ський рівень гуртків був досить ви% соким, про що свідчить те, що з дозволу церковного владики духо% вому оркестру було дозволено під час Різдвяних і Великодніх свят грати в церкві села Острів. Церкву побудовано в XIX ст., а розписав її видатний український маляр Кор% нило Устиянович. Зараз її відрес% тавровано, а в селі діє духовий ор% кестр, як і у 30%ті роки XX ст. Польській владі була не до впо% доби діяльність “Просвіти”, яка ви% ховувала національно свідомих ук% раїнців. Тоді влада виселяє Богдана Антківа як активного діяча “Просві% ти” в прикарпатське село Горохо% лину Богородчанського повіту Ста% ніславівського воєводства. Працю% ючи в “Маслосоюзі” (кооператив% но%кредитна спілка), Богдан Ми% хайлович керує хорами (дорослим чоловічим і змішаним дитячим) чи% тальні “Просвіти”. Згадує тодішня учасниця хору Марія Каралаш, (1922 р.н.): “Батько мене привів у читальню “Просвіти” в горішній частині села, коли мені було 14 ро% ків, і я стала учасницею хору моло% діжної організації “Соколята”. Хор чатку ХХ та на початку ХХІ століття приголомшує. Фактично аргумен% ти залишилися незмінними. Це свідчить про вичерпаність інтелек% туального потенціалу російського націоналізму в Україні, що нині пе% ретворився на труп, який постійно намагаються реанімувати з Росій% ської Федерації. Зашкарублість фі% лософії сучасного російського на% ціоналізму в Україні, його відверта ретроградність та, зрештою, не% природність у модерному світі — потужний чинник його остаточного виродження у майбутньому. Наве% дений матеріал, а також деякі прикрі реалії сьогодення (акції на кшталт “Я говорю по%русски”) свід% чать про те, що оспівана репутація Одеси як толерантного міста — міф. Цей статус ще слід заслужити передусім шляхом усунення з жит% тя міста явища, що, на жаль, стало однією з прикметних рис його со% ціального обличчя — українофо% бії”. Видання “Південь України” ад% ресоване науковцям, краєзнав% цям, учителям, студентам і всім, хто цікавиться історією Південної України.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин