“Ми, українці, — єдина нація, і ми у себе вдома”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
УКРАЇНЦІ ЧИ РУСИНИ?
Слово Просвіти, №24 за 2008 рік
Степан БОЙКО, м. Івано%Франківськ
Недавно я побував у Хусті на Закарпатті. На жаль, колишня столиця Закарпатської України розчарувала. У містечку, де близько 70 % населення — укра% їнці, чути здебільшого російську й мадярську говірку. Авто й інших благ цивілізації в Хусті стало втричі більше, ніж за радянських часів. Розвиваєть% ся приватна власність, є інвесто% ри. Соціальні умови значно по% ліпшилися, сказав учитель міс% цевої школи просвітянин Іван Петлей (батько його загинув у березні 1939 р., захищаючи сто% лицю Карпатської України від угорських військ). Просвітянин Семен Дейча% ківський недавно подав у місцеві газети матеріал такого змісту: “Читаючи історичні дослідження професора Петра Стерчо, я діз% нався, що 13 березня 1939 р. спеціальний посланець Гітлера шеф відділу Міністерства закор% донних справ Г. Алтербуг з’явив% ся в регента М. Горті з вимогою, щоб Мадярщина розпочала аг% ресію проти Карпатської України негайно. Регент Горті відписав Гітлерові так: “Ваша Ексцелен% ціє! Сердечно дякую! Я не можу ніяк висловити, який я щасли% вий, бо ж ця життєдайна терито% рія для Мадярщини — я нерадо вживаю великих слів — фактично є справою життя… Не дивлячись на наших п’ятитижневих рекру% тів, беремося до справи з вели% ким ентузіазмом. Доручення вже видано. В четвер 16%го цього мі% сяця відбудеться прикордонний інцидент, а в суботу рушить ве% ликий наступ. Я ніколи не забуду цей доказ приятельства, й Ваша Ексцеленція може врахувати мою крицеву вдячність. З прия% тельською відданістю Горті”. Після окупації Судетської об% ласті Чехословаччини 1938 року Гітлер подарував Карпатську Ук% раїну союзникові. Мій уже покій% ний брат Ярослав з однолітками після війни відвідував на цвинта% рях в селах Вижняни, Куровичі, Глиняни Львівської області моги% ли гімназистів, які в лавах кількох Львівських куренів у кількаден% них березневих боях захищали Хуст. Земляки досі пам’ятають пісню: Послухайте милі браття, Як боролось Закарпаття! Сорок тисяч воювало, Кров невинну проливало. Плаче мати на могилі, А дівчина на чужині. Не журіться, милі браття, Ще повстане Закарпаття І зелена Верховина, Самостійна Україна! У тих боях загинуло 6 тисяч галичан, здебільшого молодь. Тих, хто повертався із прориву на Верецькому перевалі, поляки з мадярами розстрілювали. Пре% зидент Закарпатської України Августин Волошин загинув у ра% дянській тюрмі 1945 р. Частина молоді, яку провоку% ють деякі русофіли й мадярські шовіністи (мовляв, дивіться, як живе Захід), орієнтується на се% ператизм. Але ж, дорогі браття, ми, українці, взяли курс на Євро% пу. Уже маємо перші кроки — вступили до СОТ, добилися при% кордонної візи — необмеженого відвідування Угорщини. Пам’я% таймо, хто нас захищав 1938 ро% ку. Ми — єдина нація, не даймо нас розділити. Повірте: найкра% ще вдома, а ми, українці, у себе вдома.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
