“В проміннях пам’яті — обличчя дорогі”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
СТІВ КОМАРНИЦЬКИЙ: «ЄВРОПА МУСИТЬ УСВІДОМИТИ, ЩО УКРАЇНА — ЦЕ ЄВРОПА»
Слово Просвіти, №24 за 2008 рік
Стів Комарницький, британський українець (народився 1963 ро6 ку, мешкає в Йоркширі), на Туманному Альбіоні прагне виконати функцію “просвітника” в українському питанні. Пан Комарницький переклав “Сонячні кларнети” Павла Тичини, прагнучи в такий спо6 сіб уже на рівні культури долучити українське надбання до світово6 го. Так було б, якби впродовж десятиліть українську культуру не знищували в лещатах ідеологічної пропаганди. На жаль, доводить6 ся констатувати, що навіть освічений європеєць майже нічого не знає про найвищі зразки української літератури, які варто залучити під час укладання європейського літературного канону.
— Чому Ви вирішили перекладати Павла Тичину? Чому саме “Сонячні клар9 нети”? — Коли вперше прочитав Тичину, відчув, що його вірші — то цілі композиції, маленькі симфонії, що розгортають свою приховану сутність, свої приховані змісти в тебе перед очима. У добірці віршів природа постає екс% плікованою через образи музики і святості, чистоти; автор постає композитором, інс% трументом і музикантом. Дисонанси поезії народжуються з величезної трагедії й болю, трагічного досвіду української громадян% ської війни, зла, яке співіснує з нашою здат% ністю сприймати добро. Останній вірш збір% ки “Сонячні кларнети” — це і відродження Української республіки, і внутрішні дисонан% си, які ще призведуть до руйнування, інвазії й катастрофи. Поезію неможливо перекласти у звичний спосіб — Тичина використовує всі питомі внутрішні ресурси української мови, від по% рядку слів до особливостей ритмомелодики й римування. Те, що видається зрозумілим і природним українською, наприклад назви віршів із запереченням (“Не Зевс, не Пан, не
Голуб%Дух”), вкрай незрозумілі в буквальному перекладі англій% ською. Тож для перекладача є певні проблеми, пов’язані з “не% перекладністю” генія Тичини. — Перекладаючи Тичину, чи вдалося Вам зрозуміти його ментальність, модус сприйняття світу, його філософську сис9 тему поглядів? На Вашу думку, яким мо9 же бути код прочитання Тичини в Європі? — Тичина сприймав світ як музику, яку він залучав до визначення ладу у Всесвіті, до розуміння прихованих зв’язків. Ключ до ро% зуміння світу знаходимо в “Сонячних клар% нетах”, у яких Тичина дає нам відчути, що му% зика — провідний принцип у сприйнятті ре% альності. Україна й Великобританія дуже від% різняються культурно, і такий стан ще існу% ватиме впродовж кількох років. Але я все од% но вірю, що ті версії перекладу, що я створив — добірка моїх перекладів Тичини побачить світ у Зальцбурзі 2009 року — буде немар% ною спробою долучити українську літерату% ру до Європи. — Ви як британець, належний до єв6 ропейської літератури і європейської культурної традиції, чи погоджуєтеся з тим, що коріння поезії Павла Тичини — в європейській філософії, системі загаль6 ноєвропейської традиції? Чи можна пое6 зію Тичини зарахувати до канону євро6 пейської літератури? — Поезія Павла Тичини — невід’ємна складова в системі європейської літератури, і поети, які не знають про його творчість, — Еліот у “Порожній землі” і Г’югс у “Вороні” — наче відлунюють цією поезією. Насправді “очуднення”, дистанціювання англійських та європейських авторів від Тичини — вияв та% кого безсилля культури. Після читання поезії раннього Тичини вже неможливо дивитися на світ так, як до цього. — Чи згодні Ви з тезою, що українська інтеграція в Європу має розпочатися з ін9 теграції на рівні культури й ментальності, розуміння того, що українська культура і її спадок — це частина європейського культурного спадку?
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
