“Не вмирає душа наша”. Тарас Шевченко · с. 12сторінка оригіналу ↗
КУЛЬТУРА «МІЙ ЩИРИЙ ДРУЖЕ…»
Слово Просвіти, №24 за 2008 рік
Ім’я українського художника і педагога Івана Сошенка увійшло до скарбниці української культури не лише власною творчістю, а й ак% тивною участю у викупі з кріпацтва Тараса Шевченка. Торік у червні відзначили 200%ліття з дня його на% родження. А нещодавно громад% ськість святкувала ще один ювілей — 170 років відтоді, як Тарас став вільним. Особливо активно ці ювілеї від% значали земляки Івана Сошенка. У богуславській Покровській церкві 2 червня 1807 року священик зробив запис: “У богуславського міщанина Максима Сошенка та жінки його Олени народженого хлопчика Івана молитвив і хрестив”. У цьому ма% льовничому містечку й минуло ди% тинство майбутнього художника. “Початок творчого життя Со% шенка, — пише провідний бібліо% граф місцевої районної бібліотеки Н. Федорченко, — був на диво щасливий — за мальовану в мо% настирі картину “Горнє місце” мо% лодому майстрові заплатили стіль% ки, що можна було купити земель% ну ділянку. Однак його вабила Ака% демія мистецтв у Петербурзі. Зго% дом, заробляючи на життя розпи% суванням скринь та оновленням ікон, Іван Максимович став її слу% хачем, а в листопаді 1838 року от% римав атестат вільного некласного художника. У житті Т. Г. Шевченка він з’явився, немов казковий чарів% ник: Іван Максимович не лише ор% ганізував викуп обдарованого крі% пака — він дав поштовх потенцій%
Бюст І. М. Сошенка у меморіальній кімнаті*музеї Т. Шевченка в Російській Академії художеств ним можливостям, що й зробило поета й художника тим, ким він став для України. “Мій щирий дру% же, — так до Сошенка звертався Тарас Шевченко”. До двохсотлітнього ювілею Со% шенка у Богуславі відбулися святко% ві заходи; відремонтовано хату%му% зей на Лобунці, де народився митець, опоряджено прилеглу тери% торію; проведено конкурси обра% зотворчого та прикладного мистец% тва, науково%практичну конферен% цію; створено документальний фільм про Сошенка “Геній доброти”. А до нинішнього відзначення 170-річчя викупу Шевченка з крі% пацтва Богуславська міська рада організувала поїздку наукових та культурних діячів з України до Санкт%Петербурга. У Російській Академії худо% жеств, де навчалися Іван Сошенко й Тарас Шевченко, відбулася уро% чиста передача бюста І. Сошенка в дар музею Шевченка в Санкт%Пе%
тербурзькому державному акаде% мічному інституті живопису, скуль% птури і архітектури ім. Іллі Рєпіна. Погруддя художника з білого італій% ського мармуру (автор М. Шмать% ко) встановлено в Меморіальній кімнаті великого Кобзаря поруч із його бюстом. Тут Шевченко остан% ній рік жив і помер. Щиро вітали українську деле% гацію консул України в Санкт%Пе% тербурзі М. Рудько, віце%губерна% тор Санкт%Петербурга С. Тарасов, ректор Санкт%Петербурзького державного інституту живопису, скульптури і архітектури ім. Іллі Рє% піна А. Чаркін, який, до речі, жив і навчався в Україні. Усі ці заходи відбулися завдяки великій культурно%просвітницькій роботі працівників Богуславського музею І. Сошенка, про який розпо% відає його перший завідувач Бог% дан Капко.
Підготувала Надія КИР’ЯН
Ганна ШЕВЧЕНКО, м. Чернігів
У стародавньому Чернігові, дей нині стоять храми княжої доби, де Михайло Коцюбинський напи% сав найкращі свої твори, де най% більша в Україні дзвіниця, де меш% кає привид Мотрі Кочубей, гучно та яскраво відбувся III Міжнародний фольклорний фестиваль націо% нальних культур “Поліське коло” за участю Мандрівного фестивалю “Етноеволюція”. На Чернігівщину завітали гості майже з усієї України. “Цього року розширюється географія нашого фестивалю, ми приймаємо друзів із Білорусі, з міста Речеця Гомель% ської області, із Польщі, міст Мель% ник і Боцьки, з Естонії, міста Пил% ва”, — зазначив начальник управ% ління культури і туризму Чернігів% ської облдержадміністрації Сергій Мойсієнко. “Поліське коло” ширилося, на% буваючи гучності й масовості під час святкової урочистої ходи вули% цями старовинного Чернігова, в якій взяли участь музичні та хорео% графічні колективи.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
