Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Дякуючи геніям, українська національна енергія пульсує сьогодні на Арбаті”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

ВІДЧУТИ ЖИВУ ДУШУ НАРОДУ

Слово Просвіти, №24 за 2008 рік

Культурний центр України в Москві відзначив своє 156-річчя. До цієї дати в столиці Росії випущено книгу, в якій зібрано публікації про його роботу. На урочистому засіданні було зачитано привітання від Президента України Віктора Ющенка. Заступники керівника Секретаріату Державного управління справами Президента України Вален6 тина Крук і Олег Дробинський вручили працівникам Культурного центру почесні нагороди від імені Ке6 рівника Державного управління справами Ігоря Тарасюка. Було вручено також почесні відзнаки і гра6 моти Міністерства культури і туризму України, підписані міністром Василем Вовкуном. У Центр надійшло близько сотні вітань з України та Росії — від Всеукраїнського товариства “Прос6 віта” імені Тараса Шевченка, Національної спілки письменників України, Інституту історії та Інституту літератури Національної академії наук України, Академії педагогічних наук України, Київської дитячої Академії мистецтв, Національної парламентської бібліотеки, інших українських та російських науко6 вих, освітніх, громадських організацій, від організацій української діаспори й культурних центрів іно6 земних держав у Москві. Із вітальним словом виступили Надзвичайний і Повноважний Посол України в Росії Олег Дьомін, двічі Герой Радянського Союзу, льотчик6космонавт Павло Попович, доктор філологічних наук, лауреат Націо6 нальної премії України імені Тараса Шевченка Юрій Барабаш, почесний голова Ради українських зем6 ляцтв у Москві Микола Челомбитько, голова Об’єднання українців Москви Вікторія Скопенко, президент реґіональної громадської організації “Земляцтво Донбасівців” Микола Луньов, голова Правління реґіо6 нальної громадської організації вихідців із Хмельницької області Валентин Косарик та інші. Відбувся святковий концерт, в основу якого покладено виступ Міжнародної хорової капели “Славу6 тич” Культурного центру України в Москві. Концерт провів народний артист Росії, заслужений артист України Олександр Голобородько. Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО, генеральний директор Культурно% го центру України в Москві, доктор історичних наук, заслужений діяч науки України Півтора століття тому, коли Та% рас Шевченко найдовше жив у Москві, вхід у будинок, у якому ми перебуваємо, розташовувався збоку Великого Афанасьєвського провулка. На Арбатську вулицю, як вона тоді називалася, виходила цегляна стіна з намальованими де% коративними вікнами. Можна було рукою доторкнутися до них. Я лег% ко уявляю собі бородатого поета, який, “блукаючи по закарлючистих вулицях московських”, зупинився, вражений удатним малюнком вік% на, й легенько провів по ньому ру% кою… Про що він думає? Може, про те, що будинок уже час повер% нути входом до вулиці? Що вікна мають увечері світитися справжнім теплом? От якби в цьому чужому московському будинку хтось зав% жди пам’ятав про далеку неньку Україну та його не забув пом’янути незлим тихим словом… Хай це лише моя фантазія, але реальним історичним фактом є те, що Кобзар бував на Арбаті, а в квітні 1861 року домовина з його прахом стояла в храмі святого Ти% хона. Тоді Шевченко назавжди за% лишив Старий Арбат, щоб залиши% тися у вічності. Михайло Грушевський, який з вересня 1916 року до березня 1917%го жив на Арбаті, недалеко від нинішнього будинку Культурно% го центру, вважав, що в Москві “здавалося особливо потрібним робити якісь запаси і сховки укра% їнської національної енергії”. Дяку% ючи геніям, українська національна енергія пульсує сьогодні на Арбаті. Закон збереження енергії діє і в ду% ховній сфері. Культурний центр України в Москві підтвердив і показав пов% сякчасну духовну присутність Та% раса Шевченка й Михайла Грушев% ського в Українському домі, який є власністю нової, незалежної Украї% ни й успішно працює в ім’я нашої держави. Сьогодні ми вдячні всім, хто був причетний до створення Куль% турного центру України в Москві, який уперше дав Україні можли% вість стверджувати себе за кордо% ном. Він дає можливість україн% цям, які живуть у Росії, відчути жи% ву душу свого народу, реалізувати “святе синівське право з матір’ю побуть на самоті”. Культурний центр перебуває в контексті світової культури, роз% ширює й поглиблює інтернаціо% нальні духовні зв’язки, зокрема, ми співпрацюємо з культурними центрами інших держав, переду% сім слов’янських. Прапор України на Арбаті, 9 оз% начає її духовну присутність у са% мому серці Росії. Культурний центр України в Москві робить усе мож% ливе для пропаганди української мови, культури і духовності, зміц% нення дружби двох народів, пог% либлення взаєморозуміння між су% сідніми державами. Системна робота Культурного центру значною мірою компенсує історичну несправедливість, за якою українська культура в Росії представлена незрівнянно менше, ніж російська в Україні. Інформаційна політика Центру спрямована на те, щоб росіяни ма% ли змогу отримувати правдиву ін% формацію про нашу історію та культуру, усвідомлювали, що укра% їнський народ — окрема самобут% ня частина людства, а Україна — суверенна, соборна держава. Про нас часто пишуть і гово% рять в українських і російських за% собах масової інформації. Книга про Культурний центр, переконує в цьому. Важливий елемент цієї ро% боти — щомісячні інформаційні зустрічі української громади Мос% кви з дипломатами Посольства Ук% раїни, давня щоденна співпраця з Посольством. Культурний центр має інформа% ційно%довідкову бібліотеку, в яку надходять понад 60 періодичних видань з України. Окраса сучасного Арбату — магазин “Українська кни% га”. Дедалі популярнішими стають Українська недільна школа і Курси української мови. Ми прагнемо, щоб у нових поколінь українців у Ро% сії та й у самих росіян формувалося бажання зрозуміти український на% род через українську мову. У середовищі російськомовно% го Арбату щодня реалізується про% роча й незабутня Шевченкова мак% сима: “У їх народ і слово, і у нас на% род і слово”. Те слово, яке Кобзар назвав “Божим кадилом, Кадилом істини”. Не випадково Президент Укра% їни Віктор Ющенко взяв участь у відкритті нового класу Української недільної школи. Проте ми стоїмо лише на само% му початку цієї стратегічно важли% вої роботи. Питання про українську освіту в Росії залишається не% розв’язаним. У Росії досі не вихо% дить федеральна україномовна га% зета. Постає питання про видання українського журналу, схожого на “Промінь”, яким опікувалися Воло% димир Винниченко і Михайло Гру% шевський. Час сповна усвідомити, що м’яке і всеохопне проникнення в інформаційний простір Росії, в ро% сійські культурно%гуманітарні сфе% ри вимагає не розмов і декларацій, а фінансування й державного пат% ронату. Розв’язання цих питань вихо% дить далеко за межі можливостей Культурного центру, воно вимагає міждержавного порозуміння та співпраці. Проте Центр міг би стати координаційним органом у реаліза% ції конкретних освітньо%інформа% ційних і культурологічних програм. В основі нашої розмаїтої діяль% ності лежать проекти “Тарас Шев% ченко”, “Микола Гоголь”, “Михайло Грушевський”, “Лесь Курбас”, “Ва% силь Стус”, “Діти в Культурному центрі України в Москві”, “Україна — європейська держава”, “Україн% ське кіно”, “Україна театральна”, “Презентація”, “Відомі українці в Росії” тощо. Протягом року в Культурному центрі відбувається понад 200 за% ходів — концертів, виставок, спек% таклів, кінопоказів, презентацій, творчих вечорів, конференцій, зус% трічей, які відвідують близько 15 тис. осіб. Наш концертний і виставковий зали добре відомі не лише москов% ським українцям, а й усім москви% чам і гостям столиці, які люблять українське слово, українську пісню й танець, українське малярство. У нас виступали видатні майс% три української і російської культу% ри Богдан Ступка, Ніна Матвієнко, Анатолій Паламаренко, Микола Мащенко, Мирослав Скорик, Олек% сандр Голобородько, Марія Стеф’юк, Лариса Кадочникова, Бе% ла Руденко, Володимир Бортко, Микола Гнатюк, Роман Віктюк, Кла% ра Лучко, Йосип Кобзон, Раїса Не% дашківська, Еліна Бистрицька, Га% лина Чорноба, Володимир Конкін, Олексій Петренко, Євгенія Симо% нова, Дмитро Попов і багато інших. Наші відвідувачі мали змогу чу% ти полум’яне публіцистичне і пое% тичне слово та виважену наукову інформацію з вуст Павла Попови% ча, Бориса Патона, Миколи Жулин% ського, Юрія Барабаша, Василя Антоніва, Володимира Яворівсько% го, Леся Танюка, Павла Мовчана, Євгенії Дейч, Тараса Дудка, Мико% ли Білоблоцького, Неллі Корнієн% ко, Романа Лубківського, Олега Дьоміна, Івана Шишова. На нашій сцені показували свої вистави Національний академіч% ний драматичний театр ім. І. Фран% ка, Національний академічний те% атр російської драми ім. Лесі Укра% їнки, Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької, Театр “У коши% ку” Державного центру театраль% ного мистецтва ім. Леся Курбаса, Львівський духовний театр “Вос% кресіння”, Київський театр “Коле% со”, Київський фольклорний театр “Берегиня”, Харківський театр ді% тей “Тимур”, театр Одеського бу% динку актора та ін. У Культурному центрі виступа% ли Національний заслужений ака% демічний український народний хор ім. Г. Верьовки, Черкаський академічний заслужений україн% ський народний хор, вокальна

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин