Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Театр · “Від спілкування з зарубіжними колегами народжуються нові проєкти”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Культурна дипломатія від Національної оперети

Слово Просвіти, №24 за 2019 рік

У Київському національному академічному театрі опе% рети відбувся “Вечір угорської оперети” — спільний кон% церт артистів Будапештського театру оперети та мюзик% лу і Національної оперети України. Цей міжнародний про% єкт уже вшосте відбувається за підтримки посольства Угорщини в Україні. Угорщина — батьківщина чардашу, який полонив серця багатьох меломанів. Країна подарувала світові таких славетних композиторів, як Ференц Легар, Імре Кальман, Фред Реймонд, Пол Абрахам. Запальна суміш самобутньої народної музики з ледь відчутним відтінком пристрасних ромських мотивів виникла саме в Угорщині. Мелодика народної музики простежується у творчості багатьох провідних європейських композиторів. На слухачів очікував вечір, який продемонстрував багатство традицій країни, її колорит та познайомив з перлинами угорської музики. Напередодні незабутнього “Вечора угорської музики” його творці зустрілися з представниками ЗМІ. — Хочу подякувати посольству і безпосередньо Надзвичайному і Повноважному Послу Угорщини в Україні за те, що ви завжди відгукуєтесь і підтримуєте цей проєкт, — наголосив Генеральний директор-художній керівник Національної оперети, народний артист України Богдан Струтинський. Оперета — це життєствердний, найдемократичніший жанр, який дарує людям радість. Особливо приємно вітати гостей з батьківщини оперети. Саме завдяки угорським композиторам вона зазнала свого найвищого злету. Гастролі — це складна справа, а міжнародна діяльність — не з дешевих задоволень. Але фестивальна історія нашого театру підтверджує, що для повноцінної інтеграції української культури в міжнародний процес без цього не обійтися. Від спілкування з зарубіжними колегами народжуються нові проєкти. Нещодавно у нас була прем’єра мюзиклу “Сімейка Аддамсів”. Цей проєкт ми зробили разом з литовцями. Це культурна дипломатія, про яку зараз так багато говорять в Україні. Це результат наших поїздок. Ми зараз разом з Будапештським театром оперети і мюзиклу працюємо над проєктом, який, сподіваюсь, український глядач побачить 2020 року. Також готуємося до концерту нашого театру в Будапешті, що має відбутися у вересні. — Це вже традиційний захід, — зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто. — Дуже радий, що до нього завжди долучається наше посольство. Цей жанр вимагає особливих акторських здібностей. Актори повинні не тільки грати певну роль, а ще й співати. І часто доволі складні твори. Жанр оперети дарує нам особливий світ. Завдяки цьому вона досі популярна і в Україні, ів Угорщині. Дуже радий, що оперету так люблять у Києві. Особлива подяка Богдану Струтинському, який дає можливість угорським акторам тут виступати. — Ми сьогодні привезли до України багато творів, які тут раніше не виконувалися, — розповів виконавчий директор концертномистецької агенції “Пентатон” гували відомі диригенти, а головні партії в операх виконували запрошені солісти-вокалісти. “Шехеразадою” диригував народний артист України, диригент Національної опери, легенда українського диригування, маестро Володимир Кожухар. Коли він проводить репетиції у Національній опері України, на них потрапити неможливо. А коли ці репетиції відбувалися у нас, працівники театру могли їх відвідати і почути. Наші артисти і диригенти були в захопленні. Диригентом “Травіати” був головний диригент і художній керівник Національного академічного симфонічного оркестру України, народний артист України, лауреат Шевченківської премії Володимир Сіренко. “Ромео і Джульєтти” — заслужений діяч мистецтв України Алла Кульбаба, яка теж є диригентом Національної опери України. Інші вистави провели диригенти нашого театру Володимир Врубльовський (“Жізель” і “Шопеніана”) та Сергій Голубничий (“Богема” і “Viva la mam- ma”). У головних партіях виступили: заслужена артистка Украї- Андраш Сентпетері. — Ми говорили з Богданом Струтинським про щось нове, про щось надзвичайне, що створимо у майбутньому. Дуже чекаю на нашу подальшу роботу. Диригент-постановник концерту Сергій Дідок наголосив, що сьогодні жанр оперети важко уявити без таких титанів, як Імре Кальман та Ференц Легар. Але цінність концерту полягає і в тому, що слухачі можуть почути твори менш відомих в Україні Р. Штольца, П. Абрахама, Ф. Реймонда та інших композиторів. Ще один диригент-постановник, заслужений діяч мистецтв України Ігор Ярошенко впевнений, що Віденська оперета — це завжди атмосфера свята. Працювати над таким музичним матеріалом надзвичайно приємно. Також звернув увагу на те, що арія Раджі з “Боядери” І. Кальмана, яку раніше у театрі завжди виконували російською, цього вечора вперше зазвучить українською мовою. А балетмейстер-постановник концерту, заслужений артист України Вадим Прокопенко підкреслив, що угорські артисти до Київської оперети приїздять як у свою родину. Актори обох театрів товаришують у соціальних мережах. Угорські артисти Шандор Бар-коці, Сільві Сенді, Карой Пеллер та Еніко Леваї розповіли про свою творчість, поділилися враженнями від України. На їхнє переконання, українська публіка майже не відрізняється від угорської. Вона з такими ж вибуховими емоціями сприймає оперету. Створити справжнє свято угорським гостям допомогли заслужені артисти України Соломія Приймак, Валерія Туліс, Олена Арбузова, Сергій Авдєєв, Ігор Левенець, Ірина Беспалова-Примак, Тамара Ходакова, Ганна Довбня, Арсен Курбанов та інші талановиті виконавці. Артисти балету порадували адажіо з оперети П. Абрахама “Бал у Савойї” та “Канкан” з оперети І. Кальмана “Графиня Маріца”. Цього вечора арії з оперет звучали українською та угорською мовами. Особливо ж глядачам сподобався двомовний дует Сільви і Едвіна з оперети І. Кальмана “Сільва”, який подарували Валерія Туліс (Україна) та Карой Пеллер (Угорщина). Фото Анатолія ФЕДОРЦІВА атру пропустили наш проєкт. Були у нас і аншлаги, але хотілося, аби щодо деяких вистав було більше ажіотажу. Сподіваємося, що ми трохи попрацюємо і внесемо певні корективи в наш проєкт, щоб наступного року він став не лише цікавішим, а й більш розрекламованим. На наступному “Тижні у Київській опері” представимо й нові вистави. Серед них імовірно буде опера Моцарта “Весілля Фігаро”, роботу над якою завершує головний режисер нашого театру Оксана Тараненко. Це буде сучасна версія, “еротичний трилер”. Прем’єра запланована на 20 червня — день закриття театрального сезону. Нею ж відкриємо і наш 38-й театральний сезон 19 вересня. До цього часу заплановано масштабну реконструкцію і ремонт приміщення театру — оновимо глядацьку залу, встановимо нові стільці. Завдяки Департаменту культури КМДА маємо можливість виконати всі ці роботи, здійснити ремонт санвузлів, світлового обладнання, придбати нове звукове обладнання. Такого за історію театру ще не було. Під час фестивалю ми заявили про себе як колектив, що може конкурувати з Національною оперою України, іншими оперними театрами не лише нашої країни, а й світу. Ми відкриті до співпраці, творчих експериментів. А наша мета — у перспективі отримати статус національного театру. Фото з сайта театру Сторінку підготував Едуард ОВЧАРЕНКО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин