Театр · “Настав час повертати величним українським іменам справжнє місце в історії”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Сміливі мають щастя
Слово Просвіти, №24 за 2023 рік
Головний герой – молодий український інженер#авіатор Григорій Многогрішний, прав# нук гетьмана Дем’яна Многог# рішного, знаходить у собі сили кинути виклик жорсткій системі, витримати надскладні випробу# вання, перемогти відчай і безви# хідь, вистояти та зберегти людя# ність, долаючи перепони на шля# ху до щастя. – Настав час повертати ве# личним українським іменам справжнє місце в історії, – пере# конаний генеральний директор – художній керівник театру Богдан Струтинський. – Це ті постаті, які подолали довгий шлях від забуття до безсмертя. До таких належить український письменник, публі# цист Іван Багряний. А мюзикл “Тигролови” на сцені Національ# ної оперети України став своєрід# ним гімном повернення додому, до основ самоідентифікації. Цей мюзикл, на мою думку, пронизаний філософією екзис# тенціалізму. Як і в романі, тут чіт# ко відчуваєш справжні причини боротьби за свободу, боротьби з тоталітаризмом. Нині ми знову маємо героїчну боротьбу України за свою свободу з нашим віковіч# ним ворогом, який знищує нашу ідентичність, культуру, землю, народ, дітей. З Кирилом Бескоровайним я познайомився наприкінці 2019 ро# ку. А зустрілися ми в січні 2020#го з приводу ідеї постановки цього мюзиклу. Ми все починали прак# тично з нуля. Я долучив молодого композитора Богдана Решетіло# ва, який писав музику до виста# ви, котру в нашому театрі робила Тамара Трунова. Тоді у нього був досить вдалий дебют. Прагнули зробити потужний мюзикл, за всіма канонами жанру. Думаю, нам це вдалося. Надзвичайно вдячний поста# новочній частині. Моє серце й душа були віддані режисерові
Вистава розповідає про сто# сунки Тараса Шевченка та Марка Вовчка. Дія відбувається на май# данчику, де знімають кіно. Тобто актори виконують відразу по дві ролі – видатних українських письменників і тих, хто начебто втілює їхні образи у стрічці. – Нині я закінчую бакалаврату Київському національному уні# верситеті театру, кіно та телеба# чення імені Івана Карпенка#Ка# рого, і ця вистава — моя диплом# на робота, – розповів режисер# постановник Олексій Дічка. – А починали ми з вуличного театру. Є в мене крута подруга Тетяна Ав# раменко, яка нині працює режи# серкою “Берегині”. Вона першою пішла навчатися до університету, аби в нашого бідного, але гордого театру був професійний режисер (усміхається). Коли Тетяна стала працювати в цьому театрі, то кли# кала мене, аби я допомагав їй у деяких організаційних та творчих питаннях. Вже майже два роки і сам працюю в “Берегині”. Коли почав обирати матеріал до дипломної постановки, то зга# дав про свою знайому драматур# гиню Ольгу Анненко, яку доля після початку війни закинула за кордон. Дізнався, що у неї є п’єса про Тараса Шевченка. Попросив її мені переслати, прочитав. Знай# шов у цьому тексті те, що мені бо# лить. А де ставити виставу про Шевченка як не в театрі україн# ського фольклору, адже і сам Та# рас Григорович збирав фольклор. Згадую, як нам з дитинства нав’язували образ Тараса Шев# ченка у кожусі, з похмурим по# глядом, у шапці. Цей образ має дуже мало спільного з живою лю#
Сергію Павлюкові, тому що він перший в Україні поставив “Сад Гетсиманський”, а в нашому те# атрі – “Марусю Чурай”. – Я вже мав справу з творчіс# тю Івана Багряного, коли ставив “Сад Гетсиманський” у Черкасах, – пригадав режисер#постанов# ник Сергій Павлюк. – Саме тому, коли Богдан Струтинський за# пропонував роботу над виставою “Тигролови”, я одразу погодився. Це не драматична вистава, а мю# зикл. У цьому й полягали певні складнощі та виклики. Головне, що у сценарії є любов, свобода та жага до життя. Говорили про цей проєкт два роки тому на фестивалі “Мельпо# мена Таврії”. Стали працювати, але почалася війна. Херсон, у якому я тоді був, окупували. Ми перестали листуватися, було не до того. Знаковою ця робота для мене стала тим, що друзі переко#
нали виїхати з родиною з Херсо# на, аби працювати над “Тигроло# вами”. Мені пощастило з командою. Хотів би згадати художника#по# становника Олександра Білозуба. Свого часу ми разом ставили “Марусю Чурай”. Моєю умовою було те, що й “Тигроловів” роби# тимемо разом. Олександр багато чого мені відкрив і нагадав про те, що я забув. Також радий, що працював із диригентом#постановником Сергієм Дідком, з яким дружимо зі студентських років. А ще хоті# лося б згадати молодих та енер# гійних балетмейстера#постанов# ника Олега Чиша та художницю з костюмів Анну Шкрогаль. На жаль, порушена у виставі тема залишається актуальною. Це історія про тоталітарний ре# жим, про наших сусідів, які нама# гаються знищити нашу ідентич#
У Національній опереті України відбулася світова прем’єра мюзиклу “Тигролови” за мотивами одноймен# ного роману Івана Багряного в постановці заслуженого ді# яча мистецтв України Сергія Павлюка. Сценічна редакція належить команді театру.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
