Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
16 Виставка · “Це не лише про фіксацію злочинів, а й про надію на дослідження та відбудову поруйнованих новітніми “більшовиками” українських храмів”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

“Богоявлення. Братство. Собор”

Слово Просвіти, №24 за 2023 рік

Присвячена відновленню Богоявленського собору виставка розповідає про історію знищеної духовної святині під час комуністичної московської безбожної влади. Експозиція розташована в Національній академії мистецтв України, порушує питання вічних цінностей та сенсів, що формують неповторний образ Києва як історичної, культурної та духовної столиці нашої країни. сою монастирського комплексу якраз і був Богоявленський собор. Він величний та могутній, як фортеця, що здатна витримати будь яку облогу. Разом із тим, в архітектурних лініях його відчувається справжній характер бароко, подих могутньої та прекрасної епохи, невгамовна енергія, що спричинила розквіт не лише київської архітектури, але і живопису та інших видів мистецтва. Це був яскравий зразок меценатського храмового будівництва, неперевершений шедевр архітектурного мистецтва епохи бароко, що спільно зі зведеною у середині XVIII ст. дзвіницею вважалися архітектурною домінантою Подолу. Поєднання цих факторів визначали унікальну історико культурну цінність Богоявленського собору, яка була злочинно нівельована рішенням більшовицької влади про руйнацію святині після переїзду столиці УРСР з Харкова до Києва у 1934 році. У лютому 1935 року Київська обласна інспекція охорони пам’яток провела фото фіксацію споруд, а наприкінці того ж року Богоявленський собор, а також другий і третій яруси дзвіниці були розібрані... Нещодавно на базі архівних документів вдалося остаточно встановити, що святиня була зруйнована у 1936 році, а не у 1935, як Виставка присвячена головній святині Києво Братського монастиря на Подолі, зруйнованій комуністами в середині 1930 х років. Хоча назва проєкту акцентує саме на Богоявленському соборі, але на вистав ці представлені документи, що розповідають і про інші сакральні пам’ятки, знищені в радянський час. Відвідувачі мають змогу побачити 14 унікальних документів – свідчень цілеспрямованого нищення московськими більшовиками у 1930 х роках найбільш знакових культових споруд Києва – Братського монастиря, Михайлівського Золотоверхого собору та монастиря, Микільського військового собору, дзвіниці Кирилівського монастиря. У представленому проєкті на прикладі Богоявленського собору організатори прагнули показати велич археологічної та історичної спадщини Києва. Це була унікальна історична пам’ятка, збудована коштом Івана Мазепи. Тож історія собору – це ще й історія багатьох видатних особистостей, які у різний час розбудовували, досліджували та захищали цю пам’ятку. Також експозиція проводить паралелі між більшовицьким беззаконням, що зруйнувало собор, та злочинами рашистів сьогодні... Звернення до історії цієї знакової святині, що уособлювала політичний та культурний контекст епохи гетьмана Івана Мазепи, актуалізує зв’язок із поколіннями українського народу, які творили самобутній світ української культури та ідентичності в минулі століття. Варто згадати, що впродовж декількох століть Братський монастир залишався одним з головних просвітницьких, культурних та релігійних центрів міста. Монастир займав цілий квартал між Контрактовою площею, Набережно Микільською, Ільїнською та Волоською вулицями. Окра Фрагмент колони – оздоблення порталу Богоявленського собору

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин