Про!читання · “Промовистий факт — вони відмовились налагодити стрімінговий сервіс під брендом Spotify на території росії”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Як двоє шведів поклали на лопатки музичний ринок світу, або В чому полягає скандинавський феномен у веденні бізнесу
Слово Просвіти, №24 за 2025 рік
Тарас ГОЛОВКО
Планетяни вже давно не помічають, як опинилися жити в реальностях цифрової епохи, впевнений поступ якої розпочався наприкінці минулого століття. Однією з її характерних ознак став глобальний ринок цифрової музики, де “працюють” мільярди доларів і євро, збагачуючи не лише виконавців, а й власників міжнародних фірм звукозапису. Саме світ сучасної музики постає з книги двох скандинавських журналістів Свена Карлсона і Йонаса Лейонхуфвуда, в якій ідеться про популярну серед меломанів стрімінгову1 корпорацію Spotify. Науково-популярне видання в українській редакції під назвою “Spotify навиворіт: як шведський стартап здійснив музичну революцію” (переклад Анни Топіліної) побачило світ у видавництві “Yakaboo Publishing”, в анотації до якого редактори кваліфікували цю розповідь як майже детективну історію. І це справді так, бо з моменту створення стартапу шведськими програмістами Даніелем Еком і Мартіном Лорентсоном їм довелось пройти через досить складні перипетії, починаючи із загрози банкрутства і закінчуючи безгрошів’ям, неможливістю виплатити зарплату найманим працівникам… Ведення ними бізнесу в цифровій музичній індустрії сприймається суцільним трилером, позначеного не лише поразками, а й перемогами. Останнього виявилося більше, бо нині музичний стрімінговий сервіс, запропонований Spotify, дає змогу 600 млн активних користувачів (ут. ч. понад 200 млн передплатників) прослуховувати музичні композиції, аудіокниги і підкасти2 в режимі онлайн. Вартість компанії сягнула понад 10 млрд доларів США, а Даніел Ек і Мартін Лорентсон вже давно стали мільярдерами. Впадає в око оригінальне структурне вирішення книги, до якого вдалися автори. Понад те, що текст видання поділено на розділи, тут вміщено ще й близько 200 епізодів, які стосуються бізнес-діяльності згадуваного дуету на початку 2000-х. Виникає парадоксальне запитання: чому саме у Швеції, а не в будь-якій іншій країні світу з’явився унікальний музичний цифровий сервіс, за всіма ознаками глобальний, бо у процесі свого розвитку поширився практично по всіх європейських країнах, а також в окремих країнах Азії й Африки, Австралії й Океанії, Латинської Америки, не кажучи вже про США? А відповідь – на поверхні. Швецію тривалий час вважали батьківщиною аудіопіратства, де з появою нових інформаційних технологій зародились такі нелегальні файлообмінні мережі, як Kazza, The Pirate Bay, що завдали колосальних матеріальних збитків як шведським, так і зарубіжним виконавцям, а разом із ними і знаним у світі лейблам звукозапису – EMI, At- lantic Records, Sony Music, Uni- versal, Virgin, Polydor Records, Charisma, Casablanca, Rak та іншим, менш відомим. Саме Даніелу Еку спала на думку ідея спробувати легалізувати у законний спосіб поширення через Інтернет аудіофайлів з музичними композиціями різних виконавців сучасної музики всіх існуючих стилів, що передбачало обов’язкове дотримання авторського права і виплату гонорарів правовласникам за прослуховування їхніх музичних творів на цифровій платформі Spotify. Взявши за основу таку привабливу ідеологію для втілення задуманого, Даніел Ек і його бізнес-партнер Мартін Лорентсон мали вирішити три принципові завдання. Одне з них стосувалося створення такого програмного забезпечення, яке дозволяло б необмеженій кількості користувачів по всьому світу прослуховувати музичні файли в режимі реального часу, іншими словами, забезпечити технічно безперебійну аудіотрансляцію, використовуючи мережу Інтернет, на комп’ютерах, а згодом і ґаджетах клієнтів сервісу Spotify. Друге – фінансова підтримка спонсорів й інвесторів технологічної компанії, кількість фахівців у якій з моменту реєстрації неухильно почала зростати. Третє – вирішити юридичне питання стосовно авторського права на музичні твори, що дозволяло б у законний спосіб їх не лише використовувати, а й сплачувати гонорари як безпосередньо творцям, так і музичним лейблам-правовласникам. Коротко описаний фактично бізнес-план реалізовувався засновниками стартапу Spotify на перших порах з величезними труднощами на кожному кроці. На старті проєкту проблематично було залучити необхідні кошти, бо більшість потенційних інвесторів у Швеції слабо вірили в те, що Даніелю Еку і Мартіну Лорентсону вдасться подолати аудіопіратство, яке на початок реалізації ідеї цифрової музичної платформи Spotify глибоко пустило коріння у середовищі шанувальників і фанатів різноманітної музики. Парламенту Швеції впродовж десятиліття довелось виправляти ганебну ситуацію, коли тотально кралась інтелектуальна власність і лише на законодавчому рівні можна було приборкати аудіопіратів. Це дало змогу притягти до кримінальної відповідальності засновників уже згадуваних торрентів3 Kazza, The Pirate Bay, а ще файлообмінну пірингову4 мережу Napster. Законодавчі заходи в цілому позитивно позначились на подальшому розвитку музичної бізнес-індустрії. Впровадження цифрової музики у широкий вжиток почало здійснюватись на законних підставах. Благотворно вплинуло це і на підприємницьку діяльність компанії Spotify, в якій програмісти, юристи, фінансисти, маркетологи стали менше уваги звертати на крадіїв альбомів виконавців, а більше концентрували увагу на легальних конкурентах у музичній індустрії. Даніел Ек рано виявив феноменальні здібності у програмуванні, спочатку навчаючись в ІТ-гімназії, а згодом на інженерному факультеті Королівського технологічного інституту у Стокгольмі. Його колега Мартін Лорентсон закінчив Технічний університет Чалмерса у Гетеборзі, пізніше Гетеборзьку школу бізнесу, економіки і права. Маючи чудову технічну освіту, обоє доволі легко подолали технологічні перешкоди на шляху запуску бета-версії веб-сайту, а згодом і додатку, доступного для всіх операційних систем, смартфонів, смарт-пристроїв і медіасистем автомобілів. Проблеми виникли у фінансовій сфері. Через відсутність інвесторів з багатомільйонними інвестиціями компанія Spotify за перший рік своєї діяльності зазнала збитків на понад 30 млн крон, за другий – на понад 60 млн крон. Тут доречно згадати вислів англійською мовою, який чудово знали Ек і Лоурентсон: cash rules every- thing around me – гроші вирішують все. Spotify немов потрапив у зачароване коло, з якого тривалий час неможливо було вистрибнути. Бізнес-модель, яку хотіли нав’язати засновники стартапу, не спрацьовувала, бо користувачі музичного цифрового стрімінгу, запропонованого стартапом, не хотіли сплачувати кошти за прослуховування музичних композицій різних виконавців. Давалось взнаки аудіопіратство, яке багатьох привчило не зважати на чиюсь інтелектуальною власність. Тоді Ек і Лоурентсон вирішили безкоштовно надавати право на прослуховування мелодій, зазначених у плейлистах Spotify, але тут на дибки встали лейбли – правовласники конкретних музичних творів: мовляв, стартап заохочує до порушення авторського права. Врешті-решт, це питання пощастило врегулювати, залучивши рекламодавців, кошти від яких пішли на сплату роялті. Проривом можна вважати те, що Даніелю Еку і Мартіну Лорентсону пощастило підписати багатомільйонні інвестиційні угоди з
Головний офіс корпорації Spotify у Стокгольмі (Швеція)
венчурними компаніями з Великої Британії – Northzone і Crean- dum, після чого стартап Spotify починає оцінюватися у бізнес-середовищі у 0,5 млрд шведських крон. Надалі розміри інвестицій лише зростатимуть. До честі Даніеля Ека і Мартіна Лорентсона, за перше десятиліття співпраці їм пощастило уникнути суттєвих прорахунків, що дало змогу не лише втриматися на плаву у ринковій стихії, а й остаточно вкоренитися у музичній індустрії по обидва боки Атлантики. Показовим є наведений авторами книги досить промовистий факт, що характеризує принциповість підприємців, коли заради збереження позитивного іміджу компанії вони відмовились налагодити стрімінговий сервіс під брендом Spotify на території росії і не відкрили там своє представництво, як тільки московити анексували український півострів Крим у 2014 році. Інтригами і колізіями супроводжувався вихід стартапу на північноамериканський музичний ринок. Перша суттєва перепона – це намагання особисто Стіва Джобса під будь-яким приводом не допустити шведів з їхнім потоковим сервісом на внутрішній музичний ринок США. Заснована цим мультимільярдером корпорація Apple від самого початку спеціалізувалась на розробці побутової електроніки, програмного забезпечення і онлайн-сервісів. Саме останній профіль її діяльності і став каменем спотикання для Ека і Лорентсона, оскільки вони реально створювали конкуренцію для Джобса, а тому зовсім не хотілось ділитися з ними прибутками. Два фактори, на які вказують автори книги, позитивно вплинули на розв’язання посталої проблеми. Даніель Ек зумів заручитися підтримкою Марка Цукербергера, співвласника найбільшої у світі соцмережі Facebook. Після підписання контракту з ним кількість користувачів стрімінгового сервісу Spotify зросла до 2,5 мільйона осіб, а оціночна вартість компанії підвищилась втричі. До того ж смертельна хвороба Стіва Джобса реально завадила остаточно “перекрити кисень” нахабним скандинавам, котрі прагнули будь-що підкорити американську музичну індустрію. І вони, врешті-решт, цього досягли. Співпраця Spotify з Facebоok одразу привабила інвестиційні фонди DST, Accel та Kleiner Perkins, від яких на банківський рахунок стартапу надійшло 80 млн доларів інвестицій. Але найбільше коштів влила у бізнесову діяльність Даніеля Ека і Мартіна Лорентсона американська інвестиційна компанія TCV, після чого вже не стартап, а корпорація Spotify на глобальному ринку цифрових послуг почала вартувати близько 4 млрд доларів. На технологічну компанію із Швеції, що мала гарну перспективу, крім Apple, почали звертати увагу такі транснаціональні корпорації як Amazon, Alibaba і Google. Засновники найбільшого пошукового сервісу у мережі Інтернет Ларрі Пейдж і Сергій Брін неодноразово контактували з Еком і пропонували йому продати Spotify. Угода не відбулась лише тому, що швед, замість запропонованих 4,5 млрд доларів, зажадав від американських бізнес-магнатів 10 млрд доларів. Мине небагато часу – і вартість Spotify Даніеля Ека (на той час після відходу від керівництва корпорації Мартіна Лорентсона стане її одноосібним власником) наблизиться саме до такої грошової величини. У книзі Свена Карлсона і Йонаса Лейонхуфвуда наводиться цікава статистика: за останні роки Spotify Даніеля Ека сумарно виплатила попі рок-музикантам з багатьох країн світу гонорарів на суму понад 2 млрд доларів. Правда і те, що хтось із них був незадоволений розмірами фінансових виплат, приміром, Neil Yo- ung, Bob Dilan, Taylor Swift, тому вони відмовились надалі співпрацювати зі Spotify і їхні музичні твори тепер відсутні на цифровій платформі стрімінгової корпорації. Відхід цих зірок жодним чином не позначився на репутації підприємства Даніеля Ека. Адже він неодноразово доводив, що будь-які невдачі його не засмучують і не гальмують, а, навпаки, стимулюють до нестандартних рішень для того, щоб керована ним корпорація і далі успішно розвивалась. Наочним підтвердженням цьому стало фактичне злиття в 2017 році шведської цифрової корпорації Spotify з китайською приватною інвестиційною холдинговою компанією Tencent. За встановленою давньою традицією у день першого публічного продажу акцій новоспеченої компанії на Нью-Йоркській фондовій біржі, розташованій в мегаполісі за адресою Уолл-стріт, 11, адміністрація фінансової установи вивішує на фронтоні будівлі прапор країни, звідки походить комерційна структура. Але сталося так, що 3 квітня 2018 року, коли вперше відбулись торги акцій Spotify, замість шведського на вітрі чомусь майорів швейцарський прапор. Дехто у цьому уздрів негативну символіку: в Штатах досі не люблять чужаків, особливо тих, які виявляють більшої кмітливості, аніж американці, особливо тоді, коли це стосується бізнесу. Попри такі несприятливі обставини, Даніель Ек ніколи не зважав на тих, хто ставив йому палиці в колеса, а наполегливо робив свою справу. Його позитивний досвід підприємницької діяльності має надихнути українські бізнес-кола у сфері цифрових технологій активніше освоювати ринки збуту в інших країнах світу. ______________ 1 Стрімінг – мультимедіа, що безперервно отримує користувач від провайдера потокового широкомовлення. 2 Підкасти – цифровий медіафайл або низка таких файлів, які розповсюджуються через мережу Інтернет для відтворення на портативних медіапрогравачах чи персональних комп’ютерах. 3 Торренти (або торрент-файли) – розповсюджуються через список мережевих розташувань – трекерів, тобто комп’ютерів, що допомагають учасникам системи знаходити один одного та формувати групи розповсюдження, які називаються роями. 4 Піринг (від англ. peering – сусідство) – угода інтернет-провайдерів про обмін трафіком між своїми мережами, а також технічну взаємодію, що реалізує дану угоду.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
