Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Презентації · “серед німої пустелі освічуєш як провідниця шлях тлумачиш подих і шепіт неба” · с. 7сторінка оригіналу ↗

“З Україною в серці”: новий здобуток на ниві українсько)польської співпраці

Слово Просвіти, №24 за 2026 рік

Себто щасливий. Більше ніж в поривах вітру, Чи в халабудці під шифером взимку, І пір’ям облізлим. Маленька дитина Барвам радіє Як би не кричали їй “Викинь!..” Ворона стрибала довкола Ніби клювала дзьобом Сірим у синє. (Задзвонили церкви на вечірню) Дві примари (жарт) Разом ми чудова пара: Ти – примара, я – примара. В голові думки холодні. Кухлик біля підвіконня. В ньому квітнуть бегемоти, І твоя мала турбота Тупотять копита знову. Їх підкови аметисти, По дорозі Київ – Лондон, Крапають сльозами в ситце. Ті що більші – амулети Захисні. Крізь кілометри Менші – у малі сюжети, Стануть згадкою про мене. Розійшлись. Дарунки – плями. Спогади paywall-ом стали. Так тепер чудова пара: Ти – примара, я – примара. Анастасія ЩЕРБОВА Орел я хочу стати птахом – вшию орла під шкіру заллю від голки жаром тіло віддам на офіру мене тоді не зловити стисну між пальців пір’я щоб по-орлиному жити й сягнути не Сонця – сузір’я. Ти збираєш себе крихтами… ти збираєш себе крихтами із суміші каменю й смальти гіркий як цедра мул дихає щоб в артерії закипати ти тримаєш стіни як видива на кістлявих лілейних раменах ти вимита горем Плацидія сльози складаєш в пеленах схоплені в долоні зірки пришпилюєш до темної стелі розмотуєш власні вінки серед німої пустелі освічуєш як провідниця шлях тлумачиш подих і шепіт неба немилостивий фатум ставить шах і мат за невтішний хрест для себе Човен …море пустотливе і старече покажи у своєму свічаді шляхи сині ластів’ячі де хвиля кучерява креше іскру!... пущу човни паперові до далеких світів тікайте мерщій кораблі не озирайтесь пливіть крізь солоний живопліт хвиль наточених шаблі Дмитро ЧИСТЯК, Анжеліка ПЛАКСІНА Серед українських майстрів художнього слова, які вибудовують культурний діалог між Україною та Польщею, особливе місце займає Станіслав Шевченко – поет, журналіст, перекладач і багаторічний популяризатор польської літератури в Україні. Його творчість стала важливим елементом польсько-українських культурних взаємин, а його переклади польської поезії відкрили для українського читача нові імена творців художнього слова, а також поглибили знання про творчість славетних польських поетів завдяки новим перекладам та вагомим біографічним дослідженням. Як відомо, Станіслав Шевченко не лише керує об’єднанням поетів Київської організації Національної спілки письменників України, багато років працював журналістом та автором радіоефірів, але за внесок у розвиток літератури та культурного діалогу удостоєний почесних звань “Заслужений діяч мистецтв України” та “Заслужений діяч польської культури”. І ось нещодавно у Національному музеї літератури України відбулася презентація антології польської поезії “З Україною в серці” в упорядкуванні та перекладі Станіслава Шевченка, з передмовою відомого польського критика, історика літератури Вальдемара Смаща (Львів: Видавництво “Каменяр”, 2025 р.; за редакцією Дмитра Сапіги). У зустрічі взяла участь Консул при Посольстві Республіки Польща в Києві пані Анна Баб’як-Овад, яка наголосила на особливій місії культурної співпраці між поетичними спільнотами Польщі та України, високо відзначивши багатолітню творчу діяльність Станіслава Шевченка. Презентацію відкрив Дмитро Чистяк, письменник-перекладач, професор КНУ імені Тараса Шевченка, секретар Національної спілки письменників України, окресливши багатолітню та плідну історію польсько-українських культурних взаємин через перекладацьку творчість, зокрема завдяки самовідданій праці Максима Рильського, Дмитра Павличка і Станіслава Шевченка, а також наголосивши на посиленні плідних взаємин між НСПУ і Товариством польських письменників під час війни. Академік НАН України, професор, завідувач кафедри полоністики КНУ ім. Тараса Шевченка Ростислав Радишевський розповів про багатоманітні наукові та літературні проєкти, які втілюються вжиття навіть у переступні воєнні часи. Олеся Синчук, поетеса, композиторка, співачка і піаністка, прочитала поетичні переклади Станіслава Шевченка, а також виконала на піаніно класичні мелодії. Також виступив письменник, літературний критик Ігор Кручик, який опублікував у “Літературній Україні” статтю “Польські поетичні орли” про презентовану антологію. У заході також взяла участь Наталія Сидяченко, доцент Київського національного лінгвістичного університету, перекладачка та дослідниця польсько-українських культурних взаємин, яка, до того ж, активно займається перекладами та літературним редагуванням матеріалів польської тематики; саме вона свого часу стала співавторкою пана Станіслава у збірці перекладів поезій Віслави Шимборської “Під однією зіркою”. Також виступила директор Приватної Київської лінгвістичної гімназії та президент Київської польської культурно-освітньої асоціації Адама Міцкевича Валентина Дашковська, адже до цієї спільноти також багато років належить Станіслав Шевченко… На творчій зустрічі виступив також поет, громадський діяч Владлен Ковтун, порадував польськими піснями артист Карлен Мкртчан. Слід зауважити, що до нової антології увійшли твори таких видатних поетів, як Францишек Карпінський, Антоній Мальчевський, Адам Міцкевич, Юліуш Словацький, Ярослав Івашкевич, Чеслав Мілош, Віслава Шимборська, Збігнев Герберт, Кароль Войтила та Уршуля Козьол. Та й загалом робота над збірками польської поезії займає важливе місце у творчій біографії Станіслава Шевченка. Одним із найважливіших проєктів стала антологія сучасної польської поезії “Тому що вони сущі”, яка вийшла у світ у видавництві “Каменяр” у 1996 році, а в 2005 року прийшло до читача друге видання, розширене завдяки доробку інших перекладачів. Ці публікації стали значною подією в українському культурному житті, адже після тривалої перерви український читач отримав змогу ознайомитися з широкою панорамою польської поезії ХХ століття, до якої увійшли твори понад 100 відомих поетів з усіх регіонів Польщі. Особливе місце у перекладацькій діяльності Станіслава Шевченка посідають твори Кароля Войтили. Український поет перекладав вибрані вірші, сонети та релігійну лірику майбутнього Папи, намагаючись максимально точно передати глибину філософських і духовних роздумів польського автора. Дослідники підкреслюють, що вдалося поєднати художню точність з тонким відчуттям ритму та духовною атмосферою оригіналу. Справді, завдяки багаторічній творчості Станіслава Шевченка український читач відкрив для себе не лише класику польської літератури, а й сучасних польських поетів. Його переклади вирізняються мелодійністю, увагою до авторського стилю та глибоким розумінням польської культурної традиції. І сам перекладач неодноразово підкреслював, що переклад поезії – не мовна метаморфоза, а насамперед духовний і культурний діалог. Варто також наголосити, що Станіслав Шевченко багато років підтримує творчі контакти з польськими письменниками, бере участь у міжнародних літературних фестивалях. Його робота показала, як література може пов’язати країни та сприяти взаєморозумінню між народами… Тож, вітаючи невтомного будівничого містків між нашими культурами з новим творчим набутком, знаковою антологією польської поезії “З Україною в серці”, зичимо йому нових творчих відкриттів – обрій за обрієм! Над виданням працювала команда Фундації святого Володимира Хрестителя Київської Руси протягом двох років. “До видання увійшли твори, що порушують теми людської гідності, морального вибору, духовної сили та внутрішньої свободи, а також презентують українську літературу як важливу частину європейського та світового культурного простору”, — зазначають автори проєкту. Презентація антології відбулася 16 травня у Кракові. У дискусійній панелі, яку модерував письменник, есеїст та історик Станіслав Цалик, взяли участь віцеголова Фундації св. Володимира Петро Ничик, керівниця проєктів культури Фундації Юлія Перегуда, головний редактор видавництва Фундації Олег Алексійчук, українсько-англійська перекладачка Ірина Ясинська Грейвз, а також письменники Катерина Бабкіна та Євген Положій. Із сайту “Читомо”

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин