Спеціально для “СП” · “Україна повинна стати українською, без цього нам не перемогти руській мор”. · с. 10сторінка оригіналу ↗
Війна і мор
Слово Просвіти, №24–25 за 2022 рік
Закінчення. Початок на стор. 1
держави й руйнування відкида' ють Україну в далекі 1946–1950'ті роки – час голоду й нестатків, людей з інвалідністю і жебраків. Українські письменники (Є. Гу' цало, В. Дрозд, Г. Тютюнник та інші) з пронизливою точністю описали цей час, який сьогодні знову повертається до нас. З боку росії так звана “спецо' перація” – це релігійна війна, розв’язана божевільними фана' тиками, що засіли в кремлі. Її ме' ту можна порівняти з гітлерів' ською програмою “остаточного розв’язання єврейського питан' ня” – тобто позбавлення євреїв права на життя, існування як на' ція, як релігійна спільнота. Головною ідеологічною си' лою цієї війни на знищення всьо' го українського є так званий русь' кій мір. Я б назвав його – руській мор. Мор, пошесть, смертельна чума, божевільна доктрина вищості всього російського, ідея геополітичного панування росії не тільки над її колишнім імперським простором, але й над Євразією в цілому. Руській мор – це трансформація старих царських шовіністичних, імперських ідей в агресивну сучасну практику путінізму'фашизму, складовими частинами якого є монархічне чорносотен' ство, досвід комуністичного терору й придушення інакодум' ства, геббельсівські принципи тотальної пропаганди, методи Гітлера щодо захоплення і знищення суверенних країн. Руській мор зростав з месіанських ідей, що оголошували Москву Третім Римом; біля витоків цього архаїчного і похмурого вчення стояли класик російської літератури Ф. М. Достоєвський, симпатик Гітлера, філософ І. А. Ільїн, наш сучасник письменник А. І. Солженіцин. Але справжнім бісом'нат' хненником руського міра та путі' на, сучасним Распутіним при дворі диктатора став відомий фа' шист, “філософ” алєксандр дугін – непримиренний ідейний ворог України, який заявляв: “Сувере' нітет України являє собою нас' тільки негативне для російської геополітики явище, що в прин' ципі легко може спровокувати збройний конфлікт”. “Україна як самостійна дер' жава з якимись територіальними амбіціями являє собою величезну небезпеку для всієї Євразії… стратегічно Україна повинна бу' ти строго проекцією Москви”. Я слухав (в Ютубі) натхненні інвективи дугіна й мене не поли' шало відчуття, що маю справу з небезпечним психічно хворим, маніяком, здатним підпалити світ – дай лише йому таку мож' ливість. Під влив цього божевіль' ного проповідника потрапив пу' тін – мстивий маніяк, охоплений ненавистю до України. Наслідок – у щоденних зве' деннях Генерального штабу ЗСУ. Руській мор – це особливо небезпечна психічна інфекція, що охопила значну частину ро' сійського суспільства – так зва' ний “глибинний народ” – пере' кинулася на територію України, примножуючи ряди зрадників. Зрадники – це болюча для
України тема, але без її обгово' рення, вивчення й зрозуміння її причин не обійтися, якщо хочемо побудувати ефективну європей' ську державу. Живильним середовищем руського мору в Україні є ком' плекс меншовартісного схиляння ряду громадян України – від представників найвищих ешело' нів влади до одеських торговок на Привозі – перед росією, її мо' вою, її “великою” культурою, її шовіністичним хамством і без' межним матом, її трешовим мас' культом, що пріоритетно при' щеплювався в нашій країні. Під час боротьби “Солідар' ності” з комуністичною владою ПНР була популярною пісня “Аби Польща, аби Польща була Польщею”. Нашим гаслом має бути: Україна повинна стати укра' їнською, без цього нам не пере' могти руській мор.
4. Карта України з її фронтом, що простягнувся на понад 2000 км,з яких на понад тисячі кіло' метрів точаться жорстокі бої, на' гадує дім, підпалений з трьох бо' ків безжальними вбивцями'заво' йовниками. Так діяли німецькі зондеркоманди, спалюючи в 1943–1944 роках наші міста і села. Кремлівські палії вирішують сьогодні, що робити з тимчасово окупованими українськими зем' лями, як “легальніше” приєднати їх до неіснуючої імперії – і в цьо' му копіюють плани гітлерівських бандитів, до рук яких потрапили величезні загарбані території країн Східної Європи та Радян' ського Союзу. Недавно я прочитав “Полі' тичний щоденник Альфреда Ро' зенберга 1934–1944 рр.” – ко' лишнього райхсміністра, ідеоло' га НДСАП, німецького злочин' ця, повішеного в Нюрнберзі в 1946 р. Ще до нападу на СРСР (28 бе' резня 1941 р.) верхівка Райху об' говорювала питання – що робити з окупованими територіями. “Я сказав фюреру, – пише Розен' берг, – що українське питання може бути вирішене тільки чіт' кою установкою: проти москови' тів та євреїв. Балтика – протекто' рат, Україна – самостійна, в сою' зі з нами”. Наступне обговорення відбу' лося 16 липня 1941 р. з участю Гітлера, Розенберга, Кейтеля, Бормана. Розенберг запропону' вав “підняти українську історич' ну самосвідомість, підтримувати словесність, заснувати в Києві університет”. Ці його ідеї схвалив Гітлер, який підкреслив, що тре' ба “розумно поділити величез' ний пиріг”. Але вже 1 вересня 1941 р., по мірі просування вермахту вглиб території України, настрої фюре' ра змінилися. Він заявив, що “як' що такий великий народ (україн' ці) постійно дозволяє себе приг' нічувати, то він не настільки цін' ний, щоби бути визнаним інши' ми народами самостійним. Вис' новок: з ним (українцями) слід поводитись так само, як з росія' нами”.
Тобто Гітлер відмовився від ідеї Розенберга про створення ук' раїнської квазідержави як сателі' та Німеччини й вирішив прирів' няти українців до росіян (мовляв, це один народ) й безжально ви' нищувати їх, забираючи продо' вольство до Німеччини. Розен' берг звинувачує диктатора Руму' нії Антонеску в цій зміні ставлен' ня Гітлера до українців. Результат рішення Гітлера, резюмує Розенберг: “можливий план створення незалежної Укра' їни з усіма культурними і держав' ними наслідками покладений під сукно. Фюрер побоюється, що можемо зростити ворога”. Чи не так діє сьогодні путін, який, проголошуючи українців одним народом з росіянами, про' водить одночасно політику гено' циду щодо України – її людей, мови, культури. Відкриття архівів у майбут' ньому, коли попіл путіна буде розвіяний по вітру, покаже, що відбувалося в бункері російсько' го диктатора при обговоренні “українського” питання. У 1941 р. Розенберг писав: “Плідна земля, багатство надр (України), а також немала кіль' кість пролитої німецької крові примусили фюрера зміцнити свою позицію… В кінцевому ра' хунку адже саме Він (Гітлер) за' воював Україну”. Знаємо, як Гітлер завоював Україну і чим це скінчилося. Те саме станеться з путіним.
5. Війна схожа на ланцюгову реакцію: розвивається за влас' ними законами, непідвладними вождям, й може призвести до ядерного вибуху – в прямому й метафоричному сенсі. Захоп' лення Чорнобильської АЕС у перші дні війни, окупація Енер' годару – найбільшої в Європі ядерної електростанції – нано' сить не тільки удар по україн' ській енергетиці, але й відкри' ває скриню Пандори – можли' вість ядерних вибухів “мирного атому”, коли непотрібним буде застосування тактичної ядерної зброї на полі бою, чим постійно застрашують нас російські діячі різних рівнів. Я, лікар і письменник, дале' кий від ядерної фізики, став знавцем цієї проблематики після опублікування моєї документаль' ної повісті “Чорнобиль” і зна' йомства з видатними фахівцями в цій сфері. Тому на багатьох між' народних конференціях, в тому числі на сесії МАГАТЕ у Відні, у складі української делегації, я на' магався привернути увагу до цієї, здавалось би, гіпотетичної на той час загрози. Я пропонував за до' помогою механізмів ООН оголо' шувати мораторій на ведення бо' йових дій у зоні АЕС. Пропону' вав уявити, що могло б статися, якби в Лівані, Сомалі, Сирії чи Іраку були побудовані АЕС, нав' коло яких би точилися бої. Наївний! Вірив у силу ООН й мудрість державних лідерів. Агресивна війна росії проти України докорінно змінює хід світової історії, створює нові не' бачені загрози для людства, ро'
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
