Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Щоденник · “А зараз – ніяких обіцянок, бо за кілька годин – дорога”. · с. 20сторінка оригіналу ↗

На мистецькому фронті

Слово Просвіти, №24–25 за 2022 рік

Українські художники намагаються власною творчістю зробити свій внесок у нашу майбутню Перемогу. Ми попросили кількох митців розпо" вісти, як вони прожили ці чотири місяці війни і що планують на майбутнє. загинула в боях під Києвом. Я присвятила роботу пам’яті Іри. На ній вона з букетом і фотоапаратом, адже дуже любила вирощу' вати квіти і фотографувати. Тепер орки окупували Маріуполь. А з “Азовом” у мене пов’язані давні спогади. 3 січня 2015 року дізналася, що полк “Азов” йде на фронт, і всі, хто бажає, можуть їх провести. Тоді хлопці шикувалися на Ми' хайлівській площі. А я стояла й малювала. Було темно, але хотілося передати свої враження, щось особливе. Більшість з тих хлопців загинули… Тоді до мене підійшов молодий чоловік на милицях Сергій Дім' чук. Він був поранений під Іловайськом. Ходила до шпиталю, малювала Сергія і йо' го побратимів. А ще робила портрет загиб' лого азовця Дениса Денисюка, який пот' рапив із Майдану в “Азов”, а загинув під Широкиним. Коли малюєш портрети, то пропускаєш все через себе, ці відчуття важко передати словами. Загинути так – це найдостойніша смерть, це безсмертя. Створила ескізи “Молитва за Маріу' поль”, “Я – Маріуполь”. Війна – це жах' ливе явище. Але на війні є пре' красні люди, справжні герої. Є моменти високого духу. Худож' ник Олександр Мельник запро' понував мені взяти участь у вій' ськовій виставці. Представила на ній картину “Молитва за Маріу' поль і його захисників”. Продовжую працювати над образами героїв, які раніше вою' вали на сході України. Зокрема, зробила портрет Володимира Бражника, який загинув у боях на Савур'Могилі. В онлайн'режимі працюю зі своїми студентами з Національ' ної академії образотворчого мис' тецтва та архітектури України. Нині доля розкидала їх по всьому світові. Мої вихо' ванці перебувають у Латвії, Данії, Німеч' чині, Ізраїлі. Батько однієї дівчини нещо' давно загинув на фронті. Більшість із них хочуть якомога швидше повернутися до' дому, намагаюся, як можу, їх підтримувати. Дехто зі студентів продовжує навчання за кордоном, тамтешні викладачі, знайомля' чись з їхніми роботами, дивуються, яка сильна школа малюнку в Україні. Переконана, що потрібно тримати культурний фронт. Мистецтво ніколи не було поза політикою, особливо це стосу' ється сьогодення. Творчість митця – це його позиція. Роботи художників вплива' ють на свідомість людей. Потрібно, щоб культурний фронт був просякнути україн' ською ідеєю”. Роман ПЕТРУК, заслужений діяч мистецтв України: “24 лютого, коли почалося широко' масштабне вторгнення Росії в Україну, мав бути захист дипломних робіт студентів Ки' ївської державної академії декоративно' прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, в якій працюю. Звісно, захист того дня не відбувся. Академія перейшла на дистанційне навчання для студентів із багатьох регіонів України, в тому числі тих, де тривають ак' тивні бойові дії. Щодо творчості, то перші два місяці війни я взагалі нічого не малював. У 2020 році створив серію робіт зі свіч' ками та гніздами. Гніздо – дім, територія власного виміру, душа, в якій визріває майбутнє. Свобода, політ, безмежжя... Серце, наповнене змістом. Те, що було, що є і що буде завжди, незалежно від обста' вин. Тепер мені почали надсилати світли'

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин