Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Український шлях · “Геноцид українців у ХХ столітті, як і сьогодні, нерозривно й органічно пов’язаний зі спробою придушити національно-визвольний рух”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Геноцид українців: від минулого до сьогодення

Слово Просвіти, №24–25 за 2022 рік

Петро ЧЕРНЕГА, професор НПУ імені М. П. Драгоманова Означена проблема в червні була роз' глянута учасниками Міжнародної науко' вої конференції в місті Ессен Німеччини. Організаторами заходу були бургомістр міста Ральф Фліс (Партія зелених), Голова Українського дому в Дюссельдорфі Ірина Ястреб і відомий добродійник та меценат, фундатор товариства “Голодомор'Гено' цид” в Чикаго, США – Микола Кочерга. Успішним модератором конференції була велика патріотка нашої Батьківщини, нев' гамовна Ірина Ястреб, яка доклала багато зусиль для забезпечення належних умов для успішної роботи її учасників. Організатори наукового заходу у вступ' ному слові наголосили на актуальності об' говорення даної проблеми в умовах черго' вої загарбницької війни Росії проти Украї' ни, зокрема на тому, що окупант порушує міжнародне право, чинячи масові злочини проти українських військових і цивільного населення, що мають усі ознаки визначені “Конвенцією ООН про попередження злочину геноциду і покарання за нього” від 9 грудня 1948 року. Вагомий внесок у проведення конфе' ренції зробила Генеральний директор “На' ціонального музею Голодомору'Геноциду” доктор історичних наук Олеся Стасюк. Во' на запросила до участі у цьому важливому науковому, а за наслідками і суспільно'по' літичному заході, відомих зарубіжних та українських вчених, які досліджують орга' нізований московським комуністичним урядом СРСР Голодомор в Україні 1932' 1933 років, визнаний Верховною Радою України 28 листопада 2006 року геноцидом українського народу, жахливим злочином проти нації та всього людства. Українську науку представляли відомі історики – В. Марочко, В. Сергійчук, О. Стасюк, П. Чернега, І. Маркова, В. Малько, А. Ка' пустян, юристи та правозахисники В. Ва' силенко, С. Глузман та ін. Змістовний аналіз причин і мотивів вчинення геноциду української нації в 1932'1933 рр. і впродовж російсько'укра' їнської війни 2014'2022 років, здійснили відомі правознавці та історики США, Ка' нади, Німеччини, українці за походжен' ням: Б. Футей – федеральний суддя США; В. Шипітько – президент Міжнародного конгресу криміналістів, А. Лозинський і Г. Сімон – правозахисники, Р. Сербін – іс' торик та інші. Враховуючи, що організований кому' ністичним режимом радянської Росії в 1932'1933 роках геноцид української нації, за участі керівників маріонеткових ЦК КП(б)У і Уряду, визнали лише понад 10 % держав'членів ООН і те, що загарбницька війна Росії проти України також за змістом і характером носить ознаки геноциду, до' слідники приділили основну увагу саме цим проблемам. У своїх промовах вони на' голосили на необхідності нанесення по' разки путінському нацистському режиму, є найважливішим завданням не лише Ук' раїни, а і держав Європи та Світу. Євро' пейські народи та їх правителі, стверджу' вав Михайло Грушевський мають пам’ята' ти, що впродовж віків, боротьба зі степо' вими ордами, нащадками, яких є москалі, є славою і заслугою українського народу перед історією європейської культури, за' хищеною від потоків кочових орд україн' ським бруствером, котрий прийняв на се' бе, як і сьогодні ті удари, що впали б інак' ше на Західні цивілізації. Держави ООН, зокрема європейські, які не визнають геноцидом Голодомор 1932–1933 років, а сьогодні не докладають необхідних зусиль для захисту і збережен' ня незалежної європейської України, ігно' руючи міжнародне право, надають перева' гу економічній кон’юнктурі, у ставленні до злочинного путінського режиму, полі' тика якого тотожна діям нацистської Ні' меччини напередодні й в роки Другої сві' тової війни. Вони забули, що “брудна, п’яна і жорстока Росія” війнами, масовим терором і голодоморами потопила в крові національно'визвольний рух, колонізова' них нею народів, саме завдячуючи, жор' стокості – найяскравішій рисі москов' ської національної вдачі. Це спеціальна жорстокість з диявольською винахідливіс' тю і естетичною вишуканістю, стверджу' вав великий знавець москалів, тут кажу про масову психологію, про народну душу, про масову жорстокість. Цей народ не має пошани ні перед правдою, ні перед міжна' родними угодами, ні перед Богом, що зас' відчує антиукраїнська діяльність і під' тримка російського геноциду українців у нинішній загарбницькій війні УПЦ Мос' ковського патріархату, якої ми до сих пір не позбавили права представляти христи' янську віру наших громадян. Учасники конференції наголосили, що невизнання геноциду українців у 1932–1933 роках, призвело до масових злочинів військових армії Росії проти ци' вільного населення на загарбаних, про' довж 2014–2022 років, територіях України з ознаками геноциду. Сьогодні, коли Світ знаходиться у стані війни ідентичностей, путінський режим, втілюючи плани своїх володарів Леніна і Сталіна, поставив за мету – знищити українську націю і її дер' жаву, мобілізувавши до окупаційної армії нащадків “русских мужиков” тих, хто за наказом Леніна нищив, грабував, ґвалту' вав українців впродовж 1918–1923 років, що спричинило перший Голодомор в Ук' раїні і яких їхній Горький називав “разбой' ничками муромскими, брянскими, сара' товскими и прочими бегунами, шатунами, ярыгами, голью кабацкою, пустосвятами, на сто тысяч коих – один святой”. Нат' хненні нацистською ідеологією російської влади вони продовжують, як і їх предки знищувати українців, культуру народу, грабувати все, що попадає під руки. Як і в роки трьох голодоморів, у ни' нішній війні Росії проти України, прослід' ковуються дії, вчинені з наміром знищен' ня української нації, зокрема: масові вбивства українців, заподіяння їм серйоз' них тілесних ушкоджень і розумового роз' ладу, навмисне тотальне руйнування міст і сіл, фізичне знищення цивільного насе' лення, депортація українців до віддалених регіонів Росії, спрямована на запобігання дітонародження в українському середови' щі, а також насильницька передача дітей із дитячих будинків до російських відповід' них установ. Професор В. Василенко, на' голосив, що російська влада сьогодні, як і впродовж усіх років колоніального гноб' лення українців, здійснює фрагментацію української нації, розпорошуючи її по Ро' сії і всьому світу, задля втрати нею ідентич' ності й повного винищення. Історики і юристи, звертаючись до провідної на Заході німецької демократії, не нагадуючи про історичну відповідаль' ність Німеччини за загибель близько 10 млн. українців, спричинену війною розв’язаною Німеччиною і СРСР та оку' пацією України, закликали об’єктивно і правильно розуміти історію України, зок' рема доби відродження державності й аг' ресії Росії, сприяти визнанню німецьким парламентом актом геноциду Голодомору 1932–1933 років, організованого радян' ським комуністичним режимом. Геноцид українців у ХХ столітті, як і сьогодні, нерозривно й органічно пов’яза' ний зі спробою придушити національно' визвольний рух за відродження Україн' ської держави, так само як Голокост з вті' ленням Гітлером колоніальної ідеї завою' вання Східної Європи, зокрема України та Польщі, де жила більшість євреїв. Непра' вильне розуміння Німеччиною цієї проб' леми історії України, періоду війни з Росі' єю, матиме трагічні міжнародні наслідки, подібні тим, що спричинив пакт Молото' ва'Ріббентропа 1939 року. Учасники конференції висловили упевненість у тому, що незважаючи на хи' тання в сторону імперської путінської Ро' сії, окремих держав Європи, українська цивілізація, як кордонна цивілізація, яка впродовж тисячоліть межувала з степом і сьогодні на Сході межує з нащадками Зо' лотої Орди, виживе і переможе. Бо за та' ких умов, стверджував відомий україн' ський філософ С. Кримський, виживають найсильніші, інтелектуали, нації, які ма' ють потужну самобутню національну культуру. Учасники конференції ухвалили резо' люцію і звернення до парламентарів і уря' ду ФРН: доля України та народів усього світу сьогодні залежить від того, чи вдас' ться Кремлеві загарбати Україну. Лише по' неволивши українців, Росія зможе відно' вити свій статус імперської наддержави. Проголошення незалежності України та утвердження духовного та ментального су' веренітету Української нації, позбавили Росію історичних витоків, підвалин фор' мування її державницького міфу. Упро' довж усього періоду свого існування Ро' сійська держава займалася спотворення картини минулого на догоду своїм імпер' ським інтересам. Одним із головних інс'

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин