Сторінка · с. 10сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №25 за 1996 рік
Слово Просвіти, №25 за 1996 рік
- Ь
Пі за го і «Тед і їні М
Й - - - - си | -ог Рок ат Чо и "і 1
і жк -іій. т
умиуЕЛЄВЯ МКР,А9ЧІСЬКОЗ ЛОВІ
ІВАН ЮЩУК
Їноді тире ставиться й там, де за | правилами малаб стояти двокрапка (якщо | цього вимагає інтонація -- підвищення тону в другій частині): Одчиняйте дпері | - наречена йде (П.Тичина). Наярмарку | почуто міжлюдом - Устима вбито (Марко Вовчок). | 5. Між групою підмета і групою | присудкакома не ставиться: Голова без розуму як ліхтар без свічки (Н.тв.). А | голос у дівчини мов тої скрипки спів | (Леся Українка). Залитий сонцем степ одразу принишк (О.Гончар). | Між групою підмета і групою | присудка ставиться тире, якщо в групі присудкає слова це, то, ось, значить або | їх можна підставити: Яке це щастя - | житинацій землі! (О.Довженко). Пісня 1 праця - великі дві сили (І.Франко). | Тире між групою підмета і гру- | пою присудка ставлять і тоді, КОЛИ хочуть виділити присудок; в усній мові | тут робиться вичікувальна пауза і після | неї підвищується тон: Ніч - як та пе- | чать. Диш паровози кричать (ГІ Тичина). Якщо в реченні є звертання | (може відповідати на питання хто? що?, | але не замінюється займенником він, вона, воно, вони), то воно звичайно | виділяється з обох боків комами: Рое 5 че рости! (М.Рильський). | Слід пам'ятати, що будь-який | іменник у кличному відмінку -- це звертання і його треба виділяти комами | (разом із залежними словами): Тобі, | останній тобі (В.Сосюра).
6. Щодо вживання дефіса при непоширеній прикладці, то тут можна дотримуватися такого правила. Якщо спочатку йде іменник з широким зна-
о |ченням, а потім -- з вузьким чи
одиничним, то дефіс між ними не ста-
. Р виться: птах ворон, трава полин, річка
2. о)сГеу т зОтчик о)» ІМ ї якщо Ж
. р навпаки - то дефіс ставиться: ворон- З | Дефіс між двома іменниками зви-
І чайно ставиться й тоді, коли не можна
| визначити, яке значення ширше, а яке вужче: поет-романтик і! романтик-поет,
рення я о я нь ча сни нн анна! никкннию Знань, нкнною. заккнне зако |шккннио (скинниє закиинь скани зккнни | сккнаню скооив яки зкккиь зккнна зионию (ннню (скурная скине нив ям лини» (дня 9
ажко повірити, щоб усюдисутньому Романові Головину -- педагогові, публіцисту, освітянину, громадському діячеві виповнилося 75!?
-«Мальовниче село Золотковичі, що в Мостиському районі Львівської області -- батьківщина ЮВІЛЯРА Батько пана Романа -- Петро Головин -- громадський діяч, засновник читальні «Просвіта», кооперативу, церковного банку. Мати Марія була богомільною, турботливою, дуже любила дітей, виховала їх справжніми християнами. Юнак закінчив п'ять класів польської школи, а далі довелося допомагати батькам. Коли Галичину окупували совєтські хижаки, 10 лютого 1940 р вони здійснили велике виселення селян у Сибір. Вивезли і родину Головина. У Сибіру працювали на лісозаготовках. Восени 1946 року повернувся до Галичини. Праціовав у Львові кравцем, у 1951 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету, після чого працював словесником у львівських школах.
Почав публікуватися з 1956 р. Захопився досліджувати життя і творчість Т Шевченка. Чимале зацікавлення викликало дослідження початків введення творів Кобзаря у шкільну державну програму, як і відзначення Шевченюивських дат у Галичині (від 1862 року), перший портрет Тараса на Львівщині, пам'ятники Шевченкові, споруджені у Галичині, поетові реліквії у музеях Львова, релігійне спрямування творчості Шевченка, тощо.
Опублікував біля 200 статей. Деякі із знахідок ЮМОвіляр зумів передати у нарис! «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», вдало вплітаїочи у канву тексту РУДА друкує журнал «Дзвін»
оловим -- автор десятків статей до енциклопедій Зараз готується Шевченківська Вищиюклопедія, до неї посла
РОМАНОВІ головину -- 72"
(МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ)
козак-нетята і нетяга-козак, розбишака-вітер 1 вітер-розбишака,.
Через дефіс пишуться терміни типу заєць-русак, дьон-довгунець, жук-короїд.
7. Щоб правильно розставити розділові знаки |найчастше -- коми) між однорідними членами речення, потрібно вміти знаходити їх. Однорідні підмети, присудки додатки та обставини виявляються легко: вони становлять собою перелік однотипних предметів, дій, явищ, що стосуються того самого слова в реченні. Наприклад, у реченні: В своїй хаті своя й правда, 1 сила, 1 воля (Т.Шевченко) -- перераховуються явища правда, сила, воля, які однаково відносяться до обставини в своїй хаті, У реченні: Мужню силу хоч похидлить горе, тане зломить, в підлість не поверне (І.Франко) -- перераховуються дії похилить, не зломить, не поверне, які характеризують той самий підмет горе. Це однорідні члени речення.
Важче буває розібратися, однорідні чи неоднорідні означення. Одпорідними є лише ті означення, які в одному плані стосуються того самого слова в реченні і які можна замінити одним словом. Такі означення обов'язково вимовляються з інтонацією переліку. Наприклад, у реченні: Ніч темна людей всіх потомлених скрила під чорні, широкії крила (Леся Українка) -- означення чорні, широкі! однорідні, бо вони в одному плані характеризують предмет крила і їх можна замінити словом безпросвітні (у деяких виданнях кому між цими означеннями пропускають -- і тим збіднюють зміст вислову). Так само в реченні: Якось раз ніч (І. Нечуй-Левицький) -- означення тиха, місячна однорідні; їх можна замінити словом погідна. А означення літня не однорідне з попередніми означеннями, бо зовсім в іншому плані характеризує підмет ніч, І, звичайно, неоднорідні означення в такому реченні: Понад дорогою за тином
в огороді росте кілька високих розкішних плакучих верб (І. Нечуй-Левицький) -- їх не можна замінити одним словом.
Крім того, два означення виступають як однорідні, якщо першим стоїть непоширене, а другим -- поширене означення; якщо ж стоять навпаки -- то вони
Я 3 М. ПУ. й
понад 60 статей, більшість з них -- нові імена
Ювіляр -- співавтор Словника їмен людей (1986): поповнив його іменами, що побутують у Галичині, подав здрібнтлі імена людей, які вживають на Львівщині |
Тож побажаємо нашому Дорогому ІОвілярові далі боротися за незалежну
Украшту!
З роси, з води та з кожного життєйного
джерельця!
Василь ЛАБА; викладач Львівського
автошляхового технікуму
РР ня ПР іні
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННІ
(ПРОДОВЖЕННЯ, ПОЧ. ДИВ. Ч. 5)
То нехмара-- біла пташка илась (Т. Шевченко). Хай -- не стій! (М.Бажані;
лучник а, але:
хмарою спуст
вітер в вічі, умри | ; б) наступний однорідний член
(присудок) уточнює, доповнює, виражає наслідок чи причину попередньої ди: Всі оглухли -- похилидись в кайданах |Т. Шевченко). Рвонувсь гудок в безкрає небо, розлігсь по МІСТУ 77 і
тих |Р. Братунь,). а нач поширеними або да-
лекими за змістом однорідними членами можнаставити крапку з комою: Сидить
батько кінець стола, на руки СХИЛИВСЯ; недивиться на світ божиим. тяжко зажу-
Т. Шевченко). ен ска в реченні є узагальнююче слово, то перед днорідними членами ставиться двокрапка, апісля них - тире (і ці знаки відповідно прочитуються): Всі зійшлися; і хлопці, й дівчата -- ПІД крилом голубим тишини (В. Сосюра). Чарівний світ пливе перед! мною. як-от: сині води, білі піски, хати на високих берегах |О. Довженко) Луки, гори, пишні сади -- всезеленеі принишкле |О. Гончар).
Іноді ї перед однорідними членами може ставитися тире: Усенавпіл-.! труд, і піт, любові дні гарячі. (Д. Луценко). Тоді однорідні члени читаються з більшим інтонаційним напруженням.
8. Відокремленими бувають уточнюючі члени речення, означення (зокрема й прикладки), обставини и додатки. Вони, як правило, виділяються з обох боків комами, іноді - тире.
Особливо не слід поспішати з виділенням уточнюючих членів, бо часом такими сприймаються звичайні! члени речення. Уточнюючі члени в усній мові обов'язково виділяються паузами й особливою уточнюючою інтонацією.
неоднорідні Наприклад, у реченні: СПрі, ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли (М. Коцюбинський) - означення сірі 1 ледве помітні в тумані сприймаються як однорідні (першим стоїть непоширене, друтим -- поширене). Алеякщо ці означення переставити місцями, то вони вже не будуть однорідними: Дедве помітні в тумані сірі плавні непривітно шуміли.
Між однорідними членами речення ставляться коми. Причому ком ставиться на одну менше, ніжЖ Є однорідних членів. Наприклад, у реченні: Закони вод, вітрів, 1 хмар, 1 світда одкрились нам у ті далекі дні (В.Сосюра) -- однорідних членів є Чотири, ком поставлено три.
Якщо сполучник повторюється підряд (і та й -- це той самими сполучник), то коми між однорідними членами речення ставляться так, ніби ніякого сполучника нема: Хочу бачити, знати, чути, і любити, й творити красу (Л.Первомайський), В піснях і труд. 1 даль походу, і жаль, і усміх, і любов, 1 гнів великого народу, і занарод пролити кров (М. Рильський).
Не ставиться кома між двома однорідними членами, якщо вони з'єднані одиничним сполучником чи, або, та (в значенні 1), і («чиаботаї коми
ковтає»): Вийшов з радіо чорний Леві якщо такого виділення нема, то це не збудив моє серце опівночі (І. Драч) уточнення. Адже можна сказати: Дале- Краю мій, Дюблю я тебе вденьї вночі. (о в дісі пролунав сильний вибух 1
любові (Панас Мирний -- останній спо-
лучник | з'єднує дваоднорідні присудки: люблю і не знаю). Удас діставав 13 поль-
Перше речення свідчить, що мовець говорить, перебуваючи в лісі, друте - що мовець перебуває на далекій відстані від лісу (ліс для нього має те саме значення, що й далеко). Так само: Далеко за яблука, букетлілей з річкичи маленьке пічкою блиснуло щось (М. Коцюбинський) і Десь далеко, за темною смугою
лісу, обізвався грім (С. Васильченко). Але якщо пояснюючі слова СТО-
суються вказівного прислівника тут, там, звідси, туди, тоді, то це, як правило, уточнення і його треба виділяти: Гам, за горами, вже давно день 1 сяє сонце, а тут, на дні міжгір'я, ще ніч (М. Коцюбинський).
Не ставиться кома у стійких зворотах типу і вдень і вночі, і сміх і гріх, ні світ ні зоря, ні сіло ні впало тощо, хочу них сполучники і та ні повторювані. Між двомаоднорідними членами речення ставиться тире (на місці тире в такому разі робиться вичікувальна пауза, а наступні слова промовляються підвищеним тоном), якщо:
а) між ними можна вставити спо-
Роман ГОЛОВИН
УКРАЇНА ШУКАЄ ДРУЗІВ
На планеті 230 країн. А в 94-ьох з них населення навіть не сягає мальйона ЧОЛОВІК Важливе те, що суверенітет цих карликових країн визнають держави світу. Але як 59-мільйонна Україна здобула незалежність, то багато ворожих політиканів з усіх сил намагаються знову накинути їй кайдани рабства, вихваляють московське ярмо та комуністичний лад, який привів суспільство до жахливих злиднів та геноциду. То нащобути злидарями? Дивує й те, що лідер комуністів Зюганов запевняє, що Україна свобідно жила у Союзі...
Така нахабна брехня, зокрема, характерна комуністам, партію яких ще в 1851 р. Єингельс назвав «бандою ослов, слепо верящих нам» (т. 21, с 151). Як так безбожно можна дурити?! Адже ми були свідками жахливого нищення всього, що називається Україна
Наведу лише кілька відомих фактів Директора школи с. Серби Могилів- Подільського р-ну вигнали з роботи, бо він відважився впорядкувати могилу гайдамацького ватажка Івана Гонти. У 1961 р з гуртом молоді я поїхав до Канева на Могилу Т Шевченка. Весь час ми поводили себе бездоганно. У Каневі нами захоплювалися, зате емгебисти скаженіли. Вони викликали нас, допитували. Мене вигнали з роботи, хоч був сумлінним педагогом, науковцем Таких болючих фактів -- сотні тисяч!
Чому Зюганов не приєднує Росію до Китаю? Знову співали б «Москва- Пекін». А від України хай відчепиться. Україна -- мирна держава НІ на кого не нападає -- вона шукає друзів. Адам Міцкевич твердив: «Умій бути приятелем, то його й знайдеш»
БУТИ СВІДОМИМ ГРОМАДЯНИНОМ -- НАШІ ОБОВ'ЯЗОК
У нашому місті 1400 вулиць ПНПазивали їх -- як лише хотів коп рийсь 13 окупантів Більшість з вуличних назв нІіЧОГО СПІЛЬНОГО ЗІ Львовом, Україною не мали «За погодженням з академіком Ярославом Ісаєвичем, у 1989 р я пе рейменовував назви вулиць Львова Запропонував 220 нових назв, вкрай необхідних для надання містчя українського обличчя.. А скільки ще славетних українців чекає, щоб їх згадали «не злим, тихим словом». Де вулиця Анархасиса Скифського, Бояна, Митуси, Вололи мира Ярославича, Романа Моха, королеви Анни 7 роСслапни Д Боброка Байди- Вишневецького, Данила Паломника, П. Прокоповича, Окуневської, М Ві грової їв. Гончара, Патріарха Мстислава, М. Брилинського, Левицької, Степана Пальового га сотні іпшиих" Вдало підбрані низи пУЛИЦЬ зІіддзеркалюотої ь ІС горою рідного краю сприлють її вивченню
То чи є рація вболівати за вулицю Лермонтова у Львові? На земній кулі є діячів нау Ки І культури їх уВІчНнмО М щ ь на ботькіощуім й, А Львів ГОДІ перет оорк музей наав вулиць діячів планети Гут російських назв вулиць є 30! Т чи в Москві, Пе гоербураї, щих «СОЮЗНИХ! С ГОЛИцяХ, « ЗНУЛИЦІ українських діячів і Мазепи, П. Орлика, Л. Українки, Б. Лепкого? Їх там немає
Слід бути громадянином, до чого ще у 1880 р. нас закликав І. Франко лась України кривда стара Нам пора для України жить!»
рН ЗЕМА ТИ На ОДІ СсПпИитасємоа
«Допершти
- п - вн пив - щ - ні ж - ан зач
--
| | | | | |
Закінчення в наступному числі)
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
