Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №25 за 1996 рік
Слово Просвіти, №25 за 1996 рік
я був на мюзиклі, приспяченому КОЛУ Портеру МП СУСІА, ДІЗНапиись ІЦО я хузикант почав розповідати про Іоста ковича НияВвилось, Що Він ап тор двох монографій про видатного композитора Коли я запитав, де він працює, пиявилось, що його посада -- головний шженер на завод: фірми «Кодак»! Що стосується музичної освіти |мена доводилося навча: ти американських дітей), то тут існують проблеми, особливо для наших педагогів По-перше, уроки короткі (не можна заіуматися понад 30 хвилин); по-друте, уроки наполовину мають бути пов'язані з грою, тобто дитину треба захопити, розбудити унеї інтерес Тому темті павчання досить неквапливий. Рік навчання на фортепіано в американському музичному навчальному середовищі відповідає інколи нашим двом'трьом місяцям
Ю С. -- Чигіснують на Заході школи, аналогічна наппи 10-річці ї
В Ш. - НІ, такого 1 близько там нема. Справа в тому, що звичайні загальноосвітні коледжі дають певний мінімум у галузі музичної культури, музичного виконавства. Приміром, під час гастролей в АНГЛи Я був дуже здивований, дізнавшись, що в одному математичному коледжі існують джаз-бенд, камерний і великий симфонічний оркестри, де грають школярі! Звичайно, спеціальні музичні заклади існують, наприклад, Джульярдська школа, але, наскільки мені відомо, такої спеціальної дитячої музичної школи, як наша школа Лисенка, з таким підходом, відбором, з такими вимогами, в Америці нема; саметому, мабуть, ріктому напп музиканти, котрі переїхали до США, мали намір відкрити в Нью- Йорку школу, подібну московській ЦМІШ.
Ю С. - Володимире Євгеновичу,; якою має бути, на Ваш погляд, роль класичної музики, вміння грати на якомусь інструменті в учбово-виховному процесі середнього загальноосвітнього учбового закладу?
В. Ш. - Мені здається, це риторичне питання. Звичайно, має бути класика, 1 традиційна, і джазова. І дуже було б добре, якби діти вміли грати на музичних інструментах. Приміром, в Угорщині це давним-давно реалізовано
Ю. С. - Тепер мені хотілося б почути Вашу точку зору на ряд проблем, котрі, на жаль, існують
Відсутність спеціальних концертних закладів з якісною акустикою. ЧИ маєте Ви яку-небудь інформацію про термін реконструкції Національної філармони, яка в минулому інтенсивно знайомила киян з музикантами світового класу ї Чи знаєте Ви що-небудь про філармонічні
зали старого Києва, їхню долю
В. Ш. - Реконся уукція філармони має бути завершена восени 1996 року Таке завдання поставив Президент України. У відреставрованому примищенні Філармонії має пройти черговий конкурс Лисенка.
Звичайно, реставрація -- це дуже важко. Ось зараз у Гетеборзі увели в -КСПлуатацію будинок опери. Акустичні характеристики споруди моделювались ча комп'ютері Акустика, на думку архітекторів, повинна була бути ідеалье- ЧОЮ, однак, виявилось, що акустично ЧУДОВва лише сама галерка (але звідти ЧІЧОГО не видно!) Чим нижче "- ТИМ "рше, а у партері - просто провали яюксь. ТО не чути оркестру, то хору.» Що стосується філармонічних залів старого
єва. Мені розповідав Променицький, Що в будинку, де нині хлібний магазин (ріг Андріївської та Сагайдачного), було Філармонічне товариство і відбувались концерти Прекрасним залом був Кот- "рактовий зал, який зараз реконструюється Там грали /МСТ !
аХманінов, там співала Патті! Це був зал З Світовим ім'ям. Дуже славився зал У Червоному примшщуент Утверситет у Там "рало багато відомих виконавців. У при" "Ципі, залів було досить багато Сьогодні, практично, залів нема
ОС .. Наступна проблема
т Чи У ннанниннннноннннооя
пні ДАР
ЧІДСУТНІСТЬ ПОСТІЙНИХ концертних майданчиків для молодих музикантів
8. ШІ Так, наявність таких майданчиків надзвичайно важлива! Грати, грати 1 грати. Це ті концерти, котрі Чо шше не може ні надолужити, ні замінити, ніякі уроки, ніякі конкурси. Це і відчуття контакту із слухачами і виховання бійцівських якостей. Приміром, наш ансамбль «Свято музики» дав минулого літа 10 концертів у Швеції. Кожен концерт, гадаю, коштував місяця репетицій! А два концерти протягом одного дня у великому залі Одеської філармонії! Усі виконавці колишнього Союзу знають, наскільки «важким» є цей зал, однак діти його приборкали!
Ю. С. -- Мені здається, що потерпілою стороною тут виявляються 1 слухачі! Я впевнений, що якби такі концерти відОоувалися постійно, меломани швидко звикли б до них, вони стежили би за ростом майстерності молодих виконавців, знали б своїх улюбленців за іменами:
В. Ш. -- Юрію Петровичу, справа втому, що традиції меломанства в Києві були завжди розвинені дуже сильно. І я знаю, що у старій філармоніи у старі часи було постійне коло слухачів, вони знали один одного 1 багато хто з виконавців знали їх в обличчя. До речі, в консерватори була така дисципліна - «виконавська практика». У нас були постійні концерти в колишньому Дворянському зібранні, на місці якого зведений будинок профспілок... До речі, там був зал з чудовою акустикою, дерев'яний, з галереєю. Саме там і була постійна публіка, котра ходила на концерти студентів консерваторії. Марію Стеф'юк знали і любили ще за студенських років. Я можу говорити про це з повною відповідальністю, оскільки не разій акомпанував. й сходження навершину світової
слави відчувалося її шанувальниками й шанувальницями від концерту до концерту.
Ю. С. -- Наступне запитання стосується Вашого ансамблю «Свято музики». Чим він є для Вас? Звідки це бажання птаніста працювати з ансамолем"
В. Ш.-- Ви знаєте, що поява ансамблю залежала не від мене, авід батьків, котрі, зустрічаючи мене у коридорі, говорили: «Давайте спробуємо!» І ми почали працювати. Для мене ансамбль багато що значить, що важко сформулювати у кількох словах. Це і збагачення мого власного виконавського статусу, це 1 відкриття можливостей інструментів, з якими в такій шостасі не доводилося стикатися, це 1 контакт з дітьми (найголовніше! ), котрі самі хочуть грати Це -- добровільне зібрання. Я згадуто «Пассакалію» Генделя. Ми зібрали п протягом двох днів передували ж цій роботі таємні (|) репетиції дітей, яким так хотілося грати цю дійсно прекрасну п'єсу), а третього дня вже грали 1 на концерті у Швеції Я не хочу сказати, що це було геніальне виконання, браку вистачало, однак через 2-3 концерти воно сприймалося шведською публікою як чи ненайвідпрацьованіша річ! Процес створення «Пассакали» був настільки цікавим, що господарі будинку, де ми жили, їхні гості просто сиділи на наших репетиціях і слухали... І те, що за такий неймовірно короткий час ми зуміли це зрооити; пояснюється просто: діти дуже ХОТІЛИ це зробити, діти дуже ХО1 іли ГРАТИ і це, мабуть, найцінніше в ансамолі
Ю. С. -- Судячи з Ваших слів, Ви через упери педоторкнулись 4 О аназала ЛІО, відкрили У собі досі невідому с лак Вашого таланту: Однак, діти виросте" ють. Могли б Ви зараз унвито зна життя позаансал "блем? Наскільки глибо-
ко проникли У Вашу душуці нош відчуття відчуття диригента ? Ддже це -- ІнШеЄ почуття, Інше ВИСЛОВА оння своїх думок --
- зитами. ЧИ ГОТОВІ ДІТИ тужими інструмента:
зтпоритися на дорослих перетнор бно | в Шш.- Мені б цього дійсно ХОТІЛОСЯ,
му що це бУЛО А) же цікаво для мене, то Й | | | оавично | безумовно корисно у творчо
дітей
лЯСть ЧОМЕР,А
с шт Р РР Ра - чцен нн знос 0
ПРЗЩІІТЬБРР А
му плані, Проте... ми передбачаємо, а ЬОЇ розпоряджається. Я вдячний 1! нашому
ансамблю, і цій роботі, тому що крім звичайно, того, що нам пощастило побу-
вати у Швеції, мати дуже цікаві концерти й рецензії, робота з ансамблем активізувала у мені самому якісь музичні крапки, що були досі не задіяні Що стосується дітей, то вони самі говорили, що стали по-іншому відчувати оркестр и роботу в ньому, стали самостино працювати по-іншому. До речі, вибачте за паралельну асоціацію з собаками. Усі знають, хто цим займається, що дресувати собаку одинаком значно важче, ніж коли це відбувається у школі: вони там більше вчаться один в одного, спостерігаючи один за одним. Так само і діти в ансамблі. Взагалі, ансамблева гра виховує музиканта як ніщо інше. До речі, протягом багатьох віків саме ансамблева гра була основним видом діяльності ансамблів. Той же Моцарт написав багато музики для таких «домашніх» ансамблів. Нещодавно у мене відбувся концерт з послом Франції Домініком Шоссаром. Пан посол звернувся до мене не з проханням підготуватися до концерту -- він просто хотів з кимось грати 1 знайшов мене. Він звернувся до мене саме зтаким проханням - чине погоджусяя знимграти. Концерт же-це побічний результат. Ми якось завжди готуємось до якогось результату, у нас всюди розставлені крапки... А ось тут важливою була не мета - важливим був процес! Ми грали, ми читали з листа багато сонат Генделя, Моцарта, ате, що ми винесли на сцену - це вже результат ось ціє! гри.
Ю. С. -- Трохи про Ваше хобі: літературу; якій Ви віддаєте перевагу, музику; яку слухаєте. До речі, у Вас чудовий пес!
В. ШІ. -- Так, мабуть, останнє - хобі Мо 1. Але це не хобі - це просто член нашої сім'ї. Віннеговоритьтак багатослівно, як ми, але досить зрозуміло. Хобі... Я не зовсім згодний з цим поняттям. Що означає «хобі»? Аджевсе, чим ми займаємось, є нашим життям.
Ю. С. -- Явсе-такине випадково задав Вамце питання. Мені відомо, що Видуже небайдужі до творчості Джона ТолкіІЄєНна -- його трилогію «Володар кілець» я бачив на Ваших книжкових полицях. Мадбуть, небагато хто знає про дивовижні товариства шанувальників Толкієна, що існутоть у СВІТІ
В. ЩІ. - У Мінську існує театр «Хоббіт». уже давно створено всесвітнє товариство шанувальників Толкієна, Які періодично збираються, ставлять інсценівки за мотивами трилогії, присвоюють імена його персонажів людям, котрі заслужили цю честь своїми дослідженнями творчості Толкієна. Видаються енциклопедії, присвячені Толкієну. Це, без сумніву, непроста книга. Вся наша сім'я періодично до неї
Ре - Аа. я,
чия чні є оо в'я що ' ї З Лю ч | «виру по 4 "і й и "о | | або Че чу чі - м - Зак - У "Ж з Ж - 1, » "б'яч чи ч 4 Ь, чу з я ч . із -
р о
повертається... Це -- те, що перечитується пе тому, що забулося, а тому, що пам'ятається, такий парадокс.. Коли я буз у США, то дуже часто у класах 1 учительських американських шкіл бачив висячі маски чи мамонки героїв Толкієна Це значно ширше розповсюджено, аніж ми це собі уявляємо. Мені здається, це зовсім не книта...
Ю. С. - Марк Адданов писав: «Не потурати вулиці і не боротися з нею: про вулицю думати якомога менше, не оглядаючись на не/, без надії й виправити. Але в міру відпущених тобі сил сприяти здійсненню у світі найпростіших, беззаперечних положень добра» Як Вам вдається виживати сьогодні" Звідки стільки чистоти, віри, мужності, світла на Ваших концертах " Чим живиться Ваша Душа? Можливо, дастедекілька рецептів песимістично настроєним читачам 7
В. Ш. - Недам. Жодного. Я їх не маю. Ви кажете, скільки світла, оптимізму на моїх концертах. Проте я пам'ятаю один свій концерт у філармонії з творів Шопена, після якого до мене підійшов чоловік, який часто бував на моїх концертах і добре розумівся у музиці. Він сказав: «Володимире Євгеновичу, Ви мене сьогодні вбили. Чому таке тяжке відчуття після цього концерту? Мені не хочеться жити...» Так що ніяких рецептів 1 вічного оптимізму.
Ю. С. - На завершення інтерв'ю - Ваше запитання самому собі і Ваша відповідь на нього. Що важливого, на Ваші погляд, ми випустили у процесі розмови?
В. Ш.- У нас відбувається розмова, у якій ми намагаємося охопити неосяжне. Ми на високому рівні говорили про глобальні проблеми, котрі не вирішити навіть у процесі такого некороткого інтерв'ю. Я знаю, що я нічого не знаю... Давайте скажемо так, що у сьогоднішній нашій розмові ми випустили все. А коли якісь окремі моменти все-таки вдалося зачепити... Так дякувати Богу, коли б хоча один з тих моментів стане поштовхом для ІНШОГО...
Розмову з тшаністом,; заслуженим артисгом України Володимиром Шамо вів
ЮРІЙ СУЛЬДІН
Рай ія пИРІЯ
РК Ж
- і пря й р у пи й я тд РР
ч.ч чу хе че че вч '
и
"
ч м чи
м
м
Х --
нка пу Р ока Х МО б . Ко -- чн М ч - мч и и Ч п Мч нь
с литлима Віктора Шужкліна
рани ан ін о р ср А
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
