Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №25 за 1996 рік

Слово Просвіти, №25 за 1996 рік

ча МГ р и Чіа - сані НН «ПРОСВОЯЧІЇ 0» : 1868-1996 ДЛЯ ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КРИМУ У кримських школах, завдяки ухвалено: му місцевим міністерством освіти навчальному плану, учні зазнають найбільших утрат саме в гуманітарному виховати. Так, з історії втрачається 5,5 години тижневого навантаження за всі роки навчання, тобто 2590; з предметів естетичного циклу (так у кримському навчальному плані поєднані музика та образотворче мистецтво) -- 11 годин тижневого навантаження (5222), іноземні мови -- 12 годин (509-); з державних мов Криму (так зашифровані українська та кримськотатарська мови) -- 10 годин за всі роки навчання ( 382с); 1 година (6,792, -- вивчення творів на мові оритіналу (маються на увазі українська або кримськотатарська література). Майже ніхто в закладах освіти не займається відродженням історичних коренів нашого народу Проаналізувавши мовну, культурну й освітню ситуацію у Криму, правління Всекримського товариства «Просвіта» їм. Т Шевченка вирішило основним своїм завданням визначити встановлення зв'язків з місцевими міністерствами культури та освіти з метою створення правової бази для роботи міських та районних об'єднань. Така робота була проведена, і тепер ми маємо угоди про співробітництво з цими владними структурами. Угоди надають можливість укладати відповідні договори з місцевими управліннями та відділами культури й освіти, розробити на базі культурних та освітніх закладів розгалужену мережу просвітянських організацій. Осередки «Просвіти» мають бути в усіх школах та закладах культури. Треба відзначити, що міністерство культури Криму, його керівництво з зацікавленням зустріло наші пропозиції щодо співпраці. Правління Всекримського товариства «Просвіта» розробило «Пропозиції до «Державної програми розвитку української культури у Криму». Їх було обговорено і схвалено на засіданні «круглого столу», організованого Кримським незалежним центром політичних досліджень. Саме цей документ міністерство культури Криму поклало в основу пропозицій до уряду України. Ми взяли участь у проведенні занять «Республіканського університету творчих працівників міських та районних клубних структур», підготовці та проведенні науковопрактичної конференції «Українська культура у Криму: стан, проблеми та перспективи подальшого розвитку». Готується угода про співпрацю з держком- нацом Криму. Цей комітет має розгалужену структуру на місцях. Співробітництво з органами держкомнацу р містах та районах є одним з найважливіших завдань просвітянських організацій З метою залучення до співпраці провідних представників науки було започатковано дискусійний клуб Всекримського товариства «Просвіта», який уже провів низку засідань Цікаво, що на його засідання прийшов навіть голова кримських соціалістів Микола Гринь Між іншим, він брав участь у роботі згаданих вище конференції та «круглого столу». Це свіДЧИТЬ про певні процеси у середовищі соціалістів, на які треба звернути увагу Актуальною 1 однією із найзажливіших для «Просвіти» залишається співпраця з представни: ками силових структур Іі, перш за все, з військовими. Всекримське товариство «Просвіта» разом з філологічним факультетом Сімферопольського держуніверситету на базі місцевого Будинку офщерів організувало науково-практичну конференцію «Літературний феномен Лесі Українки» (до 125-ї річниці від дня народження), на яку було запрошено викладачів шкіл та військових. «Просвіта» підготувала і видала тези цієї конференції «Просвіта» є організацією позапартійною п осередки в жодному випадку не повинні стати ареною політичних сутичок. Єдина вимога -- працювати на зміцнення нашої державності, відродження культури українського народу. Саме навколо цих засадничих для нас завдань можна об'єднати громадян, яким не байдужа доля нашої Батьківщини. На теренах Криму є сенс знаходити точки дотику з членами Партії економічного відродження Криму. Це єдина впливова політична партія, яка не заперечує державності України і відверто заявила про роботу в її правовому полі. Треба поширювати вплив на її місцеві організації, адже тільки ця партія у Криму може протистояти місцевим комуністам. Хоча «Просвіта» -- організація позапартійна, але саме вона та Кримське відділення Спілки офіцерів України, Товариство політичних в'язнів і репресованих Автономної Республіки Крим, Всекримське товариство вчених, які всі є колективними членами Всекримського товариства «Просвіта» їмені Тараса Шевченка, заснували комітет сприяння прийняттю Конституції України. Сергій САВЧЕНКО, заступник голови Всекримського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка пиши п п «ЧУЖИЙ МОНАСТИР» або з ким має судитися Харківський історичний музей? Харківський історичний музей був своєрідним запосником-могильником укроїнської духовної сподщини за комуністичних часів. Переважну більшість фондів той режим знищив, галасуючи про злочини фашистів, але і тепер лише 7 ВІДСОТКІВ музейних експонатів наявні в активній експозиції - бракує виставкової площі. Навіть ця мізерія, багато разів пересіяна крізь ідеологічні сито, переконливо свідчить про споконвічну українськість Слобожанщини, Не подобається це ні міській, ані обласній владі, що зі шкіри пнуться зослужити репутацію відновлювачів Союзу Додаємо, цем заклад є ще й репональним методичним центром мережі ромонних та Сільських музеїв, а також навчальною бозою відділення музеєзнавства Харківського інституту культури, де вчать відповідних фахівців А долі викладаємо хроніку пікбІДаціІї музею 1990 рю- Обласна радо народних депутотів передає музеєві копишнє приміщення міського помборду для розширення експозиційних площ | виділяє гроші на його ремонт, але ці кошти «з їдає» інфляція Влода ДОЗВОЛЯЄ музеєві здоти приміщеня помбарду В оренду комерційним структуром з метою отри: мання грошей на ремонт. Потім ці площі передаються архітектурно-прооктному управлінню, о дирекцію музею звинувачують у незаконному зикорисСстанні коштів Комісія 3 контрольно-гревшімного управління не підтвердило цих інсинуацій) 1993 рію - | Згідно зуказом тодішнього Пре зиденто Л Кравчука, репіпиніим оргонізаціям повинні повернути відібрані у них 30 ЧОСІВ побудови «СО ПО0ГгГО майбутнього» купьтоїи споруди то моОомно | ОСІ примицення музою (некультові споруди| передають Покровському монастиреві так званої «Укроїнської православ: ної церкпи» |Московський патріорхот)| Ало » чомусь цю мнамдавнішу У Харкові церкпу, збудо вому 30 Втрцоем козоОоцького бароко, обпаг на вподо бвіІДМОВИЛОСи беродаоти Українськім автокефальнмій провославнім цоркої, якій воно . бан НН АБО АН ННЯ колись належала. Після цього «доленосного» указу музей перетворюється вже на орендаря влосних приміщень, а канцелярія сумнозвісного «єстоОЛпоО русского православия» - митрополита Харківського | Богодухівського Никодима розпочинає з музеєм пистування та стосунки, що відомі як забава «кіШшкИи-мишки». «Мишкою» є, звісно, Харківський історичний музей Мого зобов'язують звільнити приміщення у зв'язку із закінченням терміну оренди; на час оренди музей «должен подчиняться монастьрекому уставу» (ЇЇ, вимагають забрати з подвір'я музею «идолов», «иначе не гарантиру ют их сохранность». Така формула означає погрозу ноцькувоти репіпиних Ффанотиків но експонати музею - «скіфських бабів», ЩО ВТІЛЮЮТЬ правічність укроОїнської культури на величезних теренах Українського Лісостепу но Слобожанщини Отже, музем опинився у безвихідному стано Вищі бо Московським поатріорхат одбираг У нього приміщОонНня Є ще, провда, «Закон про музеть, стаття 14 якого передбачає, що музеї, які належать до комунальної власності |а ХІМ є плоОСснІСТЮ Харківс ькоОЇ об посно: роди нородних депутотів| необ можна Ввисоляти без нодоння рівноцінного приміщення Виходить, треба музеєві подовати в суд ніО СЗОГО ВПОСнНИКО обласну плоду А тим часом, Московський потріорхат аже приготував вонтажівки, щоби омибозти ноявні ко покції ДО ЯКОГОСЬ СКЛОДУ У музОї рі зптом побільшолго відоіДдУуПб ОЧІ зони кааопляться оостанні (1) переглянути музбомину окспозицюю Й пади МІСЬКО Її бпаог наО зпритуп не бочоті споє: впосностіІ, нІ укротноько! купьтури, мі п урушення С 1 |; а Закону про музОть Стакий ось у Харкові амонастирський устав» АЛем КО1ПСьЬКОНО І тріаржату! БОГДАН ФІК, заступник Голови Харківського обласного об єднання ВУТ «Просвіта» /м. Шевченка ПОЛІТИ рози З (о 1 Кк, Пре "РАДІ С| дер ії» Ім "УТ 1:50 М 2. Нарешті вирішено питоння З Приз ня для євпаторійської «Просвіти» Багото Зла просвітяни блукали з одного підвалу до Р го, а міська влада не звертала уваги на | це тривало Ож доти, ДОКИ бліотеки Лесі Українки, що по вулиці Інтернаціональній, не призначили ко дину з палкою любов ю до України лм! Броніславу Ї жаківську Вона по ан «Просвіту» до себе, під своє крило а» зусиль доклав І гОЛОВО комісії з питань ку чі ри міськради депутат С. Волков При ак мамі участі | допомозі його то начальника відд! у культури міськвиконкому Л Опанасенкс вирішила питання перетворення одного З золів бібліотеки в укроїнську вітальню прохання завідувачкою бі ЯКНАЙШВИДШЕ ЗАТВЕРДИТИ У Сімферополі відбулася науково-практим: на конференція «Конституція України - правові та політичні проблеми її ухвалення» Організував її Комітет сприяння прийняттю Конституції України, зокрема оргонізачії, як! до нього входять - Всекримське товориство «Просвіта» імені Т. Шевченка, Товариство політичних в'язнів та репресованих Криму, Кримське відділення Спілки офіцерів України, Всекримське товариство вчених У роботі конференції взяли участь солдати і офіцери бригади Національної гвардії України то Сімферопольського гарнізону Заслухано | обговорено доповідь про проект Конституції Укроїни, з якою виступив голова Всекримського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, доктор історичних наук професор П. Гарчев. Рада Українського Громадянського конгресу Криму оприлюднила своє звернення до Верховної Ради України, до депутатів усіх рівнів з приводу необхідності термінового прийняття нової Конституції України ії прийняття, зазначає рада УГКК, є доленосним питанням для існування Української держови, її поступу на шляху до співтовариства цивілізованих країн. Це буде актом національної злагоди між різними політичними силами, верствами укроїнського суспільства Прийняття Конституції -- єдиний варіант політичного закріплення української державності. Запропонований комісією проект в цілому відповідає цим вимогам. Український Громадянський конгрес Криму звертається до депутатів Верховної Ради з вимогою єдноння задля прийняття Консти: туції, збереження державності і незалежності України ЗНАЙОМІ МОТИВИ - ВІД «УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРСПЕКТИВИ,» 25 квітня до Тернополя завітали Сергій Одарич кандидат історичних наук Миколо Томенко, обидва з організації «Українська перспектива» Вони зустрілися з представниками громадських | політичних організацій Оскільки порушувал ПИпоОНіня конституційного процесу в Україні про- МОВІ чеквопом узялися шпетити проек НОВОЇ Конституції Ук роїни і переконувати всіх що дво має добру Конституцію від 1978 винесений на обговорення Верховної Р ект назвали президентським | його обі " деморшем Пройшлися промовці й Сся ержа року А ОДи про- Оворення і ПО діяльності Прези денто та мого команди, НОГОЛОсСИВвши. ціо "дтримують його Політику пише | ; 20 ВІЛ З населення України ЦООТкІВ поревожно (|з 10; ПР . ОхідНнИих областей, Натомість Ззхарактеризували Оп | й "Ок сандра Моро 10 як мудрого ПОЛІТИКО й зОябил зяг и що маже всі його прі і | ЗПОзиції до проекту б схпапоні Д роекту Оу ДУТЬь дев'ятим містом 6; Те ) жк, мабуть | Тернопіль куди вони нОнеспи Ц' ПОнове в токим ро рат, який не СУСПІЛЬСТВО, зворенню пре - С й Акт 1 УСІХ областях Сіють беде до КОН Злідаці не - - сприяє ке "струк да ЗТ Дует ум об го шої ле зекту Конституції Щодо ЗИООрІів У Ро ї оіЗмто оберуть там Зюганово " і і . | М АЛОУАдід | і, "1О7рірнАарі Пе М 4 | РУТ " ЧО ж цОпи їм ЧІДСІЧ ПР "дставни - и | едставники КУ! С Ока А Клим) КУН 0 Кам ІМ | ян що брапи участі У Козацтво Лікар чиї УС Трічі| Га! ТАТ око ої ТетьтУГ ять Дер і ч | ум | ї00 «НІЙ ' Гернопгі АН на "Юмлм м» Кк У ституції, розумію чи вОДНОЧОаС, ЩО кожну статтю кожна і потрібно ще удосконалювоти. Особ. ливо ж хвилює нас Стаття 10, у ній треба чітко и ОДНО значно записати державною в Україні лає бути пише українсько мово! Сумнівними виглядають перспективи, ок. реслені! представниками «Української перспективи», вІД ЯКИХ НО ТИСЯЧУ миль несе нафталіном учорашнього диня Богдан Г ОЛОВин, голова Тернопільського обласного об'єднання «Просвіти,» ми -- ЗОРІ ОДНОГО НЕБА Під таким девізом у кримсько-татарській республіканській бібліотеці МА | Гаспринського відбувся літературно-художній вечір, присвячений 105-річчю від дня народження видатного українського поето-академіка, громадського діяча Павла Григоровича Тичини У святково прибрамій залі - виставка, вражаюча багатством представлених матеріалів, Над великим заскленим стендом блакитною фарбою напис українською і кримськотатарською мовами: «Ми - зорі одного неба» Тут майже тридцять розкішно виданих тичининських «соОнцеликих книг», як назвав їх колись Микола Бажан. Досить вагомо тут представлені | кримськототарські письменники. Цінні ксерокопії титульних сторінок книг Амді Гирайбая, Умеро Ііпчі, Абдула Латіф-заде, академіка, видатного оходознавця, пюрколога, поета Бекіра Чобан-заде ТО ІНШИХ, ЯКІ зберігаються ві Київському літературно-меморіальному музеї-квартирі П.Г Тичини Вечір присвячений досі не досліджуваній темі - «Павло Тичина ! кримськотатарська література» Її започаткував і певною мірою дослідив відомий тичинознавець, професор Сімферопольського державного університету Олександр Губар. У прочитаній ним доповіді змістовно | переконливо розкрито зв'язки українського митця з кримськотатарською літературою. Цікаво і значимо те, що П Тичина був особисто знайомий з видатним кримськотатарським поетом Амді Гирайбаєм, одержав від нього книжку з дарчим написом. Творча дружба пов'язала кримськотатарського літературознавця А Лотіф-заде, що володів українською мовою та мовами арабською, перською, французькою, з Г| Тичиною 8 особистій бібліотеці поета зберігається книжка А Латіф-заде з дорчим написом Доповідоч розкрив також зв'язок українського поето з академіком Бекіром Чобон-заде, з письменни" КОМ Умером іпчі та Іншими діячами пітератури щІКультури кримськототорського нороду На перспективах розвитку взаємозе язюв укроїнської то кримськотаторської пітероатуР| зосередив увогу у своїй співдоповід) ГОЛОВО ПпровлпіНнНнЯ Кримської організації Сп пки зад | - ач ! письменників України чої перекі публіцист Данило Кононен к С) Проведенням вечора Ми зор! ОДНОГО неба» започаткована серія пітературних "б Тань, зустрічей і про клосиків укро нськО! птераотури Михайла Коцюбинського Песю Українку. і про МАМТ ЦІВ СУЧОСМОЇ укро нськО штератури. Українські письменники Криму О Корс ОоВвецьким 5 | укмАСніЮК Д Кононі мко 707 кОж роОили свій внесок у ре урооку| кримськотатарі ЬКОЇ теми, мотивів Дружом мо" ШИХ Ородіа С Певні успіхи 8 пероек кадацью? ДІЯЛЬНОСТІ сучасних укроОїнських ПисСлме нників | Че "Ми | ам Криму «-кажімо Данило Кононенко Ом ме АРЕЧЕТЕ ч . працює кі Кк, пер КПОДОЧ З КОмААСІ ль . МЕ ськ ї у - -г і у МОГО пи ,'у НалЛлоОжаоть переклади вари | ШХ Зі М їй "І че - еплІМОоО ПУ І-1іа Умері ТТе р; ін АХАапидао дрпям Велпієва, Е: кендера Фозило, Юнусо Теміряе РР 4 амада в Ку Ге - «1кКС' ж ІбОЗОтКЮІВ халіде тіІ"І ці Го ЧІСВОЇ 111є ЗКОТО Раомазаново Якуба т К "пу Рус "СЛАС Алієва Рустем |; Муєдимо Іра! и | й зма Паші Ланило Коно Її: ко) ВИСТУ тоже о сто | ії . у У "Ро кі ммоьфькОотОторських іисьмоОннИк , і і Ь, - і ПО Літературній Україні», «Кримській СВІТОМ Мч і - КІ МІЛА | кКОТОТОДрсСьк 44 І'рАС ВАХ ніРемА Шо | їй ч ПРА - чий | ЗЛА Ссхобильовано прочитав Іі р 8. Сосюї | Лю! ІТь Укро му» своєю рідною мовох і| Орипіншаа п ; РР є 3 '1 «цех і п ч " ка «) «у» ЧР ь ль « "з яй | Р я | АЛЛО цумко про ствеоромту | ю ) я - чи упре | | РА ока ОотоОори -ю анаї- 1 ік 1 кМ) -го и - і "й ній Ії осприі ку , чо ькі? КР Кк " ; -м У У ке й» - б С й "454 ч і - і - й. Ть ИОк Дні рофех еліт: ) , ам м | - то КАРЕ! є Ї () ь ччн "ки " сні РУ М Там - . - Зі Увмавських, В Шахнюк. Кілько кмижо" 7) Фо "ДУ С Сл тек і Р - кад Мч 1 ЩІ У лФ'Ф «РА ї ч Її ; -йо г Й Г" " й, ч ь - 74 ре ШПТ0Омас . й жео ПРУТ А в По ПИЙ фа Дані В 1 он льні дб аіксюно пооай йо з4кеі я

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин