Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» · “Елементи парламентської боротьби треба використати максимально, розгорнути наступальні протестні акції”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Закінчення статті «Просвітяни проти антидержавного», с. 2

Просвітяни проти антидержавного

Слово Просвіти, №25 за 2012 рік

Закінчення. Початок на стор. 1—3 Працює шовіністична машина, добре підтримувана нафтовими грішми. Що робити в парламенті? У ЗМІ була інформація, що понад 70 депутатів насправді за цей за# кон не голосували. Це юридична підстава, яку треба використати. Таке беззаконня не вперше, пам’ятаємо, як ця ВР сама собі на рік продовжила життя. Лю# дей, які не голосували за закон, слід підтримати, щоб не змінили думку. Цей баланс голосів треба тримати. Елементи парламентської бо# ротьби треба використати макси# мально, розгорнути наступальні протестні акції. Чинімо позапарламентський опір. Чи може його організувати опозиція? Для нинішньої опози# ції це питання не пріоритетне, її керівники самі в побуті не спіл# куються державною мовою. Тому головну роль має зіграти громад# ська організація. Треба вивести людей на акцію, хоча б 10—40 ти# сяч, добре було б, під час матчу Євро—2012. Влада не хоче скан# далів у цей час. Я думаю, що вони відступлять від ухвалення зако# нопроекту. “Регіональна” логіка цього закону в тому, що їхні соці# ологи підрахували, нібито цей за# кон додасть близько 5 % голосів для ПР. Російська ж п’ята колона має ґрунтовніші інтереси. Треба пов’язати мовне питан# ня з соціальними, економічними, що зацікавить навіть російсько# мовного обивателя. Якщо буде створено координаційну раду, ми туди увійдемо, працюватимемо. Закордонні українці вже піке# тували понад двадцять посольству різних країнах. Але мовне пи# тання вирішується не в Нью# Йорку чи в Мюнхені, а в Україні. Лише мобілізувавши всі ресурси, ми зможемо виграти цей бій. Юрій ГНАТКЕВИЧ, народний депутат України: — Після проголошення Незалежності я був у Комітеті з питань освіти і науки. Ми розмовляли з Юхновським про те, що за Україну було пролито стільки крові, а ми так спокійно, без жодної краплини, завоювали незалежність. Ігор Юхновський тоді сказав: “Щось не віриться, що не буде спроби повернути назад”. Мені здається, що ті сили, які хочуть повернути нас у мину# ле, взялися активно діяти. Це вирішуватимуть не стільки в ка# бінеті Януковича, як у кабінетах інших держав і не тільки Росії, якщо візьмемо до уваги націо# нальність 95 % олігархів, які па# нують в Україні. Хто нині реаль# но при владі, хто править Украї# ною? І вони того капіталу і влади не віддадуть ніколи. Вони підуть на все. Для цього головою СБУ призначили людину, яка народи# лася в Підмосков’ї, для цього закликали через два кордони й два громадянства Соломатіна, який вдарив мене стільцем по голові, а тепер став міністром оборони. Найкраще він розумі# ється на танках, які стоятимуть на Майдані, коли ми туди вийде# мо. Ці люди не хочуть віддавати владу, не прислухаються до дум# ки Європи. Самі вони прагнуть, звичайно, в Європу, але не хо# чуть демократичних виборів, бо це означає здати владу. Янукович уже заявляє про паузу у відноси# нах з Європою тощо. Коли мене свого часу агітували переходити до більшості у ВР і пропонували гроші, то запевняли, що жодних виборів 2012 року не буде, а як# що й будуть, то їх визнають не# дійсними. Якщо вибори не виз# нає Європа, депутати продов# жать свої повноваження до 2015 року. Якщо виграє опозиція, то вже вони знайдуть привід визна# ти вибори недійсними. Щодо тиску на президента. Коли Табачник готував пропози# цію Кучмі про другу державну мову, тоді я, Анатолій Погрібний, Олександр Пономарів пішли до президента. Зуміли його переконати, щоб він нам не заважав. Тоді це зігра# ло. Бо Кучма — не Янукович і то# ді ще не було того олігархату#па# цанату, який керує Україною. За# раз немає генерала Петрука, який керував сухопутними військами, а нині лежить у лікарні побитий. Переконаний — регіонали робитимуть усе, щоб ухвалити закон якнайшвидше. Проголо# сувало за нього близько 70 осіб, яких не було в залі. Біля мене си# дить Степан Карлович Глусь, президент фірми “Нєміров”. Його не було в залі, а його кар# точкою проголосували. І так ба# гатьох. Бачу один вихід — доби# тися, щоб кожен голосував тіль# ки за себе. Усе#таки залишаю момент для оптимізму. Часом відбува# ються події, яких ніхто не міг пе# редбачити й спрогнозувати: і не# залежна Україна так постала, і Майдан. І події після Майдану. Отже, значною мірою все залежа# тиме від того, як складеться там, на небесах. Марія ОЛІЙНИК, заступник голови Донецького обласного об’єднання “Просвіти”: — Сьогодні ми маємо Закон про мови в УРСР і статтю 10 Конституції України. І хоч би що було нині прийнято на рівні держави навіть на захист української мови, ще не означає, що чиновники на місцях не творитимуть того, що відбувається зараз. Мені протягом 20 років жо# ден чиновник не відмовився на# дати відповідь, бо я один раз по# дала в суд і виграла. Є елемен# тарна процедура, як отримати відповідь. Нині ще не працює закон Ківалова—Колесніченка. Скажімо, до Євро—2012 до# нецькі чиновники ввели авто# матичне оголошення зупинок у трамваях, тролейбусах для зруч# ності фанів. Перше повідомлен# ня російською, друге — англій# ською. Я даю їм закон про мо# ви, ст. 10 Конституції, конститу# ційне роз’яснення 1999 року, що має бути оголошення україн# ською, а потім іншими мовами. Отримала відповідь: “Можуть використовуватися поруч з ук# раїнською і національні мови. Оскільки російська мова є за# гальновживаною на території міста Донецька, то й у сфері транспортного обслуговування населення вживається російська мова як прийнятна для сторін”. І так вони відповідатимуть, хоч би що ухвалили на загальнодер# жавному рівні. Я подала в суд. Ми сьогодні захищаємо в суді три Макіївські школи. 2006 року Близнюк, то# дішній голова обласної ради, за# твердив другою державною мо# вою на території Донеччини ро# сійську. 4 роки, 4 місяці й 4 дні тривав суд і 4 вересня 2010 року Вищий адміністративний суд під# твердив, що ми виграли перший, другий і третій суди. Нам потріб# но фахово проти них працювати. Зараз Бенкендорф і Арфуш очолюють Перший національний телеканал. Чому не подати в суд на Арфуша, держслужбовця, який не володіє навіть росій# ською мовою? Треба подати в суд і дати ін# формацію на всі канали про цих чиновників. Ці люди вважають, що України нема, а є Малоросія, яку треба приєднати до Росії. Слід розуміти, що нерідко прості російськомовні люди — наші союзники. Зі мною зараз відстоюють українські школи 240 батьків Донецької 111#ї школи, які не знають української мови. Вони виховувалися в той час, ко# ли лише 2 % дітей по всій Донеч# чині навчались українською. Але вони виготовили плакат “Мы се# бя сожжем, если вы заберете пра# во обучать наших детей на госу# дарственном языке”. З батьками трьох макіївських шкіл ситуація така сама. Вони мене запросили захищати їхні українські школи, бо хочуть, аби їхні діти навчалися державною мовою. Маю претензії до народних депутатів. Кажете, ухвалили за# кон про вибір мови батьками в дитячих садках. Чому ми про це не знаємо? Ви повинні нам не# гайно давати всю інформацію, ами відразу реагуватимемо. Василь ЧЕПУРНИЙ, голова Чернігівського обласного об’єднання “Просвіти”: — Досвід Європи свідчить, що там усе вирішує самоорганізація, самоврядування, до якого українці генетично схильні. Треба вивчити досвід таких особистостей, як Олег Скрипка, Іван Малкович та інші, які влас# ним коштом популяризують рід# ну мову і культуру, виробити план позабюджетного ненасильниць# кого опору. Дві чи три зими поспіль у Лю# бечі на Дніпрі планово підривали лід, бо прорахували, що буде по# вінь і намивні піски в Кончі#Заспі знесе. Так#от, якщо буде народна повінь, то знесе всі маєтки, не роз# бираючи, чи це регіонала Клюєва, чи опозиціонера Яценюка. Моло# ді просвітяни налаштовані дуже рішуче у захисті України. Якщо ви слідкуєте за справою Віталія Запорожця, якщо чули про справу ніжинських робінгу# дів, то зрозумієте — наростає на# родна повінь, яка всіх знесе. То щоб це сталося цивілізовано, при# пинімо толерантність і подумаймо про те, що “Просвіті” треба ого# лосити публічно про створення чорного списку. У кожного з нас є найдорожче — мова і віра. Це те, за що боротимемося до останньо# го. І почати всеукраїнську акцію “Жовта картка”. На всіх рівнях людям, які ігнорують чи зневажа# ють державну мову, вручати жовту картку. Якщо це буде масовий рух, то вплине на результат. Іван ЮЩУК, голова Київського міського об’єднання “Просвіти”: — У Конституції прописано: “Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ”. Але для нашого народу, за дослідженнями, мова стоїть на 31 місці, це питання не головне, бо він не вловлює зв’язку між статусом мови і добробутом. Оце нам треба роз’яснювати людям. Мова — не просто засіб спілкування, а й наш економічний ресурс, це й умова нашого поступу. Треба продовжувати те, що десять років робив світлої пам’яті Анатолій Погрібний, коли вів передачу “Якби ми вчились так, як треба”. Його виступи такі актуальні сьогодні! Я відібрав із трьох книжок найактуальніше і видав 500 примірників під назвою “Шевченкові імперативи і ми” за власний кошт. Наближається 200#річчя Коб# заря. Шевченко — найбільший націоналіст у позитивному розу# мінні, він захищав наше майбут# нє. Нам треба використати цю дату, проти Шевченка ніхто не посміє виступити. Сергій САВЧЕНКО, голова Кримського об’єднання “Просвіти”: — Чому у Криму в жодному місті не можна придбати загальнодержавну газету “Урядовий ку# р’єр” українською мовою? Це питання до народних депутатів. Нещодавно у прямому ефірі виступав представник кримських татар, старий номенклатурник, який майже не знає рідної мови, але видно, що переймається цією проблемою. Я зрозумів: він спо# дівається, що цей закон його за# хистить. Він навіть сказав: “З’яв# ляться робочі місця для тисяч пе# рекладачів з кримськотатарської мови”. На це сподіваються пред# ставники нацменшин. Треба їм пояснити, що закон ухвалюють не для них.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин