Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 25 (1259), 27 червня — 3 липня 2024 ЛЮДМИЛА ЧИЧКАНЬОВА
Слово Просвіти, №25 за 2024 рік
Георгій ФІЛІПЧУК, академік НАПН України
Харківський Сковородинівський університет, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, фонд Миколи Томенка “Рідна країна”, Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка, “Конгрес Української Інтелігенції”, Національна академія педагогічних наук України, Височанська селищна рада, українські митці та студенти сотворили свято, приурочене світлому мудролюбу Григорію Сковороді. І хоча війна доконано переписала життєві сценарії кожного Українця, Народу, Держави, проте ідеали цього вершинного Будителя зберігають і донині свою силу, сталість, снагу і співзвуччя. А ще важливо, що не переводяться, на щастя, люди, яким судилося долею, сумлінням і волею творити шану великим українцям, які змушують спалахувати людські серця. Не можна не віддати данину поваги ректору Сковородинівського університету Харкова, професору Юрію Бойчуку та голові Височанської селищної ради Олександру Морозу за їхню одержиму й жертовну працю та громадянську позицію, які в такий жорстокий час “не вгашають духа!”, пропагуючи світоглядні цінності Григорія Сковороди, що є своєрідним етичним кодексом для сучасних українців. Але наша найвища пошана Наталії Левченко, доктору філологічних наук, професорці кафедри української літератури та журналістики імені Леоніда Ушкалова Сковородинівського університету. Матері, у якої страшна війна відібрала сина – Героя, студента, що загинув у боротьбі з клятим московитом, захищаючи рідну землю, Україну. Пізніше – чоловіка, серце якого не витримало наруги над справедливістю. Однак у цей час (20 червня) паралельно відбувалися не тільки Сковородинівські читання, а й зловорожі бомбування Харкова. Здійснений такий авіаудар, коли рашистська ерефія вперше застосувала тритонну фугасну планерувальну бомбу. Згодом окупанти вдарили по Харкову керованими авіабомбами з влучанням у житлові будинки та автовокзал. Загиблі й десятки поранених. Понад 700 керованих авіабомб росіяни скинули на Харківську область лише зпочатку червня, а на територію України – понад 2400.
Під час заходів, присвячених творчій спадщині Григорія Сковороди якось не роздратувати путлєра та його кліку, коли гинуть діти?! Мабуть, правду кажуть обізнані люди, що Сковорода на тлі такої аморальщини не так просто читається, сприймається, розуміється, як того би хотілося. Однак саме в цьому і криється незбагненна невидимість і бажана заобрійна його видимість, що завжди були принадними для “нас” та світу. Справді, у 30-ти його байках ніби вміщується вся причинність сучасної варваризації світу та здичавілості рашистської орди. Недарма Григорій Сковорода рішенням ЮНЕСКО під час війни визнаний одним із п’яти найбільш значущих мислителів людства усіх часів і народів (Сократ, Спіноза, Конфуцій, Сковорода, Ганді). Не дивно, що сучасна епоха вмістила Сковороду поруч із великим давньогрецьким філософом Сократом – символічним творцем філософського способу життя і мислителем, який здійснив тектонічний поворот від пізнання натурфілософії до цінностей людського життя. Нашому Мудролюбу цей інтелектуальний світоч істини був суголосним за світоглядним духом. Недарма сковородинські притчі, діалоги, трактати, листи пересипані сократівським світлом. І хоча можна завжди дискутувати про певну контраверсійність подібних рейтингів у шкалі цінностей духовних скарбів, однак факт присутності великого сина України у вінку світової культури є незаперечним. Тим паче, життєтворчість таких велетів духу і думки опирається на той спільний етичний знаменник, який у більшості випадків не вдавалося(-ється) осилити навіть найвидатнішим інтелектуалам у світовій історії. Його ймення у високоморальному принципі людського буття – “Жив, як учив”.
Продовження на стор. 2
ЄВГЕНІЯ ЮРЧЕНКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
