Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” · “Свято талантів, об’єднаних мистецтвом і бажанням творити світ радості. Де пануватимуть цінності добра і свободи”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Благочинна подія

Слово Просвіти, №25 за 2025 рік

День другий. Творчі зустрічі у місті майстрів Валентина Давиденко, поетка, перекладачка: – Ці верстви нових вражень і почуттів, де твоя стопа однак тримається географічного марш' руту, який невдовзі приведе на рідні береги Вітчизни, а думка про неї допомагає не виказувати щоденну тривогу про київські ночі хоча б у атмосфері україн' ського свята у гостинній хорват' ській Рієці. Хіба що одинадцятирічна спі' вачка на фестивальній сцені за' плаче на словах: “Вони можуть розбити щастя, але вбити волю їм не вдасться!”, і її та й твої сльози утишить спокійно і переконливо Ольга Камінська, прима україн' ської та хорватської опери і опе' рети: “Продовжуй пісню! Ти сильна, ти переможеш, бо ти – Україна”. І Анна Клижко знов уже натхненно повторить слова пісні: “але вбити волю їм не вдас' ться” та під аплодисменти завер' шить свій виступ і здобуде пере' могу в конкурсі. А сьогодні в гірському уні' кальному містечку Грожнян при' голублять затінком гілочки оли' ви, про яку стільки написано в книзі поезій “Канти мандрівних музик”. А сама книга разом із книжковими новинками друзів, тих, “що мандрують і пишуть”, знайде товариство хоча б на ко' роткий час, у цій маленькій шафі на вулиці між хорватських ви' дань. І завдяки художниці і нашо' му гіду Міранді Леговіч ми поба' чимо це унікально артистичне місто мистецьких галерей та джа' зових фестивалів. А мою акварель з українськи' ми ірисами з вдячністю приймуть до колекції муніципальній гале' реї. Й італійський художник та поет Піно Боннано, дізнавшись, що до Грожняна завітали пись' менники з України, скаже захоп' лено “Браво!” І вклониться ма' ленькому Іванку Шевелю, поба' чивши його першу книжечку ди' тячих віршів і малюнків. І вже зовсім фантастичне за' вершення мандрівки містом буде осяяно для мене та ініціаторів і моїх супутників у цій подорожі Ольги і Віктора Камінських, Олександра Балабка, Галини Да' цюк, Надії Мориквас, Раїси За' клецької, Ольги Угнівенко – імп' ресіоністичними блискітками в садибі галерей цілої родини ху' дожників, про яку ходить леген' да, що це вони й відродили місто після лихоліття Другої світової. Коли закоханий молодий худож' ник запропонував своїй обраниці переїхати до майже безлюдного гірського містечка і створити міс'-то для художників, митців, музи' кантів. Ось завдяки їм і постали перші артгалереї, насамперед ке' рамічних творів. Ця історія мені здалася дочасною і обнадійливою для мого вектору географічного маршруту, який невдовзі приведе на рідні береги. Олександр Балабко, письменник: – Уявіть собі чималий музей' ний комплекс, який олюднено... У стародавніх кам’яницях вирує життя: картинні галереї, концерт' ні зальчики, ресторани, кав’ярні, крамнички з різним начинням. І величний храм, і стародавня бру' ківка, що її в “омузеєних” об’єк' тах не дозволено торкатися, а тут – навпаки – топчи, скільки хо' чеш! Лишень обирай ту, що плас' кіша. Наша українська літературно' мистецька делегація під прово' дом славного подружжя Камін' ських неймовірно вдячні за орга' нізацію гостин муніципалітету містечка. Також поетесі Лаурі Марчіг, надто – любій пані Мі' ранді Легович, історикині й мис' ткині, яка щедро поводила нас цим містом'музеєм, містом'ча' ром, містом'красою. Двоє худож' ників з нашого гурту – Валенти' на Давиденко та Іванко Шевель – залишили на спомин про Укра' їну свої твори у художніх галере' ях. Валентина – акварель, а Іван – ілюстровану малюнками книж' ку поезій. І не можна було не роз' чулитися всім, коли літній услав' лений галерист схилився у поша' ні перед хлопчиком з України, дізнавшись, що то його малюнки. Минув ще один чарівливий день на благословенній землі Хорватії! Цього року Фестиваль роз' горнувся новими просторами, подіями, історіями, зустрічами, візіями. Тут свято талантів, об’єд' наних мистецтвом і бажанням творити світ радості. Де панува' тимуть цінності добра і свободи. Іде найщасливішою поміж щасли' вими буде моя Вітчизна. І цього дня ми побачили ідеальний прос' тір, де живуть люди'творці. Вони облаштували його за власною уя' вою про гармонію у маленькому містечку Грожнян, де мешкає 50 осіб, a туристів буває у десять ра' зів більше. Де за кожною вікон' ницею пишуть, малюють, ліп' лять. Дякую моїм прекрасним мандрівним супутникам, майс' трам слова і музики за спільну то' нальність почуттів і захоплень. За те, що разом тримаємо україн' ський стрій у дружній Хорватії. Фестиваль підтримано Радою з національних меншин Республіки Хорватія, Приморсько%Горанською жупанією. Представник націо% нальної меншини Приморсько%Го% ранської жупанії – Віктор Камін% ський. Інформаційний спонсор Фести% валю – тижневик ВУТ “Просві% та” ім. Тараса Шевченка “Слово Просвіти”. Фестиваль триває. Нещодавно відбувся ювілей' ний благочинний творчий вечір відомої української журналістки і письменниці Ніни Шаварської “Не встигну розлюбити”. Концерт організували на від' новлення Будинку письменників України, який 1 січня 2025 року зазнав значних руйнувань внаслі' док російської повітряної атаки. Захід відбувся за підтримки ТОВ “Агенція івентів „Садиба мью' зік“” та НСПУ. Привітати ювілярку прийшли її друзі, знайомі, колеги, при' хильники творчості й усі ті, хто цікавиться сучасною україн' ською поезією і кому не байдужа українська культура. Модератором зустрічі була директорка ТОВ “Агенція івентів „Садиба Мьюзік“” Ірина Кова' ленко, яка зазначила, що поезія Ніни Шаварської – глибинна й самобутня, вона на часі, бо справжня, а тому має лунати з найбільших сцен України. Також пані Ірина докладно розповіла про життєвий і творчий шлях ювілянтки, яка написала 10 пое' тичних збірок, а 300 її віршів ста' ли піснями – вони є в репертуарі відомих співаків та музичних ко' лективів. Ще Ірина Коваленко розповіла про те, як давня випад' кова зустріч Ніни Шаварської з Борисом Олійником стала для неї доленосною: метр своїми щири' ми словами підтримки благосло' вив пані Ніну на плідну творчу ді' яльність, відзначивши її талант. Також пані Коваленко наголоси' ла, що російський злочинний удар по Будинку письменників став ударом по храму душі, по ук' раїнській ментальності, традиції, і прочитала вірш Ніни Шавар' ської “Мені приснилась мама мо' лодою…”. Ніна Шаварська прочитала свій вірш “Біле сяйво на білім па' пері…” і розповіла про те, що Подарунок від письменниці та художниці з України Валентини Давиденко міській галереї

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин