Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Слово многоцінне · “Заповідається на нові пошуки та відкриття, обрій за обрієм, на шляху до повернення нашої Держави до родини європейських народів”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Моріс Метерлінк – у Києві!

Слово Просвіти, №25 за 2026 рік

Юрій МОСЕНКІС, Почесний академік НАМ України 19 червня у Відділі мистецтв Публічної бібліотеки імені Лесі Українки відбулася знакова подія – презентація видання “Вибраних творів” класика світової літератури, лавреата Нобелівської премії Моріса Метерлінка (Київ: Видавництво Жупанського, 2025) у перекладах знаного письменника й науковця, лавреата Премії Федерації Валлонія- Брюссель у галузі художнього перекладу, заслуженого працівника культури України Дмитра Чистяка, за участі Посольства Королівства Бельгія в Україні, Французького Інституту в Україні, а також знакових діячів української культури та науки. Відкриваючи презентацію, завідувач Відділу мистецтв, відомий театрознавець, заслужений діяч мистецтв України Леонід Криворучко наголосив на особливій місії театральних проєктів у київському мистецькому житті, адже на кону “Театру на Великій Житомирській” успішно презентували твори Юкіо Мішіми та Райнера Марія Рільке, а після них настала черга Моріса Метерлінка. У вітальному слові Надзвичайного і Повноважного Посла Королівства Бельгія в Україні Люка Якобса наголошувалося на визначальній ролі Моріса Метерлінка у становленні бельгійської літератури, в також на знаковості цього імені у розбудові українсько-бельгійських культурних зв’язків. Слід зауважити, що бельгійські дипломати щиро підтримували багатоманітні культурні ініціативи літа за літами: не лише знакові видання творів Франсуа Емманюеля, Шарля Ван Лерберга, Поля Віллемса, Марселя Тірі, Марґеріт Дмитро СЕБІЙ, голова Волинської обласної організації Гельсінської спілки України Коли козакові була вибита шабля з рук, то Бог послав Україні пророка Тараса. Україна – то є Божа сутність. Як казав Дмитро Павличко, де немає України, там і Господа нема. Нація, щоб відбутися, мусить мати духовний хребет. Він має служити своїй нації, а не обслуговувати світових паразитів, які мають намір з нашої землі зробити пасовисько для себе. За Тарасом Шевченком українська нова хата має бути виметена від чужинецького сміття, а “кропилом будем, брате, нову хату вимітати”. Юрсенар, Жака Де Деккера, збірки “Срібне століття бельгійської поезії”, спеціальних випусків бельгійської літератури та бельгійської драматургії журналу “Всесвіт”, але й численні наукові, освітні, мистецькі ініціативи, які в наш переступний час явили багатьох справжніх друзів України у Бельгії. Відома культурна діячка у сфері Франкофонії Валентина Стукалова переказала вітання учасникам презентації від колег із Французького Інституту в Україні, наголосивши на підтримці Програми “Сковорода” представлення українському читачеві творів бельгійських франкомовних авторів Моріса Метерлінка, Франсуа Емманюеля та Марґеріт Юрсенар у перекладах колись студента Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в тепер – професора кафедри романської філології, кавалера Ордена Академічних пальм від Уряду Французької Республіки Дмитра Чистяка, згадавши про літа плідної співпраці з надією на подальші творчі проєкти. Надзвичайне мистецьке враження на учасників презентації справили уривки з майбутньої постановки майстерного режисера “Театру на Великій Житомирській” Дмитра Курилова за участю талановитих акторів Оксани Данилової та Станіслава Крушинського знакового твору світової драматургії, драми Моріса Метерлінкпа “Пелеас і Мелісанда”, яка явила оригінальне, але й органічне осмислення генія письменника, адже сучасна драматургія осягає і перевтілює глибини і вершини авторської картини світу в нове мистецьке відкриття. Після бурхливих оплесків виставі відбулося цікаве, фахове обговорення видання та постановки в колі відомих науковців та культурних діячів. Авторитетний дослідник франкомовного театру, академік-секретар відділення теорії та історії мистецтв Національної академії мистецтв України, професор Владислав Корнієнко окреслив здобутки, проблеми і перспективи співпраці на теренах культурної дипломатії між Україною та франкомовними країнами, відзначивши вагомий внесок творчості Метерлінка у розвиток новітнього європейського театру, а відтак актуальність його представлення українському читачеві та глядачеві. Знаковий дослідник-мистецтвознавець, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор Олексій Роготченко окреслив глибинні зв’язки між українським та європейським мистецтвом доби символізму й модернізму, наголосивши на винятковій ролі творчості Метерлінка на формування українського мистецького процесу початку ХХ століття та її перспективах у наш час. Відомий перекладач і громадський діяч, голова Творчого об’єднання перекладачів Київської організації Національної спілки письменників України Тарас Марусик наголосив на проблемі збагачення нашої мови завдяки новим перекладам, поділився спогадами про стажування у франкомовних країнах, зокрема у Бельгії, для вивчення досвіду у сфері мовної політики. Головний редактор столітнього журналу іноземної літератури “Всесвіт”, секретар Національної спілки письменників України Дмитро Дроздовський поділився спогадами про літа спільної роботи з Дмитром Чистяком із представлення понад 50 бельгійських авторів на сторінках часопису, зокрема антологій поезії, малої прози, драматургії, знакового роману “Проїздом у Києві” Марселя Тірі, етапних творів Моріса Метерлінка “Принцеса Малена”, “Пелеас і Мелісанда” та добірки його поезій, а також нагадав про уведення твору “Блакитний птах” у шкільну програму, за ініціативою незабутнього академіка Дмитра Наливайка. Відомий перекладач, кавалер Ордена літератури і мистецтв Міністерства культури Французької Республіки Олег Жупанський розповів, як прихильно відгукнувся на спроби перекладів бельгійських символістів студента Чистяка, а через 20 літ загітував до видання “Вибраних творів” Метерлінка у кількох томах, тож попереду ще багато роботи... Тепло вітала гостей презентації директорка Публічної бібліотеки імені Лесі Українки Ольга Романюк, наголосивши на давній і щирій приязні між київськими письменниками та бібліотекарями, висловивши надію на те, що міжнародні мистецькі проєкти набиратимуть обертів у наш переступний час. Серед учасників презентації також були представники Департаменту суспільних комунікацій КМДА, телеканалу “Київ” та Київінформу, ілюстраторка творів Метерлінка Інна Казімірова, співукладачка бібліографічного покажчика про укзав’язали у хитрий гордіїв вузол, який не розв’язується, щоб ми над ним ґлубалися. А над ним не треба ґлубатися, а взяти козацьку шаблю і зробити мах нею. Такий мах, якого ще не бачив світ! І той вузол розрубати… Мусимо за Сковородою підтягнутися увись і відкрити в собі Бога, який себе цілого уклав у наше тіло видиме. “Це нетлінне – у тліннім, невидиме – у видимім, вічне – у невічнім, Бог – у тілі, тіло – в Бозі. Але не тіло – Бог і Бог – не тіло”. Тоді будемо за Шевченком творити діла добрі і світлі. “Діла добрі озобновляться. Діла злих забудуть”. І вийдемо на свою філософію світла, яку чітко виписала Ліна Костенко: І все кружляє в дивній круговерті,

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин