Театр · “Самого задуму недостатньо – для його втілення необхідні залученість, відповідальність і спільна праця кожного”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
Що розкаже нам русалка?
Слово Просвіти, №25 за 2026 рік
Український академічний фольклорно%етнографічний ансамбль “Калина” спільно з кафедрою хореографії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка представив на сцені “Київської опери” фольк%оперу%балет “Русалчині луки” за мотива% ми опери Миколи Леонтовича “На русалчин Великдень”.
Едуард ОВЧАРЕНКО Світлини надано УАФЕА “Калина”
“Русалчині луки” – фолькопера-балет із прологом та епілогом. В основі постановки – народні вірування про Русальний тиждень: семи містичних днів після Трійці, коли, за давнім повір’ям, між світом живих і потойбіччям стоншується невидима грань, а русалки – душі тих, хто загинув передчасно або неприродньою смертю – виходять з води на землю. Центральну частину вистави посідає лірико-фантастична опера Миколи Леонтовича “На русалчин Великдень”, музика якої пронизана духом українського мелосу. Опера обрамлена прологом та епілогом, які створені на основі обрядодійств в оригінальній обробці Анастасії Комлікової, утворюючи цілісний та фантастичний світ на основі глибинних українських вірувань. Про роботу над виставою ми попросили розповісти генеральну директорку УАФЕА “Калина” Анастасію Комлікову. – Опера Миколи Леонтовича “На русалчин Великдень”, створена за мотивами однойменної казки Бориса Грінченка, багато років тому вже була в репертуарі УАФЕА “Калина” в редакції Мирослава Скорика. В основу твору покладено сюжет про зустріч козака з русалками на берегах Дніпра під час Русального тижня – особливого календарного періоду, який у народній традиції пов’язувався з пробудженням потойбічних сил і душ померлих. Це період так званих Зелених свят, що триває тиждень після Трійці. Літературна основа твору тісно переплітається з традиційними міфологічними уявленнями українців. Образи русалок пов’язані з мотивом межового переходу між людським і надприродним світами. Завдяки цьому опера виходить за межі звичайної літературної інтерпретації та відтворює цілісний художній світ, сформований на перетині авторського задуму Бориса Грінченка та багатовікової фольклорної традиції. Тому ми як фольклорно-етнографічний колектив поставили за мету поєднати на сцені традиційні народні вірування з оперним мистецтвом. Для втілення цієї ідеї ми об’єднали творчі зусилля з кафедрою хореографії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка і створили українське музичне фентезі “Русалчині луки”. Упродовж багатьох років нашу національну ідентичність цілеспрямовано знищували. Проте саме фольклорні традиції сьогодні дають нам найглибше розуміння того, ким ми є і звідки походить наша культурна спадщина. Ми маємо можливість розповідати про ці традиції широкому колу глядачів зі сцени й вважаємо це своєю важливою місією. Наше сьогодення – це страшна війна. В українській традиції русалками називали душі тих, хто пішов із життя передчасно або загинув неприродною смертю. Саме тому особливо важливо згадувати всіх, кого вже немає поруч із нами, зберегти пам’ять про них і віддати їм належну шану. Пролог та епілог до опери були створені повністю на основі фольклорного матеріалу. Фольклористка Алла Пустовіт опрацювала етнографічні записи та наукові праці дослідників фольклору, відібравши найкращі зразки русальних пісень. Нашим завданням було сценічно відтворити обряд максимально достовірно та водночас органічно поєднати його з основною оперною дією. І нам це вдалося. Значну роль у цьому відіграли аранжування фольклорного матеріалу заслуженої артистки України Анастасії Комлікової, яка майстерно підкреслила та збагатила автентичне музичне звучання. Головний балетмейстер-постановник, заслужений артист України Андрій Демещук, у творчому тандемі з хореографкою-постановницею, заслуженою працівницею культури України Людмилою Стахник, застосували новаторський підхід до народно-сценічної хореографії. Виключно засобами танцю вони відтворили складні обрядові дії, зокрема годування парою русалок та ритуальне вогнище. Важливою складовою постановки став оркестр народних інструментів під орудою диригентки Інни Гук. Для досягнення кінцевого результату диригентка здійснила кропітку роботу над партитурою Леонтовича-Скорика, яка до того існувала лише в рукописі. В свою чергу для ще глибшого занурення глядача в традиційну культуру хормейстер “Калини” Назарій Тарасенко у роботі з хором прагнув зберегти автентичну манеру виконання та правдиве фольклорне звучання русальних пісень. Кожна нова постановка – це новий виклик. Саме в таких проєктах найяскравіше проявляються творчість, командна взаємодія та синергія всіх учасників колективу. Адже самого задуму недостатньо – для його втілення необхідні залученість, відповідальність і спільна праця кожного. У нашому колективі кожен учасник відчуває свою причетність до спільної справи та усвідомлює власну важливість, і саме тому ми постійно розвиваємося та реалізовуємо нові творчі проєкти. Після перегляду вистави особливо відзначали те, чого нам вдалося досягти на рівні драматургії: фольклорна та оперна частини не існували паралельно, а були органічно поєднані сюжетно й змістовно. Пролог, балетна та оперна частини склали єдиний цілісний твір, незважаючи на те, що музика належить двом абсолютно різним композиторам і різним епохам. Саме в цьому полягає унікальність нашої постановки – у здатності поєднати фольклорну традицію та оперне мистецтво в єдине художнє висловлювання, створивши цілісний і самобутній сценічний твір. Опера – це зовсім інший стилістичний матеріал. Саме тому постановкою оперної частини займалися режисерка Любов Канюка та художня керівниця ансамблю солістів “Благовість”, народна артистка України Тетяна Кумановська. Вони спиралися на сюжет лірико-фантастичної опери Миколи Леонтовича “На русалчин Великдень” – класичний зразок оперної драматургії. Особливості балетної частини полягають у тому, що до постановки були залучені студенти кафедри хореографії факультету музичного мистецтва і хореографії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка під керівництвом балетмейстерів-постановників – доктора філософії зі спеціальності “Хореографія” Костянтина Калієвського та
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
