Сторінка · с. 10сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №26 за 1996 рік
Слово Просвіти, №26 за 1996 рік
| по і ДРТ і «ді ПИИРУ і, тн | ї Гр т Ай? - й "ані "і ЕІ 4 1 КД, ний Мі я" чі - у ; я Ь- . ве РІНЕ т.д міц нні - ія Ме. кое - Р че з Р 1 -ооо | м боці "у. А Щ - Р чі -р ГР Ля Жо йі . дн ; й чи М Ре ці ! - йі б. и І кі | й 4 ци РО ТА І 4 ї т-
аж
нь ін
др їй
вмитєлєвВЯ ЧР АЧУИСЬКОЗ ЛОВИ
ІВАН ЮЩУК
ее -Феа«н: |: но 66 Пп. П-''' оо
| Ніколи не буває уточнення при слові десь: Десь за річкою гув болотяний | бутай (Григорій Тютюнник) | Уточнення можуть вводитися в | речення за допомогою слів тобто, цебто, або (- - тобто), чи | - тобто), наприклад, | зокрема, у тому числі, особливо, пере- | важно, навіть, аж, причому, мабуть, на | м я, на прізвище, так званий тощо. Такі рень разом з уточніогюочими членами речення на письмі виділяються з обох | боків комами, а в усній мові -- паузами: | Кумис, або перешумоване кобиляче мору вживається як ліки |тут замість або можна підставити тобто). Деякі пта- | хи, наприклад орли, грифи й кондори, | можуть набирати висоту до шести-семи |алометрів (гасля слова наприклад тут кома не ставиться, його можна замінити також словами зокрема, особливо тощо) | Є калька позицій, коли означення увадокремлюються. Тому краще запам'ятати протилежне правило: якщо | поширене узгоджене |і будь-яке) озна- | чення стоіть 1) безпосередньо 2) перед 3) | означуваним іменником 1 4) не має обреаванного відтінку, то воно не відокремлюється. В усіх інших випадках | (якщо порушено бодай одну з пронуме- | рованих тут умов) поширене узгоджене | означення відокремлюється. Наприклад, узгоджене означення не
| відокремлюється: Непорушно стоять за- |горнені в сутінь дерева. Але | відокремлюється: загорнені в сутінь, нерзаннаксток а дерева (означення від
означуваного іменника відділене інши-
| ми членами). Непорушно стоять дерева, | загорнені в сутінь (М. Коцюбинський -- зедначення стоїть після означуваного на) Над дорогою ростуть дерева; |рушно (означення стосується | займенника). Загорнені в сутінь, дерева видаються примарними (означення на- | буває відтінку причини).
Поширені прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й узгоджені означення, з тою лише
| різницею, що для виділення їх частше
| вживається тире; У всіх людей одна є
| спільна мова -- братерська любов (Леся
| Українка). Солов'ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна (ГП. Воронько) - в
| останньому реченні поширену приклад"
|ку нічні товариші мої можна було б
| виділити з обох боків тире.
Відокремлюються комами обста-
| вини, виражені дієприслівниками й
| дієприслівниковими зворотами. Причо-
|му тут треба пильнувати, щоб не | прихопити з ними зайвих слів (особливо
сполучників, які до дієприслівникового | звороту не належать): А хвища несеться
| й трясеться над гущею чорних баюр, 1, | ржаво скрегочучи, гнеться розчахнутим
(МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ) (ЗАКІНЧЕННЯ, ПОЧ. ДИВ. Ч. 3)
поставлена між двома частинами складного речення). Хочеться, щоб, пищачи старе, одразу моди 1 нове ростили! ІВ Лучук). Хлопці сиділи на крутому березі, звісивши ноги, 1, стежачи за вудочками, вели тиху розмову |Ю Яновський -- сполучник 1 з'єднує два однорідні присудки сиділи 1 вели розмову). Степ, струснувити з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний -- сполучник та з єднує два дієприслівникові звороти, тому він від них не відділяється)
Щодо одиничних дієприслівників, товонине відокремлюються, якщо виражають основну дію в реченні або за значенням близькі до прислівника: Остап стояв вагаючись |М. Коцюбинський). БІЙЦІ сиділи деякий час задумавшись (О. Гончарі. В інших випадках відокремлюються: Литі хто народу рідного не любить, годе по світу тихим жебраком 1, просячи, до щастя шлях загубить (|Д, Павличко). Якщо виникає невпевненість, відокремлювати чи не відокремлювати одиничний дієприслівник, то краще відокремити ИОго. Обов'язково відокремлюються обставини з прийменниками незважаючи на |не тут пишеться разом), починаючи 3, кінчаючи, а також за бажанням автора
обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, попри, залежно від, відповідно до, згідно з. подібно до, У зв'язку з, завдяки, внаслідок, на випадок. за браком, на відміну від тощо: Чіпка, наперекір світові й людям, якийсь веселий, радий (Панас Мирний). Аліна, рактер, читала серйозні книжки (О. Іваненко).
Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення й починаються словами крім, опріч, за
що, крім матері і Гаврила, всі його ненавидять (Григорій Тютюнник). Такі додатки в усній мові виділяються паузами й інтонацією.
9. Внесення - це слова, синтаксично не пов'язані з членами речення. Тут треба насамперед розрізняти вставні словаі речення та вставлені слова і речення. Їхні назви за звуковим складом близькі, але за суттю це досить різні мовні явища.
Вставні слова ії речення виражають особисте ставлення мовця до сказаного ним. Вони не несуть нової інформації, а тільки певним чином оцінюють, уточнюють, упорядковують основне повідомлення. На письмі вони, як правило, виділяються З обох боків комами.
Вставні слова ї речення виражають упевненість
чи невпевненість,
із нового навчального 1996/9/ року, за уточненими даними Донецької обласної пержадміністрації, наведеними начальником Головного управління освіти О Гладчуком, «ЄКонтингент учнів перших класів із укроїнською мовою навчання зросте у порівнянні з проектом но 5/ учнів, ЯКІ будуть забезпечені підручникоми за рахунок власимх ре мереів» Це означає, що батьки будуть змушені! знамти і купити впосним коштом ШКІЛЬНІ підручники для своїх ДІТОМ А Головне управління ОСОїТИ Донецько! облдержадміністречи ні СІС, нмеоло,
щоби навчати дітом державною мовою 0
державний ком |
Проте укроїнцям, які СсклЛОодОоЮТть отиочну
більшість у Донбасі, й цьому слід родіти Бо гой же О Гладчук нещодовно взогап:! при" криюш українські класи, наприклад, У СІ Іо 24 м Донецька або СШ Мо 6 м Макіївки А в місСтТОХ Андріїокоа, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Докучаєве, Єнакієво, Ждонівко, Кіровське, Костянтинівка, Новоградійко, Селидове, Сніжне, Торез, Вугледар, Харцизьк, Шахтарськ Ясинувата,
мМар'їнко відкрито жодної! українсько!
НО
ШшкКоОпИ Немає їх токож у селах Аморосіївського
Володарського
Топьманіо КОГО
Ріє
Чсинуватського рамомів
дозволи тету | подчук ДІДКРИТИ
Ніовоа Пен! ьКоОГгО, |
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННІ
задоволення чи незадоволення МОВЦЯ, активізують увагу співрозмовника, вка" зують на джерело повідомлення, зв язок між думками, спосіб висловлення іх
Лише вставними буваїоть слова мабуть, щоправда, отже, а втім, по-перше, по-друге 1, отже, виділяються з обох боків комами. Ї, навпаки, ніколи вставними не бувають слова Навіть, майже, принаймні, приблизно, все-таки, неначебто, нібито, мовби 1, отже, не виділяються комами. Порівняйте: для нас у ріднім краї навіть дим солодкий та коханий (Леся Українка). Мабуть. нищо так не радує людський зір, як зримию результат роботи (Ю. Мушкетик)
Слова проте, однак відокремлюються з обох боків комами лише в середині простого речення: З борців насміхалася доля, зростала, проте. іх громада (П. Грабовський). Але не відокремлюється на початку простого речення: З борців насміхалася доля, проте зростала їх громада.
Требарозрізняти нарешті як вставне слово |воно тоді має значення «крім того» або «слава Богу») 1 нарешт як обставину часу (воно тоді є ЧчЛеноМм речення і відповідає на питання коли 1). Іноді це важко зробити, як у реченні з твору О.Гончара: Нарешті, Денис дужим ударом проломив стіну. Якщо це речення прочитати без паузи після слова нарешті, то коми ставити не треба
У багатьох випадках вставне слово можна замінити словом мабуть, як У реченнях: Видно, будо вже пізно |Панас Мирний). Поїдемо, певно, човном, Коли море буде тихе (М. Коцюбинський). Хто не живе для інших, той, отже, й для себе не живе (Ю Мушкетик). Може, ви чули, як пахне земля? (Т. Масенко). Але така замінанеможлива, якщо це слово не встав" не: Видно шляхи полтавські 1 славну Полтаву (Ї. Котляревський). Всяке трапитись може на довгім віку (О. Ппдсухаї.
Досить легко впізнаються вставні речення: у них є підмет і присудок |я знаю, я певен, як кажуть люди, ясна річ) або тільки присудок (смію запевнити. сподіваюся, прошу, знай, чуєте, бачите. пробачте, припустімо, кажуть, мовляв, можна сказати, сказати по правді, так би мовити) -- і ці підмети та присудки граматично не пов'язані із іншими словами в реченні. Безвагань треба виділяти І вставні слова, які мають форму дієприсмвникового звороту (правду кажучи, між нами
кажучи, власне кажучи) або біля яких можна доставити слово кажучи (одним
слова 1: речення, на відміну від вставних, вносять у речення додаткову, побіжну інформацію. Вони виділяються з обох боків найчастіше дуж комами. У
українську гімназію на базі СШ Мо 10/ м Донецька, а от відкрити вже другу на Донецьк російську гімназію на базі СШ Мо 114 не просто дозволив, 9 активно сприяв цьому
У міСТІ Донецьку У адмініСстротивних рамонів Ще від 1991 року існує державним план (дуже скромний) -- ВІДКРИТИМ ав кожному З цих рамонів коча ОО по однім укроїнськім немо Лише
школі. Але м цього
цоадяки зусиллям громодеьких ентузіаєств, ча
мінімуму
че освітянських чиновників ВІДКРИТО ВСЬОГО три (1) українські школи
іє обрпосно поточному році навіть не угадоли про денмі Гарасо Шевченка 9 березня
рідстають від упров Чіння ОСВІТИ Й
га міське упровління куп тури У
пор зДдження
ние примати по ГПОАА -ІТАьбьік а Коб арекз рі
упрортонния оолосно
Кк пІі'
51 еще,
ганооплонні меморідйтьни
ПОКПОГИ
«ГТДосвіти» надоння ДО! омоги у ВбИГО
уні | ВА ПАЛ "о
ЗІ ЗРОМАЦІІМ Чий ГРА з
Васипев: СТУСУ
шикний «кииине акинии сяиенюю имя СУ
вставлених рече нниях ро ЗДІЛОВІ
вил. У кінці їх крапка не ставиться, але може стояти знак оклику або знак пи-
тання | Вставлет речення виділяються з
обох БОКІВ а); комами, якщо промовляються
рівним тоном: Коли Сашко думав про матір, а він тепер думав про неї майже постійно, він ніби стояв на гарячому пружному вітрі (В. Дрозд);
б) дужками, якщо промовляються пониженим тоном З-за погрібника пахло м'ятою Іросло і там, густої Та холодної, багато), а відхати несло духом
матіоли І|Є. Гуцало); в) тире, якщо промовляються
падвищеним тоном Годинник бив - що зним? - зовсім нету годину (І. Жиленко). Під час написання таких речень | треба подумки пробувати, з якою | інтонацією їх доречніше вимовляти | Наприклад, у реченні Там батько, Плачучи з дітьми |а ми малі були 1 голі), Не | | |
шик ||| летючих 00 жаненинни 00940 нчнннинння
витерпів лихої долі, умер на панщині (Т Шевченко) -- для вставного речення го- ДИТЬСЯ ТІЛЬКИ понижений тон 1 ні в якому разі не підвищений, ав реченні А Ярема -- страшно глянуть -- по Три. по чотири так і кладе (1 Шевченко) - навпаки
Вставлені слова, як правило, беруться в дужки Студенточка ітретіи курс), два плаття, один светрик, знімала кімнатку в передмісті (І. Жиленко
Слова-речення |стверджувальні слова так, аякже, авжеж, гаразд. добре, еге, ага, атож, звичайно, заперечне НІ, питальні що ж, а що) та вигуки в усній мові виділяються паузами, на письмі - комами, знаком оклику або тире з обох боків, наприклад: Так. я буду Крізь сльозисміятись, середлиха співати пісні (Леся Українка). Ні! Гакої краси не знайдуя (В. Сосюра). Весно, ох, довго ж на тебе чекати! (І. Франко).
Треба відрізняти вигуки о, ОЙ ВІД підсилювальних часток 0, ой. Це робиться на слух
а) якщо в конкретному контекст після о, ой доречно робити паузу, то це вигуки і, отже, їх відділяємо від насту" ного слова комою: О, як люблю я рідну землю... |П. Воронько). О, Петре. адети тут узявся
б) якщо ж о, ой у вимові зливаються з наступним словом, То Це підсилювальні частки 1, отже, їх не відділяємо комою: ОЙ Іване, Іване Золо- ! таренку! Що ти зробив, мій друже! (Марко Вовчок). О музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок (1 Котляревський)
Пунктуація лише на перший погляд здається складною, важко зрозумалою, доки не з'ясовано значення кожного розділового знака. Тимчасом вона свідчить про будову висловлювань, допомагає точніше передати відтінки змісту, великою марою інтонаційно озвучує текст ! врешті-решт полегшує його сприймання. Але для цього той, хто пише, 1 ТОЙ. ХТО читає, повинн однаково розумати значен" | ня вживаних розділових знаків Пунктуація є такою самою складовою частиною грамотності, як і орфографія
Щоправда пообіцяли Донецьк м обласній «ГПІросвіті»ї приміщення ко проспект 88-А
залишилося цяцянкою
ВІДПОВІЩІ
Ь. Хмельницького але обіцянка тах !
То м як ВОНО мМОЖже СуУти накшице коли 2 УСЛА
держ собних ук тоноОоВвОХх Дон еччИиРІЮ
використовується недержавна, рост!тжоько Ж
З С! 30 теле | ДрОДІОСТОНЦІіІЯй ТУ! ПРОЦЮЖО її | ростисєькою мовою пПитТОніІ Пере
національного відрОДЖення не ТОКОМО ПЬ?
Ніовпоки ПпідДТриму Кот Підживлю» ть чужу ме
купьтуру запрошують ОртТистів бИК'ОЮУч
Московії 1 фе пндоОгп «Театра 1 вв ямі До оо
помное'чек'ютіг в» четті, укра "ЧТ | РІЇ
У Про ЗІТУ? ТеПі» чобіт | СР 1
скарг щодо порушення пров укро «Ж
Пр ПА | кор "мо ндуть ДеоОо цон ки Х
ВОНО ТОБОБДО СТОТТЬ ік «Тео мч м
і Ті кмТетьтеви" . «Ю м КІ ; Ю національного Відродженн
Володимир КУЗЬМЕМКО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
