Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №26 за 1996 рік

Слово Просвіти, №26 за 1996 рік

заеженннани ооо ПЕРСО і птн ни 090 - нн оп ен - ДЕ тольки В мая 7 аз оби во ПРОСВІТУ рівнянь усім підомі культурні ро- Це - питенидя. пимоград, смоква та З -й унаших У притчах про кукіль |Біл багато 1324-30, 36-43), про пірчичне св. Марка, 4:30-32), про зерно (Р гку (під са. Матвія, робітнихів У айногради | 1-16), про Фігове дерево (від св. Луки, ж. про аріст насіння (юд св. Марка, Особливо вражає притча про «х винарів. що несе глибоку на- «на ті часи, християнської моралі (ВА СР Матвія, 21:33-46). Дослухапритч Христових, відчуваємо ючись присутність за біблійних часів у С свято Землі, при народженні поо Прощення і Добра, які очистили християнські душа в сторозвновняцик уявлень про Помсту 1 користь. Однією З найбільших таємниць, так 1 озгаданих Сучасною наукою, уку В" М ється походження культурних ослин. ААЖеЕ досі не знайдено р зльсина. лимона, гремймтьківщини апельс ; ба вишта, звичайного рису - багатьох інших ослин, чиїми плодами харчуються грон людей. Звідки ж зони потрапили до нас. на Землю" За Старим Заповітом, у раю -- садку Еденському -- росли різні дерева, кожне зних прянадне на Б! пгляд І наїжу смачне, а посеред раю - дерево життя 1 дерево пізнання добра 1 зла. Назви інших райських дерев. крім фіги або смокви - невідомі. Можна лише уявити, що в Божому садку були всі головні культурні рослини. Деякі чих дісталися Адамові, щоб порати лю. 3 якої узятни він був. Та навщщо амовим дітям, одягненим у шкури первісним людям, СОЯ або лимон? Ці культурій рослини люди одержать значно шзніше, тоді, коли виникне потреба. Мабуть, тому й нема згадки про них у Святому Письмі. Найпершою з рослин у Бібли названа фіга, чиє листя правило Адамові з Євою за опаски; після неї згадані тернина 1 осот. тобто бур'яни, що заважатимуть людям здобувати свій гіркий хліб. Та нема дива, що земля ий справді нерідко родить бур'яни замість хліба - це залежить від того, як ії любимо та обробляємо. Дивуємося іншому: якщо походження бур'янів добре відоме, всі вони є звичайними рослинами і зустрічаються не тільки на полях, а й у дикій природі, то родовід багатьох головних культурних рослин залишається таємницею. Настирливі дослідження вчених, численні експедиції вглиб Гімалаїв, до Китаю та інди цього - хо ляща нерозв'язали. Більше того, вчені .щонідене зустрічаються в дикому стані також тверда і м'яка пшениці, європейський виноград, олива, звичайна цибуля та часник, які вирощутоться тисячоліттями і згадані у Святому І Їисьмі, як давно відомі. Цедиво помітив великий природознавець Альфред Уоллес, друг Чарлза Дарвіна. - Якщо всі ці види рослин, - запитав учений, створили давні, неосвічені моди, то чому за всі роки існування наукової селекції хоч і виведено безліч сортів, але не винайдено ЖОДНОЇ НОВОЇ рослини? Відповідно він так і не відшукав 49 кінця життя. І пізніше ніхто не розгалав «парадоксу Уоллеса»; були навіть «проби пояснити його втручанням у земне життя іншопланетних цивілізацій. Та чи не краще просто повірити, що плоди ЗЕМНІ -- це дар Божий, і сприймати їх із тю шаною. Адже це не супере- сучасним науковим уявленням про вич центри походження культур- Кон. ані про їхнє поширення на "1. Побожне ставлення до зеленого дерев і трав, усієї рідної Природи є утком наукового і особливо Межі зм мислення, що визначає, на нн СЯЧОЛІТЬ, екологічний світогляд притомної людини, звільненої від м ького полону. Віра допоможе годні рнути і відновити те, що здається землю Зекрорца втраченим -- чисту В іду Ду й повітря. моні Риваючи закони всевітньої гар- А. ука приходить до розуміння Віри порядку, отже удається до це о тулництво Дарвіна від реліги 7 ільшого людини, яка дізналася | НІж може обійняти 1! здоб моральність). Але навіть наукопі атеїсти прагнуть по-своєму зберегти екологічну та географічну рівновагу -- лад Божий на Землі, утворюючи заповідники, вивчаочи життя рослин (г тварин Природознавство, як і біблійна література. прагне зрозумати і пояснити Вищий Порядок спрітобудови, захистити заповітний малий космос людини від злочинної румнації, що настає за безбожних часів. Глибоко релігійна людина, Тарас Шевченко поетичним зором сягав сутності Божого ладу, бачив місце в ньому України. Захищаючи свій тихий раїї, він гнівився на всякі втручания у злагоду Природи й ЛМодини. Для нього Дніпро, Канівські гори з гаями, чисті ставки й потоки були тією основою, без якої життя земне втрачає сенс. Богстворив Природу і Людину в ній, отже зрозуміло, до чого призведе загибель нашого природного оточення - частка не існуватиме без цілого. Ці думки Шевченка співзвучні сучасним екологічним поглядам, науковим . | | | | | | | | | | | | | яких було назване по імені («Одіссея», | сортів смоков, | мають на увазі його д | Побачивши Натанаїла його згодом до себевнауку, | Кажем Адже невибаглива ес груші плоди виро |знайшли йому пояси? утворення насіння вс може виро Й | «ен «еиюте УНиту І розкрилися очі в обох них, І пізнали, що нагі вони, І зшили вони ФІГОВі листя, 1 зробили опаски собі. Іпобачив Він придорозі однефіговедерево, ідо нього прийшов, та нічого, крім листя самого, нанімнезнайшов. Ідонього Він каже: гНехай плоду із тебе не буде ніколи повіки!» І фігове дерево зараз усохло. Євангелія від св. Матвія, 21:19 Широке, візерунчасте листя смокви, або фігового дерева, |дивує різноманітністю. На одній гілці воно може бути | п'ятилопатеве, наіншій галузці того ж дерева -- трилопатеве або навітьцільне, хочі зубчасте по краю, іноді з півметра завбільшки. | Ця найдавніша культурна рослина згадується у Біблії першою | дісля дерева життя та дерева пізнання добра і зла. І була | оспівана великим Гомером! У славній «Одіссеї» бачимо смокву у казковому садку Алкіноя. А щобрідний батько впізнав Одіссея | після повернення додому, герою довелося нагадати батькові про його подарунки -- сорок смоков та інши плодові дерева, кожне з Тта24 пісні). | Так Гомер засвідчив, що У 10-12 століттях до Різдва Христового смоква була вже звичайною рослиною на теплих берегах | гейського та Іонічного морів. Понад 3 тисячі років тому ії | привезли до Європи з Єгипту й Аравії. Великий античний ботанік Теофраст У ГУст.до Р.Х. підтвердив, що греки дуже поважали фігові дерева, і кращим із них навіть давали власні Жана Неплідні ж рослини стародавні садівники вилучали. | Завдяки довготривалому відбору виведено багато різноманітних які родять від початку літа аж до зими. Густий затінок цього дерева, як і затінок платанів, на Сході | вельми шанують; говорячи, щрохтось «сидить під фіговницею », ушевний спокій, миролюбний стан. під фіговим деревом, Христос покликав і той став одним із апостолів (від св. о: неплідна смоква, неплідне фігове дерево. Цей | біблійний вираз в лучний інапевно означає наслідок Божої кари. моква родить щороку; її соковиті, схожі на стають у пазухах листків без будь-якої ознаки Цей феномен дивував людей, аж поки ботаніки не ния. Справа у тому, що запилення й мокви відбувається приховано, а сам плід сти Й без цього. Отже, могло бути неплідним лише | -вкчемне фігове дерево, яке не виконувало свого призначення. нікч у Й п унеалавм нацьноє Й уявленням про природне довкілля. Оспівуючи біблійні дерева 1 трави, автор «Кобзаря» підкреслено дотримується християнської традиції і навіть згадує рослини у послідовності, навіяний Спятим Письмом. Хіба це не прояв Божої волі, на противагу руїтиницьким силам «перетворення» природи, секуляризації те вульгарного атеїзму"? Надихаючи митців, Святе Письмо підносить їхню творчість на всесвітній рівень. Нас вражають фрески Сікстинської капели та скульптура Моисея, створені великим Мікеланджело Враження посилюється тим, що постаті людей, які говорили з Богом, близькі й співзвучні нам своєю земною природністю... Впізнахочи знайомі БОЖІ створіння, краще розуміємо й Святе Письмо. Тому Іван Франко у поемі «Мойсей» залучив до громади біблійних рослин, крім кедра, пальми, троянди та дуба, ще й слов'янську березу. І, нарешті, - хочі не згаданого у Біблії, але добре відомого, оспівайого в українських паснях., непоказного дикого терна. Дуже багато змій сталося за двадцять віків по Різдву Христовому, але не змінилося значення рослин у людському житті. Вони, як ) тисячі років томгу, годують нас і одягають, лікують від хвороб |і прикрашають наше життя. Відроджуючись духовно, ми сьогодії! упби йдемо шляхом перших християий; погляньмо ж їхніми очима на цих мовчазних трударів, яю з неживих речовин ; сонячного світла створюють хліб наш щоденний. Як виявилося, величезна більшасть культурних рослин, згаданих у Біблії, росте в Україні! Це підтверджує думку, що і Святе Письмо, і сама Свята Земля ближчі до кожного з нас, ніж можна уявити. Усвідомлення цього дива допомагає зрозуміти різноманітний світ рослин, доглядати його у поті свойого лиця, знаходити в душі зерно любові до нього. Колись наші давні предки індоєвропейці, збираючи врожай, оспівували перший сніп. Ця традиція пережила тисячоліття, 1 Нині КОЛОСКИ від зажинку ставлять під образами; після жнив їх обмолочують окремо й зерна святять у церкві, а навесні, перед засівом, змішують із насінням. Які сучасні ці екологічні старожитні обряди, як вони співзвучні наймодернішій науковій та етичній думці! Вкриваючи підлогу листям аїру на Зелену суботу, перед святом Трійці, збираючи достиглий мак для коржів на Маковія, несучи на Спаса до церкви святити яблука й груші-спасівки, ми відроджуємо добрі народні звичаї, расру » о 0 заповідаємо їх нащадкам. Тож 9 486, сподіваймося, що наша любов до ро- КО слин, ця мала частка великої Книга Буття, 29:7 християнської Любові, допоможе Світові встояти на засадах Добраїі Справедливості. ; о що 1113012 111 бебі СШОКВЯ, ЩО БЕЗ КТІТУ РОДИТЬ Цим воно розгнівало Господа, внаслідок чого й усохло. | Христос учинив, як добрий садівник, і водночас відкрив| своїм учням моральну істину: нема нічого неможливого для того, хто щиро вірує. У текстах Біблії смоква часто стоїть поруч із виноградом, бо обидві ці рослини входили до «великої сімки», яка| символізує добробут, розквіт і мир. Тому знищення фігових дерев було одним із найбільших Божих покарань: «беру їх дощенту, говорить Господь: небудеягід у них на винограді, і небудена фіговім дереві фіг, а їхнє листя пов'яне» (Єремія, 8:13). Вражає те, що плоди смокви сусідують саме з суше"-| ним виноградом, або родзинками, у сповіді про щасливе минуле з поеми Тараса Шевченка «Великий льох»: | А гетьманша було вийде Та й кликне в будинок, | Он де клуня. А там мені | І фіг, і родзинок -- Всього мені понадяє | І на руках носить... | Отже смоква, власне її плоди -- фіги -- були добре відомі в Україні ХУП століття. Низки сушених фіг, як товар, що може довго зберігатися, південні купці перевозили на та лекі відстані. І ще давніші наші предки, безперечно | куштували цих солодких заморських фруктів, які з'являлися | на середньовічних ринках Києва, Переяслава, Галича і Луцька. Та лише минулого століття, коли були оба стійкі до холоду сорти, смокви потрапили до садків! українського Півдня, насамперед Криму. | З фіг виходять не лише сушня, а й смачне варення, і навіть вино. Вони багаті на мікроелементи, вітаміниС, ВіА, мають цілющі властивості. Це теж відображено у Біблії: пророк Ісая наказав прикласти пов'язку з фіг до болючого| нариву -- і вилікував царя Єзекію... А нині одержуємо | сенсаційні повідомлення про ефективну протипухлинну дію найдавніших біблійних фруктів -- звичайних фіг. Якщо вам пощастить потрапити весною на теплі береги | Криму або Кавказу, не забудьте привезти звідти молоду | гілочку смокви. Посадіть п до простого хатнього горщика з доброю землею і щодня поливайте. Гілка неодмінно путативі коріння й за пару літ виросте у чудове деревце на вашому| підвіконні, А біля кожного листка, без ніякого квіту, з'являтимуться оті загадкові зеленкуваті фіги. Якщо першого літа плодів не буде, все одно можете почуайлицні Адамом або Євою в Еденському садку -- адже фігових | листків у вас буде доволі! | (Далі буде) | -- У

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин