Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №26 за 1996 рік

Слово Просвіти, №26 за 1996 рік

Кі ПР і Й єКофІОМЯК А 9 Рус ОВЗІЯСТТЬ ій Слово ПРОСВІТИ "и у. - о чі п б ХЮ пк і б. т чт кю вайівннкх сь че - З й ч п. уч У незалежний У краши досі пе створено необхідної правової бази для книтовиданпя як сфери економіки і культури, що ма регулювати цивілізований ринок друкованої продукції Звичайно, занепад книговидавничої справи має в основі серйозіиї економічи причини перехідного періоду від старої збанпкрутілої системи до рипкових ВІДНОСИН, ЩО Складаються важко 1: стихінно, поза правовим полем 1 без регулюючої ролі державно-управлінських структур Відомо, що в Україні було 27 видавництв до 1990 року, а станом на 1994 рік стало їх близько 750, із них підпорядкувалися Держкомпресі (ниш -- Мінпресішформ) тільки 24 кпижкових та І/ газетно-журнальпих видавництв, 128 - різним міністерствам 1 відомствам, 28 - місцевим органам самоврядування, 76 -- мадським та релігійним організаціям, лизько 400 приватних видавництв Скільки з них українських -- невідомо. Хоча мізерна кількість українських книжок на книжковому рипку дає уявлення про те, що собоїо являготь більшість тих видавництв. Нема цензури. Свобода слова. Здавалось би, нарешті, у вільній Україні почнеться розвиток книговидавничої справи з відміною надцентралізації, державно-однопартійного диктату, підемо вгору за умов різних форм власності і підпорядкування, діятиме єдиний регулятор - ринковий попит. А спостерігається навіть дещо протилежне. Домінує комерційний, чистоганний інтерес, далекий від української культури і культури взагалі. Державні мужі якось спохопилися. Указом Президента України від 28.11.95р. Мо 158 /95 схвалюється «Державна програма розвитку книговидання 1 преси на період до 2000 року», в якій зокрема сказано: «Видавнича справа являє собою триєдиний технологічний комплекс, до якого входять редакційно-видавничі структури, поліграфічна промисловість, мережа книгорозповсюдженшня, а також организації, що здійСсНЮЮТЬь Підготовку кадрів, наукове та матеріально-технічне забезпечення, зберігання, державну бібліографію 1 статистику творів друку». Ця прекрасна концептуальна засада про видавничу справу як триєдиний технологічний комплекс потрапила до Указу Президента Україи тоді, коли в житті такого комплексу вже фактично не було, особливо в частині, що стосується мережі книгерозповсюджентня. Вона запепала. Не без сприяння колиштих керівників Держкомпреси і завдяки Указу Президента України від 5.03.1992 року про ліквідацію обласних книготорговельних об'єднань і об'єднання «Укркнига » та комерціалізацію державного книгорозповсюдження. Спритн ділки розтягли по комерційних бункерах розгалужетту систему Укркииготоргу. Штиижкові полиці у крамницях заповийлись ЖІНОЧОГО білизною, комп'ютерами, ефектиими пляшками з шоземними папоями, іншим новомодіим крамом. Шлях української книжки до читача виявився перерубаним одийм розчерком пера чиповиицького, що було й залишається нпаціленим па дармову поживу. Вулиці міст, підземии переходи, вільні площі при єскалаторах 1 входах пиходах станцій метро, як саранча, собліпили пістряші кийжеи віДдЬОМСЬКОГССІ суального, детективно мемуарного (ПОВІНІС гично-профашиє тоКкогОо мИсСтУу , що жодним гороскопом ще калька років тому не передбачалося У тихому просторі У країн ЬКОГО КИНІ опиданті и єтанси -б --і на -- ЕР - й раба БИ р комерційний вибух, під рутнами якого опи: пилися видавництва держави й творчих спілок разом із тисячами споїх авторів, що раптово стали безробітними. Межа розумо- ПОЛІТИКІВ 1 державних службовців випхала літераторів | МИТЦІВ, що активно співпрацювали з вої: малозабезпеченості україшськими видавництвами, за межу матеріальної малозабезпеченості Оскільки більшість зі згаданих 750 видавництв є приватними, так само, як і значна кількКІСТЬ газет 1 журналів, «підприємств оперативної поліграфії» та пким не облікована кількість Вуличіх ІІШОККОВИХ ЛОТКІВ, ТО ВСІ ВОНИ Й ГОДІ! Не мають, що «входять до триєдиного комплексу», -- сказано в аналітичному огляді за 1995 рис Українського центру культурших досліджень та Шституту культурної політики, - воші не зобов язаші її не збираються виконувати вказівок формальних керівшпив цього «комплексу» Пе володиоть «інструментом впливу» держутправлінці, пе годні НИМ ВОЛОДІТИ, коли пообіцяне у згаданий «Державній про- протистояти ЦИМ МеДВНОН що, наприклад, Р о" передбачених друкованих сон: востей генденціям, тому гальної суми КОШТІВ, бюджетом на виПуУЄСк ДУ а неперіодичних видань 34 Ю ро ому грактом, у розпоряджетпя М Ін) яз ява (995 року було виділено менш од р відсотка | (0,85) Тим «Ї мі) рункціональшпому " ІД поряд пежом мипстерства перебувають осноЮ по тості видавничо-поліграфічного компо ; у краши. Аргументація а питань культури 1 духовнос п 15) ; кр: | гакож висловилася за те, щоби зо! ередиті біоджетні кошти на випуск сусп! оно пеобхідних видань за державним КОЇ грактом у Митресінформі, який разом ж підпорядкованими йому видавни са поліграфічними підрозділами ГОТОВІ талььність за віпсонман нести пряму ВвіІДПОВІ; | і ня Державної програми України в галуз кпииговидання. Ця проблема двічі чорно палася на пленарних ЗаСІДаНИ Я кора обговорення в парламенті бюджету на 197 р. Але головні архітектори розподілу говидання, що витісняють українсь, во на задвірки державних Уста! штольництва : культури в усіх й - | Чутки про те, що війна ідей Закінчи лперебільшені Доти вигідні ГИМ, хто СЯ, приспати українське "УСПІЛЬСтЬ реанімувати старі ІлеІ, шоби зупинити 0 ї пес нашонального ! духовного пробу Про. україшського народу Принагідно кс згадати давні, але й нині насущні. сло «Франкл Па Ру збельта « Віпту де само пе можна виграти без книг, як у Так ку війну - без кораблів». А у пас подвії ускладнения шовіністи хочуть відняти. кораблі на Чорному морі, й українсь киижку у широкого читача їжу |Шдготовлено законопроект на свропейських стандартів Але жстан пащі ОІОоПОмМІКИ | СУСПІЛЬНОЇ С ВІДОМОСТІ по шо далекий від паризьких і берлінську аналогів. Це так чи їнак також має б враховано б закон про видавничу справу який мусєйть зафікс увати, що КНИТОВИДац. ня - складова процесу розбудови держави Закоп має встановити, шо видавнича Чу, КНИГИ В КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ . грамі...» наукове та матеріально-техничис забезпечення видавництв -- 1 державних, 1 приватних - ними не забезпечується. В Украшу імпортується 8575 паперу, 100 біДСОТКІВ ПОЛІГрафічних фарб до загальної кипиитовидавничої потреби, а ціни на все цє ростуть. Асоціація незалежних видавців простежила динаміку ції на тоншу офсетного паперу в доларах. 1993 р. - 750, 1994 -- 1000, 1995 - 1500. Хто вишукує кошти, «Дістає» необхідні матеріали за межами України і хто платить за них? Самі видавці. Гому державні видаництва, ставши за таких економічних умов незалежними віддержави, неспроможні здійснювати державну політику в галузі українського книговидання, тим паче -- за відсутності нормальної правової бази. Але вони спроможні загинути, коли дбатимуть виключно про національну культуру, не витримавши на книжковому ринку конкуренції з лицарями видавничої комерції в ім'я чистогану. Даш Мінпресінформу, створеного на- руїнах Держкомпреси, як не дивно, оптимІСТИЧНІШІ ПОРівняно з даними початком 90-х років. Питома вага україномовних видань серед загальної кількості випущених у 1993-95 рр. складає відповідно 41,5; 43,8; 47,1 відсотка. І все-таки українська книжка потерпає. Сучасні автори бідують. Згорнуто кілька великих видавничих програм, уже розпочатих видань українських класиків. У цьому відношенні чи не найдивніше складається доля «Державної програми...» У кінці минулого року Президія Кабміну на звіт Мінпресінформу прийняла Постапову, в якій зафіксовано давно очікуване: «Установити, що з 1996 року випуск соціально значущих видань... здійсиоється за єдипою Національною програмою, яка щорічно формується і реалізується Мипстерством у справах преси та інформації як державним замовником на підставі обгрунтованих заявок 1 пропозицій зацікавлених мишстерств, відомств, науко- вих установ, творчих спілок та інших громадських організацій. Міністерству еКоОпоОмікиИ та Міністерству фінансів вирішити питания про заосередження в Мішстерстві у справах преси та інформації бюджетних коштів на випуск соціально значущих видань за державним контрактом» - Крига скресла, панове присяжтї засідателі! - сказав би героїї відомого гумо: ристичного роману з життя шепівської Одеси. Нарешті тим, хто «замовляє музи: ісу » 1 відПОВІДаЄ За пеІ, ДОЗВОЛИЛИ ПЛАТИТИ. Одпак гроші виділили тільки на папері Рі у тім, що в період формувания держарвпого біоджсту па 1996 р. Миштресінформ звернувся до Кабмшуу з листом, суть якого гака. МВиконувати «Державну програму» РО РТ ДА ЩДдДОМЧИ ИЙ ПІДХІД ПИ рОТОДІ ЛІ коптів 13 державного біоджету па тспитови (ания Роазпорошентния коштів спричиняє дезінтеграційні процеси, ерозмитвання» де жайно: політи У цій важлиюн спрати Мипестерство фактично позбавлене можли коштів у Кабміні крапку над «ї» у Цій очевидши справі так і пе ПпОСТавили Чому Окремим рядком у бюджеті на 1996 р записано кругленьку суму на книтоврви дашня за державним контрактом. ЛА хто буде «замовляти музику», через фрінансові важелі, реально координувати виконання єдиної Національпої програми 1 відпоВІДати За витрачені кошти -- невідомо Чи Міипресіиформ, що покликаний трудневою постановою Кабмигу бути головним її виконавцем? Чи, як і раніше, Міносвіти та ряд шших відомств, тобто всі й НІХТО конкретно? Що створювало і може далі створювати чиновникові умови для безконтрольного використання державних коштів не за призначенням, прирощуючи собі вигоду в комерційних видавничих 1 позавидавничих структурах. Чудеса! Кабмін не виконує рішення Кабміну, беручи участь у формуванні держбюджету. А може, Кабмін тут непричетний? Може, все набагато простіше? В системі книговидання й поліграфії давно створені при державних малі підприємства, куди відомчі начальники й начальнички навчилися за останні роки перекачувати кошти й ресурси, на чому гріють руки і «старі бюрократи», і «нові українці» Демократія ж бо! Вільна економіка на першій стадії «дикого» ринпку! Завдяки такому довільному розумішию вільного господарювання (за державний кошті!), унаслідок відомчої розпорошеності державних коштів на книговидання праціоють у півсили, у чвертьсили завантаженості високопрофесіональні колективи таких видавництв, як «Український письмен НИК», «Дніпро», «Веселка», «Мистецтво», «Музична Україна» (Київ), «Маякь (Одеса). «Січь (Дніпропетровськ). Тоді як окремі видавці, обласкані щедрими держзамовленнями, будують па свій ро: зсуд ринкові відносини з інпиими структурами і не пропускають престиж: пих міжнародних виставок, куди доводиться літати не на безкоштовних килимах -самольотах. І так триватиме доти, допоки у державних коштів, спрямованих ка випуск соціально важливих видать за державним контрактом пе буде єдиного господаря-розпорядника. Ним попинен стати, звичайно ж, Мінпресінформ, певпа річ, під контролем Мінфіну, Мінекономіки і Податкової шеспектії Який Же ВИХІД ІЗ глухого кута, що утворився " Підготовлено в мовому варіанті законопроект «Про видавничу справу з Зі має врахувати особлипості пи рехідного періоду, б якому живемо, важку спадщи пу мИиту лого, деформації ледь не фо УСІХ сфрерах модської дія льно ГІ песформоватність демократичних інститутів у державі. що будується аморфійеть владних с "рукту р, теспрованиу мови боротьбу між прихильниками і супротивниками розбудови У «ратіської МОнАЛОМНОї держави Врахувати ПИЛОК пикористання 5 цій боротьбі пузЄЄ М М ки й ДІЯЛЬНІСТЬ пе пПрохідиии двір, не сфера тегкої наживи Право на видавничу діяльність в умовах переходу від готалітарної системи до демократичної має бути регламентованим на користь віДдроджения притноблюваної упродовж століть україшської культури, соціальної | (ІОЦІОШАЯалЛьЬнОЇ сПраведливрості для українського народу, УСІХ націопальностей, що проживають в Україні, вважають п своєю Батьківщиною і бажають добра всім громадянам нашої молодої держави. Свобода випуску аптиукраїнських газет і книжок - Це Не свобода слова, а відкрита підтримка тих сил, які нищили раніше 1 далі ХОЧУТЬ нищити україшську пацію 1 нашу національту культуру, прагнуть демонтувати нашу державну незалежність. Проти такої «свОбОДИ», ЯК І проти недавніх трав" невих закликів до повалення державної влади в Украйши, можна 1 треба протистояти на державному рівні правовими засобами 1 санкціями Засилля антилітератури на книжково" му ринку є пе тільки наслідком економічної кризи і багатьох вище окреслених причин Ге меншою мірою, пшж астрономічниї ЦИ на папір та поліграфічні послути, дає про себе знати відсутність ЧІТКО визначеної державної політики у видавничій справи га кпижковій торгівлі, де переважає прі" рвозна, неоподаткована продукція Зацікавлені у виданні й поширеня! украшської кпижки видавці справедливо нарікають, що після пепосильного оподат кувания найболючіші проблеми, 3 якими вони стикаються в практичній діяльності. -- це зруйнована мережа кнлитоа | торгіодлі, нестерпии умови, що склалися ) комплектуванні взаєморозрахунки І|ОПГоЛовВнІш видавництво фі матеріально-техничного базою, по шгра підприємство 1 книготорг мають я. Собою єдиний комплекс, суперечить справі створе кооперативних, комерційних Те падприємств кпижковрвої торг пержавної Маємо всі підстави в сенсі! 7. Рня Ві" підтримки україського клптовия Рани користати досвід багатьох цивілізо краї, денацюопальна киита підтриму ее пільгоОВИМ оподаткуванням, а В Спо пих ШПітатах Америки Те Ко а система дотування видань лтерагури Тим більше, не грім! осіян прикладом сроїх Олизаьких сусідів"ре, з їх податковим, мігиим, валюти ІПІЦИМмМО Дора нії и м регу по Ва тов киптопидарничай спраюі. Кл а як 4 видавцям з ПОГО ам не спа опора культури, 1 тома м де| т Хто може бути покіпгута наприаволя є, шо Дього не розуми той, Ппенно У калові попиоційне життя починається з 1м (йі пого гаманця, анеоз м зповнсної ДУ чую Петро Ф ра мя мародмним депута" ук бібколекторів Те - "Й ОР Ї | не гр-бо п

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин