Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №26 за 1996 рік

Слово Просвіти, №26 за 1996 рік

кчастоспохоплюємося нити пригадуючи уОоплине рат бирати каміння. Настав-гаки пін цей «А | розираємих тт мн боачимо: бага ГО МИ рн) кидали мого, м 1ебрільш кошгтовного., що Ввиграг перла- ми-САМмМОцеВІТЯФаМмИи Га кожен камить " и найперш дорогоцінним -з гіІДНОї потрерує Для георетиків видається відтворення Іхлньо6ї праці у дру- оправи письменникта «(рілософів іоеДдДОГгГОГІЮ гакою оправою др Р крваному СЛОВІ - КНИЗІ Нагинаймося - раймо ті самородки -- видаванймо книи. Та тут уже інша проблема постає яким коштом? Це на анжелік-маріянн нині повінь, а те, що рятує націю од бездуховности, найперш цвіт нації -- молодь -- посувають на околиці Тому й пробле ми молоді, 11 ВИХОВання - - ОГОЛенНИй нерв нинишнього україтнського суспільства А маємо свіТтОВОЇї СлЛави педагогів, дарувала історія нам їх щедро, інип заздрять, переймають у нас іХхній ДОСВІД До гаких незгасних світил належить 1 Софія Федорівна Русова (1856-1940) -- видатний український педагог, історик, геограт, етнографФ, політик 1 громадський Діяч 140 років тому -- 18 лютого 1856 року -- перейшла вона у земний вимір У селі Олешня на Чернігівщині, п ятою дитиною в сім". Донька шведа й француженки, за свою подвижницьку працю на українській громадській 1 педагогічній ниві в комунобольшевицькі часи була таврована граїською буржуа зною націоналісткою, » наша педагогіка була аж донедавна позбавлена 1ї фундаментальних праць И ось у часі економічної скрути ентузіасти з видавництва «Освіта» за рахунок власного прибутку (коли ж держава візьметься за це?) видало «Вибрані педагогічні твори» Софії Русової. Ошатно видана книжка, у твердій палітурці, накладом 10 тисяч примірників. Звичайно зр о и с уадлжи очи, що видання мало 0 ж пе мило бути підручним для кожного суїшого п Украйпи педагога. Сподіваймося, що Це 3О, ПОГОДІ Софією пише перша ластівка «Освіти: педигогом має іімМмкКНнен славетним «Народ, що не школи адтїх! Йому пвері до пишного розвитку своїх культуру МСС РІ 1| РУСОпВОюЮ. що спос | попаса! них сил, він засуджений на пригноблене становище, на постійне пжипання чужого кліроа. живе він не по своїй неивій ду ши, а чужим розумом. Такому народові, яким не має своєї школи Й не дбає про неї, прианачеті економічна алидни й культуру на смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого україшця мусить бути завдання: рідна школа на Вкрай» Ніби сьогодні й про сьогодні написано! В тому й генальність видатних, що пишуть на всічаси, нена потребу одного дня А це уже на карб парламентаріям Найдорожчий скарб у кожного народу -- б коло С ВИ його діти, його молодь, й що свідОМІШе робиться громадянство, то з більшою увагою ставиться воно до виховання дітей, до забезпечення ім найкращих умов життя». Чи ж бережемо цей скарб як належить? Ой ні! Як і раніше, за залишковим принципом. А леліяти б його, аби пустоцвітом не пішов, позбавлений державної опіки! І зі вчителя -злидня що потім питати, -- злидень злиденний багато не навчить Щедро всіяна книга перлами педагогічної мудрости -- 1 про матір як найпершого вчителя дитини, 1 про рідну мову як «першу умову, щоб учні проходили науку свідомо», 1 про місію педагога "Бути гарним педагогом -- це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди 1 Науки» Куди б не закидала доля Софію Русову, усюди організовувала дитячі садки, недільні школи, народні читальні, вела широку просвітницьку роботу. Була вона г членом Центральної Ради, очолювала два її ВІДДІЛИ -- ПОЗашкільної ОСВІТИ 1 дошкільного виховання. Успішно працювала, зі власного досвіду творила науку життя -- педагопку меоталиЛоа КУТА БЕРЕГИНЯ ІНАЦІОНАЛЬНОЇ ШКОЛИ статтю про життя ий І рунтовну - ; піяльність видатної українки Софії Русо упорядник и подає у книзі 1) натхненник пані Олена Проскура («Біля щі джерел української педагогічної думки ,) А праці педагога вишукувалися по різних кийгоабірнях та часописах, хоча ча коре вийшли книгами різними мовами й широко використовуються в гамтешній практиці. А ми ж до свого кровног Р ценаурованого донедивниа, лише доторкаємося. Нап'ється з цього джерела | дошкільник, 1 вВвчИиТель ШКОЛИ, 1 батьки геж. Ось перелік статей книги, що свідчить про іхне спрямування Дошкільне вихованил», «У дитячому садку», «В оборону казки», «Нова школа», «Система Монтессорі», «Теорія 1 практика дошкільного виховання (фрагменти), «Мати» в поезії Шевченка», «Микола Лисенко», «Націоналізація ШКОЛИ» А Біблографічний покажчик праць Софії домком давно УКІНЦІ засвідчить про енциклопедичність знань та зацікавлень педагога... На думку багатьох дослідників, 1 це зазначено у передмові, «за обсягомі рівнем просвітянської роботи Русова стоїть на одному щаблі з Оленою Пчілкою 1 Хрис- Русової», поміщений книги, тиною Алчевською, а за силою 1 пристрастю, з якими звучало її слово на захист української культури, духовності, рідної мови, Софію Русову можна зрівняти з Лесею Українкою». Оскільки вихід такої книги -- однієї з перших в Україні в новочассі! -- ПОДІЯ небуденна, 19 червня в Будинку вчителя, що дуже символічно, адже саме тут як член Дентральної Ради трудилася Софія Русова, відбулося свято її презентації. Й гостей, переважно педагогів, прибуло на це свято немало: вільних місць у відведеному залі не було Промовляли до присутніх і директор видавництва, 1 редактортому (п. Н. Стдаш), і його упорядник (п. 0. Проскура). До слова запрошуються ий освітяни, й бібліографи, 1 господарі залу, і представник Міносвіти... Під посвіт як оберіг освіти, запалений Оленою Василівною, лунають слова по- зони ЖИРУ ООН жи нн іно дяки, висловлені 1 їй як упорядникові, й усім видавцям, щедро цитується доробок ювілярки, подарунок якій до 140-річчя від дня народження спланився з вІДОМИХ усім економічних причим на декілька місяців І спозирають зі стенду книжечки Софії Русової, що побачили світ у ріамочассї в різних видавництвах, немовби промовляють. несемо непроминущу мудрість педагогам, перевидайте-бо нас, не пошкодуєте -- сторицею оплатяться витрати. ІКультурну програму підготували з нагоди свята виходу книжки и діти, заради яких трудилася невтомна українка Це перші ластівки з Дніпровського району столиці, які почали освоювати на практиці багатющу спадщину Софії Русової. Були на цьому заході ії величальні пісні на її честь, 1 фрагменти свята української мови, 1 найменьшенькі показали цікаву програму, зібравши щирі оплески присутнього на святі книги здебільш жіноцтва. Дорогоцінна книжечка, виставлена для продажу в передпокоях Будинку вчителя, розійшлася миттєво, й усі бажаючі не змогли її придбати. Доведеться звертатися у видавництво «Освіта» (вул Коцюбинського, 5). Це видання, гадаю, приречене стати бібліографічною рідюкстю, занадто великий попит на нього, та надто мала пропозиція. Намічають видавці, про що повідомили в ході презентації, зорганзувати свою крамницю, де б їхню вкрай потрібну книжкову продукцію бажаючі, найперш педагоги, змогли придбати без шалених накруток-перекруток нашої багато в чому совкової торгівлі. А ще у планах видавництва -- організація відділу «Книга -- поштою». Теж цілком на часі, бо провінційного вчителя держава давно забула, тримає на голодному інформаційно-методичному пайку. І наостанок -- про ще одне суттєве нововведення: видавництво «Освіта» має намір започаткувати щорічну премію імені славетної Українки Софії Русової, якою відзначатимуть кращі праці сучасних педагогів у галузі педагогіки. Тож сподіваймося, що незабаром до імен славетних Олени Пчілки, Христини Алчевської, Софії Русової долучаться нові імена, засвідчуючи неперервність кращих традицій української національної педагогіки, що сягають глибини століть. І понесуть вони той посвіт, запалений Софією -- Мудрістю, у грядущі віки, ос- вячуючи непроминущу мудрість народу нашого українського. Й повернеться до нього утрачена на розпуттях велелюдних світових слава найосвіченішого народу у Європі. Перегортаймо, браття, чимсекоріш оцю сторінку нашого Буття. Володимир ГЕРМАН ЗАМАЛЬОВУЄМО «БІЛІ ПЛЯМИ» Тенденційне р однобоке Висвітлення ПОДІМ викривпення фактів зо комуніСТичних часів при увело до утворення безлічі абілих плям» в Таукеїету Укроїни Та іНншШиіх країн КкОопишШнього СРСР Г|овертати пюдям правду про минуле випало нам сторикам фіІіпОСОФам, митцям'ПИСЬьМенникам ортистаом, кінС матографістам Лауреот премії ЛА О пексондра Дов «кенка, відОМИМ уУкрОїнсСським режнисег Віктор Живолуб належить саме до когорти Тих кто заомаольовдує «білі ппами вІТЧИЗНЯМОоО! ІСТОРІ (Свідчення тому ДВО МОГО як аважає сам автор, кращі документольні фільми я «Брег ІСькИиЙИ Мир "Іротис гОЯннЯя» ТО 4 Загиб! П'ь Чорноморського фпотуї В кіншй КВІТНИ Київське єрамові об єднання «| Їрос ЗІТОВИМ ТТ. Шевчен ко організувало показ їх для офішерів, курсантів, СОЛДОТІВ астхо божаючих 8 | |енпрі культури, "рости і ДОЗВІЛЛЯ Збройних Сил України Перед очима ГЛЯДдДОЧІС І) ЯКІСЬ ДОІ години демонстрування фи РАВ проходили ПОДІ! | НІДОМОЇ оо ва З Тим о ЗзОоВвСсІ6 НеЗзНОНОЇ ІСТ ететі У ратни їдже зо чосів радянської імлорм двома ноОВІТЬ НИ Фе ідапося як юторій окремо! Ді ржоОви Ок фільм першим бБрех ським мир Протист! уми 3 іє ьної! порти ном Ф4 омо Про Бр СТОовКИмІ Р йкіин "Її ом юдао0а! "М був уУКЛОД! ним у Б | Пі і ку 3 Кііудмюеччин ОЮ уавдяки МАУДОТМ їі Ї іно ЯТе )10 ж що в резупьтаті Брест питовських переговорів в пютому 19Ї8 року Центральні держави визнали незалежність Української Народної Республіки і частина зе мегпь ВІДІЙШЛИ ДО України, 8 ПІДбОучникОх ІСТОРІЇ донедавна навіть не згадувалося Але саме на цьому акцентує В СВОЄМУ фільмі Віктор Живолуб У кіНОСТрічці використані документальні кадри 191/-1918 років Перед нами постають спровжні, о не відтворені грою акторів, історичні особи, представники Харківського Уряду - Троцький, Каменєв Біденко. Радек, німецькі генерали Гофман рон Кюльман і це особливо переконує в правдивості відтворених подій більш ніж піввікової давинійни рез перебільшення можно скозаоти, що де. ТАТАТО ГІ Фільм Віктог . Живолуба документами | фактами викриває історичний міф про те, що робпники І селяни боролися за соціалістичне суспільство Ши темі присвяченим І документальним Фільм Загибель Чорноморського флоту». Ми знаємо про події, віІДТВОрені в кіносСтрічці в ОСНОВНОМУ ІЗ пєбіи С) пекс асндра Корнійчука а Загибель ес кад- ри» ТО Одноммаенного художнього фільму Апе думою що в" ті чОСми, коЛпи цем І широко пропогувовся, моло хто ЗДОГОДдДУуВОавВСЯя, що нео мотроси більшовики які примняли рішення кра ніж віддати його ворогові рпоту це пОотТтОопПпиИтТИи ф ПОТ вирішили ДОПЮ НКаспровді мого пет; вирішувалася в Кремлі, про щой оповідає мовою документів | фактів переконливий голос наро: дного ортиста України Костянтина Степанкова Сам Ленін розгонисто нописаов: «через безвихідь становищо, доведеного вищими військОВИМИ ОавТтОритетами флот знищити негайно». Зацерішення проголосувала лише четверта частина делегатів від кораблів. Навіть Родо "ародних Комісарів прийняла рішення повернути ескодру з Новоросійська до Севастополя. Але все ж флот знищили. Причиною тому був Український прапор, який замайорів на ряді суден Увійшовши В Севастополь, ніІМЦІ не зачепили кораблі, оскільки це був флот союзної держави Но кораблях розпочалися планові но вчання, відбудовчі роботи, командування українським фпотом прийняв контраодмірол Ос трогродський-Апостол. У пипні був заснований військово-морський прапор ВмФ України У жовтні українським флот почав виходити в море В Міоворог іиСську ж, як ужо було сказано кораблі бупи проте не всі Лінкорн «Воля», і крейсер «Троян» то міноносці повернулися до Севастополя | . Піднявши на щоглах укроїнський прапор, увійшли в корабаельну бухту | приєдналися до решти флоту національні кольори врятували флот знищені, А що ж то за бе іІпздихіДЬь СТОНОВИЩО, ДдОЗедона вищими військОвими авторитетами, на яку посилався Ленін, даючи наказ знищити флот? Справа в тому, що знищенню флоту передували страшні події. В містах Севастополі, Євпаторії, Ялті та ін більшовики-матроси знищили тисячі морських офіцерів. Ось як про це мовиться в фільмі «Це Графська пристань. З усього Севастополя звозипи вбивати офіцерів. У пютому різанина офіцерів була чітко спланована, вбивали за списком - всього 800 чоловік, був виділений транспорт ! матроси-санітари. Вони вантажили трупи но кузови вантажних автомобілів, закривши брезентом, везпи на Грофську пристань Звідси жертви потрапляли у трюм баржі, яко вивозила їх у море. Згодом ці масові сплановані вбивства ляжуть в основу наказу Леніна Мо 48, яким відповідальність за знищення кораблів ляже но бунтізвників-матросів» "Іа перегляді фільмів були пюди похилого віку ветерани війни, чия свідомість формувалася під впливом викривлених уявлень про історію нашо! країни, але переконлива сила документольних фактів примусило їх переглянути свої погляди Побільше б таких кінОСТрічок доходило до широкого кола глядачів. Проте, на жаль, поки що через брак коштів багато талановитих режисерів не можуть втілити Сб0Г задуми в життя, о аже створені фільми не можуть потрапити на екран через засилля комерційної низькопробної продукції. Проте, як казав відомий горой Михайла Булгакова, «рукописи не горять» Тож будемо шрити, що це дійсно ток Алла ТОПЧІЙ рн ' КК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин