Сторінка · с. 8сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №26 за 1996 рік
Слово Просвіти, №26 за 1996 рік
чн рН з.
-- і-ь ак
ї
ше зааіни ЕР же о -
вямог д ЕЛЛА
у Мають
ай»
ЧА З ло
Восени 1193 року київський князь полював біля Чорнобиля, що и зафіксовано в літописі. Отже, 800 років тому Чорнобиль існував як населений пункт, тому ця дата заснування швидше символічна, умовна, бо люди тут жили задовго до першої згадки в Літописі. Як писав відомий краєзнавець Леонтій Похилевич, у «Сказанні про населені місцевості Київської губернії», виданому 1864 року, «задві верстви від містечка Чорнобиль на північ на горі над річкою Прип'ять знаходився Стрежев, де збереглися залишки якоїсь древньої камінної споруди. З історії відомо, що Мстислав Володимирович Мономах 1127 року послав братів своїх проти Кривичів чотирма дорогами. Всеволоду, сину Олега, наказано було йти зі своїми полками через Стрежев до міста Борисова». Згодом ця місцина стала Чорнобилем, тож літописний Стрежев, згаданий в літописі наб5 років раніше, можна ототожнювати з сумнозвісним нині містечком над Прип'яттю. Так що не буде помилкою називати Чорнобиль містом з тисячолітньою історією. Про це свідчать древні кургани, городища та інші пам'ятки археології. Тут знайшли скарб срібних древньоримських монет часів Антонінів. В 13 столітті при впаданні Прип'яті в Дніпро об'єднані литовськоукраїнські війська розгромили татарське військо на чолі з воєводою Хана Батия Кайданом, яке йшло за даниною. Сам Кайдан заледве втік -- це була перша перемога поневоленої Русі над монголо-татарами. Згодом тут утворилося Чорнобильське староство Литовського князівства. Вже у 18 столітті сюди переселилася велика громада старообрядців-розкольників З Стародуб'я -- до них приєднувалися однодумці з інших кутків Російської їумпери. Старовіри, крім Чорнобиля, селилися в інших ближніх селах,
он Ра
засновували нові -- залишки старооорядських монастирів 1 скитів збереглися на Чорнобильщині до наших днів.
1600 року князь Лука Сапєга відкрив у Чорнобилі римо-католицький костел, при ньому згодом виник домініканський монастир. 1769 року біля Чорнобиля поляки четвертували гайдамацького отамана Бондаренка, якого вони захопили в полон біля Макарова.
В середині 19 століття в Чорнобилі жило 3683 євреїв, 2160 душ православних, 566 розкольників 184 римо-католики. Відповідно тут було 5 синагог, З православні церкви і костел. Чорнобиль був одним з центрів єврейської духовної культури, а саме хасидизму, тут поховано п'ять чорнобильських хасидів -- пророків. Вже після катастрофи на атомній електростанцій, п'ять років тому в Чорнобиль приїхало кілька сотень паломників, котрі сповідують хасидизм, з усього світу -- вони знайшли занедбані могили хасидів, впорядкували свої святині, провели моління і відправи. Гак Чорнобиль стає центром паломництва частини євреїв світу.
26 квітня 1986 року розкололоісторпо цього краю на дві частини -- «до» 1 «після». Жителів Чорнобильщини евакуповали, але містечко все одно існує -- нині в ньому живуть «ліквідатори» -- працівники установ, пов'язаних з ЧАЕС, «самосели», які повернулися в рідні масця. Діє Іллінська церква, в якій править отець Федір Ленок, колишній священик з нині мертвого села Товстий Ліс. Це -- лише побіжні начерки, пунктирні обриси історії цього міста. Про Чорнобиль можна розповідати багато -- та його історія невіддільна від історії всього древнього краю, 1 сприймати ї слід в комплексі. Працюючи в складі спеціалізованої історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України, довелося побувати в багатьох безлюд-
сс стоо 00 З дн
рух селах Чорнобильщини, вже після катастрофи. Ми шукали 1 вивчали фіксували пам'ятки істори та культури цього краю - наша робота, наши знахідки представлені зараз на виставці в Українському домі, в Києві. Коли восени 1992 року наша група діставалася глухого 1 до катастрофи села Замоштля, то там ще горіли торфовиська після страшних літніх пожеж. До цього древнього старообрядського села, що над річкою Уж, або, як називають й місцев! жителі, Уша, ми дісталися лісовою дорогою крізь болота і торфовиська - обабіч стелився дим від підземних пожеж. Це горів торф, ще з серпня, коли вал вогню спалив села Роз'їжчу, Стечанку і ще ряд населених пунктів. Тоді у вогні загинули люди -- місцеві жителі, ЯКІ повернулися в рідні домівки. Згоріли тисячі гектарів лісу. Обгорілі залишки будівель 1 димарі мертвих сіл справляли моторошнувате враження. Самі назви сіл свідчать за себе -- Залісся, Запілля, Замошшя -- за лісом, за полем, за мохом... Дечорт «добраніч» каже. Справжні поліські джунглі. Край неляканих звірів, які виросли вже після катастрофи і не бачили людей.
Перші ознаки життя зустрілися лише при виїзді з села Стечанка, де на узвишші, на острівці дивом зацілілого в морі вогню цвинтаря (|на хрестах збереглися навіть залишки вицвілих вишитих рушників, що маяли на вітрі немов перебиті крила душ), ми побачили між могилами кілька козуль, а трохи далі, на вигорілому узліссі -- виводок диких свиней, Зацвинтарем -- мертвий обвутлений ліс, оповитий димом, болота, які, на наше щастя, прихопив морозець 1 зробив проїжджою для легковика зарослу грунтову дорогу, якою ось уже кілька років ніхто не їздив. В Замошпиі, до травня 1986 року, коли його жителів, які всіх ІНШИХ мешканців Чорнобильщийи, евакуювали, жили старообрядці Жили замктуто, ізольовано від світу, за своїми канонами 1 правилами. Не випал: ково ж старооборядці обирали для своїх поселень 1 сКкИТІВв глухі місця в лісах «вовчі закутки», так склалося історич-
НО, ЩО, починаточи 4
сімнадцятого російська держава переслідувала (Х, СОМОІЗОЛЯЦІЯ розкольників була захисного реакцією Від ЧУЖОГО Іі світу. Таку явилися вони 1 на Чорнобильшині -- як й самому
СТОЛІТТЯ,
ері цоОрожого їм
мистечку, яке було тоді піл "Польщею, так і в інших місцях краю селячись або Оля глухих сіл або й за снопвутчи свої власні поселештня. Як писап дослідник Леонти Похилепич в «Ска зани про населенні місцепості Кипаської
губернії», виданому 1864 року
Розколі рИДрАМмІ1ЇА 1 « ХО0ОЛІ 116 ітазипвається
зфамошшя В иши Є 1 МОЛИТОВНИЙ їХ дІМ І
п
ЛЛЛУ
ДЕИИЕННИРУ РАНІ тт о ніна Пн
1;
іні
10
шини РР віиньн ї паю л--
езкаксннниюнамнесях - о чн
ЦЕРКВА В ТОВСТОМУ ЛІСІ | «САРКОФАГ» НАД ЧЕТВЕРТИМ БЛОКОМ
ро Чорнобиль світ заговори десять років тому, хоч це дуже дребнє масто з тисячоміяньою історією . Дяже бипобнилося 68/00 рокії бід першої згадки б литописі
тро Чорнобиль. Про історію цього чистечна, бідомого після катастрофи на атомній електростанції бсьому сбіту, нозпобідає письменник Данило КУЛИТЯК, котрий
донедавна кебаб Чопнобильською групою спеціамізобаної (історика -культурної
експедиції Минчорнодиля України.
жаночий монастир з каплицею в імя Казанської Божої Матері, а за Ушею за 8 верст від Замошшя серед боліт, вкри: тих лісами, чоловічий Миколаївський монастир, досить багатий, знаменитий
дуже древніми своїми старожитностя-
1 ПЕ.
ми, з церквою дерев'яного, на кам'яної фупдаменті, залізом вкритою, в ім'я Різдва Христового, 1 каплицею в ім'я Дмитра мироточивого, в 1929 році при ігумені Салафаїл збудованими. Остаточне влаштування своє монастир одержав 1805 року 1 мав 50 окремих хат де були келії монахів, і окрему каплицю Монастир цей мав власні куплені землі, що недавно відсуджені на користь власника, оскільки розкольницькі общини не визнаються законами
«Велика розкольницька слобода Красилівка... розкольники, котрих тут 691 душа обох статей, займаються хліборобством 1 торгівлею. Гут також є жіночий монастир 1 парафіяльна каплиця»
Саме залишки монастирів 1 цікавили нас. Ще до чорнобильської катастрофи мені не раз доводилося милуватися руїнами цегляної церкви над Ужем бі. села Замошшя. Наній на той час зберігся навіть один купол. Коли ж ми нарешті ДОСЯГЛИ СВОЄІі то я з сумом пересвідчився, що купола не стало 7 ВІН згорів вже після Чорнобильської тра" гедії, про що свідчили обвутлені балки всередині храму. Та муровані стіни, ще заціліли, всеодно зберегли велич 7" ви-но, талановиті і сумлінна майстри зводили іх сотні літ тому. На стінах -- де-не"Ае скупі залишки розписів, проступають отвори вмурованих голосників, що 38. безпечували гарну акустику в храм" А неподалік виявився старообрядницьким
| да скит, віршиіше, пого залишки " споруая 3 двома
мети
(бо хатою її назвати важко! віКконцями на рівіо землі, де висота СТІЙ віддоЛлІВКИ до стем становить десь півторе оільше в ньому гартувал"
. - чно гіло напорільш гранати "й знан
метра, не СВОЇ! ДУХ Іі віруючі розкольники В угьомуУ М
- зір ІлЛиИ залишки монастирекмкоі киигоЗбіРр цвинтаР ІМ
Гут же занедбаний
«ВИХ старооорядців з уже цікав!
кп о ха дерев яними надгрооками зв форми з написам"
гок, переважно без хрестів, З» и "Те ні, з Святого Письма на металевих пи» єг. МЛ Ж нах, що прикріплені до їх боковий ге 0 великі дере? У!
гІрІМІЛІ | рРапляюотьсм І
ІМ
хрести над могилами х над асім М | пашутоть масивні стіни монастирі ком М храму 4 оагрямомі у призахідног з освітленні раннього Ннадюх паря вони особливо полични Над вічним супокок" Тер правивишись через річку а яку мисцешт жиє «і називають Ушею М подалися п соло Бички, дАє на у ПРА ОСЛМАНЛИ 1 закфи гографут Ам Ам
."ю
ЧОЛОВІЧОГО М1ІиколаліВськоОГгОо
«фу»
Р РН ЕС
же
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
