4 “Україна здобула велику перемогу в нерівній боротьбі”. Мова єдина · с. 4сторінка оригіналу ↗
Лінгвістика — в центрі обговорення теми Голодомору
Слово Просвіти, №26 за 2019 рік
Нещодавно в Національній академії наук України (м. Київ) відбувся Міжнародний науковий симпозіум “Епоха Голодомору у мовній та концептуальній картинах світу”, де вперше в новітній історії України мовознавчий та літературознавчий дискурси стали центральними при обговоренні цієї теми. В партнерстві організаторами заходу виступили Український науково-дослідний центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Науковоосвітній консорціум вивчення Голодомору (HREC, Канада). У форумі взяли участь понад 40 науковців з різних регіонів України. Долучилися до дискусій також відомі вчені з Австрії, Канади, Польщі та ін.
системи на особистість, вбачаючи в “новоязі” засіб придушення духовності, індивідуальності, свободи думки. Про це говорила, зокрема, Лариса Масенко, професорка кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія”, виголосивши доповідь на тему “Концепт “простої радянської людини” як інструмент знеособлення суспільства”. Окрему увагу науковець приділила осмисленню деструктивних явищ у родинних стосунках та безпрецедентній уніфікації націо нального життя народів СРСР у період панування комуністичного режиму. Важливі думки висловив (по скайпу) Роман Сербин, професор-емерит Квебецького університету (м. Монреаль, Канада), котрий наголосив на тісному зв’язку між трагедією Голодомору 1932—1933 рр. і лінгвоцидом української мови, представивши їх складовими геноциду українського народу. Водночас вчена секретарка Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Леся Онишко розповіла про укладання словника радянськоукраїнських термінів “Евфемізми періоду/ доби Голодомору”, означивши, що влада часто зверталася до їхнього використання для маніпулювання свідомістю людей. Завідувач відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України, професор Василь Сокіл (м. Львів) та професорка кафедри української фольклористики ім. Філарета Колесcи ЛНУ ім. Івана Франка Ганна Сокіл (м. Львів) розкрили компаративні засоби вираження та емоційно-експресивну лексику в фольклорній прозі про Голодомор. Ірина Захарчук, професорка кафедри української літератури Рівненського державного гуманітарного університету,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
