Читацьке віче · “Думаймо і розмовляймо чисто, світло, гарно. Не засмічуймо небо над Україною московитськими матюками!” · с. 4сторінка оригіналу ↗
SOS! SOS! SOS!
Слово Просвіти, №26 за 2022 рік
Микола ГОРБАЛЬ, багатолітній в’язень комуністичного режиму
Цим загальновідомим між* народним кличем тривоги – “Рятуйте наші душі!” – хочу вдарити на сполох. Можливо, я не перший, хто б’є у цей дзвін, але коли душі українського на* роду загрожує небезпека, не можу інакше. Останнім часом щось жах* ливе коїться в мовному середо* вищі української спільноти – на наших очах відбувається повзуча окупація України мос* ковитськими матюками. Отак підкріплюють демонів москов* ської війни своєю енергетикою, духовно обкрадаючи і знесилю* ючи український народ. Не маю ні найменшого сум* ніву, що ми переможемо моска* лів у цій війні, але боюся, що московити можуть досягнути перемоги на духовному фронті, спотворивши душу нашого на* роду, адже мова – душа народу. І неважко здогадатися, хто заці* кавлений спотворити її до не* впізнання. В Україні ніколи не було ма* тюків, ця зараза прийшла до нас із Московії, і замість того, щоб бридитися цієї гидоти, ос* терігатися її, складається вра* ження, що декому з наших жур* налістів та політиків це починає подобатися, навіть смакують цю мерзоту. Колись таку “нецензурну лексику”, коли вона траплялася в того, в кого беруть інтерв’ю, в ефір не випускали, “пікали” на цьому місці, але зараз цей бруд ллється з екранів прямим тек* стом. Шанований (раніше) мною журналіст Роман Скрипін якісь свої обурення, можливо, навіть цілком справедливі, починає в прямому ефірі оскаржувати “трьохповерховим” кацап* ським матом. Так і хочеться ви* гукнути: “Романе Андрійовичу, бійтеся Бога! Ви що, не знаєте, що сквернослів’я – гріх? Я вже не кажу, що це непристойно. Батьків би своїх посоромилися та своїх учителів, бо хіба цього вони вас учили? Не уподібнюй* теся москалям!” “Спочатку було Слово, а Слово в Бога було і Слово було Бог”, – саме так починається Євангеліє від улюбленого Христового учня, апостола Іва* на. І саме на такому Божому Слові в подальшому формував* ся український етнос. Сатана ж прагне замінити це Боже Слово на матюк. Матюки – мова пек* ла. Так, у Московії батьки роз* мовляють зі своїми дітьми ма* тюками і діти зі своїми батька* ми теж спілкуються матюками. Це може шокувати нормальну людину, але не москалів, для них це природно, оскільки во* ни – етнос демонізований. При перехопленні телефон* них розмов окупантів з їхніми рідними диву даєшся, як вони люб’язно спілкуються між со* бою матюками. Колись читав, як хлопці з УПА виявляли ворожих лазут* чиків. НКВД мало спеціальні школи для підготовки таких ла* зутчиків, де їх навіть навчали галицьких діалектів. Але вида* лити з язика москаля матюки жодна школа не здатна. На цьо* му і палилася московська аген* тура. Немислимо, щоб воїн УПА послуговувався московитською лексикою. Хочеться вірити, щой сьогоднішні наші воїни дос* тойні цього прикладу. В іншому випадку заклинаю: “Бійтеся Бога! Пам’ятаймо, що кожна наша думка, кожне наше слово несе в собі енергію, що випро* мінюється у всесвіт. Думаймо і розмовляймо чисто, світло, гар* но. Не засмічуймо небо над Ук* раїною московитськими матю* ками!” Особливо боляче слухати, коли такі матюки виходять із жіночих уст. Українка завжди була взірцем цнотливості. То що ж коїться тепер з нами? До* рогі, милі, любі наші, ті уста, що дані вам для пісень, молитов та поцілунків коханих, не пе* ретворюймо на московські по* мийні ями. На Україну зараз покладена Богом велика місія: очистити не тільки Україну від цієї нечис* ті, а й звільнити людство від цього планетарного зла. Це вій* на Бога із сатаною. І українські воїни в ній – воїни Світла. Те, що витворяли московит* ські ординці в Бучі, Ірпені, Ма* ріуполі, інакше як буйством са* тани не назвеш. Поза сумнівом, тільки сатана міг спонукати їх на такі звірства. Вони мають на це дозвіл керманича своєї імперії. Імперії зла... Скажіть на милість, чи мог* ла стати чекістом людина, кот* ра вірить у Бога? Очевидно, що ні. Бо усі оті енкаведе, чека, ка* ґебе були мечем безбожної біль* шовицької влади. Від самого початку чекісти були націлені на війну з Богом. Сьогодні імперію москови* тів очолює саме такий чекіст. А його злочини “благословляє” і “освячує” колишній агент каґе* бе “святєйший” Кіріл Ґундяєв – глашатай “рускава міра”. А там, де рускій мір, – там завжди війна. “Ані ідут по трупам защі* щать матоязичноє насєлєніє”, – якось так оцінив це явище
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
