Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Театр · “Одна з провідних тем антифашистської п’єси Альбера Камю, що абсолютна влада – це велике зло”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

У пошуках власного щастя

Слово Просвіти, №26 за 2022 рік

Кожна нова вистава Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки – справжнє свято для шанувальників театру. Особливо цінні прем’єри сьогодні, у трагічні дні війни. Вони дарують віру в нашу Перемогу. Подією стала нова вистава театру “Безіменна зірка” за мотивами однойменної п’єси Михаїла Себастіана. Поставив її заслужений ар* тист України Євген Лунченко. Театралам він запам’ятався за ро* лями у виставах “Пасажир без ба* гажу” (Метр Юспар), “Олек* сандр Вертинський. Бал Госпо* день…” (Вертинський), “Янго* лятко, або Сексуальні неврози наших батьків” (витончений Пан) та багатьма іншими, у яких створив яскраві і життєві образи. Поруч з цікавими ролями Єв* ген все частіше звертається до ре* жисури. Наділений тонким по* чуттям гумору разом зі своїм ко* легою по сцені, народним артис* том України Сергієм Озіряним він підготував кілька театральних капусників, а згодом – дві великі програми, присвячені ювілеям рідного театру. 2016 року поставив свою пер* шу повноцінну виставу – “Вітер шумить у тополях” за п’єсою Же* ральда Сіблейраса. Ця історія – своєрідна сага про трьох літніх чоловіків, які пройшли війну. Во* ни доживають свій вік в богаділь* ні, при цьому зберігаючи у собі величезну любов до життя, один до одного, бажання рухатися до заповітної мрії, почуття гумору і непохитність перед труднощами. За сюжетом твору однієї вес* няної ночі в заштатному провін* ційному містечку Румунії неспо* дівано зупинився столичний екс* прес*потяг, який завжди прохо* див повз. У потягу їхала надзви* чайна пасажирка, в якої не вия* вилось квитка. Волею долі на то* му ж вокзалі опинився молодий чоловік, талановитий вчитель космографії, який забіг до на* чальника вокзалу забрати довгоо* чікувану книжку. Певно тієї ночі зірки зійшлися, аби ці двоє зус* трілися! Вона – Мона, вишукана красуня. Він – Марін Мірою – романтичний філософ. Та чи дійсно все так добре, як промовляли зірки? Чи вдасться закоханим зберегти свої почуття? На чию користь Мона зробить свій вибір, що і хто буде керувати нею? З чим залишиться Марін Мірою? Адже за його словами: “Жодна зірка ніколи не відхиля* ється і ніколи не зупиняється на своєму шляху”. Глядачі намага* ються знайти відповіді на спо* конвічні запитання разом з геро* ями вистави “Безіменна зірка”. Всі події вистави відбуваються менш ніж за одну добу, але за цей час кожен персонаж встигає про* жити ціле життя... Ця вистава була самостійною роботою Євгена Лунченка і всіх задіяних у виставі акторів. На перших репетиціях був художній керівник театру, народний артист України Михайло Резнікович, він дав режисерові та акторам багато корисних порад, які були вико* ристані під час підготовки виста* ви. Творчу працю перервала вій* на. Але згодом саме робота над цією постановкою стала тим ря* тівним колом, яке повернуло ак* торів до повноцінного життя. Ви* рішили перекласти виставу укра* їнською мовою, тож багато що довелося починати спочатку. Од* нак творча команда відмінно впоралася з цим завданням. Багато хто з глядачів після пе* регляду вистави зазначав, що са* ме таких постановок сьогодні не вистачає. Тут гармонійно пере* плелися талановита акторська гра, режисура, сценографія, кос* тюми та хореографія з візуальни* ми ефектами. Образ Мони у виставі створи* ла заслужена артистка України Ірина Новак. Їй вдалося прекрас* но передати образ світської леви* ці, часом манірної, десь наївної чи примхливої, а десь – пристрас* ної. Вдала знахідка художниці з костюмів Олени Дробної – шов* кова біла сукня героїні з шаликом – так само виразна, як і її гра. Щирий у своїх переживаннях і коханні до Мони – Олексій По* ліщук (Маріан Мірою, вчитель космографії). У харизматичного та талано* витого актора Артема Ємцова у цій виставі невелика роль пана Паску, але він зумів подати образ дуже яскраво. Це людина*феєрія, людина*свято. Образ, завдяки якому спектакль засяяв новими барвами. Образ суворої класної дами Він не настільки однозначний, як може видатися на перший пог* ляд. Хоча намагається вдати з се* бе циніка, а насправді закоханий у Мону і дуже дорожить нею. Сценографічне рішення та костюми, створені Оленою Дроб* ною допомагають повірити у дос* товірність того, що відбувається на сцені. На особливу увагу зас* луговує її ідея поєднати книжки та зірки у квартирі Мірою. Музи* ка у виставі виступає як повно* цінний персонаж. А те, чого не договорюють герої, за них “про* мовляють” рухи (пластичне рі* шення Ольги Голдис). Вистава ще в процесі творен* ня, але бурхливі овації, якими глядачі зустріли перші покази, свідчать про те, що режисерська та акторські роботи вдалися. За* лишається побажати, аби “Безі* менна зірка” надовго увійшла до репертуару театру. визнані актори: Тетяна Міхіна, Людмила Смородіна, Олена Хох* латкіна, Ксенія Баша, Олександр Печериця, Дмитро Рибалев* ський, Акмал Гурєзов. Я їх усіх добре знаю, всіх люблю. Ми зро* били разом не одну виставу. Це був цікавий творчий процес. А з Романом Ясіновським, який нещодавно прийшов до Те* атру Франка, я працював уперше. Це теж дуже цікава творча осо* бистість. Бачив його в інших вис* тавах, а зараз відкрив для себе зовсім в іншій іпостасі. Сценографічне рішення робив Петро Богомазов, з яким ми ство* рюємо вже не першу виставу. Він зробив простір, у якому дуже зручно працювати і який дає бага* то можливостей робити виставу внутрішньо мобільною. Костюми створювала Тетяна Овсійчук, з якою я робив “Безталанну”. П’єса писалася в середині ХХ століття, саме цієї доби і костюми. Як відомо, Калігула любив перевдягатися в жіночий одяг та одяг богів, ми вирішили це об’єд* нати і вийшов образ Венери. Хо* тів би сказати, що мені комфор* тно працювати разом із Петром і Тетяною. Сподіваюсь, що це на* ша не остання спільна робота. Музичним оформленням я займався разом із Олександром Кришталем. Підібрали музику сучасних композиторів, яка, на нашу думку, суголосна подіям, що відбуваються на сцені. Наступні покази вистави “Ка* лігула” – 16, 19 та 30 серпня. Матеріали підготував Едуард ОВЧАРЕНКО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин