Духовний простір · “Засудити доктрину “русского міра” та визнати її єретичною”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Лист схвалений на засіданні Священного Синоду Православної Церкви України 27 липня 2022 р.
Слово Просвіти, №26 за 2022 рік
Його Всесвятості Варфоломію, Архієпископу Константинополя – Нового Риму, Вселенському Патріарху
Ваша Всесвятосте! Відповідно до рішення Архієрейського Собору від 24 травня цього року, звертаюсь до Вас із проханням ініціювати на всепра* вославному рівні розгляд і осудження ді* яльності Московського патріарха Кирила Гундяєва та етнофілетичного і расистсько* го вчення про “русскій мір”, яке він про* повідує. 24 лютого 2022 р. Російська Федерація підступно, без формального оголошення війни, розпочала повномасштабну вій* ськову агресію проти України. Війна, розв’язана Росією в центрі Європи ще в лютому 2014 р., ведеться з метою знищен* ня української державності та вражає ви* нятковою жорстокістю. На очах усього сві* ту відбувається справжній геноцид україн* ського народу. Агресор руйнує мирні укра* їнські міста, обстрілює лікарні і школи, ґвалтує та піддає тортурам жінок та непов* нолітніх, вбиває та калічить дітей. Серед вбитих російськими військами – священ* нослужителі Православної Церкви Украї* ни, релігійні наставники інших сповідань. Майже 200 релігійних споруд, в основному православних храмів, повністю або час* тково зруйновані внаслідок російських обстрілів. Росія – країна, що впродовж століть пов’язувала свою ідентичність з правос* лав’ям. А втім, упродовж останніх десяти* літь, християнська віра у Росії піддавалася паганізації – підступно підмінялася гро* мадянською релігією, що позірно спира* ється на православну традицію, але чужа духу Євангелія та змісту святоотецької православної віри. Чимало вояків РФ, що вторгнулись до нашої країни, ідентифіку* ють себе з православ’ям. Однак справи, що чиняться окупантами, свідчать про них як про злочинців, які втратили живий зв’язок із Христом та Його Церквою. Кожна вбита дитина, кожна зґвалтова* на жінка, кожен зруйнований житловий будинок та храм — це не лише воєнний злочин, але й акт зречення Христа, внаслі* док якого злочинець опиняється поза бла*
Друзі! Тижневик “Слово Просвіти” – один із небагатьох нині існуючих островів незалежного українського слова в інформаційному морі — за певного “сприяння” нашої влади опинився на межі припинення свого існування. І тільки ми самі, хто любить, шанує і дорожить українським правдивим і об’єктивним словом можемо допомогти “Слову Просвіти”. Будь-яка фінансова підтримка видання – це вагомий внесок в українську справу. Тож подаємо Вам наші банківські реквізити: АТ “Альфа-Банк, р/р UA 30 300346 0000026002016994001; отримувач: ГО “Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Тараса Шевченка; код ЄДР- ПОУ/ІНН: 00031756. Призначення платежу заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж.
На наше прохання про допомогу для газети “Слово Просвіти” відгукнулися:
годатною огорожею Церкви. Утім мораль* на відповідальність за скоєні злочини ля* гає не лише на безпосередніх виконавців, але і на їх ідейних натхненників – Москов* ського патріарха Кирила та однодумних з ним ієрархів, які впродовж десятиліть про* пагували етнофілетичне і расистське вчен* ня про “русскій мір” і зараз благословля* ють напад на Україну. Багато хто з обранням на патріаршу ка* федру митрополита Кирила (2009) пов’язували певні надії на відродження церковного життя. Однак сьогодні, коли минуло дванадцять з половиною років піс* ля того, як Кирил посів Московську ка* федру, цілком очевидно, що анонсовані реформи не відбулися, а єдиними реаль* ними досягненнями 16*го патріарха Мос* ковського стали концентрація влади у ру* ках однієї людини при повній деградації реальної церковної соборності та повна за* лежність Церкви від російської держави. Митрополит, а згодом патріарх Кирил ніколи не був еталоном сповідання пра* вославної віри. Деякі богословські вислов* лювання владики Кирила – наприклад, ототожнення Третьої Іпостасі Пресвятої Трійці з “Божественною енергією, яка од* вічно походить від Бога Отця” – навіть викликали суперечки та спокусу серед клі* риків Російської Церкви. Від повного ви* падання у простір єресі Кирила убезпечу* вала майже повна його байдужність до бо* гословської проблематики. Ситуація змі* нилася, коли ієрарх, увага якого вже давно була сфокусована на геополітичних питан* нях, вирішив долучитися до створення доктрини “русского міра” – націоналіс* тичної етнофілетичної теорії про особливу роль російської нації та держави у світі та в Церкві. 15 березня цього року, у Неділю пра* вослав’я була оприлюднена Декларація про “русскій мір”, під якою спочатку пос* тавили свій підпис понад 340 православ* них богословів з різних країн світу, число яких нині зросло до тисячі. Як зазначено у цій Декларації, “русскій мір” – це непра* вославна, єретична доктрина, близька до вчення етнофілетизму, що було засуджене на Константинопольському соборі 1872 року. “Ми відкидаємо єресь “русского мі* ра” і ганебні дії російської влади щодо розв’язання війни проти України, яка спричинена цим мерзенним вченням, що не має виправдання – за потурання Росій* ської Православної Церкви, як дії глибоко не*православні, не*християнські” – заз* начають православні богослови, що підпи* сали Декларацію. Аналогічні оцінки були висловлені й у іншому публічному доку* менті – Відкритому Зверненні до Предсто* ятелів Православних Церков. Це Звернен* ня підписали 437 клірики Московського Патріархату в Україні, які звернулися до глав Православних Церков з проханням надати вченню про “русскій мір” оцінку з точки зору православного вчення і, – в ра* зі засудження цієї доктрини як єретичної – притягнути Кирила Гундяєва до кано* нічної відповідальності, позбавивши його права обіймати патріарший престол. Поділяючи більшість тверджень, що містяться у згаданих Зверненнях, ми хоче* мо також звернути увагу Вашої Всесвятос* ті на інший єретичний аспект доктрини “русского міра”, що суттєво спотворює православну антропологію. Йдеться про заперечення прав народів на історичне са* мовизначення або історичний фаталізм, що властивий доктрині “русского міра” в інтерпретації патріарха Кирила. Згідно з міфологічною історичною концепцією ос* таннього, росіяни, українці та білоруси ні* бито належать до спільної цивілізації “рус* ского міра” і як такі не мають морального права на подальше історичне самовизна* чення. Зроблений у минулому вибір ніби* то довічно зобов’язує їх бути частиною “русского міра” або ж і російської держа* ви. Заперечення свободи цілих народів по*
єднується у світогляді патріарха Кирила та його однодумців з расистською за своїм духом теорією, відповідно до якої Росія та “русскій мір” є чимось принципово кра* щим та вищим за інші народи, а історичні сусіди Росії – українці та білоруси – мають право на існування та майбутнє винятково як частина російської дійсності. Цілком логічною у рамках цієї расистської кон* цепції, що ділить народи та держави на “справжні” та “штучні”, виглядає і прин* ципове заперечення права народу України на повну канонічну церковну самостій* ність (автокефалію) та власне державне буття. Разом з тим важливо розуміти, що іде* ологія сучасної РПЦ містить загрозу не лише для України, але й для цілого правос* лавного світу. “Так само, як Росія вторгла* ся в Україну, так і Московський патріархат, очолюваний патріархом Кирилом, став за* гарбником у Православній Церкві, нап* риклад, в Африці, спричинивши розкол і чвари” – зазначають у вже цитованій нами Декларації православні богослови. Важли* во усвідомлювати зв’язок між доктриною “русского міра” та конкретними церков* ними рішеннями, ініційованими патріар* хом Кирилом в останні роки – від розриву євхаристійного спілкування зі Вселен* ським Патріархатом (15.10.2018) до ство* рення “Патріаршого екзархату Африки” (29.12.2021) та активної підтримки зброй* ної агресії РФ проти України (2022). Почи* наючи як мінімум з жовтня 2018 року, усі дії патріарха Кирила підпорядковані кон* кретній політичній меті. Він прагне ради* кально збільшити присутність РПЦ за ме* жами Росії, максимально послабити Все* ленський Патріархат та грекомовні Поміс* ні Церкви й у такий спосіб нав’язати пра* вославному світові гегемонію і диктат Московського патріарха. У ситуації, що склалася, вкрай важли* во, аби Кафолична Церква належним чи* ном відреагувала на виклики, що походять від паганізованого російського право* слав’я. Як свідчить Євангеліє, “усяке доб* ре дерево і плоди добрі родить, а погане де* рево і плоди погані родить” (Мф. 7:18). Ді* ючи за цим, заповіданим нашим Спасите* лем принципом, Церква соборно має виз* нати, що дерево, яке приносить сьогодні “плоди війни”, є отрутним, тобто засудити доктрину “русского міра” як єретичну. Ми закликаємо Вашу Всесвятість та Предстоятелів Помісних Православних Церков також якнайшвидше розглянути діяльність патріарха Кирила, пов’язану з його протистоянням Вселенському Патрі* архату та багатьом Помісним Православ* ним Церквам, і, – в разі якщо ця діяль* ність буде визнана такою, що містить оз* наки схизми, – притягнути Московського патріарха до канонічної відповідальності. З огляду на викладене вище, ми проси* мо Вашу Всесвятість та Блаженнійших Предстоятелів Помісних Православних Церков канонічно кваліфікувати кілька рі* шень Священного Синоду Російської Православної Церкви, ухвалених впро* довж 2018–2021 років, які, на нашу думку, не відповідають засадам православної ек* лезіології та загрожують всеправославній єдності: • рішення про розрив (в односторон* ньому порядку) євхаристійного спілкуван* ня зі Вселенським Патріархатом, Олексан* дрійським Патріархатом, Церквою Кіпру та Церквою Греції; • рішення про створення – всупереч канонічній традиції та шостому правилу Першого Вселенського Собору – церков* них структур Московського Патріархату на канонічній території давнього Олексан* дрійського Патріархату. Від імені архієреїв нашої Церкви та численних жертв війни Росії проти Украї* ни, яку патріарх Московський відкрито і однозначно публічно схвалює та підтри* мує, звертаємося до Вашої Всесвятості та Предстоятелів Помісних Православних Церков з проханням: • засудити доктрину “русского міра” та визнати її єретичною; • кваліфікувати дії патріарха Кирила на канонічній території Олександрійсько* го Патріархату як схизматичні; • позбавити Кирила Гундяєва права посідати Московський патріарший пре* стол. З щирою братньою любов’ю у Христі ми просимо Вашу Всесвятість та Блажен* нійших Предстоятелів Помісних Право* славних Церков і надалі підносити свої молитви за стражденний народ України та вдовольнити прохання, висловлене у цьо* му листі, – об’єктивно, у відповідності до віровчення та священних канонів Святої Православної Церкви, розглянути діяль* ність нинішнього очільника Російської Церкви.
Від імені та за дорученням Архієрейського Собору Православної Церкви України – Епіфаній, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Православної Церкви України
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
