Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Творчі обрії · “Митець у своїй внутрішній свободі за велінням серця тягнеться вгору”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

Поезія рятує націю і возвеличує її народ

Слово Просвіти, №26 за 2023 рік

Ольга ХОДАЦЬКА, заступниця голови Правління Київської “Просвіти” В альманасі “Нескорена Україна” представлена творчість авторів із різних куточків нашої країни та діаспори. Усі твори написані після 24 лютого 2022 року, з початку повномасштабної війни в Україні за свою незалежність. У них – біль українського народу, відкриті рани, сльози, що запеклися в душах матерів, дружин, коханих… Невипадково першим в альманахові надруковано вірш Олександра Олеся, написаний ще в листопаді 1915 року. За словами автора передмови, поета, публіциста, заслуженого діяча мистецтв України Михайла Шевченка, “це не просто поетична збірка, яку прочитають сотні чи тисячі людей. Це книга, з якою легше вступати хоч і в останній бій із ворогом. Вступати в бій і перемогти! Тут ще раз можна повторити: “Поезія – вона рятує націю і возвеличує народ!” Щемно звучали вірші першої заступниці голови НСПУ Тетяни Фольварочної, яка сказала, що нині потрібна особиста дієва позиція всіх громадян, кожного на своєму місці, бо цього вимагає саме життя. Модераторкою поетично-музичної імпрези була директорка Будинку письменників Ніна Шаварська, яка наголосила, що “поезія – це найвеличніша форма, в якій може втілитися думка про Людину”, з усіма її болями і радощами, які нині особливо важливі для кожного жителя Гостомеля, бо міс- Альона РАДЕЦЬКА, м. Хмельницький Митець у своїй внутрішній свободі за велінням серця тягнеться вгору. Не крізь шпарини вікна, а пориванням душі та думки він прямує туди, де народжується чисте слово. Щоби, підгледівши цю таїну, гранити та шліфувати власне, аби жодне не було марним. Бо ж у творця не бува дрібниць. Його ніщо не обмежує, крім власного сумління, а саме воно ледь чутно шепоче, що і творець, і його слово прямують до Бога, Початку всього творіння. Поєднання земного й небесного демонструє хмельницька поетеса Ольга Ткач у своїй сьомій збірці “У творця не бува дрібниць”. Вона напрочуд тонко відчуває цю межу, що з’єднує два паралельних світи, які не просто так взаємопов’язані. Творець слів славить творця неба і землі, а той наділяє першого натхненням і особливим даром – передавати рядками красу життя. Творець слів перебуває під пильним поглядом Творця, бо він дозволяє йому говорити. Щоби почули. Це підтверджують слова: Світ у рядках-стежинах Визрів і ось – ожив! Той, хто ліпив із глини, Мову мені вділив. (“Вкотре остання з літер…”) Чому у творця не бува дрібниць? Бо дрібниці – це намистини, які формують вервицю шляху. Одна до одної, наче до обрію, за яким – світло. І його вистачає для всіх. Така воля творця! Наснага творити зі слів приходить у тиші. Це один із ключових концептів, який пронизує збірку. Тиша трансформована, уособлена зі світовідчуттями. Це “рай інтровертів”. Вона “гусне”, перетворюючись на мовчання. “І з мовчання ростуть ключі…” – пише поетеса. А ще додає: “І тільки тиша випробує всіх // На шлях, на ціль і на жарину в грудях”, бо “…справжня міць, коли усе стиха-то вистояло, відрізавши московському ворогові дорогу до столиці. На зустрічі звучали вірші Тетяни Левицької, Петра Засенка, Володимира Коскіна, Лесі Оленівської, Міли Сонячної, Ірини Родченко, Валентини Швежикайте, Лариси Петрової, Владлена Ковтуна, Серго Сокольника, Ольги Ходацької. Прекрасні пісні подарували глядачам народні артисти України: Анатолій Демчук і Олег Дзюба, заслужена діячка естрадного мистецтва Тетяна Мірошниченко та композитор-виконавець Ігор Якубовський. Гостей міста приємно вразив стінопис “Очі” (автори Ірина Романченко та Сергій Радьога), на якому материнський погляд спрямований у небо, бо звертається з молитвою до Бога захистити кожного, хто воює за вільну і незалежну Україну. не перестає!” (1 Кор. 13, 4–8). У цій збірці багато висоти. До неї варто тягнутися, щоби зрозуміти, навіщо ти прийшов у цей світ і для чого тут живеш. Концепт “життя” – невичерпне мірило самосвідомості. Воно пронизує буття і спрямовує його. Сьогодні ти тут, а завтра – летиш до обрію. Сьогодні стоїш на роздоріжжі, а завтра перед очима лише один шлях… І весь світ маліє, зводиться до маленького вогника на восковій свічці. І слова… “до останньої крапки в кінці”. Концепт “слово” у книзі вживається часто, є яскраво вираженим і подається у різних значеннях. Тобто є слово земне, яке йде від творця-автора, а є високе, котре, наче своєрідне посланням із неба. Найчастіше перше слово зустрічається у розділах “Горіхи слів” та “Сліди на папері”, куди Вручили диплом лавреата премії голова Хмельницької обласної організації НСПУ Петро Маліш та заступник керівника виконавчого апарату Хмельницької обласної ради Тетяна Зеленко. – Поезія Олі Ткач – висока. Письмо сконденсоване, наближене до афоризмів. Її рядки – образні та метафоричні, – зазначив Петро Маліш. – Тому цілком заслуженою є ця перемога. Ольгу Ткач привітала і подякувала за її творчі поради молода поетеса Дарина Янчук. Прекрасним душевним співом прикрасили захід подружжя Віри та Юрія Найд, викладачі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. За інформацією Хмельницького обласного літературного музею Слова вдячності пролунали від начальниці відділу культури, молоді та спорту Гостомельської селищної ради Катерини Павленко – за подаровані письменниками книги для бібліотеки. Продовжилося прекрасне спілкування з авторкою стінопису та начальницею відділу освіти Гостомеля Наталією Рохманюк. Нові знайомства, цікаві ідеї співпраці на майбутнє. Загальна атмосфера поетично-музичної імпрези була просякнута енергетикою наснаженого патріотичним духом художнього Слова, в якому є біль утрат, але є й безмежна віра в Україну! Презентації альманахів “Нескорена Україна” з великим успіхом відбулися також в Ірпені, Переяславі, на закордонні. Про це говорить поетеса Тетяна Левицька: “Ми дійсно нескорені, поки кожен робить все можливе і неможливе заради Перемоги!” У планах поетично-мистецького десанту НСПУ – нові зустрічі з читачами міст і сіл, які спрагло чекають художнього слова – українського, рідного, від якого віє добром, красою, істиною. Від імені Правління Київської “Просвіти” (голова – народний артист України Кирило Стеценко) щиро дякую всім учасникам за активну позицію на поетично-мистецькому фронті боротьби з російською імперською експансією, за слово і чин щодо підтримки наших героїчних воїнів, за міцну й несхитну віру в Перемогу! вміщені вірші, що “залишають у душах сліди”. Тут воно виконує різну роль: “Бути слову хірургом і катом, // Знати ціни мовчанню й хвалам…”; “Слово зцілює, слово жалить, // Глушить гнівом, плекає мир…”; “Слово предвічне шепче прозріння…”; “І замість когось зігріти, / Слова у вогонь ідуть” та ін. Друге слово – Господнє – у розділі “Божий слід”. Яке лунає навіть тоді, коли до нього ніхто не прислухається: “Бог у прямому ефірі // Сам”. У розділі “Неперелітні квіти” акцент зроблено на природі як на ще одному Божому творінні. Тут авторка вдається до метафоризації й образності. У неї і “дощ по даху грає оплески”, і “…лютий в кожусі наопашки // До сонця іде по стерні”, і “Моргає небо віями перистими, // земля ж у синь любовно загляда”, і “Вечір вишиє в травах тихий спів цвіркуна”, і “А дощ гукав усю родину, // Щоб гідно провести весну” та ін. Природа – одне із тих джерел, у якому людина може ясно побачити відображення Божого лику. Але життя – це шлях, ідучи яким не лише милуєшся краєвидами обабіч, але й натираєш мозолі, а часто й борешся за те, щоби наблизитися до мети! Однак утома у світлі Творця обертається на гарт, у кожній помилці віднаходиться зерно науки, а в поразці – краплина сили до звитяг. Струнами-вітами Вишепчу світові: “Прикрий єси, та милий…” (“Вірою міряю...”) Більше роздумів про це – у розділі “Пішки до вирію” (усього у збірці п’ять розділів, тут їх назви подано у довільному порядку). Ольга Ткач зуміла за допомогою слова передати гаму відчуттів, які, наче зорі, освітлюють темряву ночі. У внутрішній боротьбі вона відшукала те, що здатне освітити й зігріти. І це тепло передається іншим – поглядом, звуком, торканням, серцем… Нескорене місто­герой Гостомель днями зустрічало поетично­музичний десант Національної спілки письменників України з презентацією альманаху “Нескорена Україна” (книга друга), виданого у 2023 році (упорядниця – Ніна Шаварська, директор Будинку письменників), у якому надруковані твори поетів, написані з початку повномасштабної війни України за свою незалежність. У віршах органічно поєднуються роздуми про непросту місію героїчного українського народу, вболівання за його долю, віра в добро, справедливість і Перемогу.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин