На часі · “Настав момент масового видання світовими мовами очищеної та правдивої історії не лише Руси-України, а й Московії”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
“Київ – світова столиця української культури”
Слово Просвіти, №26 за 2025 рік
Кирило СТЕЦЕНКО, народний артист України, голова Київської “Просвіти”
Таку амбітну назву отримала масштабна партнерська програма, яку було презентовано 30
щини, студентки Глафіра Позднякова з Херсонщини і Яна Пасєка з Хмельниччини. Президентські стипендії отримають і військові, які вибороли перше місце в конкурсі: ліцеїсти Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ганна Дрозд і Денис Соловей, ліцеїст Військового ліцею Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Павло Сивоус, курсант Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ярослав Іванченко, курсант Військового інституту танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” Ростислав Яворський, курсанти Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут” Оксана Віраг і Костянтин Паламарчук, курсант Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова Катерина Жирна. Цього року до проведення конкурсу підключився Світовий конгрес українців в особі Любові Любчик, голови координаційної виховноосвітньої ради, і завдяки зусиллям пані Любові та учителів, які працюють в українських суботніх школах, конкурс відбувся в багатьох країнах, де живуть українці, – Австралії, Італії, Болгарії, Польщі, Швеції, Швейцарії, Узбекистані, Таджикистані, Великій Британії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Румунії та інших країнах, і виконав свою потужну об’єднавчу функцію. Напередодні нагородження переможців XXV конкурсу в інформаційному агентстві відбулася пресконференція за участі Володимира Загорія, президента Міжнародного благодійного фонду “Ліга українських меценатів”, голови Наглядової Ради ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця”; Олексія Сергієнка, заступника начальника управління – начальника відділу планування червня головою Київської “Просвіти” на традиційному круглому столі в інформаційному агентстві “Наголос” Всеукраїнського товариства “Просвіта”. Згідно із задумом, ця програма має тривати десятки років і включати низку культурно-мистецьких, просвітницьких, організаційних та інформаційних заходів у Києві та за кордоном. Прикладами таких ініціатив могли б стати проєкт “Дух України у храмах світу”, міжнародна промоційна кампанія з репатріації імен українських геніїв (відвойовування національної символічної спадщини), заснування мереж українських культурних центрів та кафедр україністики по столицях світу. Загальну мету програми можна сформулювати як концептуальне, системне й акцентоване ширення таких артефактів української культури, які спроможні яскраво й виразно демонструвати нашу неповторну культурну ідентичність і втілювати унікальні якості українського національного духу, попри розмаїття історичних епох, видів мистецтв, жанрів, стилів або імен авторів. Важливими цілями цієї стратегічної програми повинні стати світоглядна й організаційна консолідація світового українства, а також рішуче переосмислення глобального бренду України – його цілеспрямований “ребрендинг” і “рефрейминг” в умовах визвольної війни. Надзвичайно актуальною бачиться й потреба міжнародного розвінчання московського міту про Київ як про “колиску трьох братніх народів”. Загалом настав момент масового видання світовими мовами очищеної та правдивої історії не лише Руси-України, а й Московії, в основу яких було б покладено оновлений україноцентричний історичний метанаратив. Сьогочасні історичні обставини дають нам змогу бути почутими світом, адже вже 11-й рік Україна перебуває в епіцентрі вселенської битви Добра і Зла. Її особливістю є те, що точиться вона в режимі online та постійно висвітлюється у глобальній інформаційній мережі. Очевидно, що подібні масштабні задуми здатні втілюватися лише за інституційного партнерства з владою, бізнесом та громадянським сектором. Вважаємо, що природніми партнерами мають стати Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація, відповідні київські ВНЗ та підрозділи НАНУ, Український інститут національної пам’яті, МЗС, МОН, МКСК України та інші. І на завершення – найцікавіше запитання: “Чи готовий Київ,
як влада і суспільний організм, до прийняття на себе такої масштабної лідерської місії?”. Без сумніву, процес українізації столиці перебуває на серединній стадії. І щоб “лікар вилікувався сам”, потрібні не просто цілеспрямовані зусилля влади міста, а й потужне і пристрасне бажання сукупної спільноти киян. Принаймні, пропонована тут програма має потенціал, щоб стати сильним ідеологічним мотиватором для самоусвідомлення Києвом своєї історичної ролі. Тисячолітня колективна пам’ять доносить легенду про пророцтва Андрія Первозванного, який бачив “сяєво Божої благодаті над Київськими горами”. Згадаймо і слова засновника Київської “Просвіти” Бориса Грінченка: “Був час, коли з сього міста хвилі просвіти, хвилі розумового життя розпливалися не тільки на всю Україну, але й на всю Східну Європу, зачіпаючи й Західну”.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
