Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-простір · “Ігор Борко абсолютно вільно себе відчуває на сцені. Він усе робить артистично”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Ювілейна сповідь у піснях

Слово Просвіти, №26 за 2026 рік

Едуард ОВЧАРЕНКО Світлини Едуарда Межула Ігор Борко – співак, який виступав на провідних сценах світу: у США, Японії, Нідерландах, Чехії, Румунії, Іспанії, Польщі та багатьох інших країнах. Нідерландська преса назвала його кращим Едгаром в опері “Лючія ді Ламмермур”, а відомий журнал “Forbes” – одним із найкращих виконавців партії Надіра. Міжнародні музичні критики неодноразово відзначали унікальний тембр голосу та феноменальний верхній регістр артиста. Його майстерність отримала високу оцінку відомих діячів світового музичного мистецтва, а публіка престижних європейських фестивалів неодноразово аплодувала співаку стоячи. Ювілейний вечір став особливою подією для шанувальників української пісні, класичного вокалу та живої музики. У програмі прозвучали найкращі твори з творчого репертуару артиста: українські народні пісні, романси, популярна класика, неаполітанські композиції та музичні перлини, що вже багато років дарують слухачам сильні емоції та незабутню атмосферу. – Цього вечора публіка була не філармонійна, а, якщо можна так сказати, моя, – зазначив Ігор Борко. – Запросив давніх друзів, людей, які мене добре знають і знають моє мистецтво. Саме приміщення було для мене незвичним. Я співаю переважно в академічних залах, філармоніях, театрах. А тут був величезний зал, треба було трішки по-іншому подавати голос. Але все відбулося дуже вдало. Співав те, що найбільше подобається публіці. Незмінно були українські пісні, кожен номер зустрічали з величезними оваціями. Скільки б не співав нашу пісню, щоразу знаходиш якісь нові вокальні барви, інтонації, відчуття публікою того чи іншого куплету. Тут невичерпна криниця, це наші корені. Сьогодні ми переживаємо дуже важкі часи і я відчув, що треба зробити акцент саме на такому репертуарі. На жаль, цього не почуєш на нашому телебаченні чи радіо. І хоча там багато контенту українською мовою, але з Україною насправді мало що пов’язано. Там немає глибокого тексту, про музику взагалі мовчу. А я робив наголос саме на українській пісні, українській музиці. І вважаю, що від цього тільки виграв. Також завжди на концертах виконую неаполітанські пісні – це справжні шедеври, шлягери, публіка їх добре сприймає. Для тенора це коронка. Мій концерт відбувся завдяки Олесю Журавчаку, з яким ми давно знайомі. Наша дружба починалася з прямих ефірів Святослава Литвиненка, який опікувався молодими виконавцями. Він приводив їх на радіо, коли був диригентом Оркестру народної та популярної музики Українського радіо. Це були колосальні вечори, колосальні програми, яких зараз взагалі нема. Потім разом з Олесем ми їздили на фестивалі до Угорщини, до українського Криму. Одні з небагатьох виступали перед моряками флагману “Гетьман Сагайдачний”. Сьогодні Журавчак – віртуоз номер один, а ще директор Культурного центру “Печерськ Палац”. Сам запропонував мені зробити ювілейний концерт у цьому залі. Дуже вдячний Олесеві за цю ідею. Він не тільки надав залу, а ще й сам взяв участь у концерті. Цього вечора виступали мої побратими по сцені, моя творча родина. Світлана Корецька йде зі мною по життю. У моїх знакових концертах вона була завжди поруч. Її голос, манера вести концерти, оголошувати номери співпадають з моїм відчуттям того, як має відбуватися концерт саме сьогодні. Вона вміє все добре подати. Світлана – справжній конферансьє, справжня ведуча. Просто не уявляю когось іншого на її місці. Вперше запросив до участі у своєму концерті Ольгу Рудик. Вона дуже талановита і публіка надзвичайно тепло її приймала. Також серед виконавців був мій студент, талановитий хлопець Гуань Дженьян. Йому дуже подобається співати українські пісні. Він має прекрасні вокальні дані. Зараз – асистент-стажист, закінчує навчальний процес. Готуємо його виступ в оперній виставі в Оперній студії Національної музичної академії України. Мені вдається працювати зі студентами з Китаю. Вони уважно слухають, копіюють, навіть коли не розуміють. Ці хлопці високо оцінені в Китаї й Україні. Крім цього Дженьян добре володіє українською мовою. Він допомагає у проведенні конференцій і творчих заходів у Національній музичній академії України як перекладач для китайських студентів, Посольства КНР, делегацій, які приїжджають з Китаю. Мені хотілося б зробити абсолютно нову програму, залучити молодих виконавців і поїхати з ними по Україні. Вже маю 23 випускники, це колосальна кількість. Хтось за кордоном, хтось воює. Але хлопці відгукуються, пишуть, ми спілкуємося. Я пишаюся успіхами своїх вихованців і дуже сподіваюся, шо цей проєкт відбудеться. Також я мав можли8 вість поспілкуватися з учасниками концерту. Світлана Корецька, ве# дуча концерту, заслужена діячка мистецтв України: “Наша творча дружба з Ігорем Борком розпочалася багато років тому, коли він почав співпрацювати з ансамблем “Рідні наспіви” та Національним оркестром народних інструментів України. Відтоді ми заприятелювали. Ігор Миколайович – супер професіонал. Тенорів різного віку у нас немало. Але вони зрідка дають сольні концерти. А якщо й наважуються, то дуже хвилюються. Натомість Ігор Борко абсолютно вільно себе відчуває на сцені. Крім цього, він усе робить артистично. Відчувається, що повністю спрямований на певний настрій. Не знаю, з ким з вокалістів його можна порівняти, він неповторний. Перші концерти були більш академічні. Ігор Миколайович дещо додавав до моїх текстів, розповідав щось нове. За ці роки зібралося багато матеріалу, який можна використовувати. Беру ту його частину, яка краще підходить до нової програми. Бути педагогом-вокалістом складно. У музичному інструменті все зрозуміло, а тут – голос. Напевне це від його педагога Костянтина Огневого. До речі, рідко хто з виконавців згадує своїх вчителів. Мені доводилося працювати з багатьма відомими співаками, піаністами. Запитувала у них, можливо, варто згадати їхніх педагогів. На що мені інколи відповідали: “Не треба”. А Ігор Миколайович завжди згадує, що вчився в Огневого. Вміти навчати співу, це не менше обдарування, аніж вміти співати. І лише хороший вокаліст може бути хорошим педагогом. Адже неможливо навчити того, чого не вмієш сам. Теоретично не навчиш, потрібно все показувати на практиці. Якщо говорити про новий концерт, то він запам’ятася теплим сприйняттям публіки. Ігор Борко вже згадав, що в цьому залі він співав уперше. Він виконував різні пісні, у різних стилях. Все було довершено. Буває, що з роками голос вокаліста звучить вже не так, як в молодості. А тут кожен штрих, кожен нюанс голосу були просто ідеальні”. Юрій Карнаух, художній ке# рівник ансамблю “Рідні наспі# ви”: “На час нашого знайомства з Ігорем Борком ансамблем “Рідні наспіви” керувала Ніна Проценко, тож наша творча дружба триває близько 30 років. Ми тісно співпрацювали з багатьма солістами Національної опери України: Лідією Забілястою, Марією Стеф’юк, Тарасом Штондою, Анжеліною Швачкою, Іриною Семененко, Миколою Шопшою, Людмилою Монастирською і, звісно ж, Ігорем Борком. Наш колектив мобільний. Це дає можливість краще контактувати з вокалістами, не через диригента, а безпосередньо виконавцям. Звучання “Рідних наспівів” на великій сцені практично дорівнює оркестровому. Якщо говорити про Ігоря Борка, то сьогодні він один з найкращих ліричних тенорів. Тримає солідну форму, показує високий рівень свого мистецтва. Багаторічний досвід творчої діяльності показав з першої репетиції, що пауза в діяльності ансамблю, яка тривала з грудня до середини травня, жодним чином не вплинула на майстерність, якість звучання колективу. До того ж в ансамбль прийшла нова учасниця, студентка Національної музичної академії України, флейтистка Софія Зейдліц. Іза декілька репетицій вона настільки відчула ансамбль, наче грала з нами не один десяток років. Вважаю це унікальним явищем, тому що відчути стилістику і почерк колективу за лічені репетиції – дар Божий. Учасницю концерту Ольгу Рудик до цього не знали. Познайомилися вже коли готувалися до виступу. З першої репетиції вона приголомшила всіх своєю вокальною природою і неабиякою музичністю. Враження були просто неймовірні. Вона, звісно ж, стала окрасою цього концерту. У наших творчих планах і надалі співпрацювати з Культурним центром “Печерськ Палац”. До нових зустрічей, дорогі шану- У Культурному центрі “Печерськ Палац” відбувся великий ювілейний концерт народного артиста України, соліста Національної опери України, всесвітньо відомого тенора Ігоря Борка – виконавця, чий голос став справжньою окрасою української сцени та символом високого вокального мистецтва.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин