Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №27 за 1996 рік

Слово Просвіти, №27 за 1996 рік

писали про найвидатнішого політичного діяча України 1940--1950-х років, і якими б талачовитими, висококваліфікованими й глибокоерудованими вони не були, нарис Петра Дужого назавжди залишиться оригінальним і неповторним. Підставою для такого висновку є блискуче поєднання в особі автора всебічної обізнаності з дотичними джерелами та пітературою і безпосередня боготорічна інтелектуальна праця та боротьба в Оргонізації, яка саме під проводом Степана Бандери досягла найвищого несення своєї націонольно-визвольної "ЗФВОЛІОЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ і ВПЛИВУ, ЩО ВИЛИЛИСЯ в легендарно-героїчний повстанський рух 1940--1960-х років. Практично автор готувався до створення книги «Степан Бандера - символ Нації» протягом усього зрілого життя Перед тим, як узятися за таке відповідальне дослідження, він опублікував декілька сотень стотей, повідомлень і рецензій, присвячених героїчній боротьбі ОУН і УПА. Починаючи від 1936 року, його публікації появлялися на сторінках укроїнських календарів книжкового зрозко, чосописів «Життя і знання», «Просвіта», випускалися окремими виданнями. П. Дужий ще 1937 року опублікував п'єсу «Обжинки». В поневоленому гітлерівцями Львові під псевдонімом Арсен Панасенко Підпільно вийшло його книга «Роки революції | державного будівництва в Україні 191/- 1923» (1942) Під час перебування в Де Скільки 6 авторів, тепер чи в будуччині, не щи 0 їБ ані п РУ - с -- - - ні інно й п ьо меЕЛОЖУЮМ ИЙ МОЯ я РЕ - пео пРОвідн/ка Ес РА АР Р о Р (Петро Дужий. Степан Бандера -- символ Нації. Ескізний нарис про життя І діяльність Провідника ОУН. -- (Львів): Галицька Видавнича Спілка, 1996. - Частина перша. - 190 с, т що з пня роайсько-більшовицькому ув'язненні писав протиімперські поезії, значну частину з яких зумів І9/8 р передати за кордон, Через два роки ця збірка під назвою «Розкуте слово» за підписом Панас Скелястий побачило світ У Мельбурні (1980) Дуже вчасними і потрібними для українського читача, були й залишаються праці ГП. Дужого «50-літні роковини Першої Конференції Поневолених Народів Сходу Європи й Азії» (Стрий, 1993), «За яку Україну боровся Степан Бандера» (Київ -- Львів, 1994) та інші. Винятково вагоме науково-пізнавальне | політично-виховне значення для українського постколоніального суспільства має найновіша книга Петра Дужого «Степан Бандера - символ Нації», першу частину якої подарувала читачам «Галицька Видавнича Спілка» всередині 1996 року, а другу завершує готувати до друку. Наукову апробацію праця пройшла на сторінках газети «Шлях перемоги», де протягом останніх років вона друкувалася окремими розділами. Дослідник порушив безліч питань, які потребують спеціального монографічного чи дисертаційного висвітлення, і в кожному сказав своє виважене і обмірковане протягом кількох десятиріч слово. Адже в ОУН автор активно працював уже від 1934 р. а в її юнацьких структурах почав свою діяльність ще раніше (1932). Пережив він довголітні ув'язнення в польських, німецьких та російських тюрмах і таборах, був засуджений гітлерівцями (1943) ії більшовиками (1947) до смертної кари. В історії національно-визвольного руху ГП. Дужий назавжди залишиться і як практик-організатор, і як талановитий пропагандист націоналістичних ідей, і як обдарований публіцист та редактор видань ОУН та УПА, між тим г часопису «ідея і чин».. У вступних заувагах розкривається суть | значення терміну «бандерівець», яким зчаста чужинці називають усіх українців | зроблено це грунтовніше | переконливіше, ніж будьколи раніше. Відтак з'ясовується родинне оточення, історико-політичні особливості становища Галичини на початку життєвого шляху Степана Бандери, його дитячі та юнацькі роки, вплив на формування світогляду подій, пов'язаних з існуванням ЗУНР то УНР, боротьбою Українських Січових Стрільців тощо. Належну увагу звернуто на особистість Андрія Бандери - батька Провідника ОУН, і його участі в Українській Галицькій Армії, де він працював капеланом. Коротко охарактеризовано діяльність Української Військової Організації (УВО) | «Просвіти», участь у них С. Бандери. Розкрито антиукраїнську політику польських поневолювачів у 1920-1930 роках. ПІ. Дужий знайомить читачів і з історією створення та діяльністю ОУН, і з її ідейно-політичними основами, спростовує різні спроби викривленого розуміння українського націоналізму, його устроєвих |статутних) та програмових засад. Переконливо доводиться, що духова спадщина Т. Шевченка стала найголовнішою підвалиною ідеології цього руху. Згаданий тут і наведені далі аргументи показують його як явище загальноукраїнське, всенаціональне (с. 42-49). У такому ж аспекті розглядається творчість Івана Франка, Лесі Укроїнки, Василя Стефаника, Миколи Міхновського... Захоплюючим і практично всестороннім кодексом організаційних законів і моралі кожного нашого самостійника-державника стали три основоположні твори: «Декалог. Десять заповідей Українського Націоналіста»; «12 прикмет характеру Українського Націоналіста» і «44 правила життя Українського Націоналіста» Наведено й текст «Молитви Українського Націоналіста», що стала четвертим твором у цьому циклі (с. 94- 95). Їх знали не тільки всі учасники національно-визвольного руху 1930-1960-х років, алей мільйони їхніх прихильників, починаючи від шкільного віку. Знали й виконували... вні ни ПРЕ РЕ. о --и нії нні З'ясовано історію створення ОУН | ролю С. Бандери в розбудові її мережі, залученні до неї всіх верств Укроїнського Народу Автор знайомить читача з біогрофією зосновнико І першого керівника цієї Організації полковника Євгена Коновальця, розглядає політичну і літературну творчість Богдана Кравціво, Володимира Яніва, Святослава Мотали та інших незламних борців 30 волю і добро Нації Світового розголосу набули масові акції зо українську школу та національно-патріотичне виховання, такі ж виступи проти алкоголізму, пияцтва, що їх проводила ОУН на західноукроїнських землях в 1932-33 роер До сліз зворушує читачів розповідь про Василя Біласа і Дмитра Данилишино (с. 102- І08). Багатьом українцям, особливо ж молодим, автор допоможе зорієнтуватися в напрямках І суті діяльності політичних партій 1920-1930-х років |с 109-115), зрозуміти специфіку позицій Дмитра Донцова і його взаємин з ОУН |с 116-121) Неодноразово стверджується, що організований український націоналізм починається з Братства Тарасівців, яке виникло наприкінці ХІХ сторіччя. Досить докладно розглянуто Варшоавський і Львівський судові процеси проти ОУН та її чільних діячів, головно ж, Степана Бандери (с 137-154), З'ясовано систему провокацій і терору московсько-більшовицьких імперіалістів і польських шовіністів. Вдало розкрито заслуги перед Україною Євгена Коновальця, його вчасне усвідомлення виняткового організаційного, політичного |і теоретичного таланту Степана Бандери, з'ясовано їхню співпрацю і обставини трагічної смерті засновника ОУН. Велика увага, часто більша ніж власне на біографії Степана Бандери, зосереджена на висвітленні актуальних питань історії, ідеології, внутрішньої і зовнішньої політики, стратегії : тактики, а також практичної боротьби Організації. Послідовно розкривається етноцидна діяльність супроти українського народу російських, польських, чеських і угорських шовіністів, подібних намірів німецьких нацистів. Завдяки названим (а вони ж далеко не всі) надбанням нова книга Петра Дужого довго слугуватиме своєрідним довідником і теоретично фактографічним порадником для кожного, хто прагне знати правду про ОУН та її найвизначнішого Провідника. Григорій ДЕМ'ЯН "Іменини книжки Читач уже стомився від низькопробного чтива, яким повсюдно завалені книжкові розкладки. І поетична книжка "-0Ло», видана у світ всеукраїнською газетою для жінок «Я, ти, ми», є приємним винятком із потоку сьогочас- НОЇ КНИЖКОВОЇ продукції. Газета «Я, ти, ми» -- це світ жіночих АУМОК і почуттів, проблем та інтересів, сподівань і вчинків, болю та радощів. А своєрідним камертоном до різнобарв'я тем протягом існування газети був єди- ЧИЙ вірш, вибраний поетесою зі свого Творчого доробку і супроводжуваний оригінальним автокоментарем. Таким чином, упродовж шести років читачі мали Змогу познайомитися з творчістю Чілого сузір'я талановитих українських ченок 7 Таких неповторних у Своїх зРчих пошуках і здобутках! Мас витала в повітрі й урешті Ріалізувалась у своєрідну антологію ОДНОГО вірша, про котру довгий час яв колектив редакції. Книжку склали Рші 63-х українських сучасних поетес. Якось один радіожурналіст назвав її і | | поезії». Але ж | не поділяється на чоловічу тазу Є мистецтво і не мистецтво. Є і ІЯ | не поезія. То вже інша річ, що ть теми, що їх чоловік і жінка Кк переживають у житт - а відображають у творчості порізному. иклад, жінка інакше пише ж, кохання у віршах, аніж це почуття "Ловлює й ословлює чоловік. Жінка -- натура більш емоційна, наділена тон- ШИм сприйняттям довкілля, що й стало датним підгрунтям для розквіту її творчого потенціалу. На сучасному небосхилі української поезії сяє сузір'я жіночих імен, чия творчість може бути окрасою будь-якої з європейських літератур. Отож під обкладинкою антології «Соло» цих імен 63 -- неоднакових, несхожих, обдарованих поетичним голосом різного звучання 1 тембру, тональності й емоційного забарвлення. И стоптане будня злою ногою... -- Хочу спокою... Так, антологія пронизана наскрізь болями 1 тривогами сьогодення і цим цінна, бо є документом нашої епохи, свідком нашого складного і суперечливого часу, тягар котрого несе на своїх плечах українська жінка. Жінці нелегко живеться у цьому немилосердному і сповненому випробувань, перепон та страждань світі. До того ж якщо жінка 77 творча особистість. Адже скільки клопотів, проблем, зокрема побутових, Со «оС оо ОцОгО кер ФІ /оССЯ 2-7 одна з них -- відома поетеса Наталка ЩО іх щодень, щогодини повинні могла б приєднатися кожна з 63-х поетес -- без поезії життя для них неможливе, немислиме, адже саме поезія допамагає всім нам жити у цьому жорстокому 1 сповненому суперечностей світі. Завж- ди у нелегкі часи поезія стає тим рятівним крутом, котрий допомогає триматися на плаву потопаючим душам. Поезія -- мов релігія, котра дарує надію, вносить розраду, дає опертя у житті. У колі авторів антології «Соло» -- відомі громадські діячки Атена Пашко, Антоніна Листопад, Галина Гордасевич, Олена Крандакова. Але всіх цих жінок об'єднують наразі не їхні політичні платформи, громадська заангажованість, а любов до поетичного слова, що від часів легендарної Марусі Чурай притаманна українкам. Упорядники намагалися якнайповніше представити творчість жінок, котрі активно працюють у літературі, від славетної Ліни Костенко -- до представниць наймолодшої генерації Віки Івченко та п'ятнадцятирічної Оксани Самари, Поклад звертається до своїх сучасниць. Як тобі, жінко, в цьому столітті, в цьому шаленстві, в цім чорновітті, в емансипації -- без відпочинку"?.. -- Хочу дитинку... Грози твій замок поруйнували, -- сльози лишили, пісню забрали, рани марудять сердце розбите... -- Хочу любити... Ти ж проклинала, попіл згортала, а німота все піміша ставала, -- тріскали доль голубі циферблати... -- Хочу прощати... Жінко-росинко, жінко-богине, будь же висока -- світло загине, вирішувати наші посестри! Саме про це написала у своєму автокоментарі відома українська поетеса Любов Голота: «Благаючи в долі і в Бога щастя і здоров'я на многи літа для чоловіка та доньки, благаю 1 сил для себе, аби мати терпіння бути з ними завжди матір'ю і жінкою, опорою 1 помічницею, забуваючи власні амбіції, в тому числі і поетичні». «Що є поезія у сьогоднішньому світі ? » -7 запитує поетеса Світлана Короненко. І сама ж відповідає: «Можливо, те саме, що квіти. Без них світ міг би обійтися, міг би прожити... НІ, проіснувати, Саме проіснувати, бо коли є квіти, додаються нові фарби до чорно-білого світу. З'являються колір, аромат, А ще -- краса! Словом, те, що є життям | без чого життя неможливе». Мабуть, до цих слів котра так багатообіцяюче заявила про себе дебютною збіркою «Посмішка сфінкса», виданою 1995 року видавництвом «Веселка». Юна авторка намагається осмислити філософські питання Буття і Смерті, Вічності і Безмежжя, Долі та їй Суті, Зради -- і Віри, Надії, Любові. Над ними б'ється впродовж століть не одне покоління філософів -- і ці ж вічні «прокляті» питання непокоять, бентежать душу тендітної київської ліцеїстки. Хочеться сподіватися, що антологія одного вірша «Соло» зацікавить усіх шанувальників красного письменства. /рина ЛОБОВИК, редактор-упорядник антології аСоло» -

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин