Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №27 за 1996 рік

Слово Просвіти, №27 за 1996 рік

| і Ї і неба зно я т 4 "Р г ь б ші - й і с--ю опо нання ча Дії - ій пт ооо Р Іі, РН РР Р Бан нн НИ ні ПРА о ДА ьо нії - ос ДРУ п ана т Р ри їй п т -и ї о- МИИИИЕРННХХ нн нЕРННЙНИ ї наши аамчнннннннии П'ЯТЬ РОКЯТВ ФІЗ АЛЕЖдІОСТІЯ ннаннаници НЕ нн -- Чомуця дата, яка бачилася з відстані дещо інакше, сприймається сьогод неоднозначно? Чомурадість не розпирає мого єства, як це було, коли приймалася Декларація, чи коли проголошувався Акт про Незалежність, чи тоді, коли підіймався національний прапор над маківкою Верховної Ради?! Намагаюся розібратися в самому собі, збагнути причини «муляння» душевного. Тепер вже стало зрозумілим, що духовно-ідеологічна орієнтація є величезною регулятивною силою, яка, власне, ТОДІ 1 була домінуючою в нашому національному житті Без цього піднесення загального, без ціЄІ суспільної тенденції Україна не відбулася б Нова історична реальність, яка склалася тепер, спершу виникла як моральна потреба, як потреба духовного оновлення, 1 ЦІЛКОМ логічно мусить перейти в діяння, В загальнонаціональний культурно-просвітницький рух, в ідеологічну завершеність. Друга фаза не відбулася. І не лише тому, що ми мало були до неї підготовлені, айчерезштучне пригальмовування, ато й свідому антиспрямованість провідної політичної сили, що прийшла до влади. Мусимо про це говорити відверто аби уникнути непередбачуваних наслідків: держава без ідеології. Не відбулося найважливішого і найнеобхіднішого для національного організму це самоідентифікації, що особисто мною трактується як єдність переконань, що, нн ем шо чозжниннюмо зни ач ЕЛЕНИРР - - -- -- ПН ее -іййв заенчН відповідно, визначають і світогляд, | ПЕВНУ -утність форму поведінки, г" ЯК відсутніс розбіжностей поміж реальною дійсністю | духовною сфероїо Ми стали свідками самоїдентифікаци, яка проявилася В розмиванні традиційного образу України, в розмиванні художніх критеріїв, паціональних пріоритетів, в неспроможності політичної еліти сформулювати національно-державнінтереси; вскепсовані та відвертому ігноруванні національної справи Відсутність держав" кризи Павло МОВЧАН: ЧИ ВІДБУДЕТЬСЯ САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ? ної ідеології як системи ідей та ПОГЛЯДІВ, що могли б зконсолмідувати суспільство, стати його своєрідним обручем, всередити якого могли б існувати своєрідні регламентації, в ім'я загального благополуччя. Окрім ворожого наставлення де національної справи, несприйняття По має місце скептичність, з якого деякі «державники» підходять до своїх службових обов'язків, керуючись головним пришципом: «своя сорочка...». До національної ідеї та справи застосували технократичний підхід, що формував відповідний державний курс України. Тому не риторичним було моє звернення до Президента: чи можлива Україна без патріотизму і відповідної ідеології Потрібно збагнути, що ідеологія надає певного сенсу та ДОЦільності ВСІМ" ТИМ змінам, що сталися і будуть відбуватися й надалі в суспільстві, пояснювати ко і нні п не НВ -- - | "ДГ б '-ь необхідність цих змін та визначати пер. спективу розвитку суспільства, ча спрогнозовувати події вже на наступу; роки, аби могло відбуватиєд самовтзпання та діалог поміж різними перствами населення, ане були ся | монологи ситих, яких ми бачемо тепер, чуємо. Належна ідеологія прив'язує лір. диту до певної соціальної групи, робить, ії толерантною до інших, впливає на |; моральний стан, на п дИ, прив'язує до рідного кореня, а не спонукає шукати єдиного сьогодні найпоширенішого рішення: вирватися будь-що на Захід відірватися від рідного грунту. Сьогодні людина доведена до такого стану (про причини не буду мовити - вони потребують іншої розмови), щоїй не до самоідентифікаціи, вона не має іншого вибору, як боротися за власне виживання. Тому вона 1 морально, і політично стала пасивною. Ось власна що і загірчує солодке слово «незалежність», що затьмарує національну перспективу. В поняття самоідентифікаци входить 1 мовне тання, і релігійне, і культурне, г словом. вся сума духовних чинників, які діяли потужно на момент проголошення Незалежності України п'ять років тому. Покладаю надію, що друтої фази, згадуваної вище, нам не минути. Інакше матимемо суцільну бутафорію під умовною назвою Украшна ще они на що с ї "В Ре Кор.:-- Шановний Леоніде Макаровичу! Неможливо в ці дні не почати з того, з чого починалося: з Вас і з Вашої особи. Отже, які найяскравіші події ви пережили зацейчас і згадайте найпам'ятиши для вас діт за 5 років незалежності. Л.К. - Найперше, що є пам'ятне, це вже більш-менш демократичне обрання народних депутатів Верховної Ради минулого скликапня, -- альтернативна ситуація, альтернативні кандидати, була боротьба справжня. | пам'ятиою залишилася Перша сесія Вер-перше засідання, коли у Верховну Раду зійшлися люди різні, -- Рух, демократичні сили, ховної Ради того скликання, он пен Р и а це вже була партійні сили... А я депутат уже багатьох скликань, і я пам'ятаю ті часи, де була одностайність, іде всі, або майже всі депутати були членами комуністичної партії, і денавіть натяку не було наякесь вільнодумство, не було! А тут... Це було для мене перше реальне бачення початку нового життя: уже в перший день перед входом до Верховної Ради зібралася маса людей, які зверталися до депутатів і вже починалися жваві розмови, піднесення... От відчувалось, що починається нова доба! Друге, що мені запам'яталося, це обрання мене Головою Верховної Ради, -- це було 22 липня 1990 року. Це була подія для мене, -- це Голова Верховної Ради України -- хоч це й була тоді республіка, але я вже бачив, що тут у мене відкриваються якісь можливості більші, ніж були до цього. І свідчило про це 16 липня, -. перед цим, - прийняття Декларації про Держав: ний суверенітет. Але найпам'ятниші, звичайно, для мене дні, це з 19 по 24 серпня 1991 року, коли В Москві відбулося ГКЧП, і нам потрібно було реагувати на це дуже виважено, г" ! дипломатично, 1 політично, 1 в правовому сеисі, як тільКИ МОЖЛИВО, А24серпня я вийшов на трибуну Верховної Ради з доповіддю. Закіичилась доповідь, були два обговорення 1 Верховна Рада прийняла Акт про Ддержатту пезалежнисть України. Це було свято для України, для паб ж а з МИРА оо й ня Леонід КРАВЧУК: НШОГО НАРОДУ НЕМАЄ! РН РА нн депутатів! НУу, а потім, -- І грудня 1991 року -- Всенародний референдум, коли воля народу була зафіксована в конкретному документі, -- референдумі, який був схвалений практично 92 відсотками українського народу. І, насамканець, -- грудня, Біловежзькі зустрічі. І світанок нової доби вже абсолютно і вечір імперії. Кор. -- Ддеоніде Макаровичу, за ЦІ роки ви стали всевітньо відомою людиною, стали об'єктом різного ставлення людей, - спектр його дуже цікавий, -- від різного до любові, Ї цьому сприяла бага- то в чому Ваша позиція: Ви вмієте шанувати те, що Вам дає доля, народ... Л.К. -- Я дивлюся реально завжди на речі, мене привчило життя до цього. Я ні зчого не роблю трагедії, нічого не драматизуло, я завжди прагну визначити коріить причини того, що відбувається. Доля людини, яка на виду, людити, яка причетна до великих справ, -- взагалі суперечлива-то п сприймають, то не сприймають, то комусь здається, що вона робить погано, комусь, що добре, 1 завжди потрібна відстань у часі, аби більш точно, 1 в історичному сенсі, змалювати цю людину. Гому я на це дивлюся як реаліст, -- І припливи були, і відпливи, -- це все нормально. Ну, 1 один, визначальний для мене принцип, сенс, підхід, -- по всякому можна це назвати, -- я ділю людей на дві групи: які за Україну і які проти. Я можу прощати людині багато що, тільки не прощаю ніколи, коли вона руйнує державу, ганьбить Україну, топчеться по власній історі, по власній культурі, по власній мові -- я цього не прощаю Печтта справа, що не вживаю до цих людей ня ни нн ніколи якихось «міцних» слів, ЯКИХОСЬ образливих, -- в мене в лексиконі 1 думці їх не має, - алея не прощаю цих людей зате, що вони, позбавлені почут" тя патріотизму, відчуття свого місця на землі, свого кореня, любові до всього, що робить величним народ 1 його силу І я їх шкодую, я жалкую, що вони є ром мені дивно на них дивитися, - але не прощаю їх ніколи. Оцей принцип основний у моєму житті: ставлення людей до України, і він мені дозволяє нормально жити, Ось і в нинішній Верховній Раді. Я дивлюсь як депутат голосу" Якщо він голосує за Україну, " хай він | комуніст, але це людина ще не втрачт" на. Я пе можу погодитися з тим. що МИ повинні жити, ділячи Україшту на ворогі? і на прихильників, на патріотів 7 непатріотів: у нас одна Україна. оди? народ. Я людина не «крайня».! не хоч) бачити в людях ворогів: так ніколи 7 країні порядку не Оудле Наста? - падаести все до одного якогось знаме?" ника: ми є народ, в насє різн! пог є суперечливості в поглядах на історію релігію, -- але це все наше. Іншого тако" го народу немає . Кор. - Якою Ви бачите перепе України? Л.К. -- Вона буде жити вон розвиватись, стане справді демом ною, цивілізованою, багатою. г А? Це потрібен час. У нас все Є АЛ» цьо наші корені, : наша історія - можливості людські. Пройшло ще ду - мало часу, -- нам треба пожити 0 умід що0О Україна стала могутньою дле? такою стане! ктиАУ РРО Р Р РЕ оці БО -го дао ФОМІН"

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин