Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №27 за 1996 рік

Слово Просвіти, №27 за 1996 рік

ЕЕ занеаненнннининнннннннн ЧАННЯ «ПРОСВЯЧІ 0»: 1868-1996 лово ПРОСВІТИ Хто стежив за роботою Верховної Ради під час прийняття Конституції України, той не міг не помітити тої напруженої, упертої боротьби, яка точилася навколо десятої статті проекту Конституції. Представники антиукроїнських, антидержавних сип навіть стовили вимогу, щоб статтю десяту було записано в такому вигляді: «Державними мовами в Україні є російсько й українська мови» |саме так першою - роамська, другою - українсько) Але процес становлення незалежної Української держави вже пішов. | він незворотний. Бо історія має свою логіку, яка хоч часом | з неймовірними труднощами, але прокладає собі шлях у життя. Ї в ухволеній 28 червня 1996 року Конституції України цю статтю сформульовано відповідно до Іісторичної вимоги: «Державною мовою в Україні є укроїнська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на вай території України» Національна мова - могутній важіль прогресу. | Україні тепер, як ніколи, потрібне повернення до неї. Не тільки на словах, а йна ділі. У житті Мова - явище водночас індивідуальне й соціальне: вона обслуговує і кожну окрему людину, і суспільство в цілому. Причому обидві ці 7 основні функції взаємопов'язані й невіддільні одна від одної, Мова однаково спрямована як у внутрішній, психічний Світ людини, так і в зовнішній, СОЦІАЛЬНИЙ СВІТ людей. Тим вона забезпечує єдність індивіда й суспільства, безперервне їхнє взаємозбагачення й взаємопідтримку. Через мову здійснюється спадкоємний зв'язок між минулими, теперішніми й майбутніми поколіннями народу. Саме завдяки цим властивостям мова може виконувати й виконує такі важливі конкретні суспільні й держовні функції: а) інтегруючу - мова об'єднує людей, навіть поділених на класи, клани й партії, створює в них відчуття певної близькості, спорідненості , отже, сприяє перетворенню населення в народ; б) регулятивну - за допомогою мови регулюються стосунки між людьми в СУСПІЛЬСТВІ, узгоджуються їхні інтереси, на ній базуються закони й однакове тлумачення їх, тобто суспільство неухильно цивілізується, в) суспільно-виховну - через мову утверджуються певні моральні цінності в суспільстві, виробляється поняття про позитивні й негативні якості, про добро і зло, формується громадська думко, суспільство поступово стає одухотворенішим, людянішим, г) акумулятивну - мова дає змогу нагромаджувати й узагальнювати життєвий ДОСВІД, набутий народом як у даний час на всій його території, так | протягом усього попереднього історичного існування, | таким чином створює умови для його поступального ду: ховного й матеріального розвитку, д вирівнювальну - завдяки мові певно інформація, певні знання стають нобутком широкого кола людей, внаслідок чого дедол! зростає культурний | інтелектуальний рівень усього суспільства, його творчі можливості. Але ці функції мова може справно виконувати, якщо вона єдина, Спільно для всіх членів суспільства. Адже коли Бог схотів заводити морнославному будівництву вавилонської вежі, він змішав мову її будівників - і цього було достатньо, щоб будівництво вежі припинилося Як стверджує сучасний філософ К. Шудря, «мова -- один із найцінніших набутків модерної нації, потужний генератор її духу, почуття самодостатності. Зруйнування цього глибинного мовного оргонізму рівнозначне позбавленню народу його спадшини, традицій, культури». «Для суспільства важлива ноявність єдиної мови», -- справедливо зауважує російський мовознавець Л. боронниково Це розуміли й розуміють не Тільки філософи й мовознавці, а й політики. | політики, мабуть, насамперед Варто уважніше приглянутися до твореміня Російської імперії. Крім грубої сили (воно бупа і в Турецької імперії), у цьому процес! була задіяна ще й наполеглива, послідовна мовна політика | а от цього турки не зробили, і їхня Оттоманська імперія розпалася при першому ж струсі) Ще на зорі становлення Російської імперії російський цар Олексій Михайлович, укладаючи 166/ року з поляками так зване Андрусівське перемир'я, вважав за доцільне в договорі поставити питання и про викорінення української мови. Зокрема сто: совно української книги він.вимогав, щоб «все те в которьх местностях книги печатань! и их слагатели, також печатники, или друка ри, смертью казненьи книги собрав сожжень! бьли и впредь чтобь крепкий заказ бьл безчестньх книг (тобто українських. - І Ю) никому с наших коропевского величество подданьх нигде не печатоть под страхом смертной казни». Відомий і указ ГІетра І про заборону друкувати в Україні книги, «щоб ніякої різниці і окремого наріччя в них не було». Катерино ЇЇ в одному із своїх указів писоло: «Ніщо так не об'єднує переможених з переможцями, як єдність мови», і категорично вимагала «усі справи... вести російською мовою». Щойно 1914 року російські війська ввійшли в Галичину, новопоставлений губернатор Галичини Бобринський у своїй окупаційній програмі на одне з перших місць ставить мовне питання: «Я буду тут запроваджувати російську мову, закон і порядки» Це пише кілька фактів з безлічі подібних. Не менше, якщо не більше уваги утвердженню російської мови на загарбаних у різні часи неросійських землях приділяло й комуністичне керівництво московської держави. Досить згадати хоч би постанову РНК СРСР і ЦК ВКПІб) від 13 березня 1938 року - уже сама назва красномовно свідЧИТЬ ПО ї спрямування: «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей». Мета цього не приховувалася: «Російська мова допомагає народам Радянського Союзу об'єднатися в єдину братню сім'ю». Для цього, як г для армії, ні коштів, ні часу московські правителі ніколи не жоліли. Російська мова -- це ще кожен з нас добре пам'ятає - на кожному кроці вивищувалося І всі інші мови принижувоалися: «Русский язьік являєтся подлинньм кладезем знаний». «Русский язьк - важнейшее средство развития человеческой личности». «Русский язькк - величайшее достояние советских народов». «Великий русский язьк». «Я русский бьш вьуучил только за то.» | так до нескінченності. А грузинська, вірменська, литовська, естонська, українська, інші мови - хіба вони гірші? Насправді ж, усі мови великі. Бо нема кращих і гірших, вищих і нижчих мов. Але завжди найвищою була і буде мова рідного народу и рідної землі | осьце настирливе нав'язування російської мови інородцям дало свої незаперечні плоди скільки «русскоязьшчного населения», зовсім не етнічних росіян, ще й досі вперто цурається своєї прабоатьківської мови, а то и ненавидить її і тужить зо розваленою імперією та уважно прислухається до Москви Отже, не все одно, яка мова в кроїні є фактично державною Мовне питання в розбудові держави має першорядне значення Ківб менше, ніж економічне. Про це свідчить історія не пише Російської імперії, а й багатьох інших країн Франція, яка | зо площею, | за КІЛЬКІСТЮ населення подібна до України, тепер одно з найвпливовіших держав світу. Її мова є мо: пою міжнародного спІіЛКУВОННЯ навряд чи кому прийде в гопову запитати, якою мовою звичайно розмовляють ! творять французи Таке питання було б смішним. Бо ж якою іще, акщо не французького А проте ноприкінці |В століття МОВНО ситуація у Франції була навіть набагато гіршою, ніж тепер в Україні. Ось що з того приводу пише історик французької мови А Доза: «У 17/90 р. ще цілих шість мільйонів французів (із 25 мільйонів) не знають фрамнцузької мови |! приблизно стільки само не можуть вести нею зв'язної розмови |до цього числа входили 4-5 мільйонів нефранцузів)» / Й залитий чина он івана НЕННЯ ЛНР злшоо чи 05 оці, м РІ СТАТТЯ ДЕСЯТА КОНСТИТУЦІЇ нідвананнннно- - штасаютин! с - ення департаментах насел очи|спансь" енту. Але прикордонних | розмовляло німОецькоЮ, ІТОЛІЙСЬКОЇ! кою мовами, залежно від департем навіть та третина, шо знала французьку мову, розмовляла переважно діалектами. Коли це з'ясувалося, мовне питання відрозу політичного значення Французький буржуазний уряд вживає ВСІХ заходів Де утвердження французької мови на ВСІЙ АР торії держави Організовуються початков! школи Ідекрет 1793 року), у яких не ТІЛЬКИ вивчається французька мово, 9 и усе виклодання ведеться нею Налагоджується видання газет | книжок французькою мовою Французька мова поширюється через армію, службо з якій стає обов'язковою. Тільки Французь- «ою мовою послуговуються, зрозуміла Р'з, держовні службовці. Інакше б не було держави. Не було б сучасної Франції з 1 ВСесвітнььвідомою культурою. Інша європейська країна Італія довгий час аж до середини минулого століття була під владою то Австрії, то Франції | кожен ОКУпант насаджував тут свою мову. Зокрема, Наполеонноавіть видав 1804 року спеціальний указ, яким французька мово 8 окупованій Францією частині (талії запроводжувалася як державна. Отож коли 1860 року Італія виз: волилася 3-під чужоземного панування, італійська мова ледве животіла. Мовознавці свідчать: «Дослідник новітньої історії МОВИ Італії Т. Де Мауро справедливо звернув увагу на кількісний бік справи, який має принципово важливе значення. За його даними, із понад 25 млн. італійців у цей час тільки 600 тис. володіли національною мовою (тобто говорили по-італійському); майже для 9870 населення країни італійська мова була «чужою». Із названих 600 тис. переважна більшість - 400 тис. - бупа зосереджено в Тоскані і 70 тис. - у Римі. Решта 130 тис були щодо всього іншого населення Італії зовсім мізерною величиною, тобто становили трохи більше півпроцента» Принагідно зазначу, що, за переписом 1989 року, українською мовою в Укроїні вільно володіли 40 399 897 громадян, тобто майже 8095 населення. Це стільки вільно володіло, а розуміли й розуміють її, очевидно, майже всі. За винятком хіба що тих, хто йне хоче її знати або ж зовсім недавно при: мандрував в Україну В Італії, як бачимо, мовна Ситуація на початку творення національної держави, порівняно з теперішньою нашою, була, мож: на б сказати, катастрофічною. Але ітолійські політичні діячі не знехтували мовним питанмням. «Італію створено, тепер треба створити італійців», - ДОХОДИТЬ ВИСНОВКУ ОДИН з керівників національно-визвольного руху. Відомий письменник, голова мовної комісії Алессандро Мандзоні 1868 року подає міністру народної освіти доповідь «Про єдність мови і засоби її утвердження», у якій він цілком слушно ного: пошував: «Слідом зо єдністю управління, збройних сил і законів єдність мови найбільшою мірою сприяє тому, щоб зробити єдність нації віДдЧчУТНОЮ, МІЦНОЮ и блоготворною» У розробленій ним програмі пропонувалося в школи направляти пише тих учителів, які добре володіють пталійською мовою, видавати підручники, словники, встановити мовну цензуру над вивіСсКкОМмМИи, оголошеннями, місцевою інформацією в пресі тощо. | італія стапо європейською державою Ще один приклад з недавнього часу Індонезія: незалежність здобула 1945 року, насолоння 195 МАЛН., близько 300 мов і понад 1000 діОЛектів Здавалося О, така держава ке життєздатна, вона повинна 6 розсипатися, тим більше що розташовано но багатьох островах Але цього не стапося. | цементує її як держову великою мірою єдина мопа | Ще 1928 року, коли тільки розгорталася боротьба проти голландських колонізаторів іа незалежність Індонезії, на Конгресі індонезійської молоді було висунуто гасло «Одно зтчизнаО, ОДИимі народ, одна мова» У 1939 році Конгрес народів Індонезії прого набуло (Закиїгчення на стор. 5) З Просвітянські новину ДОЛУЧАЙТЕСЬ ДО ПАШОГО ГУРТУ! | липня І9906 року в місті Коло Франк ірської обласної організації «Мо ЛОде Просдіта» з Молодіжний Просвітянський рух в Україні має славні традиції, тож і нин переконані делегати й учасники заходу, молодь не повинна СТОЯТИ осторон, процесів РО зЗбудови нашої неза лежно держави Світ ЛІ необхідні тепер для П становлення Молоді руки, гарячі серця помисли Й активні дії вкрай Зібрання молодих просвітян ухвалило звернення до Всеукраїнського товарис- тва «Просвіта » ІМЕН! Тараса Шевченка ло юнаків і дівчат соборної України В ньому зокрема зазначено « | Об'єднавшись сьогодні б єдиному гурті «Молода Просвіта», віримо, що сильна організація нашфшонально свідомої молоді може сериозно впливати на ситуацію в державі формування молодіжної політики, вирішення найскладніших проблем, Формування еліти української нації (Культурної духовної, творчої господарської) із наешого середовища виростатимуть майбутні президенти І прем єри. політики | громадські ДІЯЧІ галузей! «Молода Просвіта» робить свій пер- ший крок Із славного міста нод Прутодь. -- Коломиї, девідбувся Перший Все Собор Духовної України, де ніколи не вмирав високий національний духі Запрошуємо всіх юнаків | дівчат ІЗ усіх регіонів України долучитись до нашого гурту, утворити Всеукраїнську молодіжну організацію є Молода Просвіта». Бо ми -- відповідальні 3а Своє майбутнє, за долю нашої держави власний добробут | благополуччя! До гурту! До прації» НАШІ ЗУСИЛЛЯ ДАЛИ ПЛОДИ Чіа порозі п ятих роковин незалежності України подумки повертаємося до того. як починалася 1989 року наша «Просвіта» Вишгородська районна організація ТУМ АЛ Тараса Шевченка була не ТІЛЬКИ ОСВіТнЬОЮ, ПрОСВІТНИЦЬККОЮ, але и пер" шою полІТИЧНОЮ організацією альтернативною комларти но геренах Вишгородщини | хоча модна проблема залишається політично І дониНн маємо а певні досягнення на культурній ниві. ОО 6 дитячих сСсадюкюор гепер мкраї ІОМОДНІ, За винятком Кількох груп, усі три ШКОЛИ" геж задвинятком деяких класів знесено багатотонного більшовицького Ідоло | споруджено пам'ятник Гарасові Шевченку. Зроблено чимало інших корисних справ для налагодтжеі (Я українського Життя | Однак вічно вчорашні - гараються гальмувати переможну ходу нашого Відродження. Вони чинять опір перейме" нуванню вулиць за що змагоє Вишгородська міська демократично радо з Ініціативи ройонного 00 єднання «Просвіта» Це слід зазначити о, ца національно-демократичні орі -анізації БИШ городщини -- Рух, УРП КУН Козашже товариство, КМін, деякі церковні ГРОМе ди створені ентузіадстами ЯКІ пройшля школу «Просвіти» з Наші зусилля дали реальні П одЙ нагоди п'ятої річниці Незалежно т Україні ІД, Імені прариминя рамоні ОГО 00 єднан Київського крайового правління «Просоіт СТОЮ дДСіх ентузіаєтів нового життя просвітян України краян, Як! СТОЯЛИ 9 ОИТОКІВ) | НОШОЇ організації Мико І ермончука Миколу Маричевстк ого, Володимира Комашкова. Петре Круто | ка Та інших Слід згадати 0 цем Уа МІХ хто в різні роки очо ОВО райо! об'єднання «Просвіти» - г БОГдАФнеа Поу (І Залентина Криничку, усіх Тих хто" октивно праоціоє у «Просвіт» Олександр ДРО БАХА ПИ ни ней цій чері" - о | | - рот чи - - ой Гн професіонали різно --і Ф тт РЕЯ РО оз Війни то юс по рн охо, рій са ово зодино Зо З з бай Р нн ні З Сан бань, 6 історії | чостин найавт , НІМЕЦЬ ЩО те КОЮ ін НаШо 7 ДО СпЯ Санскі ЯК кни дубан ТЯТИМХ Ще переді й уч НеЧИС МІЛКО скрит габан украї! племі не мс ЯКИМ - саме ВИТОЇ Най! ї озА0 РУ Сана Зорі! доОї МО На Ме ба НК на

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин