Сторінка · с. 8сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №27 за 1996 рік
Слово Просвіти, №27 за 1996 рік
ї
ажиноннннннй бін ЗБОРУ
чм СЯ Я ПРОСУПОРУ омиля
сні
р
Слово ПРОСВІТИ
Ідеться, ймовірно, од лукавого, що живемо учас бездуховности. Ця сентенція служить хіба ширмою для слабкодухости бездуховних. А особистість од Бога й у най-несприятливши для суспільства часи здатна навіть серед хаосу й марноти довкілля викресати Іскру Божу й обігріти нею світ.
Ото ж бо й воно, що «Не треба думати мізерно. Безсмертя є ще дежне-де». Не хлібом же єдиним живе людина. Тим паче коли над п Вітчизною сходить СОНЦЕ НОВОГО ЗАВІТУ.
Людмила Семикіна - саме із людей вищих вимірів. Іколи, заземними мірками, назвемо її за фахом художником-дизайнером одягу, то визнаємо, що до Говерли духа нам ще ой як далеко: для когось 1 Сонце -- всього-на-всього буденне у своєму повторі світило...
На щастя, не всі ще розучилися дивуватися красі. Свідченням тому -- Зздвиг народу у Центрі «Український дім» у передвечір'ї свята Маковія: Богиня Шляхетности, зависловом Івана СВІТЛИЧНОГО, Людмила Семикіна відкрила для небайдужих до верховин мистецтва свій Дивосвіт.
«У цих строях кожний українець зможе почуватися шляхтичем, -- ОЦінив її витвори на урочистостях з нагоди відкриття виставки «Високий Замок» сподвижник по духу художник Опанас Заливаха. -- У них ми виростаємо зі спецівок у сутність духу».
-- Ці скарби - нетлінні. «Міль» ніколи їх не зрозуміє, - висловив своє захоплення побаченим дивом рукотворним Голова Всеукраїнської «Просвіти» Павло Мовчан. Нашому читачеві цікаво буде знати, що саме Товариство «Просвіта» виступило одним із співорганізаторів виставки. У цьому ж ряді - Міністерство культури 1 мистецтв України, Міжнародна організація «Жіноча громада», культурний центр «Світ - Л». Генеральний спонсор -- «Кредитімпекс Банк». Продюсери -- відомі мистецтвознавці Тамара Лі та організатор багатьох виставок Ольга Холодова.
До слова сказати, що на відкритті виставки були присутніми відомі політики головного ряду, бізнесмени, знамениті діячі культури і дипломати, зокрема Й Посол Російської Федерації в Україні Юрій Дубінін.
Засловами самого Майстра, вона представила в цьому залі лише маленький епізод своїх робіт із 12 папок, які чекають на життя. «Мої костюми -- це не лише діалог із минулим, із проминулою красою, але й обов'язок перед часом -- нагадати продух предків, що живев нас». За це «нагадування про дух предків» Ліодмилу Семикіну двічі виключали Зі Спілки художників України. 1964 року у співавторстві з Аллого Горською, Галиною Зубченко, Галиною Севрук 1 Опанасом Заливахою створювала вітражу Київському університеті до 150-річчя
ЛЮОМНАЙ | СЕМИКІНОЇ
від дня народження Великого Кобзаря Компартина цензура винесла СВІЙ ЗДУ манний» вирок: знищити «адейно-порочний твір, який дає викривлений образ Т. Г. Шевченка». Але знову ж, як мовила геніальна українка Ліна
Мостенко, «Що доля нелегка; з в ЦІ користь 1 СВОЯ Є Блаженний сон дупи невтомна
мистецтву не сприяє». И трудівниця на Ниві Краси не впадає в дрімоту образ - адерзає; творить 13 сіро! солдатської тканини комуністичної епохи своїх жар-птиць. Народжуються сери строїв під красномовними назвами «Скіфський степ», «Поліська легенда», «Княжа доба», «Ретро», «Модерн»...
Диктатори приходять і відходять, а краса залишається, рятує свії. І Ліодмила Семикіна-- творецьцієї краси- - ставить завданням завтрашнього дня пошук нових п граней. А чому ж вона долучилася самедомистецтва костюма? Ось відповідь мисткині: «По-перше, -- наснаженість поезією 60-х. Лицарством і героїкою вона гідна вбратись у нові шати. Парнас часу надихав і народжував образи. Було бажання поєднати зміст і форму, зняти невідповідний сірий одяг. Подумки народжувалася нова пластика. Я не мусила вигадувати ідеал. Він був навіч. Ось наша еліта, наша аристократія духу - ще не взаконені лицарі відваги, академіки гідності епохи. До епохи й герой, до епохи й негідник. Убивство Алли Горської -- посмішка ката, плата за духовні й моральні цінності. Відплатити - за кривду, заобразу, за брехню. Винагородити 1 захистити. Це був мій виклик. І це стало другою причиною виникнення Ккостюма».
Свій виклик епосі облуди й брехні зробив і сам час: кануть у небуття сірі
анкаведистські шинелі. Душа б Украши одягається у нові, привабливі освіту шати, 7 СТро! Людмили Са Аля У них, за висловом Георгія Якут в на «концентрація нашої духовності» духовність хочуть збагнути наразі Чей Антлія, запрошулочи на майбутнє б
тавку до себе. «Виставка матиме У с.
С У УОСКЕІЯ; - упевнений пан па Ддубити.
Цю
Може, й там нарешті зне лише те, що ми «дети одной цив ции», але й що можемо розмовляти й «первопрестольною» як рівні з рівними» своїх оригінальних строях, створенуу українськими аристократами духу. й себе удома збагнемо-таки колись з «талант потрібен нам як державні ЦІННІСТЬ».
«Я хотіла Вас возвеличити», -- призна. лася іменинниця того дня своїм численним гостям. 1 їй це, без тіні сумніву, удалося Тож на сторожі українства відтепер сто. ятимуть поруч не лише Слово Шевченка але й Високий Замок Людмили Семикіної
-- строї для української душі.
Юрко НАДЗБРУЧАНЕЦЬ
Цілком природно, що во єтнічні групи в
Канад! приречені но асиміляцію, но повне занглійщення. Колись це робилося так, що по школах вимагали від учнів говорити лише англійською мовою. За якусь там укроїнську фразу суворі вчительки навіть карали українських дітей. А дорослі, перебуваючи в океані чужої мови, під час праці переходили до неї безповобоотно. Але не всі! Укроїнські поселенці,
оселившись на преріях комлактно, побудувавши свої церкви, клюби то «рідні школи», намагались акнайбільше зберегти і мову, ! народні звичаї та обряди. Після другої світової війни новий приплив, переважно свідомих україншв, посилив це загальне явище
Оскільки Канспа - демократична країно,
політичні партії часто ведуть пропаганду за обиранна своїх послів до уряду А щоб здобути гопоси у виборах, змушені залицятися також до етнічних груп, кількість яких постійно зростає
Найдіяльніші укроїнці також ставали парпамен
гаристами й т п. Наприклад, Михайла Лучковича обрали послом до федерального уряду в Оттаві! ще 1926 р Посадниками міст були обрані Вільям Василь) Гавреляк Лаврентій Дикур в Едмонтомі, Степан Дзюбо у Вінніпезі, сенатором - ДР Повло Юзик від Манітоби. Прем'єром провінції Соскочевану вже вдруте обрано Роя Романова
Донедавна губернатором Канади, в мені коропеви Єлизавети, був Рамон Гнатишин, Сим сематора Гнатишина. Згадано пише кількох для прикладу. Взагалі кажучи, українці виявили змом му активність у політичному житті Коноди ДАРИ, етнічні групи їм, здоється, но дорівнпоють
Не випадково, що но такому ТЛ! канадським
уряд був змушений прихильно стовитися Ло
етнічних груп, які вносили СВІЙ різноманітний вклад у розбудову країни. Сенатор ГП КОзик підрахував, що «українці розорали цілини більше (приблизно десять мільйонів акрів) протягом 70- ти років, ніж десять разів численніші канадські французи в Квебеку (понод п'ять мільйонів акрів) за 300 років» (Бог а Веїег Сапода - За кращу Конаду, Торонто, 1973, стор. 50).
Похвалу но адресу етників ще раніше висловив тодішній прем'єр-міністер Джан Діфенбейкер (родом із Саскачевану, виростав серед наших поселенців, розумів укроїнську мову); «Канадо - не перетоплюючий казан... Це родніше квітник, у який пересаджено найвитриволіші то найяскравіші квіти з багатьох країн - І кожно квітка в новому оточенні зберігає свої найкращі якості, зо які її любили та хвалили в її рідній країні» (сказане 1961 р)
Завдяки такій заябі, стався важливий зворот у політиці Канади Українські поселенці максимально використали цю нагоду Уже на початку 60-х років посипалися т зв «бріфи» (письмові внесення) до федерольного уряду, складені вперше в Ед: монтоні Ініціятиву
проявляли колишній посол Михайло Лучкович, др Манолій Лупул, професор Альбертського університету, Опісля директор Канадського інсти: гуту українських студій |до речі, фінансованого провінційним урядом), одвокат Петро Саваримі, опісля президент Консервативної партії Альбер ги, якийсь чос канцлер Альбортського університету, інші правники, вчителі Діяльну участь брали також священики українських церков УС ОДНОСТОМ! іо ВимлОгОЛИ фінансопої допомоги під уряду для піДТримки ук роїнської мови в школах, укроїнських хорів, драматичних 1 танцю зальних гуртків, створеніня й видавання підручникій та імйших книжок укроїнською мовою, заснупан ня українських музеїв ї т п
Значною підтримкою для згадоних вимог стапа першо конференція канадських слов ям проведено у Бенфі 1965 р Її привітав тодішній
нанні -
РР ПЕР РО а ли 9 то Пт о то
прем'єр-міністр Лестер Пірсон, який того ж року, з іншої нагоди запропонував нове політичне кредо: «Канада - це багаторасове суспільство третина нашого населення англосакського походження, третино - французького Іі третина - нефранцузи й неанглійці. У такій ситуації ми не можемо домагатися, щоб англійськомовно група виглядала як свого роду понівно росо» (М/еекепа Мааалте, З квітня 1965 р)
Ці слова були ніби відповіддю зі столиці Канади на домогоння етнічних груп. Одночасно замість офіційної двокультурности, основаної но двох офіційних мовах Канади - англійської то французької -- виникло поняття «багатокультурність» Адже п кроїні ІСНУЄ богото принесених культур, які потребують підтримки в їхньому розвитку Показово, що конференція, скликано 1970 р. в Торонті з участю федерапь:
ші нОГО уряду, проишла під У | вирозним гослом Соп- - з 000: Миксийиго ну |Канодо - богатокупь і турної). Так ініціятиво українців Альберти підхоплена етнічними
ІНнІШІИМмИ групами по всій Канаді, набуло до- Кк Т р и н м багатокультурнос ти
рятІвного коло для пото поОюЮчих У процесі
ОСИМІЛЯЦІЇ 1988 року федеральний уряд офіційно при
мняв зоконопроєскт про баготокультурність
відомий як ВІЇ С-93, за обов'язковий закон. З цієї нагоди відомий український діяч Василь Верига уазначий, що це «перший державний акт бого токультурности в цілому світі» |Укроїнський голос 12 вересня 1988 р.) Хоча й невеликою, українці з Каноді протягом яких 25 років користувалися фінанс овою ПІДТРИМКОЮ ЯК Ффедорольної - ок І провінційного урядіо для різних оспітніх | культур них проєктів. Яких 15 років існують даомоані (онгпійсько-укроїнські) школи, уряд фінансує при» готування 4 ПидоОВвоОння підручників та читанок з української мови, яку викладають також щонайменше в 10 університетах Канади, Хочо й че
часто, ої ок 2, Овтори все ж таки дістають субсидії но
ВидоОніня СОСОІіх творів У провінціях до живуть
р. Б
українці, діють різні ансамблі Едмонтонський хор «Дніпро» користується популярністю не Заході Канади, не раз виступав уже - ПІД ПРОВОДОМ
диригента Володимира Колеснико - в КІЛЬКОХ - С пе
3і її (
1нак
ДІД"
містах Укроїни, з великим успіхом А понаніній 9 НОЗІ чий ансамбль «Шумка» здобув світове визнамия са Осередки укроїнської купьтури діють В Едмом лив: ТОНІ Сас КОТУНІ, Вінніпез! и Торомті Відкрито музеї укроїнської культури в Саскатуні, Торонті - а Вінніпезі, ічших міСТтОХ Культурну працю прово" з б дить Український архів му зей 8 Едмонтомт еко | канадським інститу? українських студій видо» ара багато книжок на укроОіїнськ! теми зокреме, | б монументальну, у П ати ТОМОХ, Еосусіоредю с (/Ккгоі/пе Обсяги, завдяки боготокультурност 9 - 5 жертовній праці окремих українців - ера Яке ж майбутнє доктрини багатокультурічев йти в Канаді? 3 погляду Подій у Квебеку, Деяк 70 і шовіністичноО настроєні одиниці, яких нікОЛИ не "СЛ бракувало, висловлюють побоювання, шо" ІНШУ вар чиспенніші етнічні групи, почнуть домо/атий МИ «незалежних держав». Очевидно, ДФ цього " відо діЙдДе Однак требо стояти на сторож! здобути» булі етниками прав. інакше доктрино багатокультуй даті ности може стати необов язковим законом. 9 7 деф прискорить усебічнеанглійщення ван: 171 Р, Яр СЛАВУТИ лал! Канаді ВМ ВОСТІ пери маГетч пер ІСТО реп и) поп ЩО І Ми | ДЕ, Ж 5 рог хвієі гак На світлинах українські СО темот У ря пер Манітоба; пісна й у Комаді виз олу уУКОСІнціВ рани
м с л- - оч ОО " і пре , - 7 П.- 4 . т
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
