Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Український шлях · “Слідством встановлено, що в колишньому Креме% нецькому повіті, на початку 1940 року, була створе% на підпільна контрреволюційна організація ОУН”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Кременецька “Справа 35”

Слово Просвіти, №27 за 2021 рік

Минає 80 років від трагічних подій у Західній Україні, коли в перші дні наступу німець" ких військ енкаведисти стали гарячково зачищати тюрми, забиті заарештованою укра" їнською молоддю. У Кременецькій тюрмі на Тернопільщині, за різними даними, у червні 1941"го розстріляли від 200 до 359 в’язнів. Серед них – учня Кременецької школи Пуга" ча Федіна Ксенофонтовича, якого судили за сфабрикованою “Справою 35”. Галина ДАЦЮК, журналістка Анатолій ЛУКАЩУК, історик “Я був людиною з українськими поглядами” Справу “ліпили” більше пів" року – з осені 1940"го по червень 1941"го. Спочатку енкаведисти заарештували кількох кременець" ких студентів і школярів. Згодом приплітали нові і нові імена, з яких під тортурами творили контрреволюційну організацію, що мала на меті “повалення рад" влади у Західній Україні”. Починається загальний про" токол зізнанням Володимира Яремчука, родом з Вишнівця, втому, що Андрій Новак (“Чор" нобривий”), який прибув “з ні" мецького боку”, завербував його навесні 1940"го року в організа" цію ОУН. “Ми пішли на Дівочу гору, Новак став говорити, що іс" нує організація, котра ставить своєю задачею повалення зброй" ним шляхом Радянської влади з метою створення Самостійної Української Держави”. Яремчук свідчить, що, всту" пивши в ОУН, він, у свою чергу, втягнув в організацію кількох осіб, серед них Федіна Пугача, учня 9 класу. “Йдучи із школи в листопаді місяці, розказав йому про наявність ОУНівської органі" зації і запропонував вступити, на що Пугач дав свою згоду”. 21 грудня 1940 року вже за" арештований Федін Пугач був допитаний енкаведистами. “Вступ Червоної армії в Західну Україну я сприйняв вороже, проживаючи в капіталістичній Польщі, яка гнобила український народ, я природно мав націоналістичні переконання і був людиною з ук" раїнськими поглядами. Ці погля" ди залишились у мене і після встановлення Радвлади в Захід" них областях України. Зізнаюсь, що я дійсно є учасником антира" дянської повстанської організації ОУН, мета якої — повалення рад" влади збройним шляхом. Володимир Яремчук, з яким я спільно навчався в середній шко" лі, знаючи мої націоналістичні переконання, ввечері одного дня запропонував мені зустрітися в умовленому місці, по вулиці Кар" ла Маркса, що веде в гори. Зус" трівшись, запропонував вступити в організацію. Оскільки це не розходилось з моїми переконан" нями, а, навпаки, імпонувало, яна пропозицію Яремчука відповів позитивно. Оформлення мого вербування і вступу в ОУН ніяко" го не було. Пам’ятаю, на той час в Кременці хтось був заарештова" ний і Яремчук сказав, що потріб" но тимчасово припинити діяль" ність. Завдань я ніяких не отри" мував. Маніфест ОУН, який мені дав Яремчук, я незабаром повер" нув. Із учасників ОУН я нікого не знаю. Свідчення записані вірно з моїх слів, в чому підписуюсь: Пу" гач”. Допитав: начальник Креме" нецького МВ НКВС лейтенант Коваленко. “В Кременецький відділ НКВС надійшли дані про те, що в Педагогічному інституті група студентів, під керівництвом Ми" коли Богуславського, проводять націоналістичну діяльність, роз" повсюджують серед студентів на" ціоналістичну літературу. На під" ставі цих даних Богуславський 28 жовтня 1940 року був заарешто" ваний, проти нього розпочато слідство. На слідстві, незважаю" чи на прямі докази про причет" ність до організації українських націоналістів, Богуславський на" полегливо заперечував свою участь, а також участь інших в ор" ганізації ОУН”. Але енкаведистам потрібно було завершити справу про “контрреволюційну організа" цію”, і тут достатньо було чийо" гось сексотського донесення чи просто наклепу. “У Кременецький міськвідділ НКВС надійшли додаткові дані про приналежність до ОУН осіб, які 14 грудня 1940 року були за" арештовані. На підставі свідчень заарештованих проведені додат" кові арешти учасників ОУН в кількості 19"ти чоловік, в тому числі Кравця І. А., який на допи" тах вказав про свою причетність до ОУН. Одночасно вказав, що Глоба Г. Ф. є керівником такої. Будучи викритим, Глоба Г. Ф. визнав, що він має зв’язок по ор" ганізації ОУН з деяким Сторозу" мом Антоном – службовцем Кре" менецького краєзнавчого музею, від якого отримує доручення. На підтвердження цих даних, 26 січ" ня 41"го року були заарештовані Мудринець і Мерещук, котрі вка" зали на Сторозума, як керівника організації ОУН, що має зв’язок з Галіцією. Проведеним слідством вста" новлено, що в колишньому Кре" менецькому повіті, на початку 1940 року, була створена підпіль" на контрреволюційна організація ОУН, керівником якої був Сторо" зум А. Г. Окрім того, встановле" но, що він особисто мав зв’язок з керівниками окружного проводу, які збиралися в лісі та інших міс" цях, зокрема, на хуторі свого бра" та. Такі зустрічі відбулися від Во" линського проводу з “Дубом”, “Пташкою”, “Юрком” і “Богда" ном”, від Галицького проводу — з “Грицем” і “Сатаною”. Будучи в керівництві органі" зації ОУН, учасники основною задачею ставили повалення збройним шляхом Радянської влади і встановлення “Самостій" ної Української Держави”. Для цієї мети проводились: підбір і вербування нових членів; збір економічних відомостей по селах про наявність: кінського пого" лів’я, придатного до роботи, транспорту, зерна і зерносховищ, спеціалістів – шевців, чоботарів, столярів, слюсарів та ін., кіль" кість населення, придатного до військової служби, зброї і вид ці" єї зброї, збір відомостей про роз" ташування ст. Шепетівка і кіль" кість військових складів і військ при ній; зняття планів погранич" них загонів з їх описом і наявніс" тю персоналу, збір коштів у бойо" вий фонд організації ОУН. На підставі викладеного зви" нувачуються: Сторозум Антон, 1911, уродженець Кременеця, із кустарів, українець, до арешту – екскурсовод Кременецького му" зею; Глоба Георгій, 1917, Якимів" ці, Катербургського району, із службовців, батько служив в 1918"1919 рр. в поліції, українець, до арешту службовець"лісотех" нік; Богуславський Микола, 1919, родом з Кременця, украї" нець, член ВЛКСМ, до арешту – студент Педагогічного інституту; Пугач Феодосій, 1921, уродже" нець села Кордишів, Шумського р"ну, українець, освічений, до арешту – учень школи №1 в Кре" менці; Никончук Олена, 1922, уродженка с. Молотьків, Лано" вецького р"ну, українка, до ареш" ту – студентка торгівельного тех" нікуму Тарнополя; (…) – всього 35 осіб. Винними себе визнали. На підставі викладеного і ке" руючись ст. 204 КПК УРСР, дану групову слідчу справу № 26050 по звинуваченню (…) Пугача Фео" досія – всіх по статтях 54"2, 54"ІІ КК УРСР; Кравця Іларіона – по статтях 54"2, 54"ІІ, 54"13 КК УРСР; Романюка Кузьми — по статтях 54"2, 54"ІІ, 196 КК УРСР і Горобця Павла – по статтях 54" 12, 54"ІІ КК УРСР – направити в обласний суд по Тернопільській області. Заступник начальника Кременецького МВ НКВС мо" лодший лейтенант Держбезпеки Пономарьов. Заарештовані (...) утримуються під вартою у в’язни" ці м. Кременця. Був червень 1941"го, за по" двір’ям кременецької тюрми гри" міла німецько"радянська війна. А для НКВС найголовнішою спра" вою було позбутися сві" домого українського лю" ду, нелояльного до нової влади. Яким чином ви" конувалися вироки за" суджених у “Справі 35” – сімох засудили до ВМП, решті дали від 10 років ув’язнення, – ми документально вже не дізнаємося, хіба за свід" ченнями очевидців, які бачили наслідки енкаве" дистської “роботи”. “На батька доніс нечесний піп Чирський” 1962 року донька засудженого до розстрілу по “Справі 35” Якова Мудринця Алла Яківна Голуб на" писала листа голові Президії Вер" ховної Ради СРСР Л. І. Брежнєву з проханням переглянути справу батька. У листі розповіла, що батько служив дяком у селі Ліди" хів Почаївського району. У 1940 чи 1941 заарештований і, за роз" повідями бабці, був посаджений у Кременецьку в’язницю. “До ньо" го з передачами їздила моя мама і дізналася, що засудили батька до смертної кари. Стратили чи ні, вона не знала. 1941 року німці, що зайшли у Кременець, відкрили ями з трупами у дворі тюрми, і люди впізнавали своїх рідних. Ні бабця, ні мама батька не впізнали ні по одежі, ні по зовнішньому вигляді. Матір мою – Євгенію Мудринець в 1945 році бандити кинули ще живою в криницю… Залишились ми з бабцею. Бабця розповідала, що батько ворогував з попом церкви села Лідихів Чир" ським, через те, що той обманю" вав батька та членів церковної спільноти, коли ділився прибут" ком. За словами бабці, Чирський доніс на батька, після чого його заарештували. Зараз Чирський служить попом у Кременці. Пере" конливо прошу Вашого сприяння розшукати в архівах слідчу справу батька і переглянути, наскільки він винний перед Радянською владою і чи можливо його по" смертно реабілітувати”. Лист з Москви був спущений у Тернопіль, і старший слідчий УКДБ при РМ УРСР по Терно" пільській області капітан Бєдовка взяв “до виробництва” архівну кримінальну справу двадцятиліт" ньої давності. У зв’язку з цим розпочалися пошуки архівних документів і свідків. 29 червня 1962 року була до" питана Сорока (Никончук) Оле" на Степанівна, медсестра Креме" нецької міжрайлікарні, судима, яка залишилася, по суті, єдиним свідком. “1940 року я проживала в Тер" нополі, де навчалася в торгівель" ному технікумі. У грудні 1940 за приналежність до націоналістич" ної організації “Кров Гайдамаць" кої молоді” мене заарештували і притягнули до кримінальної від" повідальності. Під кінець слід" ства мене перевезли в Кременець і в травні 1941 судили. У суді в Кременці я побачила, що по одній зі мною справі при" тягнуті інші люди, всього прохо" дило до 40 осіб. Приблизно вісім були засуджені до ВМП – роз" стрілу, більшість були засуджені до 10 років позбавлення волі, втому числі і я. На суді мені стало відомо, що в Кременецькому ра" йоні була створена ОУН, котра ставила своєю метою боротьбу проти Радянської влади. У суді всі підсудні визнавали себе винними і заявляли, що хо" тіли створити Самостійну Украї" ну. Після суду я і Віра Глоба утри" мувались в одній камері. В кінці червня 1941, не пам’ятаю як, але охорона в’язниці і радянські вій" ська відійшли від Кременця. Хтось розбив замки у в’язниці, ія, а також Глоба та інші ув’язнені вийшли з тюрми. Приблизно через 3"4 дні ра" дянські війська знову зайняли Кременець, але я переховувалася і мене не знайшли, а Глобу Віру затримали і посадили у в’язницю, а потім вивезли і десь вона по" мерла. У період німецької окупа" ції і після закінчення війни я ні" кого із засуджених зі мною по од" ній справі не бачила і про їхню долю мені нічого не відомо. Піс" ля вигнання німців мене ніхто в тюрму не саджав і не допитував”. Ще на довгі 30 років була по" хована “Справа 35”, яка боліла увесь час в кожній родині роз" стріляних 1941"го. “Федін мав великі здібності до навчання” 1990 року з Караганди в Тер" нопільське Управління КДБ на" писав лист Іван Пугач, який роз" повів про те, що був у нього стар" ший брат Пугач (Федін) Феодо" сій, 1921 р. н., який закінчив сіль" ську школу, вчився в Шумській, мав здібності до навчання, за один рік закінчив 6—7 класи і вступив у Кременець, де вчився в ліцеї, а 20 грудня 1940 року за" арештований органами НКВД. “І до сьогодні, 50 років, я нічого про нього не знаю. Коли були живі наші батьки, то говорили, що Фе" дін пішов до Кременця на при" ватну квартиру до якоїсь бабусі, а після арешту його судила “трой" ка”, за що арештували і скільки йому дали, батьки не знали, гово" рили, що студентів багато ареш" тували, в основному тих, що не були комсомольцями. Прошу Комітет державної безпеки розіб" рати заяву про брата Пугача Ф. К. і відновити йому добре ім’я. Він не був злочинцем, а був чесним громадянином”. 22 жовтня 1990 року прокурор відділу прокуратури Тернопіль" Дмитро Василюк (сидить), Кузьма Липка (ліворуч), Василь Василюк, Степан Колесник — заарештовані в Кордишеві 29.04.1941 р. органами НКВД, були ув’язнені в Кременецькій тюрмі, але за іншою справою. Друкується вперше Приміщення колишньої Кременецької тюрми, з 1959 року — училище механізації

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин