“Поновлювався соціокультурний діалог · між православною Україною · і переважно католицькою Європою”. · 8 Філософська світлиця · с. 8сторінка оригіналу ↗
Філософія в Києво-Могилянській академії: Петро Могила, Інокентій Гізель, Теофан Прокопович та інші
Слово Просвіти, №27 за 2021 рік
Сергій ПРИСУХІН, доктор філософії, викладач Київської православної богословської академії
Визначальним чинником формування української філософії став вплив на її зміст новітніх соціокультурних процесів європейського Відродження та дувати освітній процес так, щоб мінімізувати вплив на нього середньовічної (схоластичної) метафізично налаштованої культури і натомість посилити світську наукову складову.
Становлення української філософії слушно пов’язують з діяльністю Києво-Могилянської Академії і передусім її фундатора і лідера – Петра Могили. Відомо, що Петро Могила (1596–1647) народився в сім’ї молдавського господаря Симеона Могили. Після смерті батька родина перебралася до Львова, де Петро продовжив навчання у Львівській братській школі, вищу освіту здобув за кордоном (у Замойській академії, Франції і Голландії). У 1625 р. Моги-
Київською академією. У 1684 р. за клопотанням Гетьмана України Івана Мазепи цей навчальний заклад набуває офіційного статусу академії, що підтвердила царська грамота (1701 р.). Відтоді існує і її постійна назва – “Києво-Могилянська академія”. До відкриття Львівського університету (1661 р.) Академія була першим і єдиним вищим навчальним закладом Східної Європи і до відкриття Слов’яногреко-латинської академії в Москві (1687 р.) – єдиним православним вищим навчальним закладом.
На кшталт західноєвропейських навчальних закладів академія мала чітку структуру поділу на окремі класи з певним поділом предметів, що вивчалися в них: у перших чотирьох загальноосвітніх класах учні здобували гуманітарну підготовку. Тут вивчали латину, грецьку, старослов’янську, польську, книжну українську мови. З ХVІІІ ст. додалося вивчення німецької, французької, давньоєврейської мов. Крім мов, викладалася арифметика, геометрія і музика. Після загальноосвітніх граматичних класів приступали до вивчення поетики (1 рік), риторики (1 рік), філософії (2 роки) і теології (4 роки).
У Києво-Могилянській акадержавотворення майбутньої
України. Він виокремлює основний чинник державотворення – єдність, злагода всіх її членів, а не лише представників вищого пануючого соціального стану. На його думку, для становлення держави потрібні ідеали соборності, знання необхідних прин-
Інокентій Ґізель (бл. 1600–
1683) – православний філософ-богослов, професор, а згодом ректор Києво-Могилянської академії. Народився на території польської Прусії в сім’ї німецьких протестантів. Освіту отримав у Києво-Могилянській академії, де прослухав
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
